Embedded Files
Д.З.: вивчити§ 9 с.69-75 ?-с.75 підготуватися до тестів: 1, с.77-79, https://test.izno.com.ua/kiyivska-derzhava/
джерело - https://history.vn.ua/lesson/ukraine-history-2015-lessons-7-class-gisem/11.php
Мета: визначити особливості, здобутки і досягнення культури Київської держави; пояснити зміст термінів і понять «кирилиця», «церковнослов'янська мова», «билини», «скоморохи», «архітектура», «фреска», «мозаїка», «ікона», «іконопис»; розвивати вміння учнів систематизувати навчальний матеріал; сприяти естетичному вихованню учнів.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, карта «Київська держава за князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого».
Основні терміни і поняття: кирилиця, церковнослов'янська мова, билини, скоморохи, архітектура, фреска, мозаїка, ікона, іконопис.
Основні дати: XI ст. — перші відомості про наявність у східних слов'ян власної писемності.
Структура уроку
I. Організація навчальної діяльності
II. Перевірка домашнього завдання
III. Актуалізація опорних знань
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Виникнення східнослов'янської писемності. Школи.
2. Усна народна та музична творчість.
3. Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва.
V. Закріплення нових знань
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель оголошує тему й основні завдання уроку. Доцільно також звернути увагу, що на наступному уроці відбудеться практичне заняття, завдання до якого учні отримають наприкінці уроку.
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
І варіант
Дидактична гра «Розповідь навпаки»
Правила гри. Учитель доручає учням, прослухавши певні фрагменти матеріалу (наприклад, виклад пунктів плану розгляду нового матеріалу), переказати їхній зміст навпаки, по одному реченню.
Доцільно, щоб учитель не попереджав учнів, за яким саме пунктом плану уроку буде виконане ігрове завдання.
II варіант
Бесіда за запитаннями
1. Чим централізована монархія відрізняється від «дружинної держави» як форми державного правління?
2. Охарактеризуйте становище основних верств населення Русі.
3. Визначте особливості розвитку господарства Київської держави.
4. Яким було повсякденна життя населення Київської держави?
5. Порівняйте процес становлення феодальних відносин у країнах Західної Європи та Київській державі.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда за запитаннями
1. Коли і як було запроваджено християнство в Київській державі?
2. Які народні казки, перекази й билини доби Київської держави ви знаєте?
3. Які архітектурні пам’ятки Русі, що збереглися до нашого часу, вам відомі?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Випереджальне завдання
Впродовж розгляду нового матеріалу учитель доручає учням систематизувати його за наведеною формою.
Галузь культури
Основні досягнення
1. Виникнення східнослов'янської писемності. Школи
Розповідь учителя
Поява власної писемності мала надзвичайно важливе значення для розвитку східнослов’янської спільноти. Збереглися відомості про те, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X ст., згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами». Слов’янський просвітник Кирило Солунський повідомляв, що на початку 60-х рр. IX ст. він бачив у Херсонесі писані «руськими письменами» Євангеліє та Псалтир.
Після запровадження християнства на Русі поширилася винайдена братами-просвітниками Кирилом і Мефодієм абетка — кирилиця. Одночасно з’явилася церковнослов’янська (або старослов’янська) мова, яка стала вживатися як церковна і книжна мова. Натомість у повсякденному житті використовувалася жива народна мова.
Зверніть увагу
Кирилиця — слов’янська абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітника Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов’янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо.
За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод удома опанував п’ять іноземних мов.
Осередками освіти на Русі були церкви і монастирі, які також сприяли розвитку літератури та мистецтва.
2. Усна народна та музична творчість
Розповідь учителя
Краще зрозуміти духовне життя східних слов’ян дозволяє усна народна та музична творчість доби Київської держави. Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки. У билинах оспівувалися військові перемоги київських князів та їхніх дружин. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошою Поповичем та Добринею Микитичем захищає Русь від ворогів.
Чимало інформації можна отримати за історичними переказами.
Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни і нового року, відзначенням свят урожаю і сонця, обрядами весілля і похорону.
Загадки, прислів’я і приказки в стислій і дотепній формі відображають життєвий досвід і мудрість народу.
До доби Київської держави належить виникнення відомих усім казок про Бабу-Ягу, Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору,
Котигорошка та багато інших. У них русичі висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду.
Робота з термінами і поняттями
Билина — староруська епічна пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів.
Зверніть увагу
Народні казки можуть бути джерелом інформації про дійсні історичні події. Зокрема, у сюжеті казки «Летючий корабель» є багато спільного з наведеною в «Повісті минулих літ» розповіддю про помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство свого чоловіка.
Імена героїв казок часто допомагають зрозуміти, якими були їхні вчинки в уявленні русичів. Зокрема, ім’я відомого казкового персонажа Кощія Безсмертного походить від руського слова «кощій», яке на Русі було синонімом слова «кочівник».
Робота з термінами і поняттями
Скоморохи — мандрівні середньовічні актори і музиканти на Русі.
Архітектура — мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель; будівельне мистецтво.
