Домашнє завдання: вивчити § 3 с. 23-28 відповісти на питання с.28 Намалювати чотири схеми (діаграми): Державний лад. Форми держави. Державна влада. Функції держави.

Поурочний план

Джерело: https://vseosvita.ua/library/tema-derzavnij-lad-formi-derzavi-derzavna-vlada-funkcii-derzavi-106601.html

ТЕМА: Державний лад: Форми держави. Державна влада. Функції держави

Мета уроку:

· ознайомити учнів з формами держави; навчити розрізняти держави за формами правління;

· розвивати вміння правильно застосовувати та пояснювати на прикладах поняття;

· виховувати повагу до держави та закону.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

§ пояснювати поняття та вміти їх використовувати: «форма правління», «форма устрою», «монархія», «республіка», «абсолютна монархія», «обмежена монархія», «президентська республіка», «парламентська республіка», «змішана республіка», «імперія», «конфедерація», «федерація»;

§ називати складові «форма держави»;

§ характеризувати держави за формою правління та формою устрою.

Тип уроку: комбінований урок.

Основні поняття: державний лад, республіка, монархія.

Методично-дидактичне забезпечення: Основи правознавства : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Т. О. Ремех, О. І. Пометун. – Київ : Літера ЛТД, 2017. – 224 с.

На початку ми псуємо будь-який лад

і лише після цього лад псує нас.

Вольтер

Хід уроку

І. Організаційний момент

v Вчитель вітається з учнями.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Ø Правовий диктант

1) Коли виникло поняття «правова держава»?

2) Хто з вчених зробив великий внесок у розвиток теорії правової держави? Яким є внесок українських учених?

3) Що таке правова держава? Які її ознаки?

4) Дайте визначення суспільства і громадянського суспільства?

5) Як повинні взаємодіяти правова держава і громадянське суспільство?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

v Вчитель

Діти, я на дошці відобразила вам вислів відомого мислителя Вольтера про те, що на початку ми псуємо будь-який лад і лише після цього лад псує нас. Як ви думаєте, що він мав на увазі? (Відповіді учнів. Вчитель аналізує і додає). Саме так. Мова в нас сьогодні піде про поняття державного ладу. Ми спробуємо вияснити, що таке «державний лад», його характеристики та розглянемо один із структурних компонентів державного ладу – форму держави. Ще раз повернемося з вами до висліва Вольтера після вивчення теми «Державний лад».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

1. Поняття і загальна характеристика державного ладу

2.Поняття і загальна характеристика форм правління

1. Поняття і загальна характеристика державного ладу

Ø Розповідь учителя

Державний лад характеризує державу з погляду її форми. Ще з давніх часів учені намагалися дати визначення і класифікувати за видами форми держави.

Наприклад, давньогрецький філософ Платон (427—347 до н. е.) визначав форму держави як правління кращих і виділяв ідеальну форму правління — правління благородних правителів, аристократію, та протиставляв їй чотири інші форми правління (тимократію, коли панує лютий дух; олігархію, коли при владі перебувають багаті; демократію — правління, де всі зрівнюються і панує свобода; тиранію, коли в державі панує одна людина — тиран, що править свавільно).

Арістотель розрізняв правильні і неправильні форми держави. У правильних формах держави правитель править на загальну користь, у неправильних — тільки для власної користі. До правильних Арістотель відносив монархію, аристократію і політію, до неправильних — тиранію, олігархію і демократію.

Форми держави також характеризували Н. Макіавеллі, Ш. Монтеск’є, Ж. Ж. Руссо, І. Кант та інші. Наприклад, І. Кант розрізняв форму правління (автократію, абсолютизм і демократію) і форму державного режиму (республіканську і деспотичну).

Сучасне розуміння державного ладу характеризує державу з погляду форми правління, державно-політичного режиму та територіального устрою.

Робота з підручником

Учні відкривають підручник на ст.23 і переписують визначення «державний лад»

v Вчитель малює схему на дошці, або показує на проекторі, коментуючи. Учні змальовують ї до зошита.

Державний лад, як правило, закріплюється в конституції держави. Він відображає як зовнішні характеристики держави, так і відносини між державою, суспільством та особистістю, економічні, політичні та ідеологічні підвалини держави та роль права в державі.

2.Поняття і загальна характеристика форм правління

Ø Вчитель

Ми з вами перейшли до другого питання нашого уроку. Що ж таке форма правління, на вашу думку? (Відповіді учнів). Добре, дякую за ваші думки. Отож, в підручниках з правознавства дається таке визначення форми правління:

v Словник (учні записують поняття до правового словника)

Форма державного правління — це організація вищих органів державної влади, характер і принципи їх взаємодії з іншими органами держави, з політичними партіями, класами і соціальними групами.

