11 Практичне заняття 2.«Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

.Д.З: Виконати завдання с.68-69 підготувати повідомлення, фотовльбом, презентацію.

Презентація https://www.slideshare.net/kd6h0mbt4h/ss-55360742

У 2018 році цю роботу ("Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого ") виконали якісно і отримали високу оцінка Карпюк Ангеліна, Рашкевич Валері та Чорноволюк Анастасчя

Не судіть суворо, це тільки початок повернення колишніх традицій виконання учнівських творчих робіт!

Поурочний план http://licey.kupyansk.info/info/page/11897 дякую колезі Синельник Вікторії Вікторівні

Тема уроку: Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого

Мета уроку:

• ознайомити учнів із зовнішнім виглядом Києва за часів правління Ярослава Мудрого;
• сприяти засвоєнню знань учнів про господарську і культурну діяльність жителів давньоруського Києва періоду правління Ярослава Мудрого;
• формувати вміння аналізувати писемні історичні джерела, в процесі групової роботи працювати з текстом, ілюстраціями, виступати з повідомленнями
• розвивати навички сприймати та аналізувати твори мистецтва, давати стислу характеристику пам’яткам культури, розкривати їх значення та місце в історичному процесі;
• виховувати інтерес до дослідження історичного минулого української землі, повагу до пам’ятників культури.

Тип уроку: практичне заняття

Обладнання: історична карта «Русь-Україна за часів Володимира Великого та Ярослав Мудрого», атласи, картки з завданнями для груп, мультимедійна презентація до уроку, атлас-шаблон з історії України (7 клас), літопис «Повість минулих літ».

Основні поняття, терміни: «Місто Володимира», «Місто Ярослава», Софія Київська, апсида, барабан, за комара, ікона, купол (баня), мозаїка, неф, портал, пілястра, смальта, тиньок.

Очікуванні результати:

• пояснювати мистецтвознавчі терміни;
• аналізувати історичні джерела та додаткову історичну літературу
• описувати пам’ятки культури
• злагоджено працювати в групі

Підготовча робота: клас заздалегідь ділиться на групи, кожна отримує завдання для підготовки до практичної роботи.

Бачите гори оці? На цих горах возсіяє

благодать Божа, буде город великий,

і воздвигне Бог багато церков.

Це буде мати городам Руським.

Хід уроку.

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізації опорних знань.

Робота з епіграфом (записаний на дошці)

Репродуктивна бесіда

- Кому належать ці слова?

- Про яке місто йдеться? (робота з картою, атласом)

- Ким і коли воно було засноване ?

- З якого писемного джерела ми дізнаємося про ці події?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з писемним історичним джерелом ( під час підготовки до уроку учні ознайомилися з уривком з «Повісті минулих літ» та аналізували його за допомогою пам’ятки «Схема аналізу історичного джерела») Додаток 1.

1. Учень читає вголос уривок з літопису «Повість минулих літ» .

В літо 1037р. заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися й поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди й тішаться плодами глибокої мудрості…

Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній врочисті співи в призначену годину…

Літопис «Повість минулих літ»

2. Аналіз документу під керівництвом вчителя.

Питання :

• Яка сторона діяльності князя Ярослава висвітлена в тексті?
• Як вигадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва?
• Чи знаєте ви пам’ятки культури епохи Ярослава, що збереглися до наших днів? Назвіть їх.

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Вчитель: - Уявімо собі, що в нас є машина часу і з її допомогою ми можемо перенестися в Київ ХІ століття. Що ви очікуєте від цієї подорожі?

Учні: - Дізнатися, якою була столиця сучасної України тисячу років тому? Чим уславилася за правління Ярослава Мудрого? Як жили її мешканці? Що залишили нам наші пращури у спадщину?

Вчитель: - В цій подорожі ви будете не просто мандрівниками, але й екскурсоводами, експертами, давніми архітекторами, живописцями. Кожна група, готуючи своє повідомлення, ознайомиться з додатково інформацією, ілюстраціями. Виступати перед однокласниками ви будете в чотирьох ролях: екскурсовода, архітектора, експерта та живописця

(спікери груп отримують завдання) Додаток 3.

