Домашнє завдання: вивчити § 23-24 с. 188 - 204 відповісти на питання с.195-196, 204 виконати завдання у контурній карті с. 13 підготуватись до ТА з теми «Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії»

Наперед відповідаю критикам - як тільки знайду відеоуроки з цієї теми українською заміню на них.

Поурочний план

Джерело https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-doba-meydzi-v-yaponi-7120.html

Тема: Доба «Мейдзі» в Японії

Мета:висвітлювати основні напрями соціально – економічного і політичного розвитку Японії в період «мейдзі»,наслідки європейського та американського проникнення в країну;визначити особливості становлення Японії, як провідної держави світу,її характерні ознаки,відмінності від західної цивілізації; характеризувати процес реформування суспільно – політичного устрою в Японії; Конституцію 1889 р.; напрями зовнішнього політичного курсу; порівнювати стартові можливості та хід реформи 60-70 років XIX ст. у Японії.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник ,ІКТ, роздавальний матеріал.

Основні терміни та поняття: «сегун» «сьогунат», «самурай», «ліберальна партія», «партія реформ», «революція мейдзі».

Основні дати: • 1867-1868 рр. —революція Мейдзі та громадянська війна;

• 1889 р. — прийняття Конституції Японії;

Історичні діячі: Токуґава, Муцухіто. основні події:

Структура уроку.

І. Підготовчий етап.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень учнів.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.

ІІ. Основна частина.

5. Вивчення нового матеріалу.

1.Крах політики самоізоляції.

2.Громадянська війна революція Мейдзі.

3.Реформування економічного та суспільно – політичного життя.

4.Економічне зростання країни.

5.Конституція 1889р. Особливості політичного життя. 6. Систематизація й узагальнення нових знань .

ІІІ. Підсумковий етап.

6. Підведення підсумків уроку, рефлексія.

7. Інструктаж до виконання домашнього завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Учитель. Добрий день, діти та гості! Я рада вітати вас на уроці історії. Я пропоную налаштуватися на позитивні емоції, а для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними, щоб не просто слухали, а чули, щоб не просто дивилися, а бачили, щоб не просто відповідали, а міркували, дружно і плідно працювали.

2. Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень учнів Робота на картках:

1. Співвіднесіть дати та події.

1

1861 р.

А міська реформа

2

1864 р.

Б завершення військової реформи

3

1870 р.

В земська реформа

4

1874 р.

Г скасування кріпосного права

Відповідь:1 Г; 2 В; 3 А; 4 Б.

2. Співвіднесіть дати та події.

1

1853–1856 рр.

А російсько-турецька війна

2

1877–1878 рр.

Б Сан-Стефанський договір

3

1856 р.

В Кримська війна

4

1878 р.

Г Паризький мирний договір

Відповідь:1 В; 2 А; 3 Г; 4 Б.

3. Позначте причини скасування кріпацтва.

а) Поміщики вважали, що кріпацтво гальмує розвиток сільського господарства;

б) кріпацтво гальмувало, заважало здійсненню промислового перевороту;

в) кріпацтво сприяло поширенню внутрішнього ринку;

г) кріпацтво гальмувало впровадження інтенсивних форм господарювання;

д) кріпацтво зумовило поразку Росії в Кримській війні.

Відповідь: б, г, д.

Фронтальна бесіда

1. Пригадайте, що вам відомо про Японію з курсу історії 7 і 8 класів.

2. Пригадайте, які реформи були проведені в Росії в 60–70-х рр. XIX ст. та як вони вплинули на економічний розвиток країни та активізацію суспільно-політичного життя.

3. Вивчення нового матеріалу Сьогодні ми з вами помандруємо на край світу, у країну «вранішнього сонця»!!! Я думаю, ви здогадалися. Що мова йде про Японію.

Постановка проблемного питання: Чому Японія так швидко стала однією з провідних країн світу?