Ø Робота з схемою (підручник ст. 24)

Ø Вчитель

На дошці ви бачити схему «Форма правління». Організація вищих органів влади, або форма правління включає в себе два структурних компонента: монархія і республіка.

Монархія — це форма державного правління, за якої державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи — монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним).

Республіка — це форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраним населенням на певний термін.

Протягом історичного розвитку людства виникали різні види монархій:

1) східна деспотія, заснована на азіатському засобі провадження;

2) антична (рабовласницька);

3) феодальна:

а) ранньофеодальна — характеризується великим ступенем децентралізації, б) станово-представницька — влада монарха поєднується з наявністю станово-представницького органу (Іспанія — Кортеси, Франція — Генеральні штати, Англія — парламент);

в) абсолютна;

4) обмежена (конституційна).

Розглянемо абсолютну та обмежену монархії, тому що інші в сучасному світі практично не існують. Зараз ви перенесете до зошитів цю схему і більш детально ми розглянемо кожен із цих компонентів.

Ø Робота в групах

Ø Вчитель поділяє клас на дві групи: «Монархи» і «Республіканці». Кожна група опрацьовує свою форму правління. Після цього учні креслять таблицю. Представник від кожної групи виходить і пояснює свою форму правління, інші заповнюють таблицю.

МОНАРХІЯ

РЕСПУБЛІКА

Матеріал для груп

«Монархи»

Монархія абсолютна (необмежена)

Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для рабовласницьких і феодальних суспільств). У первісному вигляді (без конституції і парламенту) збереглася в окремих країнах (султанат Оман). Сучасна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встановлює, що влада походить від монарха, тобто затверджує його абсолютну владу. Парламенту приділяється роль консультативної ради при монархові (Кувейт, Саудівська Аравія), яка у будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора роки після створення).

Обмежена (конституційна) монархія

Влада монарха обмежена конституцією, він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність (Велика Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія, Японія тощо).

Конституційна монархія може бути парламентською та дуалістичною. Остання форма практично відживає. У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності є символічною. Монарх лише підписує законодавчі акти, ухвалені парламентом, і формально зберігає статус глави держави — виключно з представницькими повноваженнями. Фактичним главою держави (прем’єр-міністром) стає лідер партії, яка отримала найбільше число депутатських місць у парламенті. Уряд формується парламентом і лише йому підзвітний.

Сучасні монархії здебільшого є парламентськими (Японія, Іспанія, Швеція, Данія тощо). У дуалістичній монархії юридична і фактична влада поділена між урядом, що формується монархом (або призначеним ним прем’єр-міністром), і парламентом. Монарх уже не має законодавчої влади, яка перейшла до парламенту, але він ще зо- середжує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відпо- відальний перед ним, а не перед парламентом. Монарх своїми указами регулює багато сфер суспільних відносин. Він має право відкладального вето щодо законів, які видаються парламентом, і право розпуску парламенту.

Дуалістична монархія є характерною для перехідного періоду від феодалізму до капіталізму. Вона є своєрідною спробою примирити інтереси феодалів (їх переважно виражає монарх) і інтереси буржуазії (їх представляє парламент). Наприклад, дуалістична монархія виникла в Німеччині в 1871—1918 pp. Вона існувала також у Тунісі, Таїланді, Лівії, Ефіопії та деяких інших країнах.

У деяких сучасних країнах (Султанат Бруней, Королівство Тонга) збереглися окремі риси дуалістичної монархії.

В історії держав світу виникали різні види республік: антична, середньовічна (феодальна), буржуазна, соціалістична.

«Республіканці» (в підручнику ст. 25).

Розглянемо сучасні види республік.

1) Парламентська. Глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем’єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участю парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина).

2) Президентська. Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Іран, Ірак).

3) Мішана (напівпрезидентська). Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем’єр-міністра), який підлягає обов’язковому затвердженню парламентом. Виконавча влада належить не лише президенту, а й прем’єр-міністру, який очолює уряд. Президент має право головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом (Фінляндія, Франція).