Вчитель: - Ви повинні уважно слухати розповіді однокласників, щоб якомога більше запам’ятати інформації про твори архітектури та мистецтва давнього Києва. Щоб вам було зручніше запам’ятати види пам’яток та їх назви я пропоную вам накреслити в зошитах таблицю «Твори архітектури і мистецтва давнього Києва», а в ході уроку заповнити її. Додаток 4.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

План вивчення нового матеріалу

1. «Місто Володимира»

2. «Місто Ярослава»

3. Софія Київська

1. Підготовча робота в групах (10 хвилин)

Кожна група виконує завдання – визначається за ролями, вивчає надані матеріали, готує виступ.

2. Презентація групової роботи (до 5 хвилин кожна група)

Під час виступів учнів, демонструється мультимедійна презентація, підготовлена вчителем.

1. «Місто Володимира»

Вчитель: - Стародавній Київ за часів князя Ярослава умовно складався з двох частин – «місто Володимира» та «місто Ярослава».

- Слово надається першій групі.

Виступ учнів І групи, демонстрація слайдів мультимедійної презентації.

Питання для обговорення:

• Як називається найдавніша частина Києва? Де вона розташовувалася?
• З якого матеріалу будувалися перші споруди в Київській Русі? Які споруди ви запам’ятали у «місті Володимира»?
• Що ви дізналися про будування Десятинної церкви? Які свідчення збереглися про зовнішній вигляд та внутрішнє вбрання Десятинної церкви?
• Яке значення відігравав цей храм духовному житті Київської держави часів Володимира Великого?

Робота з таблицею.

2. «Місто Ярослава»

Наша екскурсія продовжується. Наступна її частина більше присвячена храмовому будівництву та його оздобленню. Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви ознайомилися з словником мистецтвознавчих термінів. Давайте ще раз до них звернемось (робота під керівництвом вчителя ілюструється схемою храму Давньої Русі)

Вчитель: - Настав час надати слово наступній групі.

Виступ учнів ІІ групи, демонстрація слайдів мультимедійної презентації

Питання для обговорення:

• Які архітектурні пам’ятки прикрашали «місто Ярослава»?
• Яка історія створення Софійського собору?
• Який зовнішній вигляд має ця споруда?

Робота з таблицею.

3. Софія Київська

Вчитель: - Отже Софіївський собор - головний храм Русі-України, «митрополія руська», не схожий на жодний храм у світі. Давайте зайдемо до собору та отримуємо насолоду від її внутрішнього інтер’єру.

Виступ третьої групи, демонстрація слайдів мультимедійної презентації

Питання для обговорення:

• Які види живопису прикрашають внутрішні інтер’єри?
• Чим відрізняється технологія виготовлення фресок і мозаїк? –
• Хто така Оранта і як її зображено в соборі? –
• Які твори мозаїчного і фрескового живопису Софії Київської ви запам’ятали?
• Яка художня ідея закладена в образі Софії Київської?

Робота зі змістом таблиці.

V. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу.

Вчитель: - Хочу подякувати всім учням, які, готуючись до сьогоднішнього уроку, самостійно опрацювали додаткову і довідкову літературу, виступали на уроці. На скільки вам сьогодні було цікаво, а набуті знання стали очікуваними результатами, ми зараз з’ясуємо.

1. Вправа «Незакінчене речення» (речення до половини записані на дошці, а учні повинні продовжити їх до кінця):
2. Середньовічний Київ складався з двох частин – це .... («місто Володимира» і «місто Ярослава»).
3. Першою кам’яною спорудою Києва була.... (Десятинна Церква).
4. На честь перемоги над печенігами князь Ярослав звелів спорудити ... .(Софіївський собор).
5. Внутрішнє вбрання Софії Київської оздоблене .... (фресками, мозаїками та іконами).
6. Мозаїка – це .... (малюнок із різнокольорових кубик скла чи смальти).
7. Фреска виконувалася на .... (на свіжій штукатурці спеціальними фарбами).
8. Дивовижні пам’ятки архітектури і мистецтва Києва свідчать про ... (високий рівень розвитку культури Київської Русі).

