Домашнє завданн: вивчити § 13 с. 105-118 відповісти на питання с. 118

Конспект уроку з історії України для 7 класу на тему:

Джерело https://vseosvita.ua/library/download?file=001sgj-c730.docx

Культура Київської Русі наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.

Мета: дати уявлення про розвиток писемності та рівень освіченості населення Київської Русі; охарактеризувати розвиток мистецтва; формувати навички самостійної роботи, розвивати вміння аналізувати, висловлювати власну думку, працювати з різноманітними історичними джерелами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, тексти джерел, ілюстрації (картина В. Васнецова «Богатирі», зображення фрески та мозаїки).

Поняття: билини, фреска, мозаїка, скоморохи, ікони, іконопис.

Персоналії: Кирило і Мефодій, Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитич, митрополит Іларіон, Алімпій,

I. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Диференційована перевірка домашнього завдання:

1. Робота в малих групах – визначити головні досягнення Володимира Великого та Ярослава Мудрого під час свого князювання.(Додаток 1).

2. Робота в парах – «Комп’ютерний вірус».(Додаток 2).

3. Індивідуальна робота з тестами. (Додаток 3).

4. Дидактична гра «Так чи ні?» - з окремими учнями. (Додаток 4).

III. Вивчення нового матеріалу (робота в групах – додаток 5)

Група 1 Розвиток мови та писемності. Школи

Робота з термінами

Кирилиця — слов’янська абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітника Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов’янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо.

Вчитель:

Після виникнення писемності починають з’являтися і перші школи. За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод удома опанував п’ять іноземних мов.

Де ж велося навчання, хто був вчителями і які предмети вивчали – про це нам розповість зараз друга група.

Група 2 Навчання в монастирській школі

2. Усна народна та музична творчість.

Краще зрозуміти духовне життя східних слов’ян дозволяє усна народна та музична творчість доби Київської Русі. Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.

Терміни та поняття

Билина — староруська епічна пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів.

У билинах оспівувалися військові перемоги київських князів та їхніх дружин.

Які ви знаєте билини?

До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошою Поповичем та Добринею Микитичем захищає Київську Русь від ворогів.Чимало інформації можна отримати за історичними переказами.

Група 3 Історичний переказ

Говорячи про усну народну творчість неможливо не згадати про пісні та казки

Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни і нового року, відзначенням свят урожаю і сонця, обрядами весілля і похорону.

Загадки, прислів’я і приказки в стислій і дотепній формі відображають життєвий досвід і мудрість народу.

До доби Київської Русі належить виникнення відомих усім казок про Бабу-Ягу, Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка та багато інших. У них русичі висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду.

Існує чимало свідчень про те, що на Русі була для свого часу добре розвинута музична творчість. Згадки про неї є в літописах, на малюнках Софійського собору в Києві.Відомо, що на Русі були поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах. На міських площах та в князівських палацах виступали скоморохи.

Робота з термінами

Скоморохи — мандрівні середньовічні актори і музиканти на Русі.

Скоморохи виступали з танцями, водили дресированих ведмедів та інших тварин. Із писемних джерел та за археологічними знахідками відомо, якими були тогочасні музичні інструменти. Це гуслі, сопілки, гудки й бубни. На одній зі стін Софійського собору в Києві зображено цілий ансамбль із семи виконавців.

Після прийняття християнства церква стала засуджувати й переслідувати скоморохів за їхні «сатанинські» забави. Православна церква сприяла поширенню на Русі хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу стало одним з обов’язкових предметів, що вивчався в тогочасній школі.

Розповідь учителя

Усна народна творчість, зокрема билини, надихали не тільки письменників, а й художників на створення творів, які оспівували міць і силу народу. Одним із найвідоміших російських живописців, основою творчості якого були історичні та народні теми, вважається В. Васнецов. Найвідоміша картина майстра — «Богатирі». Понад 17 років працював художник над нею, створюючи збірний образ російських богатирів — Іллі Муромця, Добрині Микитича, Альоші Поповича. Стоячи на пагорбі, охороняючи кордон землі Руської, богатирі на картині В. Васнецова наділені невичерпною силою, упевненістю, надійністю. Незважаючи на спільні риси, образи богатирів різні. Ключова фігура — сильний і сміливий Ілля Муромець, найстарший із богатирів. Праворуч від Іллі на гнідому коні — Добриня Микитич, сильний і грізний. Ліворуч від Іллі — лукавий і кмітливий Альоша Попович, наймолодший із богатирів.