Тож запишемо в зошити тему уроку «Доба Мейдзі в Японії».(мета…)

Учитель. На початку XVII ст. владу в Японії захопив сьогун (полководець) Токугава Іеясу. Імператор (мікадо) утратив реальну владу і був разом з родиною ізольований у місті Кіото, де навіть не мав права спілкуватися з князями. Сьогун не знищив його лише тому, що, згідно із синтоїзмом (японською релігією), імператор є живим богом. Одним із перших здобутків сьогунату стало припинення усобиці князів — однієї із головних проблем країни – шляхом періодичного утримання в заручниках князів або їхніх родин. У середині XVII ст. сьогун прийняв рішення про закриття країни від європейців, боячись, що вони поступово її підкорять. Виняток було зроблено для голландців, яким відкрили для торгівлі єдиний порт — Нагасакі. Ізоляція Японії мала на меті збереження давніх традицій. Поширення християнства під впливом католицьких місіонерів набуло загрозливого характеру. Тому воно було заборонене, а прихильники релігії знищені. Після «відкриття» Японії іноземними державами до країни почали масово ввозити американські та європейські фабричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче виробництво, а також селянську домашню промисловість. До середини XIX ст. Японія була закритою для іноземців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці XIX ст. завершився розподіл світу між провідними державами, склалася світова колоніальна система. Величезні території Азії та Африки були перетворені на колонії та напівколонії. Тільки Японія зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалежність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну державу.

Яким чином це стало можливим?

В Японії почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імператора.

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.

Текст 1.

«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти поступок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих клопотів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями, нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Нижчий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, людей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шматок хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас, здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплідним життям... Варто лише кинути заклик — і японці натовпом вирвуться з воріт своєї в’язниці... »

Запитання

1. Визначте характерні ознаки життя Японії.

2. Що вважає автор в’язницею для японців?

Група учнів, які отримали випереджальне завдання, оголошують результати своєї роботи

Повідомлення: «Особливості розвитку Японії у XVII – I пол.. XIX »

Протягом декількох століть Японія була «закритою» країною. Це означало, що японський народ практично не мав контактів з іноземцями, за винятком відвідання голландцями порту Нагасакі один раз на рік. Ізоляція консервувала феодальні відносини в японському суспільстві і заважала розвитку капіталізму. У країні панував сегунський режим, встановлений родом Токугава, який обмежив до мінімуму роль імператора. Незважаючи на заборону, в Японії складалися паростки ринкових відносин. Першість в економічному розвитку мали південно-західні князівства. Князі прибережних районів почали встановлювати контрабандні зв'язки з європейськими торговцями. Зростала кількість японців, які знали голландську мову та цікавились європейською культурою. Згодом японська влада звернулася до голландців з проханням надати моделі машин, зразки книжок та газет, поінформувати про новітні досягнення науки і техніки. Провідні європейські держави, які в середині XIX ст. вже проводили активну колоніальну політику, особливо Велика Британія, цікавилися Японією. Проте більш привабливими для них були країни з чисельним населенням, містким внутрішнім ринком, багатими природними ресурсами, такі як Індія та Китай. Розташована на багатьох островах, бідна на сировину, з порівняно малочисельним населенням, Японія не була «ласим шматком» для європейців. Колоніальні шляхи проходили повз неї. Головну роль у «відкритті» країни відіграли Сполучені Штати. У1845 р. американський Конгрес уповноважив президента встановити торговельну співпрацю з Японією. Однак спроба встановлення дипломатичних відносин завершилася провалом. Тоді в липні 1853 р. американський уряд направив до японського узбережжя військову ескадру коммодора Перрі, який вручив офіційного листа від президента США з вимогою відкрити країну для торгівлі. За відповіддю американці обіцяли повернутися навесні наступного року. Прибуття американців вкрай злякало японських посадовців, які звернулися за порадою до князів та імператорського двору. Американці повернулися за відповіддю у супроводі 9 військових кораблів. На цей раз США відкрито погрожували війною. Уряд сегуна був вимушений підписати перший японо - американський договір, за яким Японія відкривала порти Сімода та Хокадате і дозволяла створення американського консульства. Незабаром аналогічні договори були підписані з Великою Британією, Францією та Голландією.Спробу встановлення торговельних зв'язків здійснила й Росія. Перший російсько-японський договір про кордони, торгівлю й дипломатичні відносини було підписано 1855 р. під час візиту до країни адмірала Путятіна.

2.Громадянська війна революція Мейдзі.

У середині ХІХ ст. в Японії починає наростати незадоволення правлінням сегуна, зростає кількість селянських і міських повстань. У 1862 р. поширюється рух «Шанування імператора, вигнання варварів», спрямований проти іноземців та за відновлення влади імператора. Сегуну вдалося придушити виступи великих феодалів, але його влада похитнулася.

У 1866 р. помер сегун Іємоті, а в 1867 р. помер імператор (мікадо) Комей. В Японії розпочався рух за повернення влади імператору. Частина великих феодалів (князів) виступили з військами на підтримку молодого імператора Муцухіто.

