11 Узагальнення 1. Тематичне оцінювання з теми УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Д.З.: опрацювати § 8 с.61-65 здати КК та УТР за тему 1

Усі учні зобов`язані пройти тест за адресою

https://test.izno.com.ua/tema-ukrayinski-zemli-u-skladi-rosiyskoyi-imperiyi-naprikintsi-xviii-u-pershiy-polovini-hih-st/

§8

Узагальнення до теми

Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має

Міністерство освіти і науки України http://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

лися ринкові відносини, було зроблено перші кроки на шляху

модернізації суспільства. З’явилося фабрично-заводське ви-

робництво, що базувалося на використанні парових машин.

З кожним наступним десятиріччям воно пришвидшувалося в

розвитку. З поширенням машинного виробництва формувалися

і класи підприємців та найманих робітників. Серед підприєм-

ців переважали вихідці з поміщиків, купців та міщан – голов-

ним чином неукраїнці. Дуже важко було конкурувати з ними

українським селянам. І все ж деяким це вдавалося (Симиренки,

Яхненки, Терещенки та ін.).

На промисловому розвитку України помітно позначилося

залежне її становище у складі Російської імперії. Царський

уряд створював кращі умови для розвитку найбільш прибут-

кових галузей промисловості в Центрі Росії. Це, насамперед,

текстильна промисловість і виготовлення різноманітних мета-

левих виробів – від цвяхів до складних, як на ті часи, машин

та механізмів. Третина виготовленої на підприємствах Мос-

ковської, Володимирської, Ярославської та деяких інших

центрально-російських губерній продукції реалізовувалася в

Україні. У той самий час із України в ці губернії вивозилася

лише сировина та сільськогосподарська продукція. Такий

обмін був економічно надзвичайно вигідний для російських

губерній і невигідний для українських.

Утрата українцями власної державності вплинула на фор-

мування національного складу міст, кількість мешканців

яких в умовах промислового перевороту швидко зростала.

У містах українці опинялися в меншості. Там переважали

російські чиновники, купці, промисловці, єврейські торговці

й ремісники, заводчики й фабриканти різних національ-

ностей.

Попри всі проблеми економічний поступ був помітний.

Однак при цьому нові процеси істотно гальмувалися кріпос-

ницькими порядками. Проявом цієї супе речності було й зрос-

тання антикріпосницьких виступів. Кріпаки підпалювали

поміщицькі садиби, псували знаряддя праці, убивали поміщи-

ків, їх управителів та прикажчиків, відмовлялися відробляти

панщину, нерідко чинили збройний опір поміщицькій адміні-

страції, місцевим урядовцям і навіть царським військам. Усі

ці форми боротьби найчастіше з’являлися у взаємозв’язку.

Протягом першої половини ХIХ ст. відбулося декілька сотень

збройних селянських виступів.

3. Суспільно-політичний рух. Початок національного від-

родження. Відповіддю на кризу була активізація суспільно-

62

11ТТЕЕММАА

Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має

Міністерство освіти і науки України http://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

політичного руху. У цьому русі були дві взаємопов’язані течії:

перша представляла український визвольний табір, друга

була частиною опозиційного до царизму російського демокра-

тичного табору. На Правобережжі, крім цих двох течій, була

й третя, зорієнтована на відновлення Речі Посполитої. В усіх

цих таборах наприкінці XVIII – у першій чверті ХIХ ст.

голов ними дійовими особами були дворяни.

Українське дворянство (козацька старшина) в ті роки про-

явило себе низкою патріотичних творів, історичних трактатів,

організацією нелегальних гуртків, масонських лож і місією

Василя Капніста до Берліна. Та все ж масштаби політичної

діяльності козацької старшини слід визнати як незначні. За

цей час польська шляхта підняла проти Росії два великих

повстання (наприкінці XVIII ст. і в 1830–1831 рр.). Російське

дворянство у 1825 р. спромоглося організувати повстання

проти царя з метою спрямувати Росію на шлях оновлення. На

подібні дії нащадки козацької старшини вже були не здатні,

а спалах патріотичних почуттів видатний український письмен-

ник і історик Пантелеймон Куліш пояснював так: «Зі втратою

в Україні останніх решток своєрідного громадського устрою

з’явилася потреба виразити свою народність перед судом

сучасного і наступних поколінь».

Однак недооцінювати літературно-художню та історично-

дослідницьку діяльність нащадків славних козацьких родів

теж не варто. Ця діяльність поклала початок українському

національному відродженню, плодами якого скористалися

пізніші покоління українців.

