10 Культура в роки війни.

Тема уроку: Культура України в роки війни.

Мета уроку:1.Схарактеризувати розвиток української культури в роки війни, поглибити знання учнів про її здобутки та діячів, показати значимість культурних надбань в досягненні перемоги.

2. Розвивати вміння учнів критично мислити: аналізувати, оцінювати і коментувати факти і документи; використовувати при розкритті теми знання з інших навчальних предметів та додаткові джерела.

3. Сприяти вихованню в старшокласників високих моральних якостей; інтересу до надбань української культури та гордості за свій народ.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-репродукція.

Обладнання: Комп’ютерні презентації про розвиток культури в роки війни, мультимедійна дошка, карта, портрети діячів культури, тексти літературних творів періоду війни.

Структура уроку:

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань з питань:

- наслідки війни, втрати;

- підсумки війни;

- внесок українців у перемогу.

Розкриваючи питання про втрати, учні обов’язково повідомляють про пограбування нацистами культурних цінностей на території України. Зруйновано 151 музей.9 тис. клубів,

660 кінотеатрів, 110 вишів,62 театри. Вивезено до Німеччини33 тис. найцінніших музейних експонатів , 50 млн. рідкісних книг, у тому числі з бібліотеки Академії наук УРСР-200 тис. .

Зі Львова вивезли понад 5 тис. рукописів і понад 3 тис. стародруків, 40 тис. томів різної літератури. Чимало експонатів вивезли з Києво-Печерської лаври, у тому числі відділ давньої зброї (до 4000 зразків), оригінали актів ХV- ХVII ст., колекцію давніх наукових праць, нумізматичну колекцію і т. ін.

Учні також цитують та коментують документи. Для прикладу:

Спеціальна інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська займуть яке – небудь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец- команд з різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й художні установи, з’ясовують усе, що становить цінність…»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У вступному слові вчитель обґрунтовує необхідність поглиблення знань про розвиток української культури періоду війни, спонукає учнів мобілізувати і відтворити дотичний до виучуваної теми навчальний матеріал , засвоєний з різних навчальних дисциплін шкільних курсів, додатковий матеріал, підготовлений учнями спеціально до цього уроку як випереджальне завдання.

Вчитель пропонує учням вибудувати виклад матеріалу у формі колективно створеної репродукції картини, назва якої співзвучна назві теми уроку. При цьому вчитель робить на дошці ( зручніше - на мультимедійній) у формі рубрик ескіз майбутньої картини (вони ж слугують планом до теми уроку): «Освіта», «Наука», «Мистецтво», «Література», «Розвиток культури в умовах окупації», «Дві течії в розвитку української культури періоду війни», «Географія евакуації навчальних та наукових установ». « Ґрунтування» картини на пропозицію вчителя учні можуть зробити за допомогою базових знань , отриманих на уроках літератури,фізики, хімії, біології, географії. До цього долучається весь класний колектив.

2

ІV. Виклад нового матеріалу. Основній роботі з теми передує словникова робота. Вчитель пропонує учням пояснення терміну «нонконформізм». Як протиставлення новому поняттю одинадцятикласники пригадують інше поняття – «колабораціонізм». Нове вивчене поняття учні ілюструють прикладами діяльності культурних діячів України в роки війни, в процесі чого підтверджують конкретними фактами, що українські митці, інтелектуали не лише не підтримували окупаційну ворожу владу і не співпрацювали з нею, але й в умовах окупації намагалися протистояти їй за принципом «троянського коня».

Виклад нової теми – наповнення ескізу яскравими барвами. На цьому етапі учні працюють творчо на основі більш глибокого дослідження, коментування ,оцінки матеріалу завдяки завчасній додатковій підготовленості. Власне, кожен учень бере участь у створенні колективного «шедевру» різними засобами: маловідомими фактами, іменами, назвами, короткими презентаціями з окремих питань, створенням карти евакуації, добіркою уривків літературних творів і т.ін..

Першими кроками зі створення картини є доповнення ескізу про розвиток освіти та науки. Спочатку учні надають оброблену ними інформацію про втрати в цих сферах, про ставлення окупаційних властей до питання освіти. Приклади тез деяких таких матеріалів:

Освіта:

_____________________________________________________________________

Німецько-фашистська окупація нищила українські школи. Тисячі українських шкіл було спалено, перетворено на склади, госпіталі, казарми, стайні. Фашисти зруйнували понад

8 тис. шкіл. Переважна більшість шкіл припинила роботу, а учні залишилися поза школою. Тільки у Києві у 77 школах гітлерівці влаштували казарми, 9 – пристосували під склади, 8 – перетворили на стайні, інші школи було зруйновано.

