36 Українські політичні партії та організації.
Історія МЗС України https://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/history
Поурочний план
Тема. Вихід незалежної України на міжнародну арену. Державотворчі процеси.
Мета: розкрити особливості державотворчих процесів у 1991-1994 рр. З'ясувати їх здобутки і прорахунки. Схарактеризувати президентство Л. Кравчука і перебіг політичної боротьби перших років незалежності. Розвивати в учнів уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки. Виховувати учнів у дусі поваги до історії свого народу.
Тип уроку: вивчення нових знань.
Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна незалежна», атлас.
Основні поняття і терміни: державотворчий процес, державні інтереси, дострокові вибори.
Основні дати: 24 серпня - прийняття Акта проголошення незалежності України; 1 грудня 1991 р. - підтвердження Акта проголошення незалежності України на всеукраїнському референдумі; вибори Президента України; 6 грудня 1991 р. - прийняття Закону про Збройні Сили України; 19 жовтня 1993 р. - прийняття військової доктрини України; 27 березня 1994 р. - позачергові вибори до Верховної Ради України; червень-липень 1994 р. - позачергові вибори Президента України. Перемогу здобув Л. Кучма.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
ІІ . Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Пригадайте, коли, як і за яких обставин відбулося проголошення незалежності України.
2. Охарактеризуйте соціально-політичну ситуацію в Україні після проголошення незалежності.
Вправа «Два–чотири–разом»
Визначте стартові умови розгортання процесу державотворення в Україні.
Складання узагальнювальної таблички за відповідями учнів.
Стартові умови розгортання процесу державотворення
• Відсутність науково обґрунтованої моделі побудови незалежної держави;
• вкрай низький рівень політичної та економічної культури мислення;
• недосконала організація державної влади, незавершеність розподілу функцій між законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади;
• середній рівень матеріально-сировинного потенціалу, недостатня забезпеченість паливно-енергетичними ресурсами;
• низька конкурентоспроможність українських підприємств на міжнародних ринках в результаті тривалої дії такого чинника як одержавлення економіки;
• панування командних форм і методів управління, надмірна централізація та екстенсивний шлях розвитку господарства, успадковані від радянських часів;
• диспропорції у територіальному розміщенні виробничих сил;
• мілітаризована економіка;
• суттєве погіршення екологічної ситуації;
• значний вплив соціально-психологічних чинників
Завдання
1. Доведіть або спростуйте думку деяких тогочасних політиків, що Україна на момент проголошення незалежності була, з одного боку, «Гулівером з потужними м’язами» - значним промисловим потенціалом, а з іншого боку, «Хлопчиком-мізинчиком з мініатюрним кістяком» - без досвіду самостійного існування.
2. Чи згодні ви з думкою про те, що після проголошення незалежності існувала нагальна потреба у здійсненні радикальних і нестандартних дій та рішень?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Таким чином, проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України. Необхідно перейти від «уламка імперії» до формування власної державності, від формальної незалежності - до реального суверенітету. Проте не всі представники українського суспільства підтримували ідею розбудови незалежної Української держави.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. ЗДОБУТКИ І ПРОРАХУНКИ ПРОЦЕСУ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В 1991-1994 РР. ПРЕЗИДЕНТСТВО Л. КРАВЧУКА.
Державотворчий процес - процес становлення державності, формування державних органів влади, визначення їх функцій.
Суспільна ситуація, що склалася в Україні після розпаду СРСР і проголошення незалежності України, поставила перед українським народом нові завдання і, перш за все:
- будівництво власної суверенної держави;
- ліквідація тоталітарних політичних структур і будівництво правової демократичної держави;
- трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну, ринкову, орієнтовану на соціальні потреби людей;
- національне відродження й оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні;
- встановлення зв'язків з далекими та близькими державами-сусідами на основі рівноправ'я.
Ключовим завданням перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади - законодавчої, виконавчої та судової. Поряд із цим необхідно було створювати управлінські структури на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади.
Самостійна робота за підручником.
Опрацюйте матеріал підручника і заповніть таблицю «Державотворчий процес у 1991 -1994 рр.: здобутки і прорахунки».
Складові державотворення
Характеристика
Формування державних органів влади
Створення армії
Формування законодавчої бази.
Конституційний процес
Вироблення зовнішньополітичного курсу
Становлення національної економіка
Додаткова інформація
Особливості державного будівництва в Україні
- Становлення й утвердження незалежної держави відбувалося одночасно із завершенням процесів формування української політичної нації та національної самосвідомості.
- Тяжке соціально-економічне становище перших років незалежності призвело до розчарування частини населення в ідеї суверенності, чим прагнуть скористатися відкриті й приховані противники незалежності.