Робота з ілюстративним матеріалом

Розгляньте зображення картини В. Васнецова «Три богатирі» та дайте відповіді на запитання.

1) Кого зображено на наведеній ілюстрації?

2) Який вигляд мали давньоруські богатирі?

3) Які риси характеру богатирів ви могли б назвати дивлячись на картину.

4. Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва. Археологічні і літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Київської Русі.

Група 4 - архітектура

Терміни та поняття

Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

Фреска — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.

Група 5 - іконопис

Висновки. Писемність у східних слов’ян виникла задовго до прийняття християнства. Після охрещення Русі князем Володимиром існуюча система письма стала витіснятися кирилицею.

Дослідження загального ходу мовного розвитку на східнослов’янській території дозволили вченим визначити явища, які свідчать про формування української мови.

До вагомих здобутків культури Русі належать її усна народна та музична творчість. У них убачають витоки сучасного українського фольклору.

Високого рівня розвитку досягли архітектура й образотворче мистецтво Київської Русі. Руські будівничі та художники використовували у своїй творчості надбання майстрів Візантії, розвиваючи й удосконалюючи їхні творчі прийоми.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Незакінчене речення

1. Заснування перших шкіл пов’язано з ім’ям _____________.

2. Розпис водяними фарбами по вогкій штукатурці – це _______________.

3. Мандрівних акторів називали - ____________________

4. Слов’янську абетку створив ___________________

5. Заснування першої державної бібліотеки пов’язане з ім’ям ________________

6. Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитич — дійові особи _____________________

7. Мистецтво малювання ікон - _________________

8. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців - ___________________________.

Підбиття підсумків

Визначте внесок князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого в розвиток культури Київської Русі.

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф, вивчити терміни, повторити конспект – підготуватися до К.Р.

Додаток 1

Володимир

Ярослав

1. Проводив шлюбну дипломатію.

2. Заснування першої державної бібліотеки .

3. Софіївський собор.

4. Золоті Ворота.

5. Хрещення Русі.

6. Розгром Хозарського каганату.

7. Проведення адміністративної реформи.

8. Запровадження уроків та погостів.

9. Розбудова Києва.

10. «Руська правда».

11. Відкриття перших шкіл.

12. Обрання у 1051 р. митрополитом русича Іларіона.

13. Десятинна церква.

14. 1036 р. — розгром печенігів.

15. Загинув в бою з печенігами.

16. Тесть Європи.

17. «Змієві вали».

18. Красне сонечко.

19. Поділив Русь з братом по Дніпру.

20. Убив Святополка.

21. Був сином Ігора.

22. 980 – 1015.

23. Златники та срібляники.

24. Скасування смертної кари.

25. Одружився з візантійською принцесою Анною.

26. Похований в Софіївському соборі.

Додаток 2

Комп’ютерний вірус

Князь Володимир правив від 945 до 1019 р. Він був позашлюбним сином князя Олега. Із його правлінням розпочався новий етап в історії Київської Русі — період занепаду. 986 року Володимир захопив місто Корсунь, яке належало Візантійцям і зажадав від візантійського імператора щоб той видав за нього заміж свою сестру Анастасію. Візантійський імператор погодився, але поставив умову – щоб Володимир прийняв християнство. Володимир погодився і прийняв нову віру, але запроваджувати її на Русі відмовився.

Володимир охрестився під ім’ям Павло, на честь свого хрещення він збудував нову церкву, яка отримала назву П’ятницька церква, це була перша дерев’яна церква на Русі. Ще Володимир за свого життя почав відкривати перші бібліотеки, та спорудив систему оборонних укріплень «Володимирові вали».

Комп’ютерний вірус

Ярослав Мудрий правив з 1015 до 1051 року. Він був сином Ігора. До влади Ярослав прийшов перемігши свого брата Святослава в бою на річці Дніпро в 1015 році. Після цієї перемоги Ярослав уклав угоду ще з одним своїм братом, за якою вони поділили Русь на дві частини – на Лівобережжі правив Ярослав в місті Полтава, а на Правобережжі Мстислав в місті Київ. Ще Ярослав за свого життя почав відкривати перші школи, та побудував на честь перемоги над печенігами в 1037 році Десятинну церкву.

Додаток 3

1. У яких уривках з історичних джерел ідеться про великого київського князя Володимира Великого? (Виберіть три правильні відповіді.)

