Embedded Files
Домашнє завдання: вивчити § 30 с. 224-232 відповісти на питання с. 231-232
Поурочний план
Тема. Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях в другій половині 70–90-ті роки ХІХ ст.
Мета: охарактеризувати процес піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях, які знаходилися під владою Австро-Угорщини, в 70–90-ті роки ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вміти виділяти головне і другорядне, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати свою точку зору; виховувати в учнів почуття патріотизму.
Основні поняття: радикальний рух, «новоерівська» політика народовців, «буковинська трійця».
Обладнання: документи, схеми, таблиці, портрети діячів національного руху.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;
• характеризувати національно-визвольний рух 70–90-х років в Галичині, Буковині і Закарпатті;
• на основі аналізу різних джерел інформації: визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Австро-Угорської імперії; давати характеристику та оцінювати діяльність провідних представників національно-визвольного руху.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Запитання та завдання
1. Яку роль у житті західноукраїнського суспільства відігравали народовці і «москвофіли»?
2. Порівняйте їх погляди.
3. Як ви вважаєте, яка з цих двох течій була більш корисною для українського визвольного руху? Чому?
4. Якби ви жили в тогочасному суспільстві, то прибічником якого руху були б? Чому? А що б ви хотіли внести нового в діяльність вашої течії?
5. Яке значення мала діяльність товариства «Просвіта» і Літературного товариства імені Тараса Шевченка?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
У 70–90-х роках у національно-визвольному русі західноукраїнських земель сталися певні зміни. Стає очевидно, що культурно-просвітницькими діями не можна вирішити тогочасні актуальні питання щодо становища населення, вирішити економічні і національні суперечності, зняти соціальне напруження в суспільстві.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з джерелами інформації
Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.
Текст 1
«На думку деяких сучасників, навіть найактивнішої діяльності народовців було мало, щоб забезпечити їм конструктивну й прогресивну роль в українському суспільстві. Що ж до русофілів («москвофілів»), то їхні переконання були до такої міри безнадійно реакційними, що не витримували ніякої критики. У ряді послань…
М. Драгоманов закликає молодь відкинути погляди старшого покоління й розширяти свої інтелектуальні обрії, знайомлячись із кращими здобутками європейської та російської культури й науки, присвятити себе служінню гнобленим масам не лише словом, а й ділом.
Його заклик припав до душі невеликій групі західноукраїнської молоді, викресавши іскру того, що можна назвати інтелектуальною революцією. Він наштовхнув членів цієї групи на пошуки третього й соціально більш виправданого шляху обстоювання інтересів українців». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 283)
Робота з таблицею
Радикальна течія у визвольному русі
Основні ідеологи: Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький та ін.
Утворили організацію Народна Рада, яка стала прообразом першої політичної партії.
Видавали журнал «Громадський друг», а потім — «Молот».
Входила молода інтеліґенція, яка критично ставилася і до руху «москвофілів», і до руху народовців.
Прагнули надати українському рухові більш революційний характер.
Критикували існуючий лад, виступали проти кріпацтва, за передачу землі селянам, за національне й соціальне звільнення.
Закликали до захисту інтересів народу в конкретних справах
Завдання
1. У чому полягали причини появи радикальної течії у визвольному русі Західної України?
2. Яку роль у радикалізації визвольного руху Західної України відіграв Михайло Драгоманов?
3. Які завдання ставили перед собою радикали?
4. За що радикали критикували народовців і «москвофілів»?
Складання логічного ланцюжка
Логічний ланцюжок
«Суть «новоерівської» політики народовців»
Наприкінці 80-х років загострюються відносини між Росією та Австро-Угорщиною (обидві прагнули посилити свій вплив на Балканському півострові)
Німеччина, яка підтримувала Австро-Угорщину, виступила з планом утворення «Київського королівства»
Австро-Угорщина хотіла бачити Наддніпрянську Україну у своєму складі
«Київська громада» (Антонович, Кониський) заявили, що підтримають цей план, якщо будуть задоволені потреби українців в Галичині
Австрійський уряд іде на поступки українцям: надані місця українцям в Австрійському парламенті і Галицькому сеймі, відкриті кафедра української мови у Львівському університеті, три українські гімназії
Поляки під тиском австрійського уряду визнали українців окремимнародом
1892 р. народовці прийняли програму «нової ери» у відносинах з урядом і поляками. «Нова ера» тривала недовго, але мала велике значення
Завдання
1. Поясніть, чому загострення відносин між Росією та Австро-Угорщиною вплинуло на український визвольний рух у Галичині.
2. У чому суть «нової ери» у відносинах народовців з австрійським урядом?
