9 Яку археологічну культуру називають трипільською.

Домашнє завдання: вивчити § 8 с. 31-35, переглянути усі відеосюжети цієї сторінки

Шановні шестикласники, для вас відео у кінці цієї сторінки, гортайте донизу.

Тема уроку: Трипільська культура на землях України

Джерело: https://urok-ua.com/konspekt-uroku-na-temu-tripilska-kultura-na-zemlyah-ukrayini/

Мета: розглянути характерні риси розвитку землеробства та скотарства, схарактеризувати трипільську археологічну культуру, розглянути спосіб життя носіїв землеробських та скотарських культур за часів енеоліту; формувати в учнів уміння створювати колективні творчі проекти;розвивати предметні компетенції, виховувати інтерес до історії давнього часу.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

· Називати найвідоміші стоянки в Україні на різних етапах кам’яного та мідно-кам’яного віку;

· Показувати на карті території розселення племен землеробських та скотарських культур;

· Розкрити поняття «трипільська культура», описувати життя її носіїв;

· Розкрити господарство трипільців та їх культуру.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, настінна карта «Найдавніші поселення на території України», презентації учнів, набір ілюстрацій.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Що означає поняття «археологічна культура»?

Як відбувалися події стародавньої історії на території сучасної України? Чи жили тут люди в найдавніші часи? Чим вони займалися? Чому українці від діда-прадіда люблять і вміють працювати на землі? У чому проявляється для нас «магія землі»?

Виконати вправу на с.37 підручника (параграф 7. Всесвітня історія. Історія України під ред. О.Г.Бандровського, В.С.Власова). Бажано використати прийом «Кейс».

ІІІ. Засвоєння нових знань.

1. Трипільська археологічна культура. Доба неоліту та енеоліту.

2. Місце проживання трипільців.

3. Житло трипільської культури.

4. Господарство і ремесла трипільців.

5. Культура і вірування.

ІV. Контроль і закріплення знань.

V. Використання набути вмінь.

VІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання.

ІІІ. Засвоєння нових знань.

1. Трипільська археологічна культура.

Досягнення людей в добу неоліту та енеоліту.

З настанням неоліту життя первісної людини змінювалось дуже повільно.

Неоліт – це новий кам’яний вік. Хронологічно він іде за мезолітом і передає добі перших металів. Неоліт датується кін VІ-ІІІ тис. до н.е. Неоліт характеризується зрушеннями в розвитку економіки та соціальних відносин. Саме в неоліті людини приходить до виключно при власницьких способів форм господарської діяльності. Тільки техніка кам’яних знарядь дає підстави відокремити нову добу від попередньої. Зміни насамперед полягли в тодішніх умовах життя. Змінився клімат, льодовики відступали на північ, змінилися флора та фауна, які наближалися до сучасних. Мамонтів, печерних левів, бізонів заміняли ведмеді, вовки, лисиці, дикі кабани, зайці. У зв’язку зі зміною зовнішніх умов змінювався і побут людини. Вона вже не мала потреби ховатись, як раніше, в печерах. З’явилися наземні будинки, халупи.

З’ясуємо, які були досягнення людей в добу неоліту та енеоліту.

В землеробстві – навчилися обробляти землю і вирощувати рослини для їжі – ячмінь, пшеницю, просо, овес, жито, бо рослин, яких збирали, не вистачало. Клімат був сприятливий для землеробства.

В скотарстві – так як полювати було важко – це займало багато часу, почали поступово привчати і розвивати домашніх тварин – свиней, кіз, овець, биків, собак.

Водночас доба неоліту та енеоліту характеризується удосконаленнями.

В ремеслі – навчилися виготовляти тонкокісний посуд, з плоским дном та орнаментом. Виготовляли глиняну пластику, сокири, зернотерки з каменю, серпи. З’являється ткацький верстат. Опанували ткацтво.

В мистецтві – удосконалюється зображення на камені, розпис на глиняному посуді.

В суспільному устрою – діє матріархат, відбувся демографічний вибух.

На зміну неандертальцю приходить кроманьйонець. Відбувається подальше розселення первісних людей.

Розповідь учителя, демонстрація портрета археолога В.В.Хвойка.

Наприкінці ХІХ ст. видатний український археолог В.В.Хвойко відкрив і почав досліджувати поселення давніх людей поблизу с. Трипілля на Київщині. Згодом подібні селища почали знаходити і в інших районах України. Численні пам’ятки трипільської культури займали в ІV – першій половині ІІІ тис. до н.е. все лісостепове Правобережжя й Придністров’я, а на пізньому етапі існування культури поширилася на Волинь і в Степове Причорномор’я.

2. Місце проживання трипільців.

Характер будівель доби енеоліту був стисло пов’язаний з розвитком землеробства та скотарства (умови їх виникнення ми вже з’ясували). В цей період з’являється культура хліборобів – Трипільська культура. Межі цієї культури поширювались від Слобідської України до Словаччини, від Чернігівщини до Чорного моря та Балканського півострова. (Іде розповідь учителя, він показує на мапі кордони Трипільської культури). Далі дається завдання за допомогою атласів та контурних карт замалювати межі Трипільської культури.

