Домашнє завдання: вивчити § 4 с. 30-37 відповісти на питання с. 37

Поурочний план

Джерело: https://naurok.com.ua/urok-povsyakdenne-zhittya-naselennya-zahidno-vropi---8-klas-42633.html

УРОК №6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ. Всесвітня історія - 8 кл.

МЕТА:

- Схарактеризувати динаміку зміни населення Європи; ознайомити учнів з рисами повсякденного життя нового суспільства; дати уявлення про життя, побут, повсякденні заняття жителів міста та сільської місцевості; визначити, що впливало на зміни у повсякденному житті;

- розвивати навички роботи з текстом підручника та додатковими джерелами інформації; розвивати пам’ять, уміння висловлювати свою думку;

- виховувати інтерес до минулого.

ПІСЛЯ УРОКУ УЧНІ ЗМОЖУТЬ:

- описувати життя і побут людини Нового часу;

- характеризувати зміни у житті людей після ВГВ;

- наводити приклади нових цінностей європейців;

- висловлювати судження щодо способу життя людей нового часу.

НМЗУ:підручники, роздавальні матеріали, ММП- ВІ – 8 кл. – т.2 «Людина ранньої Нової доби»

ТУ: урок засвоєння нових знань та застосування набутих знань та навичок.

Хід уроку:

І. Оргмомент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

А. « МІКРОФОН»

1. Яку тему вивчали на минулому уроці?

СЛАЙД№ 1-З якими поняттями познайомилися? – чому саме таке зобразила?

2. Що вас найбільше вразило у домашньому параграфі?

СЛАЙД № 2 3. Чи можна заховані в тайнику гроші назвати «капіталом»? Чому?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

СЛАЙД № 3 - ІV. Оголошення теми, мети, очікуваних результатів.

СЛАЙД № 4 - А. ПЛАН.

1. Населення Європи.

2. Повсякденне життя .

СЛАЙД № 5 - Б.ЗАПИС ТА ПОЯСНЕННЯ Д/З.

§5, с.55-56, повт. §1-4, готуватися до уроку т.о.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Населення Європи.

А.ПІДРУЧНИК - §5, п.1 - СЛАЙД № 6

1. Чому в добу Нового часу збільшується кількість населення в Європі?- зростання народжуваності, поліпшення умов життя, зміни у раціоні харчування .

2 Які фактори впливали на тривалість життя? – стан медичної допомоги, санітарні умови, що призводили до епідемій, голод, пожежі, війни

3. Чому в Новий час переважає міське населення? – мануфактури!

Б.ВИСНОВКИ.

2. Повсякденне життя .

А. ММП - т.2 «Людина ранньої Нової доби» 15 хв.

- Шлюб і сім’я учні переглядають відео, коротко записують у

- Населення Європи зошитах, що найбільше вразило

- Міста Європи

- Житло і побут

- Харчування та кухня

- Одяг і прикраси

АБО ПІДРУЧНИК §5, п.2-5 – 15 хв.- учні коротко записують у зошитах, що найбільше вразило.

Б. «НАВЧАЮЧИ - ВЧУСЯ»

1. ЗНАЙОМСТВО З ТЕКСТАМИ - 9 груп. - 3 хв.

2. ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ. - 5 хв.

3. ОБГОВОРЕННЯ.

- чи розширили ваші знання стосовно повсякденного життя людей раннього Нового часу історичні тексти порівняно з текстом підручника (ММП)? Яким чином?

VІ. Рефлексія.

СЛАЙД № 7 - САМОСТІЙНА РОБОТА - 10 хв.

Поясніть, чому молитва селянина починалася словами:«Позбав нас, Господь, від чуми, голоду та війни».

VІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів

СЛАЙД № 8 - VІІІ. Домашнє завдання.

§5, с.55-56, повт. §1-4, готуватися до уроку т.о.

ЛІТЕРАТУРА:

Сорочинська Н.М. Всесвітня історія: підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./Н.М.Сорочинсьька, О.О.Мартинюк. О.О.Гісем. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016.