Ø Поточне закріплення

v Робота між учнями всього класу. Вчитель зачитує опис, учні визначають форму правління

1) «Глава держави — президент. Він обирається народом терміном на 5 років. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, який обирається народом терміном на 4 роки. Голову уряду та міністрів призначає президент за згодою парламенту». (Мішана (президентсько-парламентська) республіка)

2) «Глава держави — король. Законодавча влада належить парламенту, що призначає відповідальний перед ним ка- бінет міністрів — вищий орган виконавчої влади». (Парламентська монархія)

3) «Глава держави — президент. Він обирається парламентом терміном на 6 років і має представницькі повноваження. Парламент обирається народом терміном на 5 років. Коаліція партій у парламенті формує більшість, яка формує уряд, що відповідає перед парламентом». (Парламентська республіка)

4) «Монарху належить уся повнота влади, він править самостійно. Представницькі органи відсутні. Монарх є главою церкви, священною особою і обирається її ієрархами довічно». (Теократична монархія).

3. Політичні режими: поняття і види.

Запитання учням:

- Як ви розумієте поняття «політичний режим»

Завдання учням

1. Поділ учнів на дві групи: демократичний режим; недемократичні режими.

2. В ході розповіді вчителя групи визначають особливі риси кожного з режимів.

3. Представляють результати в формі двох «ромашок» - демократичний режим, недемократичний режим, пелюстка - характерна риса режиму.

4. Порівняння результатів.

Ø Розповідь вчителя

Існують антидемократичні режими – тоталітаризм, деспотія, авторитаризм.

Політичний режим є визначальним для державно­го режиму, тому що державний режим служить юридичною сторо­ною політичного режиму. Його характе­ризують такі елементи, як система конкуруючих партій, способи голосування, структури груп тиску, способи і порядок формування органів державної влади. З урахуванням цих критеріїв сучасні по­літичні режими розділяються на види: демократичний і недемо­кратичний.

Основні ознаки демократичного політичного режиму: .

· джерело влади — народ;

· політична влада має легітимний (законний характер) і здійснює

свої повноваження на основі законів;

· розподіл влади на три гілки: законодавчу, виконавчу, судову;

· право народу впливати на політичні рішення;

· визнання прав меншості (опозиції, меншин);

· політичний плюралізм;

· рівноправність усіх форм власності;

· гарантування прав і свобод людини.

Авторитарний державний (політичний)режим — концентра­ція державної влади в руках правлячої верхівки за допомогою особ­ливих методів та засобів організації державної влади.

Основні ознаки авторитарного режиму:

· зосередження влади в руках правлячої верхівки, котра здобу­ває її нав'язуванням суспільству своєї волі командними мето­дами, а не через вільні вибори;

· безстроковість влади глави держави і сувора субординація суб'єктів влади;

· порушення принципу поділу влади, домінування органів вико­навчої влади;

· наявність центру з владними повноваженнями управління, здійснюваного на підставі власного розуміння, а не закону;

· централізація і концентрація влади в одному або двох взаємо­залежних органах, рішення яких вважаються безперечними;

· застосування позасудових методів примусу;

· відсутність свободи утворення і діяльності політичних партій (діє одна проурядова партія або декілька партій під жорстким контролем);

· звуження (обмеження) політичних прав і свобод людини;

· переважання інтересів держави над інтересами особи і суспіль­ства.

Приклад авторитарного режиму: Піночет у Чилі (1973-1989 рр.); Кім Ір Сен у Північній Кореї (1950-1980 рр.).

Тоталітарний державний режим — стан недемократичної ор­ганізації державної влади, за якої в руках харизматичного лідера (Гітлер, Сталін, Мао Цзедун) зосереджується необмежена влада, встановлюється монополія державної власності, панує єдина ідео­логія, обмежуються або порушуються основні права людини, немає гласності, переслідується опозиція.

Основні ознаки тоталітарного режиму:

·відсутність принципу «поділу влади» і зосередження влади в руках однієї особи або олігархії, непідконтрольних народові;

· нетерпимість до політичного інакомислення, його пересліду­вання;

·єдина ідеологія, відсутність гласності і дія суворої політичної цензури;

·монополія однієї партії, заборона діяльності опозиційних пар­тій і організацій;

·жорстка централізація влади, зосередження її в руках цент­ральних органів держави;

·панування державної власності; знецінення людини, погляд на неї як на засіб досягнення цілей держави; мілітаризація суспільного життя.

Деспотичний режим ( від грецьк. — необмежена влада) — ре­жим при монархічній формі правління, коли влада здійснюється однією особою (деспотом) і характеризується крайнім свавіллям в управлінні.

Основні ознаки деспотичного режиму:

· необмежена влада деспота;

· безправ'я і повне підпорядкування підлеглих;

· каральна політика щодо населення; придушення будь-якого опору;

· політика залякування і нагнітання страху.

Тиранічний режим (від грецьк. — одноосібне правління) — ре­жим, що також ґрунтується на одноосібному правлінні, проте, на відміну від деспотії, влада тирана часто встановлюється насиль­ницьким шляхом через усунення законної влади.

