10 Що таке права і свободи людини.

Уроки моїх колег:

1 варіант уроку

2 варіант уроку

3 варіант уроку

5 варіант уроку

Тема. Права і свободи людини

Мета:

дати уявлення про поняття «права і свободи людини», охарактеризувати види прав і свобод людини, міжнародні документи з прав людини і прав дитини;

розвивати вміння тлумачити поняття «права і свободи людини», описувати види прав і свобод людини і наводити приклади; аналізувати зміст окремих статей Загальної декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини;

виховувати в них повагу до прав та основних обов'язків людини і громадянина.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: урок з використанням мультимедійних технологій.

Обладнання: мультимедійне обладнання, електронна презентація, тексти правових документів, метелик, бджілка, пам’ятки для учнів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Вправа «Позитив»

- Всі знають, що настрій, із яким починають будь-яку роботу, програмує майбутній результат. Тому дарую вам цього метелика і бджілку. Нехай вони стануть вашими талісманами. Бажаю, щоб отримані знання на сьогоднішньому уроці засвоїлися так легко, як літає метелик. А щоб цього досягти, пропоную всім плідно працювати, як бджілка-трудівниця.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель

Людина є частиною природи і водночас є складовою суспільства. В зв’язку з цим вона підкорюється законам природи, а також соціальним нормам: звичаям, традиціям, моральним, правовим нормам тощо. Природні можливості людини значні, проте не безмежні. Крім того і соціальні норми обмежують поведінку людей в суспільстві: не кожне «хочу» відтворюється в понятті «можу». А що можна? Чи є щось таке, що повністю належить людині, таке, що ніхто не може і не наважиться відібрати у неї?

Я маю право

Я маю право жити на землі,

Творити, дихати, учитись.

Примножувать багатства всі її,

Своєю Україною гордитись.

Я маю право Україну восхвалять,

Боротися за неї, і за честь стоять.

Безкрайнії поля її любити,

І щовесни журавликів із вірою зустріти.

Я маю право на веселку й на весну,

На щедру осінь і на тепле літо,

На зиму, так безмежно чарівну,

І на лани із стиглим житом.

На золотаве сонце в небесах,

Що щедро Україну зігріває.

На соловейка спів в гаях,

І на любов батьків, безмежну і безкраю.

Запитання

- Яке основне слово у цьому вірші? (право)

- Що ніхто не може і не наважиться забрати у людини.?(її права та свободи)

З огляду на ваші висловлювання можна стверджувати, що людина має права. А хто може чітко вказати види прав і свобод людини та міжнародні документи у цій сфері? Для того щоб ми всі могли надати чітку відповідь на дане запитання, нам необхідно проаналізувати Загальну декларацію прав людини, Конвенцію ООН про права дитини, що ми й зробимо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і плану уроку

План

1. Що таке права і свободи людини.

2. Загальна декларація прав людини.

3. Види прав і свобод людини.

4. Конвенція ООН про права людини.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Що таке права і свободи людини.

«Мозковий штурм»

- Про права людини сьогодні говорять усі. Словосполучення «права людини» використовується сучасними політиками, журналістами, юристами настільки часто, що стало звичним для нашої свідомості. Та і кожен із вас часто у повсякденному житті використовував слова «я маю право», «це моє право», «права людини».

- Працюючи в парах, з'ясуйте, що означає поняття «права людини».

2) Пояснення учителя.

Можливості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні й духовні блага називаються правами людини.

- Людина є біологічною істотою, тому їй потрібна їжа, одяг, житло. Як члену суспільства людині необхідно мати змогу вчитися, працювати, бути вільною і рівноправною з усіма іншими людьми. Оскільки вона живе на території певної держави, їй має бути забезпечена можливість брати участь у житті держави, вона може вимагати від держави захисту від посягань на її права та інтереси.

В юридичній літературі поряд із поняттям «права людини» зустрічається й поняття «свободи людини», як-то свобода слова, свобода думки, свобода віросповідання. Їх слід розрізняти, адже право людини є можливістю, реалізацію якої держава гарантує, а свобода — простором, у який держава не може втручатися. Тому зазвичай кажуть «права та свободи людини».