Мультимедійний підручник Всесвітня історія. 8 клас

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія.» 8 клас/Упоряд. Н.М.Морозова, Т.В.Михайлів – Х.: ВГ «Основа», 2008.

ДО УРОКУ «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Текст 1.

Багато селян сплачували тепер грошову ренту за користування землею і замість того, щоб працювати на землевласника два-три дні на тиждень, тепер могли щодня працювати на власній землі; якщо була можливість, селяни додатково орендували ділянки землі — так виникали ферми.

Фермери почали виробляти продуктів більше, ніж їм потрібно було самим, і тому надлишки вони продавали. Однак селяни не виробляли стільки продуктів, щоб їх вистачало на всіх. Часом мор косив худобу, урожаї гинули від посухи або злив, і тоді наступав голод.

Проте населення зростало. Для виробництва одягу було потрібно більше вовни, і вівчарство стало досить прибутковою галуззю сільського господарства. В Англії великі землевласники виселили орендарів та почали використовувати землі під пасовиська для овець. Це набуло такого розмаху, що у 1534 р. Генріх VIII видав закон, який заборонив заводити більше 2 тисяч овець (Хейзл Мэрим Маршем. Эпоха открытий. Всемирная история в иллюстрациях. — М., 1994 — С. 28—-29).

???:

- Як виникали ферми?

- Чому в Англії був прийнятий закон, що забороняв мати значну кількість овець?

ДО УРОКУ «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Текст 2

Більшість лісів була вже розчищена під ріллю, але залишалися ще заболочені місця, які можна було б використовувати після осушення. Піонерами в цій справі стали голландці. Вони огороджували дамбами ділянки, які перебували нижче рівня моря, та висмоктували з них воду. Шлюзи закривалися при підвищенні рівня води, не допускаючи затоплення ділянки. Англійський король Карл І найняв голландського інженера Вермюйдена, щоб він осушив значні площі у Східній Англії. Це викликало обурення місцевих жителів, які промишляли рибальством і полюванням на птахів у заболочених районах. Саме ці люди під час громадянської війни в Англії були лютими супротивниками короля (Хейзл Мэрим Мартелл. Эпоха открытий. Всемирная история в иллюстрациях. - М., 1994-С. 28-29).

???:

1. Дайте оцінку технічній оснащеності у Новий час.

2. Чим було викликане обурення жителів Східної Англії і які це мало наслідки в подальшому?

ДО УРОКУ «ПОВСЯКЛЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Текст 3

По початку XVI ст. більшість європейських міст були маленькими. Навіть

такі столиці, як Лондон, Париж і Лісабон, рахували своє населення тисячами, а не мільйонами. У цей період багато міст почали зростати - частково за рахунок того, що народжуваність у них перевищувала смертність До того ж, у міста в пошуках роботи переселялися люди із сіл. Ті, хто її знаходив, осідали там, одружувалися та народжували дітей, збільшуючи, таким чином, міське населення. Інші поповнювали зростаючі ряди жебраків та бурлак, тому що роботи для всіх не вистачало. Влада вважала, що жебраки являють загрозу суспільству, і видавала закони, які погіршували їхнє життя ще більш (Хейзл Мэрим Мартелл. Эпоха открытии. Всемирная история в имюстрациях. — М., 1994 С. 28-29).

???:

1. Назвіть причини збільшення міського населення.

2. Чому в Новий час зростала кількість жебраків і бурлак.

ДО УРОКУ «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Текст 5

... Париж видасться вам найкрасивішим містом, коли ви в'їжджаєте до нього Версальською дорогою. Громади будинків попереду, з високими шпилями й куполами; праворуч ріка Сена з мальовничими будиночками й садами; ліворуч, за розлогою зеленою рівниною, гора Мартр, вкрита незліченними вітряними млинами... Дорога широка, рівна, гладка, як стіл, і вночі буває освітлена ліхтарями. Застава — невеликий будиночок, який зачаровує вас красою своєї архітектури. Через великий оксамитовий луг в'їжджаєте на Єлисейські поля, які недарма названі цим привабливим ім'ям: лісочок... з маленькими квітучими луками, з будинками, розпорошеними по різних місцях, в одному з яких знайдете кавовий будинок, в іншому — крамницю. Тут у неділю гуляє народ, грає музика, танцюють веселі міщанки. Бідні люди, виснажені шестиденною працею, відпочивають на свіжій траві, п'ють вино й співають водевілі...