Багато вчителів пішло на фронт, учні старших класів у тилу заміняли на виробництві батьків.

Нова влада дозволяла лише початкову освіту для дітей віком 9-12 років і то не скрізь… Як доказ тези - документ. А.Розенберг у директиві рейхскомісару Е.Коху від 18 листопада 1941 року зазначав «Щоб створити загальні передумови для налагодження життя, досить допустити існування початкових шкіл.» Дозволялося організовувати професійні школи. Навчальний процес у них відбувався за програмами,складеними німецькими чиновниками.

Далі повідомляють про заходи щодо відновлення системи освіти на визволених територіях, проблеми та труднощі цього процесу.

28 вересня 1943 р. Рада Народних комісарів УРСР прийняла постанову про відбудову шкіл у районах, визволених від ворога. Почалося звільнення і ремонт приміщень, які вціліли, проводився облік дітей шкільного віку, вживали заходів з укомплектування шкіл учнями і вчителями і т.д.

Наступна рубрика.

Вища школа:

Коротка інформація:

У роки війни вищі навчальні заклади України припинили роботу та евакуювалися до глибинних районів СРСР. Понад 70 евакуйованих з України вищих навчальних закладів продовжували готувати спеціалістів у містах Казахстану, Киргизії, Туркменії, в т.ч. Київський , Харківський та Одеський університети. Вихідці з України навчалися і в інших навчальних закладах:

- у Башкирському медінституті навчався 51 українець;

- у Рибінському авіаінституті-37 українських студентів;

- у Башкирському педінституті – 47 українців тощо.

У жовтні 1944 р., коли Україну було визволено від німецько-фашистських загарбників, відновили роботу 113 вищих навчальних закладів. У березні 1944 року з евакуації до Києва

повернулася Академія наук у складі 29 науково – дослідних інститутів.

Додатком до сказаного учні на уявній картині додають карту евакуації навчальних закладів та наукових установ на час окупації з України.

3

Географія евакуації навчальних закладів та наукових установ виглядала приблизно так:

Українські школи працювали в евакуації Саратовській, Куйбишевській, Новосибірській, Пермській, Свердловській, Омській областях Росії, в Середній Азії..

Виші: об’єднаний український університет у складі Київського та Харківського університет - тів - у Казахстані, Одеський – в Туркменії. Більшість підрозділів Академії наук та її Президія – в Уфі (з 1943 – в Москві).

В доповнення до коротких повідомлень учні роблять аналіз фактів, демонструють уривки відео, цитують документи.

Однією із найяскравіших частин картини є «Наука».

Вчитель пропонує учням прокоментувати імена українських вчених, які внесені в ескіз картини, за галузями науки, за їх власними відкриттями та за внеском у досягненні перемоги над ворогом. Коментуючи, учні використовують знання з різних навчальних дисциплін.

Повідомлення учнів:

1.Про створення при Президії АН Науково-технічного комітету сприяння обороні на чолі з О.Богомольцем.

2.Про оборонні програми, на які працювало 8 фізико-технічного інституту АН (розробка військових приладів авіації, радіолокації, пеленгації).

3.Про діяльність інституту чорної металургії з випробування якості артилерійських систем.

4.Про діяльність інституту будівельної механіки з виконання завдань командування ВПС.

5.Про метод автоматичного дугового зварювання під флюсом в інституті електрозварювання на чолі з Є.Патоном.

Ескіз науки стає ще барвистішим, коли учні доповнюють його наступними даними:

- Академік О.Богомолець (Інститут клінічної фізіології) винайшов сироватку для лікування ран.

- Інститут біохімії АН (академік О.Палладін) створив препарат для згортання крові.

- У Новосибірську діяв інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітини.

- Наукові працівники клінічної медицини досліджували інфекцію і сепсис ран (керівник-академік М. Стражеско).

- Хірург-офтальмолог В.Філатов очолив у Ташкенті Український інститут хвороб ока.

Учні представляють також презентацію про життя відомих науковців. Проводять історичні паралелі доль О.Богомольця та О.Богомолець.

Мистецтво:

Музика, живопис, театр, концертна діяльність в умовах війни.

Музика.