Чисельні пам’ятки Трипільської культури, які даються ІV-І пол. ІІІ тис. до н.е., займали все Подністров’я, а на пізньому етапі існування культури – поширювались на Волинь і Степове Причономор’є. Трипільська культура існувала від VIII тис. до н.е. до І тис. до н.е. В трипільській культурі вирізняємо три етапи:

Ранній – ІV-ІІІ тис. до н.е.;

Середній – ІІІ до н.е. – 2250 р.,

Пізній – 2250 р. до н.е.

(Це діти зафіксовують у зошитах).

Історики вважали, що трипільці – це племена, які прийшли на Укарїну з Балкан. Від Дністра трипільці просунулись до Прип’яті, Прикарпаття і частково – на Переяславщину. Інші історики вважають, що трипільці – це автохтонні племена, тобто такі, які споконвіччя жили на Україні і виділились в Буго-Дністровську культуру.

3. Житло трипільської культури.

4. Господарство і ремеслі трипільців.

5. Культура і вірування.

Ці питання розглядаються шляхом демонстрації учнівських творчих проектів, виконаних як випереджальні завдання. Інструктаж до завдань у додатку № 1.

Розповідь учителя.

Таким чином, існує суперечлива точка зору щодо виникнення Трипільської культури. Суспільний лад трипільців характеризувався переходом від матріархально-родових до патріархально-родових відносин. Трипільці підтримували стосунки з племенами Східного Середземномор’я та Малої Азії (вчитель показує на мапі). Людяність культури мешкала селами на берегах рік. У селах були розташовані хати прямокутної форми з чотирисхилим дахом, дерев’яними стінами, обмащеними глиною з обох сторін. Підлога була з дерев’яних плит, складених помостом і обмащених глиною. Розмір будівель складав від 6 до 150 кв. м. Стіни будівель були розписані. Житла трипільці будували з лісу, глиняних вальків. Житла були багатокамерними. Крім житлових будинків, були й будинки ритуального характеру. Підлога їх теж була обмащеною глиною. Трипільці жили поселеннями. Забудова поселень здійснювалась по колу із загоном для худоби в центрі. (учитель використовує наочність).

Запитання до ілюстрації.

1. Що ви бачите на картинці?

2. Чим відрізняється розповідь про життя трипільців, про яке ви сьогодні почули, від зображення на малюнку?

3. Що нового ви розповісте, дивлячись на картину?

4. Чи уявляєте ви себе жителем містечка? Для чого потрібно було будувати житла колом?

Розповідь учня (додаткове завдання).

Населення трипільської культури було хліборобським. Воно займалось сільським господарством на відносно високому рівні, користувалося кам’яними серпами з дерев’яними держаками, зернотерками, сохами, ралом. Трипільці вирощували такі рослини, як: пшеницю (декілька сортів), жито, просо, ячмінь, овес. Поряд із землеробством трипільці займались скотарством. Розводили таких тварин, як: коней, свиней, кіз, велику рогату худобу, від яких отримували продукти харчування. Трипільці користувалися кам’яними знаряддями праці – сокирами, долотами, ножами, серпами. У ІІІ тис. до н.е. люди винайшли спосіб виготовляти бронзу, і трипільці з нього скористалися. Трипільці першими на території України почали використовувати мідь для виготовлення знарядь праці і прикрас. Трипільці займалися ремеслом, зокрема, гончарством. Винайшли гончарне коло, виготовляли посуд, а також глиняні статуетки, жіночі прикраси з кісток та інші предмети побуту.

На завершення розповіді учні під керівництвом учителя заповнюють таблицю:

ІV. Контроль і закріплення.

Клас об’єднується в чотири малі групи, кожна з яких одержує ілюстрацію із завданням. Через 5 хвилин група звітує і представляє результати своєї роботи.

Група 1. Житло трипільців.

1. Із чого споруджували будинки?

2. Як здійснювалася забудова поселень?

3. Протоміста у трипільців.

Група 2. Господарство трипільців.

1. Що становило основу господарського життя трипільців?

2. Які культури вирощували?

3. Які знаряддя праці використовували трипільці?

Група 3. Ремесла трипільців.

1. Які ремесла були поширені в трипільців?

2. Керамічне виробництво.

3. Пластика трипільців – поєднання ремесла і мистецтва.

Група 4. Культура трипільців.

1. Релігійні вірування трипільців.

2. Тварини – трипільські тотеми.

3. Мистецтво та ювелірна справа.

Учні дають відповідь на питання вікторини. Вправа «Ланцюжок».

Вікторина.

1. Коли на території України існувала найдавніша цивілізація?

2. Чому відкрита вченими культура була названа трипільською?

3. Які заняття були головними в трипільців?

4. Якими були знаряддя праці?

5. У чому особливість їх кераміки?

6. Що собою являли їхні житла?

7. Чи можна поселення назвати містечком?

8. Чому бик вважався священною твариною?

9. Чим був викликаний занепад трипільської культури?

10. Чи вчені вважають трипільців предками українців?

Підсумок уроку.

Уже в ІV тис. до н.е. на території України існувала трипільська культура, яка , за оцінкою вчених, «мало в чому поступалася раннім цивілізаціям давнього сходу».

V. Використання набути вмінь.

Учням пропонується скласти невеличку розповідь (3 речення) про самобутність трипільської культури, використовуючи нові терміни, вивчені на уроці.

Проводиться бліц-конкурс на краще складення вірша про життя трипільців (4 строчки).

VІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання.

Оголошення оцінок, само оцінювання та коментар до нього.

Домашнє завдання: вивчити параграф 7, знайти цікаву інформацію з теми в мережі Інтернету.