Домашнє завдання: вивчити § 11 с. 85-92 відповісти на питання с. 91-92 виконати завдання у контурній карті с. 3

Джерело - https://www.schoollife.org.ua/tema-revolyutsiji-1848-1849-rr-u-evropi-utvorennya-nezalezhnyh-derzhav-u-latynskij-amerytsi-9-klas-vsesvitnya-istoriya/

Тема: Революції 1848 – 1849 рр. у Європі. Утворення незалежних держав у Латинській Америці

Мета: Показувати на карті держави, в яких відбулися революції; називати народи, які боролись за національну незалежність у 1848–1849 рр.; визначити причини поразки революцій та характеризувати їх особливості у країнах Європи; аналізувати суспільно- політичні рухи в країнах східної та західної Європи; висловлювати власну думку щодо доцільності політичної боротьби, значення революційних перетворень у суспільстві; давати характеристику визначним особистостям періоду. Показувати на карті незалежні держави в Латинській Америці; характеризувати роль національно-визвольної боротьби у модернізації латиноамериканського континенту.

Обладнання: підручник «Всесвітня історія. 9 клас» С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко, 2009 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Всесвітня історія. 9 клас»

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь .

Поняття: «Друга республіка», «Друга імперія», «фінансова аристократія», «Тимчасовий уряд», «Установчі збори», «національні майстерні», «бонапартистський переворот», «лібералізм», «імперська конституція», «рейхстаг», «весна народів», «Франкфуртський парламент», «Папська область», «Молода Італія»

Історичні діячі: Луї-Філіпп, Л. Е. Кавеньяк, Наполеон ІІІ, Фрідріх Вільгельм ІV, Дж. Гарібальді, Л. Кошут, Фердінанд І, Франц-Йосиф, Дж.Мадзіні, К. Б. Кавур, Туссен-Лувертюр, Мігель Ідальго, Симон Болівар, Хосе Сан-Мартін, Агустін Ітурбід.

Основні дати:

· 25 лютого 1848 р. - проголошення республіки у Франції;

· січень–лютий 1848 р. - початок революції в Італії;

· 3 березня 1848 р. - початок революції в Німеччині;

· 13–15 березня 1848 р. - народне повстання у Відні;

· 14–18 березня 1848 р. — народне повстання в Берліні;

· березень 1848 - серпень 1849 р. — Угорська революція;

· 23–26 червня 1848 р. - повстання робітників у Парижі;

· листопад 1848 р. - конституція другої республіки у Франції;

· 5 грудня 1848 р. - конституція Пруссії;

· 7 березня 1849 р. - розпуск парламенту в Австрії;

· 22 серпня 1849 р. - завершення італійської революції;

· 2 грудня 1851 р. - державний переворот Луї Бонапарта;

· 1852–1870 рр. - друга імперія у Франції.

· 1791 р. - повстання рабів на Гаїті;

· 1810 - 1824 рр. - визвольний рух у Мексиці;

· 1811 - 1826 рр. - визвольний рух в іспанських та португальських колоніях.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

· показувати на карті держави, в яких відбулися революції;

· називати народи, які боролись за національну незалежність у 1848 – 1849 рр.;

· визначити причини поразки революцій та характеризувати їх особливості у країнах Європи;

· аналізувати суспільно - політичні рухи в країнах східної та західної Європи;

· висловлювати власну думку щодо доцільності політичної боротьби, значення революційних перетворень у суспільстві;

· давати характеристику визначним особистостям періоду.

· показувати на карті незалежні держави в Латинській Америці;

· характеризувати роль національно-визвольної боротьби у модернізації латиноамериканського континенту;

Хід уроку

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Назвіть революції ХVІІ — початку ХІХ ст. в Європі.

2. Хто був рушійною силою цих революцій? Якими були їх підсумки?

3. Яку європейську країну і чому можна назвати найбільш революційною?

4. Скільки революцій відбулося до середини ХІХ ст. у Франції?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

«Відкритий мікрофон»: метод асоціацій

З якими ключовими словами у вас асоціюється будь-яка революція? Як ви собі її уявляєте?

Більш ґрунтовну інформацію ми отримаємо на сьогоднішньому уроці.

Представлення теми та очікуваних результатів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Урок базується на методиці роботи у малих групах. Кількість груп - 5 (за кількістю країн, що вивчаються).

Групи презентують події революції 1848–1849 рр. у своїх країнах за алгоритмом характеристики історичної події:

1. Час та місце події.

2. Причини та завдання.

3. Учасники події, інтереси яких груп населення відстоювали.

4. Основні події.

5. Результати (наслідки).

6. Значення.

Постановка проблемного завдання

· Доведіть, що революція 1848–1849 рр. сприяла переходу до конституційних норм у суспільному житті провідних країн Європи.

Причини, характер та рушійні сили революцій 1848–1849 рр.

Самостійна робота з підручником

Кожна група аналізує одну країну, після чого презентує свою роботу. Результати роботи заносяться у таблицю на дошці.

Угорщина

Франція

Німеччина

Австрія

Італія

Причини

революції

Завдання

революції

Характер

революції

Рушійні

сили

Привід до

революції

Складання таблиці

Робота в групи учні складають опорну таблицю

Країні

Події

Аргентина

1806–1807 рр. - вторгнення англійських військ;

1810 р. - антиіспанське повстання;

1816 р. - проголошення незалежності країни

(з 1826 р. - Федеративна республіка Аргентина)

Чилі

1810–1818 рр. - війна за незалежність;

1837 р. - війна з Аргентиною проти Болівії і Перу за панування на західному узбережжі

Болівія

1825 р. — проголошення незалежності Верхнього Перу (на честь Симона Болівара перейменоване на Болівію)

Колумбія

1818–1830 рр. - війна за незалежність;

1832 р. - незалежна республіка Нова Гранада;

1886 р. - поява держави Колумбії

Панама

1821 р. - проголошення незалежності від Іспанії та входження до складу Великої Колумбії С. Болівара

Бразилія

1822 р. - незалежність від Португалії;

1889 р. - проголошення республіки

Венесуела

1806–1821 рр. - війна за незалежність, входження до складу Великої Колумбії на чолі з С. Боліваром

V. Закріплення знань учнів.

Бесіда за питаннями

1. Чому події 1848–1849 рр. у Європі називають «весною Європи»?

2. Які завдання мали розв’язати революції? Чи розв’язали вони їх?

3. Які події ознаменували початок революцій?

4. На підставі чого Конституції, прийняті під час революцій, можна вважати демократичними?

5. Чому європейські революції так і залишилися незавершеними?

6. Завдяки чому революції прискорили суспільний прогрес?

Робота з історичною картою

За допомогою карти історичного атласа показати:

1) країни, що перебували під впливом Іспанії, Великої Британії, США;

2) території, приєднані до Чілі внаслідок «селітряної» війни (1879 - 1883);

3) території, втрачені іспанцями під час іспано-американської війни 1898 р.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 13 – 14, С.57-58