Група учнів, які отримали випереджальне завдання, оголошують результати своєї роботи

Повідомлення: Історичний портрет Муцухіто

У 1868 р. війська імператора розгромили війська сегуна та вступили до сегунської столиці Токіо (Едо). Так, імператор об’єднав світську й духовну влади. Боротьба тривала до наступного 1869 р., доки не була захоплена остання фортеця сегуна на о. Хоккайдо.

Роки перебування при владі імператора Муцухіто дістали назву Мейдзі, що означає «освічене правління». В Японії настав час змін.

3.Реформування економічного та суспільно – політичного життя.

Колективна робота з підручником Починаючи з 60-х років XIX ст. у країні проводиться низка реформ.

Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповідним текстом підручника й заповнити таблицю «Реформи 1870 -1880 рр. в Японії».

Назва реформи

Зміни

Наслідки

Аграрна

Земля передана селянам на

умовах оренди. Селяни отримали право передавати землю за спадком

Обмежено крупне землеволодіння. Створені умови для товарного виробництва

Військова

Запровадження загальної військової повинності.

Відкриття військових

навчальних закладів

Збільшена військова

потужність країни

Адміністративна

Ліквідація князівств

Створена централізована

держава

Освітня

Запровадження обов’язкової

початкової освіти. Відкриття

університету в Токіо

Можливість здобуття освіти за кордоном

Фінансова

Введення єдиної грошової

одиниці

Зміцнення фінансової системи. Створення банків. Зміцнення централізації держави

Судова

Введення єдиної судової

системи

Зміцнення централізації

держави

Словникова робота

Розкрийте зміст поняття «Доба Мейдзі».

Зразок відповіді

Доба Мейдзі (1868—1912 рр.) — «освічене правління» — період правління імператора Муцу-хіто.

Період перебуваня при владі імператора Муцухіто було названо «Мейдзі» - «освічене правління». Насамперед було ліквідовано поділ країни на окремі князівства. У 1871 р. було видано указ про новий адміністративно-територіальний устрій: скасовувався поділ на князівства, територія Японії поділялася на префектури.Самурайське ополчення перетворювалося на регулярну армію. У 1872 р. було видано декрет про створення збройних сил на основі загальної військової повинності. Також було видано закон про скасування станових привілеїв і формальне зрівняння в правах усіх громадян. Пізніше було ліквідовано внутрішні мита, проголошено свободу торгівлі, пересуання і перевезення товарів.Переглядалися старі закони, вводилися нові, єдині для всієї держави і всіх груп населення. У наступні роки було проведено судову реформу: створювалися суди європейського типу.

4. Економічне зростання країни.

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.

Текст 2. Особливості промислового розвитку Японії Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 132-133.

«...Доля Китаю була для правителів Мейдзі постійним нагадуванням про зовнішню небезпеку... Лідери урядуМейдзі міркували приблизно так: «Що нам необхідно, щоб уникнути долі Китаю? Сучасна армія і флот. Від чого залежить створення і склад сучасних збройних сил? Головним чином від важкої промисловості, машинобудування, гірської промисловості, суднобудування — однимсловом, від промисловості, що має стратегічне значення. Таким чином, перша стадія індустріалізації Японії була тісно пов'язана з військовою проблемою, і вже у цей період визначився напрям її подальшого розвитку... Саме тому машинне виробництво в Японії було запроваджено спочатку в галузях промисловості, що мали стратегічне значення... Промислова політика уряду Мейдзі полягала ось у чому: взяти під державний контроль арсенали, чавуноливарні і суднобудівель-ні заводи і шахти, що раніше належали різним кланам. Потім централізувати їх і довести до високого рівня розвитку... Тільки після цього уряд мав намір продати велику частину цих заводів зграї фінансових магнатів, що користувалися його довірою...»

Запитання

1. Назвіть особливості промислового розвитку Японії.

2. Як ви вважаєте, чому основна увага в економічному розвитку Японії приділялася мілітаризації промисловості?

5.Конституція 1889р. Особливості політичного життя.

Робота з підручником Які партії утворилися в Японії?

Вчитель. Зміни політичної системи започаткувала Конституція, яка була прийнята в 1889 р.. Відповідно до Конституції Японія стала конституційно-монархічною державою, у якій влада імператора була практично необмеженою. Уся виконавча влада зосереджувалася в руках імператора. Імператор мав величезний вплив і на законодавчий орган — парламент, який складався з двох палат — палати перів (до якої призначав імператор) і палати представників (обирали депутатів чоловіки віком від 25 років, які сплачували високий податок 10 єн на рік). Крім того, Конституція Японії проголошувала демократичні права і свободи.