2. Виконати завдання на картосхемі атласу-шаблону (Додаток 4).

3. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІ. Підсумок уроку.

Вчитель: - Ось і закінчилась наша мандрівка вулицями стародавнього Києва. Розбудоване за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, це місто стало живим свідком нашої історії. Хай на все життя стануть вам заповітом слова найвідомішого київського опікуна – князя Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою… І, якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незлагодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим». – Чи можна цей заповіт у ХХІ ст. вважати актуальним для сучасної України?

ІІ. Домашнє завдання.

Диференційовані творчі завдання:

• Записати відомі прислів’я та приказки про Київ
• Скласти перелік літературно-мистецьких творів про Київ
• За даними «Повість минулих літ» написати твір-мініатюру на тему: «Давній Київ часів правління Ярослава Мудрого»

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

ДОДАТОК 1

Завдання для підготовки до практичної роботи

1. Ознайомитися з словник мистецтвознавчих термінів.

Апсида – виступ у церковній споруді, напівкруглої чи багатогранної форми в плані, перекритий пів склепінням.

Барабан – циліндрична чи призматична частина споруди (під банник) на яку спирається купол (баня).

Закомара – напівкругле завершення стіни, що відповідає формі склепіння.

Ікона – зображення святих на дощечках, виконане спеціальними фарбами.

Купол (баня) - склепіння, утворене шляхом обертання дуги, або окружності навколо вертикальної осі.

Мозаїка – малюнок, виконаний із різнокольорових кубиків скла чи смальти.

Неф – поздовжня частина храму, яку розчленовують колони чи аркади.

Портал – архітектурно оформлений вхід до споруди.

Пілястра – плоский, схожий на колону, виступ на поверхні стіни чи стовпа.

Смальта – спеціально зварений матеріал з якого робили кубики для виконання мозаїки.

Тиньок – спеціально приготовлений грунт, який наносили на стіну для виконання фрескиток

2. Підготуватися до аналізу історичного джерела, використовуючи пам’ятку:

Схема аналізу історичного джерела

1. Оберіть спосіб роботи: перегляд, читання, вивчення.

• Ознайомтесь із джерелом, визначте: автора, співавтора, учасників його підготовки; час і місце створення тексту (за його змістом); як вплинули історичні умови на його створення.
• Визначте: джерела інформації, що вивчається; мету автора тексту.

2. Визначте:

• Вид джерела (лист, щоденник, архівний документ тощо)
• Що собою являє цей текст: поданий повністю чи уривок.
• Про що йдеться в даному тексті.

3. Вивчіть та проаналізуйте зміст тексту:

• Спробуйте зрозуміти, виділити його основні положення.
• Подумки поділіть зміст тексту на змістовні частини, виділіть головні думки кожної частини.
• Під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.

4. Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей:

• Чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише.
• Первинність або вторинність інформації.

5. Виявіть значення та інформацію, що в ньому містяться, для сучасності та для кожного з нас.

6. Дайте узагальнюючу оцінку даного джерела.

В літо 1037р. заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися й поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди й тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу – так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну науку. Велика-бо користь від навчання книжного. Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони – узда для тіла й душі. В книгах - світило мудрості, а про мудрість сказано: любляче мене - люблю, а хто дошукується мене – знайде благодать. І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху і користь для своєї душі. Бо той, хто часто читає книги, той веде бесіду з богом і наймудрішими мужами.

Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній врочисті співи в призначену годину. І інших містах і селах він ставив церкви, призначаючи туди попів і даючи їм від багатств своїх плату, наказуючи їм учити людей. Радувався Ярослав, бачачи велику силу церков і людей християнських, а ворог нарікав і ремствував, переможений новими людьми християнськими.

Літопис «Повість минулих літ»

ДОДАТОК 2.

Завдання для групи №1.

1. Ознайомитися з картосхемою Києва

2. Ознайомитися з текстом «Місто Володимира», підготуватися до виступу перед класом.

