18 Іван Богун. Битва під Батогом.
Домашнє завдання: вивчити § 19 с. 124-133 відповісти на питання с.132-133 виконати завдання у контурній карті с.
Поурочний план
Тема.. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун.
Цілі уроку.
Навчальна.
охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1650–1651 років і дати їм історичну оцінку;
Розвивальна.
розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з історичними джерелами, виділяти головне й другорядне, робити висновки та порівняння.
Виховна. на прикладах героїчної історії українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Основні події: Берестецька битва, Білоцерківський договір.
Обладнання: карта «Військові походи Богдана Хмельницького»,
документами та ілюстраціями. Навчальна презентація
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
І. Актуалізація опорних знань учнів
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті).
Отже, умови договору не задовольнили інтереси обох сторін. І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала змогу нетривалого перепочинку.
Невдовзі у Варшаві було розроблено план наступу на козацьку територію силами польського і литовського військ. Згодом поляки порушили перемир’я і розпочали наступ на Південно-Східну Волинь.
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч и т е л ь.
Протягом другої половини 1650 р. польський уряд активно готувався до нападу на козацьку Україну.
Головні польські сили зосередилися під Сокалем. Невдовзі польське військо переправилося на правий берег Стиру неподалік Берестечка і розташувалося там в укріпленому таборі.
Потім діти знову починають роботу в групах, досліджуючи, як надалі розвивалися події Національно-визвольної війни. Цей вид роботи являє собою поєднання розповіді вчителя, роботи учнів з історичними джерелами та картою.
Виступ учня з повідомленням
Полковник Іван Богун
Мабуть, це найяскравіша постать в історії України часів Козаччини поряд із Хмельницьким та Кривоносом. Протидія Польщі, Москві, Криму і Туреччині була в його крові природною та вічною, нестримною. Він завжди був поряд із народом, нехтував нагородами, простий у спілкуванні та безжальний в бою. Від природи міцний, широкоплечий, неймовірно сміливий і сильний, він став лідером козацьких полків Поділля і швидко завоював симпатії народних мас. Всі сучасники Богуна відзначали його розум та хитрість. Він відмовився від реєстрового чину та маєтностей, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольний рух українців.
Іван Богун був одним з найближчих сподвижників великого Богдана. Він очолив трагічний відступ козаків під Берестечком у 1650 році, в момент, коли Хмельницького захопили в полон татари. Після загибелі Максима Кривоноса та Михайла Кричевського Іван Богун став одним з лідерів народного руху, обирався наказним гетьманом за відсутності Хмельницького. У 1651 році на Поділля вирушили каральні загони польського гетьмана Калиновського. Вони мали на меті захопити Вінницю, Красне, Брацлав, а потім вдертися до Київщини. Однак надто вмілий і сміливий полковник обороняв свій рідний край. На підступах до Вінницької фортеці на високій кручі поляки змушені були перейти Південний Буг. Оскільки стояли люті морози, Богун наказав прорубати ополонки в річці і облити кручі водою. Дістатися до козаків було неможливо, багато крилатих гусарів потонуло в холодних водах, а добили їх артилерійський вогонь і стрімка атака козацької кінноти. Калиновський був непримиренним ворогом Богуна і Хмельницького. Поразка під Вінницею зупинила поляків на шляху до Брацлава та Подніпров’я. В цей момент на допомогу Богуну Хмельницький додатково вислав полк козаків. Його характерною рисою була часта непокора Хмельницькому, та й будь-якому іншому авторитету, неприйняття і відмова присяги московському цареві у 1654 році. Він не приїхав на Переяславську раду, всіляко уникав спільних із Москвою походів.
Його полк був основою війська Івана Виговського та відіграв вирішальну роль у Конотопській битві 1659 року. Видається дивним, чому полковник ніколи не намагався заволодіти гетьманською булавою, але, можливо, в цьому й проявилася його мудрість – послідовна політика та соборний прагматизм замість вічних українських заздрісних владних амбіцій.
Відносини Івана Богуна з Юрієм Хмельницьким та Павлом Тетерею складалися непросто. Він допомагав їм протистояти політичним опонентам, однак ніколи не погоджувався на Московський курс. Богуна розстріляли поляки біля Новгорода-Сіверського у 1664 році після невдалого походу проти Москви під керівництвом Тетері.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Перегляд відеоматеріалу про Івана Богуна
https://www.youtube.com/watch?v=iwPgvECzJd0
V. Домашнє завдання