1 Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв…

2 І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла…

3 Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царгорода, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він в Переяславець…

4 І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому узвозу на ручай…

5 Виступив тоді він із города. Приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір…

6 Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, — хай буде проклят…»

Додаток4

Укажіть заходи правління Володимира Великого. (Виберіть три правильні відповіді.)

1 помста деревлянам за смерть Ігоря

2 розгром Хозарського каганату

3 будівництво системи укріплень на південних кордонах Русі

4 запровадження уроків та погостів

5 проведення адміністративної реформи, що полягала в ліквідації племінних князівств та зламі сепаратизму місцевої племінної верхівки шляхом передачі влади на місцях намісникам князя

6 надання земельних володінь за військову службу

Визначте, чи правильні твердження. (Навпроти кожного поставте ТАК або НІ).

1. Головний парадний в’їзд до Києва називався «Золоті ворота», як у Константинополі.

2. Ярослав Мудрий у 1036 р. розгромив хозар.

3. Головний храм Київської Русі — Софійський собор — був побудований на честь перемоги над печенігами.

4. Храм Святої Софії було названо на честь дочки Ярослава.

5. За правління Ярослава Мудрого була побудована Десятинна церква.

6. У період князювання Ярослава Київ збільшився в кілька разів.

7. Ярослав охрестив Русь.

8. Володимир Великий відкрив перші бібліотеки.

9. Володимир Великий створив систему оборонних укріплень Київської Русі «Змієві вали».

10. Ярослава ще називають тестем Європи.

11. Ярослав Мудрий перший князь, який прийняв християнство.

Визначте, чи правильні твердження. (Навпроти кожного поставте ТАК або НІ).

1. Головний парадний в’їзд до Києва називався «Золоті ворота», як у Константинополі.

2. Ярослав Мудрий у 1036 р. розгромив хозар.

3. Головний храм Київської Русі — Софійський собор — був побудований на честь перемоги над печенігами.

4. Храм Святої Софії було названо на честь дочки Ярослава.

5. За правління Ярослава Мудрого була побудована Десятинна церква.

6. У період князювання Ярослава Київ збільшився в кілька разів.

7. Ярослав охрестив Русь.

8. Володимир Великий відкрив перші бібліотеки.

9. Володимир Великий створив систему оборонних укріплень Київської Русі «Змієві вали».

10. Ярослава ще називають тестем Європи.

11. Ярослав Мудрий перший князь, який прийняв християнство.

Додаток 5

Група 1 Розвиток мови та писемності. Школи

Для визначення точного часу, умов та обставин виникнення в русичів писемності сучасна наука має не так багато відомостей. Тому одні вчені визнають наявність письма на Русі ще задовго до хрещення, інші вважають, що писемність Русі — результат прийняття християнства.

До другої половини ІХ ст. у слов’ян не було абетки й писемності. Хоча й збереглися повідомлення про те, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами».

У 863 р. слов’янський просвітник Кирило створив слов’янську абетку, яка складалася з з 38 літер (глаголицю), Глаголиця — від старослов’янського слова «глаголъ» — «слово», глаголити — говорити; а його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов’янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо.

Глаголиця проіснувала недовго, в ХІ ст. її витіснила кирилиця. Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові. У кирилиці перша буква називалася «аз» (що означає «я»), друга — «буки» («букви»), третя — «веди» («відати», «знати»). Отже, у буквальному перекладі три перші букви кирилиці означають: «Я букви знаю».

Завдання

1) Чому серед науковців не існує єдиної точки зору щодо часу виникнення писемності на Русі?

2) Які факти свідчать на користь того, що письмо на Русі існувало вже задовго до хрещення – як воно називалося?

3) Поясніть значення слів «глаголиця» і «кирилиця» - як вони виникли?

4) Як дослівно перекладаються три перші літери кирилиці.

5) Яким було значення виникнення писемності у слов’ян для культурного розвитку Київської Русі?

5) Яким було значення виникнення писемності у слов’ян для культурного розвитку Київської Русі?

Група 2 Навчання в монастирській школі

Учителями в школах були священики. Тут навчали читати, писати, а також церковного співу та основ християнської моралі. Школи не мали окремих будинків. Учні збиралися в будь-якому приміщенні. Як підручники використовувалися богослужебні книги, найчастіше — Псалтир. Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на покритій воском дощечці за допомогою писал — металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам’ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев’яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі.

Учитель зауважує, що в другій половині ХІ ст. на Русі започатковується власне письменство, найяскравішим прикладом якого було «Слово про закон і благодать» Іларіона. Зважаючи на те, що учні вже знають цю історичну постать із попередньої теми, їхній увазі пропонується виконати завдання.