... Вулиці всі без винятку вузькі й темні від величезних будинків... Горе бідним пішоходам, а особливо коли йде дощ! Ви вимушені або місити бруд на середині вулиці, або вода, що ллється з покрівель..., не залишить на вас сухої нитки. Карета тут необхідна, принаймні, для нас, іноземців: а французи вміють дивним чином ходити по багнюці не забруднюючись, майстерно стрибають із каменя на камінь і ховаються в крамниці від карет, які швидко рухаються (Карамзин Н. М. Письма русского путешественника).

???: Чи змінилися риси міста Нового часу порівняно із середньовічним містом? У чому це проявилося?

ДО УРОКУ «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Текст 4

Міські вулиці, як правило, були дуже вузькими. Багато будинків будували три- або чотириповерховими, і кожний наступний поверх трохи більше нависав над попереднім, так що у верхній частині будинки із протилежних боків вулиці майже змикалися, що збільшувало вірогідність пожежі. Будинки були суцільно дерев'яні, вкриті найчастіше соломою. Під час пожежі могла вигоріти вся вулиця. Тому найважливіші будинки, наприклад церкви, зводилися з каменю або цегли, що робило їх менш уразливими для вогню.

Перенаселені будинки та вузькі вулиці становили загрозу для здоров'я людей. Жителі викидали відходи прямо на вулицю та залишали їх там гнити. Наявність відходів на вулицях була головною причиною появи у містах значної кількості пацюків та інших паразитів, які розносять хвороби. Каналізації практично не було, і тому на вулицях не висихали смердючі калюжі.

Ніхто не розумів, звідки беруться хвороби; брудна вода нерідко потрапляла в колодязі з питною водою, викликаючи спалахи захворювань, особливо в спекотну пору року. Вночі вулиці не освітлювалися, і той, хто у темряві виходив з будинку, ризикував бути побитим або навіть убитим.

У XVII ст. у містах почали прокладати бруківку, на вулицях з'явилися масляні ліхтарі. У будинках заможних городян стіни прикрашалися паперовими шпалерами, у багатіїв — гобеленами (тканими або вишитими килимами). Вікна почали закривати не шматком ганчірки, а товстим, поки що непрозорим, склом у залізних рамах. Замість лавок і лежанок з'являються ліжка під балдахінами. Увечері родина сідала біля вогнища або комину на стільцях, а хазяїн будинку розташовувався у кріслі (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV—XVIII век. (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2002. — С. 82).

???: Чи змінилися риси міста нового часу порівняно із середньовічним містом? У чому це проявилося?

ДО УРОКУ «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Текст 6. Розваги

Деякі розваги того часу здаються нам жорстокими. Людям, наприклад, подобалося дивитися на ведмежі або півнячі бої або бути присутнім на публічних стратах. А страти відбувалися часто: до повішення присуджували за багато видів злочинів, у тому числі за крадіжку.

Городяни любили ходити в театри, а на вулицях вони могли подивитися на виступи жонглерів, акробатів, музикантів, ведмедів, які танцюють. Цей бродячий народ переїжджав з міста в місто, влаштовуючи вистави та розважаючи місцевих жителів (Хейзл Мэрим Мартелл Эпоха открытий. Всемирная история в иллюстрациях. — М., 1994-Ш С. 28-29).

??? • Як проводили городяни своє дозвілля?

ДО УРОКУ «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Текст 7. Гігієна і здоров’я

З кожних 100 чоловік на віспу хворіли 95, а помирав кожний сьомий хворий. У XVII ст. лютував висипний тиф, його називали «яскраво-чер­воною лихоманкою». У XVIII ст. ця хвороба сотнями косила бідних па­рижан, у могильників не вистачало часу закопувати тіла померлих.