Екскурсовод

Давній Київ був розташований на мальовничих схилах берегів Дніпра. Навколо нього розкинулися великі ліси, багаті на звірину, ягоди, гриби, дикий мед. На південь ліси чергувалися з широкими просторами родючої землі, де було добре вирощувати хліб. У місці, де виник Київ, у Дніпро впадають його притоки Десна і Прип’ять. Таке виняткове місце не могло не стати великим центром навколишніх земель. Як бачимо, місто ділилося на декілька частин, однією з них є Старий Город, або «місто Володимира», яке розташовувалося на Старокиївській горі.

Експерт

«місто Володимира» – це назва київського дитинця (центрального укріплення міста), яке будувалося в кінці Х – в першій половині ХІІІ ст., збудованого при великому князі Володимирі Святославовичу. Воно було оточене земляним валом і ровом, які пролягли вздовж Старокиївської гори. Територія цього міста складала приблизно 10 га. Композиційним центром його стала Десятинна церква, навколо якої розміщувалися кам’яні палаци. Північно-східну частину дитинця займав великокнязівський двір, на якому розташовувалися родові князівські та боярські садиби. Пізніше, в ХІ –ХІІ ст. у «місті Володимира» були збудовані Андріївський і Федорівський монастирі, Василівська і Хрестовоздвиженська церкви. У підніжжя Старокиївської гори знаходилися місцевості Кожум’яки, Дьогтярі, Гончарі, де жили ремісники та челядь.

Архітектор

Архітектурний образ Києва визначався насамперед дерев’яними будівлями. Окремі з них становили справжні шедеври народної архітектури. Ймовірно такими були будинки заможних верств населення, вони відомі під назвою «хороми». Примітною серед цих споруд був якраз палац князя Володимира, який знаходився приблизно в 60 метрах від Десятинної церкви. Це була велика кам’яна двоповерхова споруда , прикрашена фресковим живописом і архітектурними оздобами із мармуру і рельєфами шиферному камені.

Екскурсовод

Зараз час настав для знайомства з церквою небаченої краси. На її будівництво та утримання князь Володимир виділяв десяту частину від княжих доходів (десятинну) звідси і походить назва церкви. Для будівництва храму обрали найкраще місце – на самій високій точці Старокиївської гори. Всі вулиці тогочасного Києва прямували до Десятинної церкви, кам’яна громада якої високо підносилась над дерев’яними кварталами і кріпосними стінами київського дитинця, її величаві куполи добре було видно не тільки з Подолу, а й із Подніпров’я. Таким чином цей храм дійсно став центром духовного життя держави.

Експерт

Десятинна церква - це перший кам’яний храм Київської Русі. Спорудили його давньоруські та візантійські майстри в 989 – 996 роках в період князювання Володимира Великого. Князь приділяв великої уваги щодо будування храму, запросив найкращих майстрів, виділяв численні кошти на її спорудження. Пізніше при церкві діяла перша школа Русі. Зусиллями князя Десятинна церква стала культурним та духовним осередком держави, символом єдності християнської віри для слов’янських народів, які звикали до православ’я.

Архітектор

Кращою будівлею ансамблю «міста Володимира» була Десятинна церква. З своїм типом цей храм належав до хрестовокупольних візантійських храмів. Стіни зведені із каменю і цегли (плінфи) в системі мішаної кладки. Внутрішній простір прикрашався зводами у формі хреста, над яким підносився купол, що підтримувався підпружними арками, опертими на чотири центральні стовпи. Зі сходу знаходилися напівкруглі виступи-вівтарі. Із західного боку підносились дві башти, які разом з багатоглавим завершенням надавали Десятинній церкві особливої урочистості.

Живописець

Після закінчення будівництва церква була прикрашена іконами, дорогоцінним посудом, хрестами, які князь Володимир вивіз із Херсонеса і одержав із Константинополя. Підлоги були викладені майоліковими плитками і мозаїкою, стіни розписані фресковим живописом і мозаїчним пано. В інтер’єрі храму широко використовувалися кам’яні архітектурні деталі, мармурові колони, шиферні різьблені плити, карнизи. Особливо багато було в Десятинній церкві мармуру, що давало підстави сучасникам називати її «мраморяною». Вважається, що зразком для київського храму послужила Фаросська церква Богородиці Великого палацу у Константинополі.