Завдання

1) Де створювали школи в Київській Русі?

2) Хто був вчителями в школах?

3) Які предмети викладали?

4) Чи були тоді книги в школах?

5) Що учням слугувало в ті часи зошитом та ручкою.

Група 3 Історичний переказ

Вали ці зроблені змієм, який пожирав людей. Якось цей змій побачив двох богатирів — Кузьму і Дем’яна, погнався за ними, щоб їх з’їсти. Кузьма і Дем’ян (вони були ковалями) встигли сховатися в кузню, де й зачинилися. Змій пролизав залізні двері кузні й просунув туди язика. Тоді Дем’ян схопив кліщами змія за язика. Змій почав просити, щоб його відпустили.

— Досить,— казав він,— будемо миритись: хай буде вашою половина світу, а половина моєю. Я не буду чіпати вашої сторони, а ви — моєї. Переділимося!

— А як же ділитися? — кажуть Кузьма і Дем’ян — Ми можемо не узнати межі: ти будеш показувати, що те твоя половина, а ми — що наша. Краще переорати пополам землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей; бери тільки своїх!

Кузьма і Дем’ян сказали тут же, що самі вони не в силі орати плугом. Тоді змій сказав, що він переоре світ сам. На тому й погодились. Кузьма і Дем’ян запрягли змія в плуг, а самі пішли за ним і переорали так світ від моря до моря. Та виявилося, що борозна була невелика, малопомітна. Тоді змій повернув удруге в склад орати по тому місцю, так що вал вийшов удвічі вищим за попередній. Дотягнувши до синього моря, змій дуже стомився, його мучила така сильна спрага, що він обпився води і тріснув.

Завдання

1) Історія виникнення якої споруди описана в переказі?

2) Ким були Кузьма і Дем’ян.

3) Чому змій запропонував їм укласти угоду – в чому полягав її зміст.

4) Яка доля спіткала змія.

5) За якого князя були створені ці вали, від якого народу вони повинні були захищати Київську Русь.

Група 4

Архітектура — мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель; будівельне мистецтво.

Зокрема, кожне із великих руських міст мало досить складну для свого часу систему оборонних укріплень. Вони складалися з валів, насипаних на дерев’яні кліті й оточених глибоким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами.

Аналіз літописних свідчень дозволив дослідникам зробити висновок, що першою кам’яною світською спорудою в Києві був імовірно, палац княгині Ольги. Першою кам’яною церковною спорудою Київської Русі, як ви вже знаєте, уважається Десятинна церква, збудована на Старокиївській горі наприкінці X ст. Вона стала кращою будівлею «міста Володимира». Завдяки археологічним розкопкам ми знаємо, що це був великий храм, внутрішній простір якого перекривався зводами у формі хреста, а літопис повідомляє, що він мав багато куполів. Підлога була прикрашена мозаїкою з кольорового мармуру надзвичайної краси, а стіни розписані фресками.

1) Що таке архітектура.

2) Які ви знаєте оборонні укріплення міст в Київській Русі.

3) Назвіть найдавніші кам’яні споруди Київської Русі. Чим були прикрашенні підлога та стіни в цих спорудах?

Група 5

Терміни та поняття

Ікона — у православ’ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці

Іконопис — мистецтво малювання ікон.

Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але невдовзі на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійського канону (твердо встановленого правила, що служило зразком) іконопису, який оберігався православною церквою, але ніколи не копіювали візантійські ікони.

Цікаві факти

Кольори, які використовуються в іконописі, мають певне значення. Найвище місце за своїм значенням займає золотий або жовтий, який символізує Царство небесне. Чим ближче до золотого був розташований на іконі інший колір, тим він є вагомішим. Білий колір означає Преображення Господнє — той стан, коли земна людська природа перетворюється на вищу, духовну. Синій символізує небеса, а блакитний і зелений — усе земне. Пурпурний колір використовують для зображення царської влади. Червоний мав два значення: божественної енергії, життєдайної сили і перемоги, а також зображення святих мучеників, які пролили свою кров за віру Христову. Єдиним кольором, що мав негативне значення, уважався чорний. Він символізував скорботу або пекло. На іконах його намагалися використовувати дуже рідко.

1) Що таке іконопис

2) Звідки завозилися ікони до Київської Русі

3) Яке значення іконописці надавали кольорам. Що символізував кожен з кольорів зображений на іконі.

4) Який колір використовували найрідше