Робота зі схемою
Чинники, які сприяли державотворчому процесу:
- Державотворчі традиції. Мирний шлях здобуття, незалежності.
- Підтримка з боку населення.
- Демократичний вибір. Міжнародне визнання України.
- Підтримка з боку США та інших держав
Чинники, які негативно впливали на державотворчий процес:
- Економічна криза.
- Корупція вищих ешелонів влади.
- Тривала відсутність видимих позитивних зрушень сприяла поширенню апатії в суспільстві.
- Деформованість і незавершеність формування української нації.
- Невиробленість національної ідеї.
- Втручання у внутрішні справи України Росії, яка не змогла змиритись з її втратою.
Завдання
1. Назвіть особливості державотворчого процесу в Україні.
2. Враховуючи позитивні та негативні чинники, що впливали на державотворчий процес, зробіть припущення, якими були можливості в розбудові Української держави.
Робота зі схемою
Завдання
1. Назвіть основні складові державотворчого процесу в Україні після проголошення незалежності.
2. Як ви вважаєте, які законодавчі акти було покладено в основу даних перетворень?
Учитель. Таким чином, проголошена незалежність надзвичайно гостро поставила питання про розбудову держави. Одним з найперших державотворчих кроків було запровадження атрибутів державності. Важливими віхами на цьому шляху стали:
1. Фіксація кордонів. 4 листопада 1991 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про державний кордон України», який проголошував недоторканність кордонів, визначав порядок їх охорони та правила переходу.
2. Визначення громадянства. 8 жовтня 1991 року Верховна Рада прийняла Закон «Про громадянство України». Відповідно до цього Закону громадянство надавалось усім, хто проживав на території республіки, незалежно від соціального стану, статі, політичних та релігійних поглядів, хто не був на момент набуття чинності Закону громадянином інших держав і не заперечував проти отримання громадянства України.
3. Визначення національної символіки. У січні–лютому 1992 р. постановами Верховної Ради затверджено як Державний Гімн мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна», синьо-жовтезнамено - Державним Прапором, а тризуб - Малим Державним Гербом України.
4. Запровадження власної грошової одиниці. Із метою виходу з рубльової зони в 1992 р. на території республіки були запроваджені купони багаторазового використання, а 2 вересня 1996 р. відповідно до Указу Президента на зміну купону прийшла справжня національна валюта - гривня.
5. Створення власних збройних сил. Власні збройні сили - гарант захисту державної незалежності, територіальної цілісності та суверенітету країни. 11 жовтня 1991 р. Верховна Рада затвердила концепцію оборони та розбудови Збройних сил України.
У цьому документі констатувалося прагнення України стати нейтральною, без’ядерною, позаблоковою державою. 6 грудня побачив світ Закон «Про Збройні сили України», у якому Україна як незалежна держава і суб’єкт міжнародного права офіційно проголошувала створення власних збройних сил.
Пакет Законів, які було прийнято надалі («Про прикордонні війська України», «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» та ін.), створив певну правову базу для реформування війська.
У жовтні 1993 р. Верховна Рада прийняла «Військову доктрину України». Документ такої ваги республіка прийняла першою серед країн СНД. Із урахуванням трирічного досвіду він ставив завдання розбудови збройних сил у трьох площинах - військово-політичній, військово-технічній та військово-економічній. Характеризуючи завдання та зовнішні функції української армії, Президент України наголосив, що «хоча ми ні на кого не збираємося нападати, нікому не загрожуємо силою, але ми маємо бути готовими захистити свою державу і свій народ. Це єдине, що визначає характер і зміст Збройних сил України».
Таким чином, офіційне затвердження атрибутів державності, створення власних збройних сил - гаранта захисту державної незалежності - лише початок процесу розбудови держави.
У межах цього процесу розгортаються і взаємодіють дві суспільні тенденції - трансформація існуючих та формування нових структур.
Формування партійно-політичної системи. Становлення інституту президентства.
Учитель. Пріоритетним напрямом державотворчого процесу є формування трьох основних гілок влади - законодавчої, виконавчої та судової.
Вищий законодавчий орган України - Верховна Рада - дістався в спадок від Української РСР. Її було обрано ще навесні 1990 р., і аж до весни 1994 р. депутати Верховної Ради дванадцятого скликання визначали перебіг законодавчого процесу.
У цьому були свої позитивні та негативні моменти. Позитивним було те, що забезпечувалися спадкоємність та керованість суспільного розвитку на початковій фазі реформ, існувала база для розгортання державотворення, а негативним - що більша частина депутатів Верховної Ради посідала консервативну позицію і гальмувала створення правового поля для демократичних перетворень.
Перший парламент незалежної України за період своєї діяльності прийняв майже 450 законів. Значна їх кількість мала декларативний характер, не була забезпечена механізмом їхньої реалізації.