Екскурсовод

Розкопки Десятинної церкви археологами розпочалися ще в ХVІІ ст. Але фундаментальне вивчення решток споруди було проведено в 30-х роках ХХ ст. При розкопках були виявлені фрагменти мозаїки підлоги, фрескових і мозаїчних прикрас храму, кам’яні гробниці, рештки фундаментів та інше. Поблизу Десятинної церкви вченими також були відкриті руїни князівських палаців і житла бояр, ремісничих майстерень і велика кількість давніх поховань. Зараз ці архітектурні пам’ятники знаходяться під охороною держави у складі Софіївського архітектурного заповідника міста Києва.

Завдання для групи №2.

1. Ознайомитися з картосхемою Києва
2. Ознайомитися з текстом «Місто Ярослава», підготуватися до виступу перед класом.

Екскурсовод

Після смерті батька князя Володимира, подолавши братерські міжусобиці, Ярослав посів великокнязівський Київський стіл. З перших років свого правління він продовжив політику свого батька, яку направляв на розвиток культурного та духовного життя держави. Дбав про підвищення та укріплення авторитету Русі серед європейських країн. Особливу увагу я приділяв розбудові і процвітанню столиці держави - рідному Києву. За його правління виріс та розрісся Київ в декілька разів.

Експерт

«місто Ярослава» – це назва прийнята в історичній науці частини давнього Києва, яку було збудовано на Старокиївській горі за часів правління князя Ярослава Мудрого в 11 ст. Місто мало площу 60 га оточено ровом та величезним валом. Ця споруда складається з великих кліток, зроблених з дерев’яних колод і засипаних глиною. Основою валу є 6 таких кліток, тобто він має 18 м ширини і разом з дерев’яним частоколом до 16 м висоти, простягався він на 3,5 км. Із зовнішнього боку валу викопаний глибокий рів, заповнений водою. На хребті валу споруджено остріг - огорожу з частоколу, побудовано дерев’яні, а іноді і кам’яні стіни. В’їхати до міста можна було через чотири брами (ворота) Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту. На той час в місті проживало приблизно 50 тис. киян.

Екскурсовод

Дійсно, «місто Ярослава» величне і гарне. Збудовано його на місці де відбувся останній бій Ярослава з печенігами, тут виник Новий, або Великий город, в центрі якого височів Софіївський собор, біля нього пізніше було збудовано церкви Св. Ірини та Св. Георгія, князівські палаци, боярські тереми та інші споруди. Давайте через Золоті ворота потрапимо до міста і познайомимося з його архітектурними та образотворчими шедеврами.

Архітектор

Золоті ворота в Києві - одна із небагатьох пам’яток оборонного зодчества Київської Русі, що дійшла до нашого часу. Вони були головним в’їздом до Києва. Цей дивовижний витвір давньоруських зодчих - могутня бойова вежа, що завершувалася церквою Благовіщеня з позолоченим куполом (від цього походить назва воріт) - викликав захоплення сучасників і наводив жах на ворогів своєю неприступністю. Нажаль час не зберіг пам’ятку. Довго вони були напівзруйновані і мали вигляд двох паралельних стін довжиною 25 і 13 м та висотою близько 8 м. У 1970 р. групою вчених, після тривалих досліджень, було прийнято рішення звести над залишками павільйон, який не тільки захищав би їх, але відтворював первісний вигляд споруди. Створення павільйону-реконструкції не тільки зберігає пам’ятку, від руйнування, але й дає можливість «оживити» ці древні залишки, зробити їх більш зрозумілими для широкого кола людей, показати велич цієї споруди.

Екскурсовод

Ось ми з вами пройшли крізь Золоті ворота і прямуємо вулицею «міста Ярослава» до його центру. Перші кам’яні споруди, які трапляються нам на шляху в середині міста - це церква Св. Георгія та церква Св. Ірини, які були головними храмами в честь цих святих. Поряд ми бачимо князівський палац, дерев’яні та кам’яні будинки бояр, знаті, та простого люду, ремісничі майстерні.