Відео- та аудіо повідомлення одинадцятикласників про найважливіші досягнення мистецтва в період війни:

Композитори:Ю.Мейтус. К,Данькевич, М.Дерегус, О. ШовкуненкоЮ, М. Глущенко.

В роки війни композиторами в евакуації написано 350 творів. Перелік творів. Звучать уривки мелодій.

1943 рік створено Український народний хор під керуванням Григорія Верьовки.

Було створено100 фронтових концертних бригад

Живопис. Створення плакатів, листівок, карикатур. Художники: В. Касіян, О. Олександров,

В. Литвиненко, В. Корецький. Показ ілюстрацій.

Театр. В евакуації працювали 50 театрів з України. (Київський театр опери і балету ім Т.Г.Шевченка – в Уфі й Іркутську, Київський драмтеатр ім Івана Франка – в Семипалатинську і Ташкенті, Харківський оперний ім. М.В. Лисенка – в Читі, Харківський драматичний ім.Т.Г. Шевченка – у Фергані).

4

Кіномистецтво. Художні. хронічко – документальні фільми. Створено 500 кіножурналів,

100 короткометражних стрічок. Евакуйовані Київська (до Ашхабада) і Одеська (до Ташкента) кіностудії.

Фільм «Райдуга» (1943 р.), удостоєний «Оскара» (1947 р.). Режисер – Марк Донской.

О. Довженко: «Перед боєм», «Мати», «Україна у вогні». «Перемога на Правобережній Україні». Демонструються короткі епізоди фільмів.

Повідомлення учнів про історію створення фільмів періоду війни. Розміщення на уявній картині-репродукції портретів В.Василевської, О.Довженка, Н.Ужвій.

Обговорення питання розвитку літератури воєнного часу.

1.За роки війни українські письменники написали понад120 книжок, збірок, брошур;

Працювали редакторами, кореспондентами 50 фронтових видань.

2. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Л. Первомайський, Я. Качура, П. Усенко. Воювали й писали на фронті також І. Нехода, Л. Дмитерко, П. Дорошко, М. Шеремет, В. Швець. 109 із 200 членів Спілки письменників були були на фронтах. Загинув кожен четвертий.

3.Дві течії в розвитку української літератури в період війни. М. Шпак працював у підпіллі. П. Воронько, Ю. Збанацький – у партизанських загонах.

В окупованому гітлерівцями Києві діячами ОУН було створено Українську національну

раду – національний громадсько – політичний центр. Почав виходити журнал «Українське слово». Група письменників – членів ОУН організували Спілку українських письменників

на чолі з О.Телігою.

О. Теліга, О. Ольжич – у лавах національного підпілля., проповідуючи ідею українського націоналізму. Разом з Телігою фашисти розстріляли в Бабиному Яру поета Івана Ірлявського, редактора газети « Українська дійсність» Івана Рогача, Ореста Чемеринського та інших.

(Поєднання викладу з вшануванням 75-річчя жертв Бабиного Яру. Принагідно діти згадують поряд з діячами культури спортсменів, науковців, громадських діячів, розстріляних фашистами).

4. В тилу працювали письменники і поети старшого покоління, зокрема: П. Тичина.

М. Бажан, О. Корнійчук, М. Рильський, В. Сосюра.

Учні перераховують твори, написані в роки війни, коментують тематику, цитують окремі з них, відзначають їх значимість у здобутті перемоги.

Наприклад, цитата із поеми – видіння М. Рильського «Жага»:

…Устав твій син, о рідна мати,

З синами сестер-матерів,

І на нападницькі гармати

Їх грім правдивий загримів.

І хоч тяжкі іще дороги

До світлосяйного кінця, -

З’єднала воля перемоги

Всі чесні голови й серця…

V. Висновки до теми.

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІ. Підсумок уроку. Коментарі учнів про цінність отриманих на уроці нових знань. Спільний аналіз учнів та вчителя, наскільки глибоко вдалося розкрити тему уроку.

Вчитель :

5

Запитання до класу. Як ви поясните вибір формату відтворення набутих знань у формі

репродукції?

Відповідь приблизно така: Сприяє виробленню логічної структури викладу теми.

Покращує швидшому візуальному відтворенню надто великого потоку інформації і сприяє запам’ятовуванню найбільш важливих його моментів та епізодів.

VІІ. Домашнє завдання: Написати есе « Творчий шлях О.Теліги – яскравий вияв громадянської позиції патріота». Опрацювати текст параграфа 6,ст.65-69.