5 Практичне заняття. Перша світова війна як виклик людському виживанню (підготовка до ТА)

Домашнє завдання:

1. виконати завдання Практичної роботи 1 ст. 35-38 підручника Історія України (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загал. серед. освіти / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Харків : Вид-во «Ранок», 2018

2. Підготуватись до тематичної атестації з теми 1 "УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ":

а. здати до наступного уроку контурні карти з виконаними завданнями з теми 1

б. відповісти на 7 питань узагальнення с. 38

в. відповісти письмово у зошиті на тести у підручнику с. 38-40

г. відповісти на електронний тест уніфікований з завданнями ЗНО за адресою

https://test.izno.com.ua/ukrayina-v-pershiy-svitoviy-viyni/ Надіслати учителю знімок результату, або показати у будь-якому ґаджеті. (набрану на сайті кількість балів поділіть на 3 - отримєте оцінку у 12 бальній системі)

д. зошити та контурні карти здати на перевірку.

______________________________________________________

Копія сторінок підручника

Практична робота 1

Практичне заняття. Перша світова війна як виклик людському виживанню. Повсякденне життя на фронті та в тилу

►► 1. Що ми називаємо повсякденним життям людини? 2. Як ви розумієте вислів

Мета: на підставі аналізу підготовлених повідомлень, презентацій та наведених джерел визначити, як Перша світова війна вплинула на життя різних верств суспільства.

Завдання для підготовки до практичного заняття

Підготуйте повідомлення (презентації) про: 1) вплив Першої світо­вої війни на повсякденне життя представників різних верств населення України; 2) екстремальні ситуації в житті людей, зумовлені Першою світовою війною.

Хід заняття

1) Зі спогадів вояка легіону УСС О. Кобця

2) Із листа солдата російської армії А. Рубльова з Південно-Західного фронту

побажав би опинитися в тих «окопах». Якби дав бог, щоб ніколи в житті ніхто не опинився в цих окопах, і щоби навіть не знали, що таке окопи. А мені, якби бог дав пережити всі ці солдатські потреби й залишитися живим, бо я вже дізнався, що таке війна.

3) Із листа солдата німецької армії Й. Мюллера

Люба мамо!

Тепер я знаю, чим є війна. Ми сидимо вже вісім днів у шапцях, і тут дуже холодно. Уже десять днів ми не їли теплої їжі, тільки галети з паштетом, бо по­льова кухня не може до нас доїхати. На горі біля нас лежить багато вбитих. із 240 чоловік 40 лежать там. Моїм єдиним бажанням є якнайшвидше завершення війни.

4) Зі свідчень солдата австро-угорської армії, що перебував у російському полоні (грудень 1914 р.)

У казки про російську жорстокість мало хто вірить, бо насправді вона прак­тично ніде не підтвердилась, а особисто зі мною кубанські козаки, що захопили мене в полон, поводилися добре й нагодували та, дізнавшись, що я хворий, на­казали господарю тієї хати, де я перебував, запрягти коня й на возі довезти до російського шпиталю.

5) Зі спогадів генерала М. Головіна «Військові зусилля Росії у світовій війні» про ситуацію на Південно-Західному фронті в 1915 р.

...Важко словами передати весь драматизм становища. Тільки частина бійців, що опиналася на фронті, була озброєною, інші ж чекали смерті свого товариша, щоб, у свою чергу, взяти до рук гвинтівку. Вищі штаби займалися винахідництвом, часом досить невдало, тільки б як-небудь викрутитися з катастрофи. Так, напри­клад, у моє буття генерал-квартирмейстером (відповідальний за матеріальне забезпечення військ — Авт.) 9-ї армії згадую телеграму штабу Південно-Західного фронту, отриману в серпні 1915 р., про озброєння частини піхотних рот сокирами, посадженими на довгі топорища. Передбачалося, що ці роти можуть бути вико­ристані для прикриття артилерії. Фантастичність цього розпорядження, що було задекларовано з глибокого тилу, була настільки очевидною, що мій командувач, генерал Лечицький, глибокий знавець солдата, заборонив давати подальший хід цьому розпорядженню, вважаючи, що воно лише підірве авторитет начальства. Я наводжу цю майже анекдотичну спробу ввести «алебардистів» тільки для того, щоб охарактеризувати ту атмосферу відчаю, у якій перебувала російська армія в кампанії 1915 р.