Експерт

Поряд із Софіївським собором в центрі «міста Ярослава» було збудовано Георгіївську церву і монастир на честь князя Ярослава Мудрого, який після хрещення мав друге ім’я Георгій. Відомості про церкву зберігаються в Лаврентієвському літописі, згідно з яким освячення храму могло відбутися в листопаді 1051 року. Ймовірно, що він був зруйнований в 1240 р. Під час навали Батия до наших днів він не зберігся. За археологічними розкопками вченим вдалося відтворити зовнішній вигляд і зобразити його в схемах та макетах.

Екскурсовод

Софіївський собор Церква Св. Ірини

Пройшовши трохи далі вулицею, ми зупиняємося біля іншого храму. Це церква Св. Ірини, яка вражала киян та гостей міста своєю красою. Поряд з нею розташований кам’яний великокнязівський палац.

Церква Святої Ірини збудована в ХІ ст. Про цю подію також повідомляє давньоруський літопис від 1037 року. Відомо, що Ірининську церкву будували одночасно з Золотими воротами та Георгієвською церквою. Ймовірно вона була збудована на честь дружини Ярослава Мудрого шведської королівни Інгігерди, яка після хрещення звалася Іриною. Доля цього храму також трагічна. Церква Св. Ірини була зруйновна під час оборони Києва від навали Батия.

Завдання для групи №3.

1. Ознайомитися з картосхемою Києва.

2. Ознайомитися з текстом «Софія Київська», підготуватися до виступу перед класом.

Екскурсовод

Від церкви Св. Ірини ми пройдемо трохи далі, для того щоб познайомитися із храмом, який був особливо дорогий князю Ярославу.

Серед споруд Київської Русі чільне місце займає Софійський собор у Києві. Храм було збудовано на честь перемоги військ князя Ярослава на довічним ворогом Русі – печенігами на місті визначальної битви, де ворог отримав нищівну поразку, і було закладено храм. З Софією Київською пов'язано багато подій політичного, громадського й культур­ного життя Стародавньої Русі. Тут проходили урочисті церемонії «посаження» князя на київський престол, зустрічі іноземних посланців, укладалися угоди про мир між князями. Тут містилася перша на Русі бібліотека, зібрана Ярославом Муд­рим, існувала майстерня художників-мініатюристів і переписувачів книг. Біля стін собору збиралося київське віче. За дев'ять з лишком століть свого існування Софійський собор після численних руй­нувань не раз перебудовувався.

Архітектор

Основні розміри всередині будівлі (37 х 55 метрів і висота 29 метрів) залишилися давніми. Однак композиційний задум і архітектурні форми споруди були іншими. На східному фасаді виступали п'ять апсид (що свідчило про внутрішню п'ятинефну структуру), з півночі, заходу й півдня собор оточувало два ряди відкритих галерей - двоповерхові внутрішні й одноповерхові зовнішні. Споруду було увінчано тринад­цятьма банями напівсферичної форми, вкритими свинцем. На західному фасаді височіли дві асиметрично поставлені сходові вежі для підйому на хори. Східний кінець північної галереї являв собою замкнуте приміщення з невеликою апсидою, де містилася великокнязівська усипальня (тут стояли кам'яні саркофаги Ярослава Мудрого, Всеволода Ярославича, Володимира Мономаха та інших політичних діячів Стародавньої Русі). Стіни собору будували з цегли й каменю. Форми собору стрімко підносяться вгору і завершуються тринад­цятьма банями з високим центральним куполом.

Живописець

Заходячи в собор з освітлених зовнішніх галерей, потрапляєш у напівзатемнені анфілади бокових нефів. Стіни і стовпи бокових нефів розписано фресками, трохи приглушеними за своїм колоритом. Найбільше враження справляє цент­ральний простір, залитий світлом. У центральному куполі, за візантійською традицією, - мозаїчне зображення Христа. А нижче, на вівтарній апсиді, на золотому фоні зображено богоматір, що молиться, піднявши вгору руки - це славнозвісна Богородиця-Оранта. У народі Богоматір Софії Київської вважали Захисницею Києва і Русі і називали ще «Нерушимою стіною».