Права і свободи людини - це можливості людини, необхідні їй для існування і розвитку.

Права та свободи людині має гарантувати і забезпечити держава. Тому, хоча сім'я, любов, дружба, стосунки із сусідами теж пов'язані з певними правами і відповідальністю, поняття прав людини щодо них не застосовується. Права людини стосуються лише відносин людини і держави, яка закріплює їх у законах та інших правових актах і захищає.

Оскільки права людини стосуються самого факту людського існування, їх не можна відняти чи втратити. Більшість прав людини є невід’ємними. Вони не можуть кимось відбиратися або скасовуватися, на них не може спокуситися держава. Ані найнижчий соціальний статус людини, ані фізичні вади або інтелектуальна обмеженість, ані будь-які інші особисті риси не можуть позбавити людину її прав і свобод. Неможливо і самій людині позбавити себе своїх прав, як не можливо перестати бути людиною. Права людини не можна продати чи купити, подарувати чи обміняти.

2. Загальна декларація прав людини.

Гра «Уявна країна»

Учні діляться на дві команди.

В ч и т е л ь. Уявіть, що ви відкрили нову країну, де ще ніхто не жив і в якій немає ні

прав, ні законів. Ви будете першими поселенцями. Вам нічого не відомо про те, який соціальний статус ви матимете в цій країні.

• Кожний учасник гри повинен знати не менше двох прав людини в цій країні

(назву країни треба вигадати).

• Обговорити в команді і вибрати 10 найважливіших, на вашу думку, прав людини.

• Усі ці пропозиції можна записати на великому аркуші паперу і представити всьому класу. На підставі запропонованих списків формується «Загальний список прав і свобод людини».

Розповідь вчителя

Усвідомлення необхідності прийняття загальновизнаних прав і свобод людини прийшло лише після світових війн ХХ ст., під час яких було знищено десятки мільйонів людей, тисячі зазнали страждань, приниження тощо. В суспільстві, що стало свідком цих подій, зростала впевненість у тому, що повинен діяти міжнародний захист прав людини. Для забезпечення міжнародного миру та прогресу, співробітництва між народами в 1945 р. була створена Організація Об’єднаних Націй. В Статуті ООН зазначається, що одним із першочергових завдань цієї організації є «заохочення та розвиток поваги до прав людини і основних свобод для усіх, без відмінностей раси, статі, мови і релігії».

Спеціальна комісія ООН з прав людини займалася підготовкою міжнародних документів з прав людини.

Нині у світі існує багато таких законів, угод. До найголовніших міжнародних документів з прав людини належать:

- Загальна декларація прав людини,

- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права,

- Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права,

- Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод.

Самостійна робота в зошиті

- Запишіть у зошити назви документів, про які довідалися, поставте дату їх прийняття.

Словникова робота

Ø Декларація – офіційний документ, в якому проголошено певні принципи та положення.

Ø Конвенція – договір між державами укладається в якійсь спеціальній галузі з цілого ряду питань

Ø Пакт — двостороння або багатостороння угода між державами, що укладають з якої-небудь однієї важливої політичної проблеми.

Як бачимо, сучасне людство має ряд міжнародних документів, у яких закріплені загальноприйняті права і свободи людини. Одним з найбільш історично значущих документів в галузі прав людини є Загальна декларація прав людини.

Захист презентації учнями «Загальна декларація прав людини»

Багато держав затвердили в своїх конституціях основні права людини.

- Чи закріплені основні права людини В нашій Конституції?

- Що таке конституція?

- Коли прийнята Конституція України?

Працюємо разом

Знайдіть статті ІІ Розділу Конституції України, які відповідають статтям Загальної декларації прав людини.

І ряд –ІІ Розділ Конституції України

ІІ ряд - статті Загальної декларації прав людини.

Короткий виклад Загальної декларації прав людини

Ст. 1. Усі люди народжені вільними й рівними у своїй гідності та правах.

Ст. 2. Кожна людина повинна мати всі права та свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії…

Ст. 3. Кожна людина має право на життя, свободу і на особисту недоторканність.

