Домашнє завдання: вивчити § 40 с. 287-296 відповісти на питання с.295-296 виконати завдання у контурній карті с. 12

Поурочний план

Джерело https://naurok.com.ua/urok-z-istori-ukra-ni-dlya-9-go-klasu-na-temu-suspilno-politichne-stanovische-u-1907-1914-rr-16705.html

Конспект уроку

з історії України

для 9-го класу

на тему

«Суспільно-політичне становище у 1907 – 1914 рр.»

Підготувала

учитель історії та правознавста

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

2018 рік

Тема. Суспільно-політичне становище у 1907 – 1914 рр

Мета: визначити основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку ХХ ст.; аграрної реформи П. Столипіна в Україні; модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження, навички роботи з історичними джерелами та історичною картою; виховувати зацікавленість до вивчення теми.

Обладнання: підручник «Історія України» 9 клас (В. С. Власов)

Тип уроку: комбінований

Основні дати:

1906 р. – початок аграрної реформи П. Столипіна.

1907 – 1911 рр. – діяльність ІІІ Державної думи.

1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП).

1910 р. – ухвалення циркуляра П. Столипіна із забороною реєструвати будь-які «інородницькі» товариства.

1911 – 1913 рр. – справа Бейліса.

Лютий 1914 р. – масові демонстрації та політичні страйки проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

Діяльність ІІ Державної думи;

Об’єднання Української демократичної партії з Українською радикальною партією в Українську радикально-демократичну партію;

Кривава неділя;

Створення РУП.

2. Заповніть пропуски й усно відновіть текст.

Вибори до І Державної думи відбулися _____(лютий-березень 1906) . Щоправда, радикальні політичні сили _____ (бойкотували вибори, або були усунуті від участі в них). У І Державну думу від 9 українських губерній було обрано _____ (102 депутати). 44 депутати об’єдналися в _____ (українську парламентську громаду). Головою було обрано ____ (Іллю Шрага). Друкованим органом став журнал ____ («Український вісник»). Українські депутати підготували ____ (законопроекти про надання Україні автономії, впровадження української мови в школах). Вибори до складу ІІ Державної думи відбулися у _____ (січні-лютому 1907). Цього разу у виборах взяли участь усі радикальні партії, зокрема й українські. Українські депутати знов утворили _____ (українську думську громаду), яка складалася з ______. Вона ввійшла до фракції _____ (трудовиків) й назвала себе _____ (Українською трудовою громадою). Вона мала добиватися _____ (перетворення Росії на «правову й демократичну державу», забезпечення українцям права на автономію). Проте й ця дума виявилася недовговічною: її розпуск відбувся ____(3 червня 1907 р.).

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з візуальними джерелом.

· Розгляньте зображення. З курсу всесвітньої історії пригадайте, з якою подією воно пов’язане.

· Сьогодні ми дізнаємося як Столипінська реформа 1906 р. вплинула на українські землі та її основні наслідки.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з історичним джерелом (с. 232 підручника).

· Прочитайте історичне джерело.

· Про що в ньому йдеться?

· З’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події.

· Визначте, як автор ставиться до подій, про які розповідає. Чи збігаються відомості джерела з інформацією підручника?

· Що в тексті видалося добре відомим, а що – новим?

2. Розповідь учителя.

· Пригадайте, чим закінчилася революція в Російській імперії 1905 – 1907 рр.

Після поразки революції в імперії запанувала реакція. Царський уряд проводив відкриту антиукраїнську політику. Головним провідником імперської реакційної політики з 1906 р. був голова Ради міністрів Петро Столипін. У своїй політиці він спирався на ідеологію російського шовінізму.

Шовінізм – агресивна форма націоналізму, проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої, схильність до розпалювання міжнаціональної ворожнечі й ненависті. В даному випадку – російської нації проти української.

У 1908 р. у Києві було створено «Клуб російських націоналістів міста Києва». Основним завданням клубу було «боротьба з українофільством», яке, на думку його ідеологів, підривало коріння «російської православної цивілізації». 20 січня 1910 р. вийшов циркуляр Столипіна із забороною реєструвати будь-які інородницькі товариства.

3. Робота з історичним джерелом (с. 233 підручника).

· Прочитайте фрагмент історичного джерела.

· Висловте свою оцінку наведеним міркуванням.

4. Самостійна робота з текстом підручника (с. 224).

· Опрацюйте текст підручника.

· Чому «справа Бейліса» набула резонансу?

· Про що свідчило обвинувачення Менделя Бейліса?

· Чи погоджуєтеся ви з вироком суду? Відповідь поясніть.

5. Робота з таблицею.

· Користуючись таблицею та отриманими знаннями з курсу всесвітньої історії, визначте перебіг та результати Столипінської реформи.

6. Розповідь учителя.

Ви вже знаєте, що у Києві у 1908 р. виникла нелегальна громадсько-політична організація – Товариство українських поступовців (ТУП). Членами організації були, зокрема, М. Грушевський, Є. Чикаленко, С. Єфремов, В. Винниченко, І. Шраг та ін.

ТУП обстоювали три основні ідеї:

Ø парламентаризм;

Ø перебудову Російської держави на федеративних засадах;

Ø національно-територіальну автономію України.

Резонансною подією стало виголошення доповіді Дмитром Донцовим «Сучасне політичне положення нації і наші завдання» на ІІ Всеукраїнському студентському з’їзді в 1913 р. у Львові. Антиукраїнська політика не припинилася зі смертю Столипіна 1911 р. урядова заборона святкування 100-річної річниці народження Т. Шевченка у 1914 р. спричинили масові демонстрації студентів у Києві та інших містах України. Саме ця подія стала кульмінацією антиукраїнської політики царського уряду.

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Про наслідки якої події/явища/процесу свідчать наведені факти?

# створення нових можливостей для капіталізації сільського господарства; # переселення частини українських селян у малоосвоєні райони азіатської частини імперії; #зростання продуктивності сільського господарства; # формування потужної верстви середнього та заможного селянства; # прискорення обезземелення селянства; # посилення майнового розшарування селян; # зростання соціальної напруги в суспільстві.

А економічної кризи 1900 – 1903 рр.

Б аграрної реформи П. Столипіна

В ухвалення циркуляра Столипіна від 20 січня 1910 р.

Г концентрації промислового виробництва

2. Оберіть зображення, на якому перша українська газета в під російській Україні, що видавалась у Лубнах на Полтавщині наприкінці 1905 р.

А. Б.

В. Г.

3. Робота з контурною картою.

· Підкресліть назви міст, у яких:

o було створено першу українську політичну партію; (1890)

o відбулося повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» (Одеса, 1905)

o виникла нелегальна громадсько-політична організація – ТУП; (Київ, 1908)

o працював адвокатом Ілля Шраг; (Чернігів)

o видавалася друком перша українськомовна газета «Хлібороб»; (Лубни, 1905)

o прокотилася хвиля страйків у січні 1905 р. (Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Миколаїв)

· Поряд напишіть рік створення.

VI. Підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання.

1) Опрацювати § 28 підручника.