Домашнє завдання: вивчити § 5 с. 33-38 відповісти на питання с. 38 виконати завдання у контурній карті с. 1-6 підглтуватись ло Практичного заняття 1. Скласти історичний портрет Святослава, знайти про нього інформацію у додаткових джерелах

Поурочний план

Джерело:https://osvita.ua/school/lessons_summary/history_ukraine/9157/

Суспільно-політичний устрій Київської Русі

МЕТА : -- характеризувати суспільно-політичний устрій Київської Русі;

досліджувати господарське й повсякденне життя різних станів

населення, працюючи з джерелами інформації;

-- розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію шляхом

використання текстових та візуальних джерел, уміння виділяти

головне й другорядне в отриманій інформації, робити висновки й

узагальнення;

-- виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

ОБЛАДНАННЯ : презентація

ТИП УРОКУ : урок засвоєння нових знань .

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ :

після цього уроку учні зможуть:

характеризувати суспільно-політичний устрій Київської Русі в IX—Х ст.;

описувати господарське й повсякденне життя різних станів населення;

удосконалити своє вміння працювати з історичними джерелами й отримувати

необхідну інформацію.

Структура уроку :

І. Організаційний момент (1-2хв.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (1-2 хв.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (30-35хв.)

ІV. Закріплення матеріалу . ( 5 хв. )

V. Інструктаж з домашнього завдання (2-3хв.)

І.Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності .

Вчитель .

-- Раннє середньовіччя —- це період зародження у Європі фео­дального суспільства, який характеризувався виходом на полі­тичну арену нових станів: феодалів, які були панівною верствою суспільства, і залежних селян. Згодом відбувається становлення феодальних держав, які за своєю суттю були монархіями. Чи за такою ж схемою відбувався розвиток державності у східних слов'ян? Яким був політичний устрій Київської Русі за перших князів? Які стани населення тут проживали? Як було розвинуте господарство в Київській Русі ? На ці питання ми спробує­мо відповісти на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу .

1. ПОЛІТИЧНИЙ устрій Київської Русі .

Розповідь вчителя та робота зі слайдом № 3 .

-- Політичний устрій давньоруської держави в IX—X ст. можно схарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Очолював державу великий князь київський. Він керував спільно з князівською радою . Таким чином обговорювалися питання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітичіні проблеми (прийняття нових законів, розгляд судових cnpaв, тощо). Якщо запропоновані князем шляхи розв'язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори ropo- дян -- віче. Віче також могло скликатися з ініціативи народних мас або дружинників із метою заміни князя, захисту від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі й скликалося для розв'язання окремих питань. Племінні князівства зберігали певну автономію. Місцеві князі перебували в залежності від київського князя. Вони сплачували йому данину й залучалися як союзники для участі в походах..

2. СОЦІАЛЬНИЙ устрій Київської Русі .

Розповідь вчителя та робота зі слайдом № 4 .

-- Першими феодалами були князі — власники земель, сіл, містечок, їхні маєтки постійно. зростали за рахунок привлас­нення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утво­рення держави й приєднання нових земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям» — дружинникам або своїм родичам. Так з'являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами. Вони спочатку були тимчасовими держателями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними власниками. Велике значення мала в той час військова дружина князя, яка здійснювала збирання данини й судові функції. Верхівка дружини була панівним прошарком держави. За допомогою дружини князь зміцнював свою владу над населенням

Найчисленнішим соціальним станом Київської Русі були вільні селяни-общинники, яких називали смердами. Вони сплачували власникам земель данину спочатку хутром, зерном, медом а потім — грішми. У процесі захоплення феодалами общинних земель частина вільних смердів стають залежними. Найгірший стан серед залежних селян займали холопи .

РОБОТА НАД ПОНЯТІЙНИМ МАТЕРІАЛОМ -- слайди № 5, 6 .

3. ГОСПОДАРСТВО Київської Русі .

Робота з текстом підручника та зі слайдом № 7 .

-- Назвіть основні заняття населення Київської Русі .

-- Які заняття були допоміжними ?

Робота з текстом підручника та зі слайдом № 8 .

-- Які системи обробки землі існували у слав’ян ?

-- Що вирощували селяни ?

Робота з текстом підручника та зі слайдом № 9.

-- Як було розвинуто скотарство ? Що розводили слов’яни ?

Робота з текстом підручника та зі слайдом № 10.

-- Як ви гадаєте , яке з допоміжних занять відігравало більш важливу роль ?

-- Скільки видів ремесел існувало у слов’ян ?

-- Які з них були найбільш поширені ?

Робота з текстом підручника та зі слайдом № 11.

-- Значну роль в господарстві Київської Русі відігравала торгівля .

-- Що ввозили слов’яни ?

-- Що вивозили слов’яни ?

-- Які були промисли у слов’ян ? -- слайд № 12 .

ІV. Закріплення матеріалу -- робота зі слайдом № 13 .

V. Інструктаж з домашнього завдання .