Робота з документом

Прочитайте уривок із документа та дайте відповіді на запитання.

КОНСТИТУЦІЯ ЯПОНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (11.02.1889 р.)

Ст. 1. Японська імперія управляється постійною на вічні часи імператорською династією.

Ст. 3. Особа імператора священна і недоторканна.

Ст. 4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до постанов цієї конституції.

Ст. 5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом. <…>

Ст. 8. Імператор може у випадку нагальної необхідності підтримати громадську безпеку або усунути громадське бідування, у проміжках між сесіями парламенту видавати імператорські укази, що мають чинність закону.

Ці імператорські укази мають бути подані до імперського парламенту у найближчу сесію і, якщо імперський парламент їх не схвалить, мають бути оголошені урядом недійсними на майбутнє.

Ст. 9. Імператор видає або наказує видати укази, необхідні для виконання законів, підтримки громадської безпеки та порядку і сприяння добробутові підданих. Такі укази в жодному випадку не повинні вносити змін до чинних законів.

Ст. 10. Імператор встановлює організацію різних галузей державного управління, призначає й звільняє всіх цивільних і військових посадових осіб і визначає їх платню, якщо у цій конституції або в інших законах не передбачено особливих винятків.

Ст. 11. Імператор є верховним командуючим армією і флотом.

Ст. 12. Імператор встановлює організацію і кількісний склад армії і флоту мирного часу.

Ст. 13. Імператор оголошує війну, встановлює мир і укладає договори. <…>

Ст. 16. Імператор має право амністії, помилування, пом’якшення покарання і відновлення в правах.

Ст. 19. Кожен японський підданий, який відповідає умовам, що вимагаються законами або указами, має доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої публічної служби.

Ст. 20. Усі японські піддані зобов’язані служити в армії або флоті відповідно до закону. <…>

Ст. 23. Ніхто із японських підданих не може бути заарештований, ув’язнений, викликаний на допит або покараний інакше, як тільки відповідно до закону. <…>

Ст. 25. Без згоди японського підданого не можна ні ввійти до його житла, ні обшукати це житло, за винятком визначених законом випадків.

Запитання до документа

1. Назвіть органи законодавчої влади.

2. Хто володів виконавчою владою?

3. Назвіть демократичні права жителів Японії.

Робота з візуальним джерелом

Розгляньте малюнок про відвідування Японії американською ескадрою та дайте відповіді на запитання.

1) Як японці ставилися до американців?

2) Хто автор малюнка — американець чи японець? Чому ви зробили такий висновок?

6.Систематизація й узагальнення нових знань

Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уроку: «Чому Японія так швидко стала однією з провідних країн світу?»(використовуючи метод «Прес»).

• Я вважаю, що...

• Тому що...

• Наприклад...

• Таким чином...

(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це заклик прийняти вашу позицію) Організувати роботу над проблемним запитанням. Учні мають дійти висновку, що з одного боку, імператор твердою рукою проводив реформи, які були підкріплені менталітетом японського суспільства, а з другого, — вони базувалися на досягненнях європейських країн і до всього цього долучалися приватні власники.

Підсумки уроку

• у результаті втручання провідних держав у Японії відбулася зміна влади, і новий імператор, відсторонивши від влади сегуна, провів реформи, які суттєво змінили державу;

• після реставрації Мейдзі Японія стала однією з провідних держав. Проте її мілітаризація та експансійна політика привели до радикалізації відносин із сусідніми країнами.

Рефлексія (4 хв.)

1. Чи досягнуто мети уроку?

2. Наскільки важливі для вас знання, отримані на уроці?

3. Чим зацікавилися?

Підсумки роботи класу, виставлення і аргументація оцінок.

Інструктаж до виконання домашнього завдання

· Опрацювати §20, відповісти на питання (обов’язково)

· Вивчити дати, нові поняття (обов’язково)

· Підготуйтеся до уроку узагальнення.