6) Зі спогадів офіцера австро-угорської армії періоду Першої світової війни М. Тар- навського

Я помітив знаменне явище. У найрясніший вогонь військо пішло, як у дим, за своїм командиром: безкритично, як барани, воно мало лише послух на показ, на порух руки верховода, на його найменший знак. У цілій повноті я побачив тут оцю негативну і позитивну вартість дресури вояка, у якій він губив усе індивідуальне та ставав безкритичним автоматом.

7) Із листа солдата російської армії з Південно-Західного фронту

18.11.1916 р. Субота

9) Із новели «Мрія» В. Стефаника про галицьке село в зоні бойових дій

3 води. Поле за кілька днів зродило багато, дуже багато хрестів.

10) Зі щоденника солдата російської армії О. Замрія

4. Представте класу найкращі з підготовлених до уроку повідомлень (презентацій).

5. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

6. Підготуйте до уроку узагальнення есе на тему «Моє ставлення до війни як явища суспільного життя».

Узагальнення і тест:

Узагальнення знань за розділом I «Україна в роки Першої світо­вої війни»

1. Складіть перелік подій, що відбувалися в цей період, які ви вважа­єте найважливішими для історії України. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Назвіть видатних історичних діячів цієї доби. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України?

3. Поясніть значення термінів і понять: геополітика, репресії, кон­центраційний табір, депортація, військове генерал-губернаторство, біженці, інтернування.

4. Проаналізуйте позиції й дії українських політичних сил напере­додні та в умовах розгортання Першої світової війни.

5. Як змінювався російський окупаційний режим на західноукраїн­ських землях упродовж війни?

6. Простежте, що відбувалося на Західному фронті в період здійснен­ня військових операцій на українських територіях, якими про­ходив російський Південно-Західний фронт.

7. Визначте вплив Першої світової війни на: 1) соціально-економічну ситуацію; 2) український рух; 3) настрої населення українських земель.

Завдання для підготовки до тематичного оцінювання за розді­лом І «Україна в роки Першої світової війни»

1. Хто був автором декларації ТУП «Війна та українці»?

А М. Грушевський Б С. Петлюра

В В. Винниченко Г Д. Дорошенко

2. Яку організацію утворили 14 серпня 1914 р. у Львові українські політичні емігранти з Наддніпрянщини?

А Загальна українська рада Б Головна українська рада В Союз визволення України Г «Карпато-руський визвольний комітет»

Завдання для підготовки до тематичного оцінювання

А Г. Бобринський Б Ф. Трепов

В О. Брусилов Г Л. Корнілов

А 1914 р. Б 1915 р.

В 1916 р. Г 1917 р.

5. Яка подія стала передумовою до створення легіону УСС?

А початок Першої світової війни

Б утворення Союзу визволення України В поява «Карпато-руського визвольного комітету»

Г виникнення Загальної української ради

А Галицько-Буковинське генерал-губернаторство Б Галицько-Буковинське намісництво В Галицька губернія Г Галицько-Волинська губернія

А російської Б румунської В австро-угорської Г німецької

А підтримувала його патріотичні ініціативи Б не звертала увагу на його існування В посилювала репресії проти нього Г надавала можливості для його розвитку

Розділ I

11. Установіть послідовність подій.

А створення Головної української ради Б Брусиловський прорив В взяття Львова російськими військами Г початок формування легіону УСС

12. Які із зазначених подій відбулися в 1914 р.?

1 створення Загальної української ради

2 Галицька битва

3 створення Союзу визволення України

4 початок формування легіону УСС

5 Брусиловський прорив

6 участь УСС у бою за гору Маківка

7 призначення командантом полку УСС Г. Коссака

«виклик людському виживанню»? 3. Чому становище жінок, дітей-сиріт, біженців, скалічених військових, військовополонених у війні вважають викликом людському виживанню? Які ще екстремальні ситуації в житті людей, зумовлені війною, можна віднести до них?

1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених повідо­млень та обговоріть результати роботи над ними.

2. Повідомте про спільні висновки, яких ви дійшли, працюючи в ма­лих групах.

3. Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і визначте, що нового ви дізналися на підставі його аналізу відповідно до теми заняття.

Було це 27 серпня 1914 р. Десь опівдні через усе село проїхав, простуючи звідти десь, звідки чути було бухкання гармат і цокотання кулеметів, великий фургон із червоним хрестом на білому прапорі, що його тримав у руках молодий парубок-німець у той час, коли трохи старший поганяв коні. У фургоні відкриті, але позакутувані у білі простирадла лежали перев'язані марлею, крізь яку просо­чувалась кров, немолода вже жінка і маленьке, може дволітнє, дитятко. Голова цієї дитини була туго забинтована, виглядали тільки стражденні оченята, а перев'язка вже мокріла від крові...