3. Які наслідки мала «нова ера» для українського визвольного руху?
Робота з таблицею
Національне відродження на Буковині
Початок національного відродження припадає на 60-і роки ХІХ ст.
Під впливом народовців Галичини діячі визвольного руху переходять на національні позиції.
Набули поширення твори Шевченка.
Значну роль у визвольному русі відігравала «буковинська трійця» (Юрій Федькович, Сидір та Григорій Воробкевичі).
1875 р. — відкриття університету в Чернівцях.
1885 р. — початок видання української газети «Буковина»
Робота з документами
Учні мають ознайомитися з документами й виконати завдання.
Текст 2
«Серед усіх західноукраїнських селян буковинці були найзаможнішими, в основному завдяки тому, що великі румунські землевласники не мали такого величезного впливу у Відні, як поляки та мадяри. Оскільки політика Відня зводилася до використання українців як противаги румунам, то перші й справді мали певні політичні важелі. На кінець ХІХ ст. наслідками цього впливу булла добре організована система освіти, можливість навчання у Чернівецькому університеті… Втім, існували і перешкоди на шляху національного і політичного розвитку. Буковинці, як і румуни, були православними, а церковна ієрархія була в основному опанована румунами. Тому, на відміну від Галичини, церква не грала, та й не
могла відігравати помітної ролі у розвитку почуття національної ідентичності на Буковині; відтак процес національного будівництва в краї значно сповільнився». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 293)
Завдання
• Які обставини сприяли та заважали розвитку національного руху на Буковині склалися в другій половині ХІХ ст.?
Текст 3
«У Закарпатті… мадяри цілком підпорядкували собі край, особливо після 1867 року. Їхні аристократи свавільно експлуатували селянство, а угорські націоналісти всіляко душили місцевий патріотизм. Таким чином, майже у всіх відношеннях близько 400 тисяч закарпатців, які складали майже 70 % всього населення краю, було найбезправнішими з усіх західних українців.
…Значна частина освічених людей, не маючи широкої опори на народ, піддалася тискові й асимілювалася, ставши так званими «мадяронами». Оскільки ж Закарпаття відділяв від Галичини австро-угорський кордон, що пильно охоронявся, а контакти між ними були традиційно слабкими, тут, на відміну від Буковини, не могли розвинутись українофільські течії. Відтак в останні десятиріччя ХІХ ст. в краї зникав один слов’янський часопис за іншим, число шкіл з викладанням на місцевій говірці зійшло на нуль… І лише жменька молодих народовців, таких як Юрій Жаткович та Августин Волошин, намагалися чинити опір мадяризації». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 293–294)
Текст 4. Із протесту Галицьких українців проти гноблення Закарпатських українців правлячими колами Угорщини
«…Мадяри забороняють угорським русинам відбирати руські часописи з Галичини, навіть неполітичні, лиш літературні або призначені для дітей. А ось недавно угорське правительство у своїй великій гуманності заборонило спроваджувати і ширити в Угорщині
видання львівської «Просвіти»… Угорським русинам забороняють зноситися з галицькими, одбирають листи, писані до угорських русинів… Навіть в абсолютній Росії не робиться таких речей так явно, з таким цинізмом, а особливо з устами, повними грімких фраз про
свободу, толерацію і цивілізацію. Щоб знищити всякі сліди Русі на Угорщині, наказав уряд перемінювати назви не лиш місцевостей, а й осіб, і то як імена, так і прізвиська на лад мадярський…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України кін. ХVІІІ — поч.
ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 240)
Завдання до текстів 3 та 4
1. На основі даних документів схарактеризуйте особливості визвольного руху в Закарпатті.
2. Як ви думаєте, чому сильний національний тиск з боку Угорщини призвів до посилення москвофільської течії?
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
Розставте порядкові номери тверджень або термінів, які відносяться до розгортання національного руху в Галичині, на Буковині та в Закарпатті.
Галичина
Буковина
Закарпаття
1. «Нова ера».
2. «Буковинська трійця».
3. Ю. Федькович.
4. І. Франко.
5. Радикальний рух.
6. М. Павлик.
7. О. Терлецький.
8. Ю. Жаткович.
9. Сидір та Григорій Воробкевичі.
10. Мадяризація.
11 . А. Волошин.
12. Газета «Буковина».
13. Відкриття кафедри історії України.
14. Відкриття Чернівецького університету.
15. Наукове товариство імені Т. Шевченка.
Відповідь: Галичина — 1, 4, 5, 6, 7, 13, 15; Буковина — 2, 3, 9; Закарпаття — 10, 11 , 14.
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Google Sites
Report abuse