Ст. 4. Ніхто не має права ставитися до Вас, як до раба, і Ви не повинні робити нікого рабами.

Ст. 5. Ніхто не має права знущатися над Вами чи піддавати Вас тортурам.

Ст. 6. Ви, як і всі інші, повинні бути однаково захищені законом.

Ст. 7. Закон один для всіх; він повинен застосовуватися до всіх однаково.

Ст. 8. Кожна людина має право скористатися законом, коли не поважають її прав.

Ст. 9. Ніхто не має права ув’язнювати Вас чи висилати з Вашої країни несправедливо і без будь"яких причин.

Ст. 10. Кожна людина має право на справедливий суд.

Ст. 11. Кожна людина є невинною, допоки її винність не буде доведено.

Ст. 12. Кожен має право просити захисту, якщо хто небудь намагається посягнути на Ваше добре ім’я, увійти без дозволу до Вашого дому, відкрити Ваші листи або потурбувати Вас чи Вашу сім’ю без причин.

Ст. 13. Кожна людина має право на вільне пересування.

Ст. 14. Кожна людина має право шукати притулку в іншій країні, якщо у власній вона зазнає переслідування чи є під загрозою переслідування.

Ст. 15. Кожна людина має право на громадянство. Ніхто не має права завадити Вам прийняти громадянство іншої країни, якщо Ви цього побажаєте.

Ст. 16. Всі люди мають право на одруження та заснування сім’ї.

Ст. 17. Кожна людина має право на володіння своїм майном.

Ст. 18. Кожна людина має право вільно сповідати свою релігію і змінювати її, якщо вона забажає.

Ст. 19. Кожна людина має право на свободу переконань, одержання і поширення інформації.

Ст. 20. Кожна людина має право на свободу мирних зборів та асоціацій.

Ст. 21. Кожна людина має право голосу, як і право брати участь вуправлінні своєю державою.

Ст. 22. Кожна людина має право на соціальне забезпечення та можливості для власного всебічного розвитку.

Ст. 23. Кожна людина має право на працю, на справедливу і задовільну оплату її, на сприятливі умови праці, а також на вступ до професійних спілок.

Ст. 24. Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля.

Ст. 25. Кожна людина має право на відповідні умови життя та на медичну допомогу.

Ст. 26. Кожна людина має право на освіту.

Ст. 27. Кожна людина має право брати участь у культурному житті суспільства.

Ст. 28. Для того щоб усі ці права не порушувались, кожна людина повинна поважати соціальний устрій, який захищає її.

Ст. 29. Кожна людина має обов’язок поважати права інших людей і шанувати суспільну та громадську власність.

Ст. 30. Ніхто не має права посягати на будь"яке право, викладене в цій Декларації.

Короткий виклад ІІ Розділу Конституції України

Ст. 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Ст. 22. Права і свободи людини і громадянина не є вичерпними.

Ст. 23. Право на вільний розвиток.

Ст. 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Ст. 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Ст. 27. Невід’ємне право на життя.

Ст. 28. Право на повагу до його гідності.

Ст. 29. Право на свободу та особисту недоторканність.

Ст. 30. Право на недоторканність житла.

Ст. 31. Право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Ст. 32. Право на невтручання в його особисте і сімейне життя.

Ст. 33. Право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання.

Ст. 34. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Ст. 35. Право на свободу світогляду та віросповідання.

Ст. 36. Право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації.

Ст. 38. Право брати участь в управлінні державними справами.

Ст. 39. Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи та демонстрації.

Ст. 40. Право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади.

Ст. 41. Право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ст. 42. Право на підприємницьку діяльність.

Ст. 43. Право на працю.

Ст. 44. Право на страйк.

Ст. 45. Право на відпочинок.

Ст. 46. Право на соціальний захист.

Ст. 47. Право на житло.

Ст. 48. Право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї.

Ст. 49. Право на охорону здоров’я.

Ст. 50. Право на безпечне довкілля.

Ст. 51. Право на сім’ю.

Ст. 52. Право дітей на рівність.

Ст. 53. Право на освіту.