Я поки живий, був в окопах 12 днів, а зараз на відпочинку. Слава богу, тиша, бою поки немає, а далі побачимо. Але зараз злидні допекли, хоча я й змінюю білизну, виварюючи її в окропі. Ну що ж, намагаємося витримувати все, може, переживу все це. Під час відпочинку, я сплю на гілках у землянках. Але в окопах майже не сплю, хоча там є гілки, мох і листя, у тих самих окопах вириті спеціальні ями від холоду й дощу, але там брудно. Одним словом, найгіршому ворогу я не

із часом у тих воюючих автоматах щось попсувалося. У їхніх очах пробуджу­валися інтелігенція, хитрість, збайдужіння до по-тричі вигукуваних наказів. Але це прийшло згодом. У перших тижнях боїв австрійське вояцтво вперто нагадувало мені отару баранів, гнану на заріз.

...Німець зміцнив свої позиції і сидить в окопах, як пан каже російською — «и близко не подойдешь», справи наші непривабливі, навіть дуже погані; жах на­бридло так страждати і мучитися на світі; живемо на землі теж дуже погано, немає на душу смушки землі, а в поміщиків — оком не скинути, ніби тільки для них одних Бог створив землю, наш брат мужик, селянин, солдат ображений. У пере­могу твердо не потрібно вірити, усім відомо, що в нас єднання немає і думати не потрібно. що в кінця нічого немає, а нам, захисникам батьківщини, варять три фунти грибів на 250 осіб.

8) Зі щоденника невідомого жителя Північної Буковини доби Першої світової ві­йни

Живемо, як у криміналі: ніде не ходимо, нічого не знаємо. Стали справжніми вегетаріанами. Правда, дріб не так-то й дуже дорогий. Курку можна купувати за

2 крони, качку за 3 крони, гуску за 5 крон, та біда, що на все це треба грошей, а грошей меншає, не прибуває, бо платні ніхто не дає. Тому зводиться до край­ності. Що було старе «нездале», тепер направляється — і воно добре. От я тепер став «шевцем»: золюю та латаю собі й дітям черевики, а мама латає їм сукенки. Нафти вже не можу ніде дістати. У нас щось 5 л, та щоби стало надовго, світимо тільки одну лампочку № 5 у кухні. А як ця вийде, то будемо світити каганчиком — черепочком зі смальцем і гнотиком. Однако то не всім тепер так тяжко жити, як нам. Є і такі, яким тепер багато ліпше живеться, як під час миру. Але то треба бути «лисом» і обманцем. Третій рік науки вже нема. Олю і Толю підготовляю сам. Однак шкільна наука все-таки ліпша.

.Гармати виважували землю з її предвічної пустелі. Хати підлітали вгору, лю­ди, закопані в землю, скам'яніли й не могли підвести руки, щоби перехрестити дітей, червона ріка збивала піну з крові, і вона, як вінок, кружляла коло голів трупів, які тихенько сунули за водою. По битві копали гроби, витягали мерців

Коли я прибув додому, йшла повним ходом молотьба хлібів, коли я ввійшов у двір, мене зустріла сестра. Вона була неодружена, брати всі були на війні, їх жінки працювали на хазяйстві. Сестра гірко плакала, що ми втратили батька і матір. Важкою була зустріч за таких обставин, та нічого не поробиш, проте треба кінчати молотьбу. Наше господарство засівало тоді 20 десятин пахоти, а мужика в господарстві не було, та все ж на той час багато було полонених австрійців та мадяр, або вірніше українців, як ми на них говорили — западників.

3. Хто був першим керівником тимчасового військового Галицько- Буковинського генерал-губернаторства?

4. Коли відбувся бій за гору Маківка за участю Українських січових стрільців?

6. Яку назву мала військово-адміністративна одиниця, утворена ро­сійською владою на українських землях, захоплених унаслідок Галицької битви?

7. У складі якої армії в роки Першої світової війни був сформований легіон Українських січових стрільців?

8. Створення в роки Першої світової війни легіону Українських сі­чових стрільців стало свідченням

А прояву лояльності українців Галичини до Австро-Угорщини Б відображенням підтримки українцями Галичини Російської ім­перії

В показом прагнення австро-угорської влади мобілізувати якомога більше осіб до лав своєї армії

Г намаганням російської окупаційної влади легалізувати захо­плення Галичини

9. Яким було ставлення російської влади до українського національ­ного руху в Наддніпрянщині в роки війни?

10. Установіть відповідність між історичними діячами та їх характе­ристиками.