Суттєво вплинуло на політичний розвиток те, що в структурі виконавчої влади України виник новий важливий елемент.
За умов з метою забезпечення сильної виконавчої влади, яка б стала гарантом послідовності перебудовчих процесів, політичної єдності в центрі і на місцях, Верховна Рада Законом від 5 липня 1991 р. запровадила Інститут Президентства.
Робота з терміном
П р е з и д е н т (у перекладі з латини означає «той, хто сидить попереду» або «головуючий») - у суспільній свідомості найчастіше ця посада асоціюється з поняттям «лідер».
Президент України є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції, прав і свобод людини.
Першим Президентом України було обрано Л. М. Кравчука.
Біографічна довідка.
Леонід Макарович Кравчук народився у 1934 р. на Рівнинщині. Навчався у Рівненському кооперативному технікумі, а згодом у Київському університеті, кандидат економічних наук. Працював викладачем політекономії, на партійній роботі (завідувачем ідеологічного відділу ЦК КПУ, секретарем ЦК КПУ, другим секретарем КПУ). У 1990-1991 рр. - Голова Верховної Ради України. 1991-1994 рр. - перший Президент незалежної України. Із 1994 р. до теперішнього часу народний депутат України. Історичною заслугою Л. Кравчука є те, що в боротьбі за незалежність України йому вдалося уникнути кровопролиття й значних потрясінь на початковому етані державотворення. У той же час у період його президентства так і не було здійснено радикальних економічних перетворень, які б вивели країну з кризи і забезпечили стабільний розвиток.
2. ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Й ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 1994 року.
Перехід до ринкових відносин викликав загострення соціально-економічної ситуації в країні, що в свою чергу призвело до загострення політичної ситуації. Населення висловлювало невдоволення діяльністю Верховної Ради і Президента України. Зрештою було прийнято рішення провести дострокові вибори Президента і Верховної Ради України.
Учитель. Механізм влади часто гальмував практику реформування, не забезпечував належного соціального захисту населення, самоусувався від керівництва господарськими процесами. Виникло двовладдя, а згодом три центри влади - президент, Верховна Рада та уряд. Криза влади в Україні значною мірою була зумовлена кризою існуючого державного ладу, його несистемним характером.
В основі державного устрою республіки лежало, по суті, механічне поєднання елементів парламентської республіки, президентського правління і радянської влади, що зумовлювало чимало внутрішніх суперечностей.
Протистояння президент - Верховна Рада відбувалося не тільки в центрі, а й у регіонах, де воно набуло форми конфлікту між місцевими радами та органами місцевої державної адміністрації.
Останні були створені навесні 1992 р. відповідно до Закону України «Про представника Президента України» та Положення «Про місцеву державну адміністрацію», затвердженого Указом Президента. Запровадження посади представника президента, формування апарату місцевої державної адміністрації були спробою реформувати радянську систему, створити жорстку виконавчу вертикаль, підпорядковану президентові, та здійснити реформування місцевої влади не вдалося. Верховна Рада 1994 р. ліквідувала місцеві державні адміністрації і повернула державну владу на місцях радам народних депутатів та їхнім виконкомам.
Отже, на початковому етапі державотворення (1991 - перша половина 1994 р.) у процесі розбудови та становлення владних структур визріла криза, проявами якої стали такі тенденції:
• не вдалося ефективно і зважено здійснити розподіл владних повноважень;
• роздвоєність виконавчої гілки влади (президент - уряд) надзвичайно ускладнювала управління і заважала ефективній роботі;
• загальна невизначеність у розподілі владних функцій і повноважень зумовлювала тотальну безвідповідальність на всіх рівнях;
• послідовна протидія Верховної Ради не дала змоги створити сильну виконавчу владу, необхідну в умовах перехідного періоду.
Робота з таблицею
Дострокові вибори Президента й депутатів Верховної Ради (1994 рік):
Причини виборів
1.Загострення протистояння між Президентом, урядом і Верховною Радою
2. Наростання економічної кризи в державі (безробіття, інфляція, борги по зарплатні тощо)
3. Невдоволення населення погіршенням умов життя (у червні 1993 р. почали страйкувати шахтарі Донбасу, згодом страйк перекинувся на інші регіони)
Вибори Президента
Процес зміни політичної влади в Україні завершили президентські вибори, що відбулись в червні-липні 1994 р. У другому турі виборів перемогу здобув Л. Кучма. Його кандидатуру підтримали східні й південні регіони України та Крим. 9 липня новообраний Президент України приніс присягу.
• Зареєстровано 7 кандидатів на посаду Президента.
• Відбувалися у 2 тури (у 1-му ніхто не набрав більше 50 % голосів; до 2-го вийшли Л.Кравчук (37,68 %) і Л . Кучма (31,25 %)).