Тиранія, як і деспотія, заснована на свавіллі, проте, якщо за деспотії свавілля стосується перш за все чиновників, вищих поса­дових осіб, то за тиранії — кожної людини.

Самостійна робота учнів з підручником. Завдання: скласти таблицю «Державний (територіальний) устрій» з прикладами ст.27.

Ø Розповідь учителя

Функції держави

Пояснення вчителя. Під час вивчення даного питання вчитель використовує заздалегідь заготовлену схему «Функції держави» (див. схему3).

Схема 3.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Ø Бесіда

1. Що таке державний лад? Про що він свідчить?

2. Що таке форма державного правління? Що до неї належить?

3. Що таке монархія? Якою вона буває?

4. Що таке республіка? Назвіть її види.

V. Пі дсумки уроку

Учитель вказує на важливість знання форми взагалі та форми правління зокрема, для того щоб розумітися у побудові державної влади сучасних держав світу.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника і дати відповіді на запитання.

2. У додаткових джерелах інформації знайти приклади кожної форми правління в історії та сучасному світі.

3. Визначити форму правління держави Україна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Основи правознавства : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Т. О. Ремех, О. І. Пометун. Київ : Літера ЛТД, 2017. 224 с.

2. Теорія держави і право підучник/ О. Ф. Скакун. Київ: Правова єдність, 2010. 525 с.

3. Теорiя держави i права : пiдручник / О.В.Петришин, С.П.Погребняк, В.С.Смородинський та iн. ; за ред. О.В.Петришина. Х.:Право,2015. 368с.

4. Наровлянський О.Д. «Основи правознавства» // методичний посібник Видавництво «Ранок», 2003р. 228 с.

5. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Методичний посібник / О. Пометун, Л. Пироженко. К.: «А.П.Н.», 2002. с. 136.

6. Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Навчальний посібник. 2-ге вид. Харків: Одіссей, 2008. 432 с.

7. Сухонос В.В. Основи держави і права України: Навчальний посібник. Суми: Університетська книга, 2003. 383с.

8. Конституція України.

URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

«Монархи»

Монархія абсолютна (необмежена)

Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для рабовласницьких і феодальних суспільств). У первісному вигляді (без конституції і парламенту) збереглася в окремих країнах (султанат Оман). Сучасна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встановлює, що влада походить від монарха, тобто затверджує його абсолютну владу. Парламенту приділяється роль консультативної ради при монархові (Кувейт, Саудівська Аравія), яка у будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора роки після створення).

Обмежена (конституційна) монархія

Влада монарха обмежена конституцією, він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність (Велика Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія, Японія тощо).

Конституційна монархія може бути парламентською та дуалістичною. Остання форма практично відживає. У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності є символічною. Монарх лише підписує законодавчі акти, ухвалені парламентом, і формально зберігає статус глави держави — виключно з представницькими повноваженнями. Фактичним главою держави (прем’єр-міністром) стає лідер партії, яка отримала найбільше число депутатських місць у парламенті. Уряд формується парламентом і лише йому підзвітний.

Сучасні монархії здебільшого є парламентськими (Японія, Іспанія, Швеція, Данія тощо). У дуалістичній монархії юридична і фактична влада поділена між урядом, що формується монархом (або призначеним ним прем’єр-міністром), і парламентом. Монарх уже не має законодавчої влади, яка перейшла до парламенту, але він ще зо- середжує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відпо- відальний перед ним, а не перед парламентом. Монарх своїми указами регулює багато сфер суспільних відносин. Він має право відкладального вето щодо законів, які видаються парламентом, і право розпуску парламенту.

Дуалістична монархія є характерною для перехідного періоду від феодалізму до капіталізму. Вона є своєрідною спробою примирити інтереси феодалів (їх переважно виражає монарх) і інтереси буржуазії (їх представляє парламент). Наприклад, дуалістична монархія виникла в Німеччині в 1871—1918 pp. Вона існувала також у Тунісі, Таїланді, Лівії, Ефіопії та деяких інших країнах.

У деяких сучасних країнах (Султанат Бруней, Королівство Тонга) збереглися окремі риси дуалістичної монархії.

«Республіканці»

Розглянемо сучасні види республік.

1) Парламентська. Глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем’єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участю парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина).

2) Президентська. Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Іран, Ірак).

3) Мішана (напівпрезидентська). Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем’єр-міністра), який підлягає обов’язковому затвердженню парламентом. Виконавча влада належить не лише президенту, а й прем’єр-міністру, який очолює уряд. Президент має право головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом (Фінляндія, Франція).