Особливо висока смертність була серед новонароджених, небагато дітей встигали стати дорослими: сорокалітні вже вважалися старими. І рідко хто доживав до 70 років.

Розповсюдження епідемій було пов'язано з низьким рівнем особистої гігієни та майже цілковитою відсутністю медичної допомоги.

Люди боялися ходити до лазні. Зі зростанням епідемій лазні перетворилися на розсадник зарази, їх почали боятися. У Лондоні в 1800р. не було жодного банного закладу. У заможних будинках були «мильні», вони містилися у напівпідвалах. У «мильні» знаходилися парильня і дерев'яні кадовби, тут можна було вимитися гарячою водою. Ванні кімнати навіть у дуже заможних родинах були великою рідкістю.

З XVIII ст. до моди увійшли купання, але купалися рідко, один—два рази за літо. Часті епідемії виникали через відсутність каналізації; особливою бідою ця проблема була у великих містах (Юдовская Я. А., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время. — СПб., 1998. — С. 25-26)

???: 1. Чому хвороби у Новий час ставали справжнім лихом?

2. Як ви вважаєте, чому городяни уникали відвідування лазні?

ДО УРОКУ «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Текст 8. «Скажи мені, що ти їси»

Урожаї ще довго залишалися низькими. Пшениця, рис, кукурудза (після відкриття Америки) були малодоступними продуктами. Білий хліб аж до XVIII ст. вважався предметом розкоші; Європа, як і у давні часи, харчувалася грубими юшками і кашами. Ще на початку XVIII ст. у селі споживали переважно овес, просо, ячмінь.

М'ясо населення європейських країн споживало рідко. Наприклад, у Франції в XVIII ст. середня цифра споживання м'яса складала 22 кілограми на рік на 1 людину. М'ясо їли раз на тиждень, переважно це була солонина. Так було у Німеччині, в Англії та в інших країнах.

У Голландії в XVIII ст., за свідченням сучасників, основною їжею дія бідноти служили ріпа, смажена цибуля, сухий хліб. Городяни їли скупо. Вечірня трапеза нерідко складалася тільки з тюрі — залишків хліба, розмочених у молоці. У будинках багатих людей їжа була більш різноманітною. У XVII ст. в Європі починають пити нові напої — чай, каву та шоколад (Юдовская Я. А., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время. — СПб., 1998. — С. 27).

??? 1. Які продукти становили основу раціону звичайних людей?

2. Які продукти з'явилися на столі європейців після Великих географічних відкриттів?

3. Як ви вважаєте, чому люди Нового часу їли солонину?

ДО УРОКУ «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Текст 9. Опис урочистого обіду французького короля Людовіка XVI (XVIII ст.)

Після повернення в палац... урочистий обід. Він сервірований в одній з передніх кімнат... Замаленький і, як того вимагає етикет, квадратний стіл, заставлений сріблом, сідають один проти одного король із королевою... Не будемо докладно зупинятися на меню — це зайняло б не менше двох сторінок. Воно складається з п'ятдесятьох різних страв — тут і чотири супи, і два дуже солідних головних блюда: яловичина з капустою й задньою частиною телятини на рожні... Потім подають ще шістнадцять блюд: тут й індичі потрохи в бульйоні, і солодке м'ясо в папільйотках (тобто приготовлено загорненим у промаслений папір), і молочне порося на рожні, і баранячі котлетки, і теляча голова під гострим соусом... Потім з'являються чотири види закусок... шматки телятини, філе молодого кролика, холодні індичата, телячі піджилки; за ними ідуть шість видів печені, два ґрунтовних салати й шістнадцять легких — з овочів, яєць і молочних продуктів; і нарешті, на десерт — чудові фрукти: виноград, гранати, груші, незвичайного сорту вишні та ін. Чотириста каштанів і сорок вісім кексів завершують трапезу.

???: Зробіть висновки до прочитаного тексту.