Додаток

«Особливості розвитку Японії у XVII – I пол.. XIX »

Протягом декількох століть Японія була «закритою» країною. Це означало, що японський народ практично не мав контактів з іноземцями, за винятком відвідання голландцями порту Нагасакі один раз на рік. Ізоляція консервувала феодальні відносини в японському суспільстві і заважала розвитку капіталізму. У країні панував сегунський режим, встановлений родом Токугава, який обмежив до мінімуму роль імператора. Незважаючи на заборону, в Японії складалися паростки ринкових відносин. Першість в економічному розвитку мали південно-західні князівства. Князі прибережних районів почали встановлювати контрабандні зв'язки з європейськими торговцями. Зростала кількість японців, які знали голландську мову та цікавились європейською культурою. Згодом японська влада звернулася до голландців з проханням надати моделі машин, зразки книжок та газет, поінформувати про новітні досягнення науки і техніки. Провідні європейські держави, які в середині XIX ст. вже проводили активну колоніальну політику, особливо Велика Британія, цікавилися Японією. Проте більш привабливими для них були країни з чисельним населенням, містким внутрішнім ринком, багатими природними ресурсами, такі як Індія та Китай. Розташована на багатьох островах, бідна на сировину, з порівняно малочисельним населенням, Японія не була «ласим шматком» для європейців. Колоніальні шляхи проходили повз неї. Головну роль у «відкритті» країни відіграли Сполучені Штати. У1845 р. американський Конгрес уповноважив президента встановити торговельну співпрацю з Японією. Однак спроба встановлення дипломатичних відносин завершилася провалом. Тоді в липні 1853 р. американський уряд направив до японського узбережжя військову ескадру коммодора Перрі, який вручив офіційного листа від президента США з вимогою відкрити країну для торгівлі. За відповіддю американці обіцяли повернутися навесні наступного року. Прибуття американців вкрай злякало японських посадовців, які звернулися за порадою до князів та імператорського двору. Американці повернулися за відповіддю у супроводі 9 військових кораблів. На цей раз США відкрито погрожували війною. Уряд сегуна був вимушений підписати перший японо-американський договір, за яким Японія відкривала порти Сімода та Хокадате і дозволяла створення американського консульства. Незабаром аналогічні договори були підписані з Великою Британією, Францією та Голландією.Спробу встановлення торговельних зв'язків здійснила й Росія. Перший російсько-японський договір про кордони, торгівлю й дипломатичні відносини було підписано 1855 р. під час візиту до країни адмірала Путятіна.

Текст 1.

«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти поступок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих клопотів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями, нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Нижчий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, людей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шматок хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас, здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплідним життям... Варто лише кинути заклик — і японці натовпом вирвуться з воріт своєї в’язниці... »

Запитання

1. Визначте характерні ознаки життя Японії.

2. Що вважає автор в’язницею для японців?

Таблиця.

Назва реформи

Зміни

Наслідки

Аграрна

Військова

Адміністративна

Освітня

Фінансова

Судова

Текст 2. Особливості промислового розвитку Японії Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 132-133.

«... Доля Китаю була для правителів Мейдзі постійним нагадуванням про зовнішню небезпеку... Лідери уряду Мейдзі міркували приблизно так: «Що нам необхідно, щоб уникнути долі Китаю? Сучасна армія і флот. Від чого залежить створення і склад сучасних збройних сил? Головним чином від важкої промисловості, машинобудування, гірської промисловості, суднобудування — одним словом, від промисловості, що має стратегічне значення. Таким чином, перша стадія індустріалізації Японії була тісно пов'язана з військовою проблемою, і вже у цей період визначився напрям її подальшого розвитку... Саме тому машинне виробництво в Японії було запроваджено спочатку в галузях промисловості, що мали стратегічне значення... Промислова політика уряду Мейдзі полягала ось у чому: взяти під державний контроль арсенали, чавуноливарні і суднобудівельні заводи і шахти, що раніше належали різним кланам. Потім централізувати їх і довести до високого рівня розвитку... Тільки після цього уряд мав намір продати велику частину цих заводів зграї фінансових магнатів, що користувалися його довірою...»

Запитання

1. Назвіть особливості промислового розвитку Японії.

2. Як ви вважаєте, чому основна увага в економічному розвитку Японії приділялася мілітаризації промисловості?

Прочитайте уривок із документа та дайте відповіді на запитання.

КОНСТИТУЦІЯ ЯПОНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (11.02.1889 р.)

Ст. 1. Японська імперія управляється постійною на вічні часи імператорською династією.

Ст. 3. Особа імператора священна і недоторканна.

Ст. 4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до постанов цієї конституції.

Ст. 5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом. <…>

Ст. 8. Імператор може у випадку нагальної необхідності підтримати громадську безпеку або усунути громадське бідування, у проміжках між сесіями парламенту видавати імператорські укази, що мають чинність закону.