• Переміг Л. Кучма, який набрав 52 % голосів (14 млн. 660 тис.). 19 липня 1994 р. він склав присягу на вірність українському народові й офіційно став Президентом України
Вибори депутатів Верховної Ради
27 березня 1994 р. відбулись вибори до Верховної Ради України. Було обрано 338 народних депутатів, половина з яких були членами політичних партій. Більше всього місць отримала КПУ - 96 (до них слід додати ще 5 членів Компартії Криму), СПУ - 14, СелПУ - 18, Рух - 20. Інші партії спромоглися провести у Верховну Раду від 1 до 9 своїх представників. Отже, вибори засвідчили домінування лівих сил у Верховній Раді. 18 травня 1994 р. Головою Верховної Ради було обрано О. Мороза. Повий парламент Прем'єр-міністром затвердив В. Масола.
• Відбувалися за мажоритарною системою, а не за партійними списками.
• Велика кількість претендентів на один депутатський мандат; дуже напружена боротьба під час виборчих перегонів.
• Результати виборів: КПУ - 25 %; Рух - 5,9 %; Селянська партія - 5,34 %; СПУ - 4,15 %; безпартійні - 55,6 %, Незначну кількість місць отримали представники УРП, СДПУ, УХДП, Партії праці та ін.
Пропрезидентські сили зазнали значної поразки. Прорахунки влади знову зробили привабливими гасла комуністів і соціалістів
Завдання
1. Чому було прийнято рішення про дострокові вибори Президента України та депутатів Верховної Ради?
2. Якими були результати цих виборів?
Учні зачитують історичну довідку про Л. Д. Кучму.
Біографічна довідка.
Леонід Данилович Кучма народився 9 серпня 1938 р. на Чернігівщині. Вищу освіту здобув у Дніпропетровському університеті. Після його закінчення працював у конструкторському бюро «Південне», де пройшов шлях від інженера до першого заступника генерального директора. Тривалий час був технічним керівником космодрому Байконур. Обирався секретарем парткому заводу. У 1986-1991 рр. - генеральний директор ВО «Південмаш». Кандидат технічних наук, професор. У 1990 р. був обраний депутатом до ВР УРСР. Жовтень 1992 - вересень 1993 р. - прем'єр-міністр України. Очолював Українську спілку промисловців і підприємців. У 1994-2004 рр. - Президент України.
Політика Президента України Л. Д. Кучми
• Політична та економічна нестабільність (протягом 1994–1999 рр. в Україні помінялося чотири уряди).
• Недостатні темпи соціально-економічних реформ.
• Призупинення падіння виробництва; гальмування економічної кризи в країні.
• Зупинення гіперінфляції; запровадження власної національної валюти - гривні.
• Прийняття Конституції України.
• Утвердження України на міжнародній арені
Завдання
Визначте сильні та слабкі сторони президентства Л. Д. Кучми.
Вибори 1994 року стали свідченням того, що Україна стоїть на демократичному шляху розвитку. Україна стала першою серед країн СНД, де зміна влади відбулася мирним демократичним шляхом.
V. Закріплення вивчених знань
Бесіда за запитаннями.
1) Що таке державотворчий процес?
2) Яку дату можна вважати відправною у цьому процесі?
3) Які ви можете назвати здобутки державотворчого процесу на першому етапі?
4) Які, на вашу думку, були допущені прорахунки?
VІ. Підсумок уроку
Нова суспільна ситуація, що виникла в Україні в результаті розпаду СРСР і проголошення незалежності України, поставила перед українським народом нові завдання і, перш за все,- будівництво власної суверенної держави. Перші, кроки на цьому шляху засвідчили серйозність намірів українського народу відродити власну державу. Проте, цей шлях виявився нелегким.
Особливості президентства Л. Кравчука вчитель узагальнює за матеріалом наведеної таблиці.
Президент: Л. Кравчук (1991- 1994)
Здобутки:
1. Утвердження незалежності України. Мирний вихід зі складу СРСР. Налагодження відносин з країнами світу.
2. Відмова від ядерного статусу держави. Виведення ядерної зброї з території країни.
3. Консолідація суспільства навколо ідеї державотворення. Започаткування економічних перетворень.
4. Створення державних структур влади, що відповідають статусу незалежної держави.
Прорахунки:
1. Неспроможність приборкати економічну кризу. Відсутність програми реформ. Гіперінфляція. Стрімке падіння життєвого рівня населення.
2. Діяльність трастів, фінансових пірамід.
3. Політична криза 1993 - початку 1994 років.
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §§ 32-33 /пп. 1-2/.
2. Відповідати на запитання 2-4 /письмово/.