Ситуація змінилася після утворення Кирило-Мефодіївського

товариства – першої нелегальної політичної української орга-

нізації, до складу якої входили представники різних станів

суспільства (різночинці). З появою цієї організації українці

стали брати свою долю у власні руки. Геніальний Тарас Шев-

ченко своєю творчістю перекинув місток між козацьким ми-

нулим і сучасністю, відновив у свідомості земляків перер вану

традицію боротьби за українську державність. Микола Косто-

маров утілив ці ідеї у програмних документах товариства.

Розгромлене навесні 1847 р. Кирило-Мефодіївське това-

риство встигло започаткувати нову сторінку національного

відродження. З’явилася самостійна українська політична ор-

ганізація, яка розвивала власні ідеали, зосереджувалася на

власній долі. З кирило-мефодіївців почався новий етап націо-

нального руху.

Історія України • 9

63

АМЕТАМЕТ11

Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має

Міністерство освіти і науки України http://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

Тематичне оцінювання

Запитання на вибір однієї правильної відповіді

1. Як називалась основна одиниця адміністративно-територі-

ального поділу українських земель у складі Російської імперії на

початку ХІХ ст.?

А Воєводство В Коронний край

Б Губернія Г Полк

2. Українські землі в середині ХІХ ст. входили до складу

А Російської імперії, Речі Посполитої

Б Австрійської і Російської імперій

В Австрійської, Російської та Османської імперій

Г Румунії, Російської та Австрійської імперій

3. Програма Кирило-Мефодіївського товариства передбачала

А Скасування самодержавства і кріпацтва, утворення незалежної

української держави

Б Повалення царизму, скасування кріпацтва, утворення федерації

рівноправних слов’янських держав з українською республікою у її

складі

В Скасування кріпацтва, забезпечення рівних прав для всіх сло-

в’янських народів

Г Відродження Гетьманщини

4. Найбільше місто України у складі Російської імперії в першій

половині ХІХ ст. – це

А Київ В Одеса

Б Харків Г Катеринослав

5. Селянські виступи під проводом У. Кармалюка відбувалися на

А Поділлі

Б Катеринославщині

В Чернігівщині

Г Київщині

6. Візитівкою української промисловості в кінці першої полови-

ни ХІХ ст. стало

А Цукроваріння В Ткацтво

Б Машинобудування Г Металургія

7. Більшість українців у першій половині ХІХ ст. були задіяні в

А Промисловості В Ремеслі

Б Сільському господарстві Г Торгівлі

Дайте відповіді на запитання

1. Чи можна кінець XVIII – початок ХІХ ст. вважати початком найтра-

гічнішого періоду в історії Наддніпрянської України?

64

11ТТЕЕММАА

Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має

Міністерство освіти і науки України http://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

2. Коли в Україні розпочався промисловий переворот? Розкажіть про

його особливості на Наддніпрянщині.

3. Які зміни в економіці свідчили про зародження ринкових відносин?

4. За яких обставин було ліквідовано Задунайську Січ? Що ви знаєте

про Азовське козаче військо?

5. Яка роль у суспільно-політичному русі належала українському

дворянству? З якої причини і як змінювалася ця роль?

6. Чим можна пояснити наявність на Наддніпрянщині російської і

польської течій суспільно-політичного руху?

7. Заповніть подану таблицю «Народні рухи в Україні в першій поло-

вині ХІХ ст.»:

Виступи Дата Місце виступу

Хід

та результати

Військових

поселенців

Селян і козаків

8. Проаналізуйте основні тенденції соціально-економічного розвитку

Наддніпрянської України в першій половині ХIХ ст. Визначте особливості

України, за якими вона відрізнялася від країн Західної Європи.

9. Які процеси відбувалися в економіці України першої половини

ХІХ ст.?

10. Якими мотивами керувалися представники різних суспільних

верств України, коли брали участь у боротьбі з армією Наполеона?

11. Визначте сильні та слабкі сторони українського суспільно-політич-

ного руху на Наддніпрянщині. Порівняйте його з російським та польським

рухами на українських землях.

12. Охарактеризуйте початок національного відродження. Хто стояв

біля його витоків?

13. Охарактеризуйте програмні вимоги та діяльність Кирило-Мефоді-

ївського товариства. Яку роль Товариство відіграло в історії національ-

ного руху українців?

14. Яке місце в національному русі належало Т. Шевченкові? Охарак-

теризуйте його як людину, митця, громадського діяча.