Ці імператорські укази мають бути подані до імперського парламенту у найближчу сесію і, якщо імперський парламент їх не схвалить, мають бути оголошені урядом недійсними на майбутнє.

Ст. 9. Імператор видає або наказує видати укази, необхідні для виконання законів, підтримки громадської безпеки та порядку і сприяння добробутові підданих. Такі укази в жодному випадку не повинні вносити змін до чинних законів.

Ст. 10. Імператор встановлює організацію різних галузей державного управління, призначає й звільняє всіх цивільних і військових посадових осіб і визначає їх платню, якщо у цій конституції або в інших законах не передбачено особливих винятків.

Ст. 11. Імператор є верховним командуючим армією і флотом.

Ст. 12. Імператор встановлює організацію і кількісний склад армії і флоту мирного часу.

Ст. 13. Імператор оголошує війну, встановлює мир і укладає договори. <…>

Ст. 16. Імператор має право амністії, помилування, пом’якшення покарання і відновлення в правах.

Ст. 19. Кожен японський підданий, який відповідає умовам, що вимагаються законами або указами, має доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої публічної служби.

Ст. 20. Усі японські піддані зобов’язані служити в армії або флоті відповідно до закону. <…>

Ст. 23. Ніхто із японських підданих не може бути заарештований, ув’язнений, викликаний на допит або покараний інакше, як тільки відповідно до закону. <…>

Ст. 25. Без згоди японського підданого не можна ні ввійти до його житла, ні обшукати це житло, за винятком визначених законом випадків.

Запитання до документа

1. Назвіть органи законодавчої влади.

2. Хто володів виконавчою владою? 3. Назвіть демократичні права жителів Японії.

1. Співвіднесіть дати та події.

1

1861 р.

А міська реформа

2

1864 р.

Б завершення військової реформи

3

1870 р.

В земська реформа

4

1874 р.

Г скасування кріпосного права

2. Співвіднесіть дати та події.

1

1853–1856 рр.

А російсько-турецька війна

2

1877–1878 рр.

Б Сан-Стефанський договір

3

1856 р.

В Кримська війна

4

1878 р.

Г Паризький мирний договір

3. Позначте причини скасування кріпацтва.

а) Поміщики вважали, що кріпацтво гальмує розвиток сільського господарства;

б) кріпацтво гальмувало, заважало здійсненню промислового перевороту;

в) кріпацтво сприяло поширенню внутрішнього ринку;

г) кріпацтво гальмувало впровадження інтенсивних форм господарювання;

д) кріпацтво зумовило поразку Росії в Кримській війні.

Фронтальна бесіда

1. Пригадайте, що вам відомо про Японію з курсу історії 7 і 8 класів.

2. Пригадайте, які реформи були проведені в Росії в 60–70-х рр. XIX ст. та як вони вплинули на економічний розвиток країни та активізацію суспільно-політичного життя.

СЛОВНИК ДО УРОКУ

«сегун»

«сьогунат»,

«самурай»,

«ліберальна партія»,

«партія реформ»,

«революція мейдзі».

Назва реформи

Зміни

Наслідки

Аграрна

Земля передана селянам на

умовах оренди. Селяни отримали право передавати землю за спадком

Обмежено крупне землеволодіння. Створені умови для товарного виробництва

Військова

Запровадження загальної військової повинності.

Відкриття військових

навчальних закладів

Збільшена військова

потужність країни

Адміністративна

Ліквідація князівств

Створена централізована

держава

Освітня

Запровадження обов’язкової

початкової освіти. Відкриття

університету в Токіо

Можливість здобуття освіти за кордоном

Фінансова

Введення єдиної грошової

одиниці

Зміцнення фінансової системи. Створення банків. Зміцнення централізації держави

Судова

Введення єдиної судової

системи

Зміцнення централізації

держави

Назва реформи

Зміни

Наслідки

Аграрна

Земля передана селянам на

умовах оренди. Селяни отримали право передавати землю за спадком

Обмежено крупне землеволодіння. Створені умови для товарного виробництва

Військова

Запровадження загальної військової повинності.

Відкриття військових

навчальних закладів

Збільшена військова

потужність країни

Адміністративна

Ліквідація князівств

Створена централізована

держава

Освітня

Запровадження обов’язкової

початкової освіти. Відкриття

університету в Токіо

Можливість здобуття освіти за кордоном

Фінансова

Введення єдиної грошової

одиниці

Зміцнення фінансової системи. Створення банків. Зміцнення централізації держави

Судова

Введення єдиної судової

системи

Зміцнення централізації

держави