Фрескові зображення якоюсь мірою збереглися в усіх древніх приміщеннях собору, і в першу чергу на стінах центрального підбанного простору (євангельські сцени). У бокових вівтарях ми бачимо цикли фрескових ком­позицій, що розповідають про діву Марію (вівтар Іоакима та Анни) і про діяння апостола Петра (вівтар Петра і Павла). На трьох стінах західної частини центрального простору був великий груповий портрет родини Ярослава Мудрого. Окремі зображення цього портрета збереглися до наших днів.

Художній ефект споруди доповнюють барвисті килими мозаїчної під­логи, мармурові пороги. В апсиді лівого бокового нефа увагу глядача привертає великий, укритий майстерним різьбленням мармуровий сарко­фаг, в якому поховано засновника собору князя Ярослава Мудрого.

Особливу цінність являє настінний розпис Софії Київської X сторіччя. Мозаїки і фрески, що збереглися, - це третина всього живопису, який прикрашав у давнину храм. Переважно це живопис релі­гійного змісту, але для нас він цінний своїми художніми достоїнствами - малюн­ком, колірним вирішенням. Поєднання мозаїк і фресок у єдиному декоративному ансамблі - характерна риса Софії Київської.

Експерт

Весь ансамбль стінопису Софії Київської за своїм змістом був підпорядкований єди­ному задуму - пропаганді християнського віровчення й утвердженню великокнязівської влади. Разом з тим розпис головного храму держави повинен був показати велич Київської Русі, її міжнародне визнання, роль київського князівського дому в полі­тичному житті Європи. Тому в Софії значне місце відведено світським композиціям. На трьох стінах центрального нефу, напроти головного вівтаря, було написано сі­мейний портрет засновника собору князя Ярослава Мудрого. У центрі цієї величезної композиції містилося зображення Христа з постатями княгині Ольги та князя Воло­димира. З обох боків до цієї групи підходили Ярослав, його дружина княгиня Ірина, їхні сини й дочки. Очолював процесію Ярослав, який тримав у руках модель собору. Тут Ярослав - будівничий міста і засновник митрополичого храму - виступав як продовжувач справ своєї прабабки Ольги та батька Володимира, які багато зро­били для об'єднання слов'янських племен, зміцнення Київської Русі та установлення рівноправних відносин з Візантією та іншими країнами.

ДОДАТОК 3.

Твори архітектури та мистецтва давнього Києва

Архітектура

Фрески

Мозаїки

• Десятинна церква Києві
• Палац княгині Ольги
• Софіївський собор у Києві
• Золоті ворота у Києві
• церкви Св. Ірини та Св. Георгія
• Вівтар Петра і Павла
• Портрет сім’ї

Ярослава Мудрого

• вівтар Іоакима та Анни
• Богородиця-Оранта
• мозаїчне зображення Христа

ДОДАТОК 4.

ЛІТЕРАТУРА

1. Асєєв Ю.С. Мистецтво стародавнього Києва. – К.: Мистецтво, 1969.
2. Гаврилюк Ж.М. Методичне забезпечення вивчення культурознавчих тем на уроках історії України.// Історія України. Уроки з історії культури по-новому. 7-11 класи. – Х.: Основа, 2006.
3. Історія України. Атлас-шаблон. 7 клас /упорядники О.В.Гісем, О.О.Мартинюк.– Х.: Ранок, 2007
4. Коляда І., Загребельна Н. Історія України, 7 клас: Методика навчання. – Х.: Ранок. 2002.
5. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія, 5–9 класи (є чинною у 2015/2016 навчальному році) // офіційний web-cайт Міністерства освіти і науки України
6. Толочко П. Київська Русь. – К.: Орбіта, 1996.
7. Толочко П. Ярослав Мудрий. – К., 1980
8. Усі уроки до курсу «Історія України».7 клас /упорядник Н.І. Харківська. – Х.: Основа, 2007.