Існує чимало свідчень про те, що на Русі була для свого часу добре розвинута музична творчість. Згадки про неї є в літописах, на фресках Софійського собору в Києві.
Відомо, що на Русі були поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах — гуслях, сопілках, гудках і бубнах. На одній зі стін Софійського собору в Києві зображено цілий ансамбль із семи виконавців. На міських площах та в князівських палацах виступали скоморохи, які танцювали, водили дресированих ведмедів та інших тварин.
Після прийняття християнства церква почала засуджувати й переслідувати скоморохів за їхні «сатанинські» забави. Православна церква сприяла поширенню на Русі хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу було одним з обов’язкових предметів тогочасної школи.
3. Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва
Повідомлення учнів
Розгляд питання відбувається шляхом заслуховування повідомлень, підготовлених учнями до уроку. Учитель систематизує й уточнює виступи учнів, використовуючи наведений матеріал.
Додаткова інформація
Археологічні та літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Русі. Зокрема, кожен із великих руських «градів» мав досить складну для свого часу систему оборонних укріплень. Вони складалися з валів, насипаних на дерев’яні кліті й оточених глибоким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами.
Аналіз літописних свідчень дозволяє зробити висновок, що першою кам’яною світською спорудою в Києві був, імовірно, палац княгині Ольги. Першою кам’яною церковною спорудою Русі, як ви вже знаєте, вважається Десятинна церква, збудована на Старокиївській горі наприкінці X ст. Вона стала кращою будівлею «міста Володимира».
Завдяки археологічним розкопкам ми знаємо, що це був великий храм, внутрішній простір якого перекривався зводами у формі хреста, а літопис повідомляє, що він мав багато куполів.
Підлога була прикрашена мозаїкою з кольорового мармуру надзвичайної краси, а стіни розписані фресками.
На стінах церков часто розміщувалися графіті — різноманітні написи та малюнки.
У Києві археологи також виявили залишки двох князівських палаців із повздовжніми фасадними галереями, збудованих наприкінці X — на початку XI ст.
Робота з термінами і поняттями
Графіті — стародавні написи та малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посуді, стінах тощо.
Ікона — у православ'ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма, якому поклоняються віруючі.
Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.
Фреска — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.
Справжнім шедевром архітектури Київської держави вважається Софійський собор у Києві. Зовні собор вирізнявся винятковою красою. Це був величний хрестово-купольний храм, внутрішній простір якого складався з п’яти нефів — повздовжніх просторів між рядами стовпів. Із півночі, заходу й півдня його оточував подвійний ряд галерей, а зверху він був увінчаний тринадцятьма куполами.
Мозаїки і фрески вражають різноманітністю образів Софійського собору. На чільних місцях у храмі були розташовані мозаїки Христа-Пантократора (Вседержителя) і Марії-Оранти (Богоматері-Заступниці).
Цікаво знати
У мозаїках Софійського собору руські майстри використали смальту (кольорове скло) 177 відтінків. Близько 3000 м2 у соборі займали фрески. Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають одночасно мозаїки і фрески: за візантійською традицією, їх не поєднували в одному храмі.
Довкола Софійського собору на честь святих захисників князя Ярослава Мудрого і його дружини Інгігерди було засновано монастирі з храмами Георгія та Ірини.
У першій половині XI ст. за прикладом Софійського собору в Києві були зведені однойменні собори в Полоцьку та Новгороді.
У Х — на початку XI ст. в храмобудівництві Русі переважали візантійські традиції. їх можна побачити в будівлях Десятинної церкви в Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові (1031—1036). Зведення Софійського собору стало своєрідною перехідною межею й унаочнило появу нових слов’янських традицій в архітектурі Русі.
До яскравих і неповторних явищ образотворчого мистецтва Київської держави, крім мозаїк і фресок, належить іконопис.
Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але згодом на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійського канону (твердо встановленого правила, що було зразком) іконопису, який оберігався православною церквою, але ніколи не копіювали візантійські ікони. На Русі ікони писалися на дошках.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
I варіант
Бесіда за запитаннями
1. Коли у східних слов’ян, за повідомленнями історичних джерел, існувала власна писемність?
2. За правління якого князя у Києві було відкрито першу школу?
3. Що таке билина?
4. Яким подіям присвячена найдавніша група билин Русі?
5. Назвіть першу кам’яну церковну споруду Київської держави.
6. Що таке мозаїка?
II варіант
Учитель організовує перевірку й обговорення результатів виконання учнями випереджального завдання, отриманого перед початком розгляду нового матеріалу.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
(Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці, за потребою уточнює і поглиблює їх.)
Писемність у східних слов’ян виникла задовго до прийняття християнства. Після хрещення Русі князем Володимиром існуюча система письма стала витіснятися кирилицею.
До вагомих здобутків культури Русі належить її усна народна та музична творчість. У них вбачають витоки сучасного українського фольклору.
Високого рівня розвитку досягли архітектура й образотворче мистецтво Київської держави. Руські будівничі та художники використовували у своїй творчості надбання майстрів Візантії, розвиваючи і вдосконалюючи їхні творчі прийоми.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацюйте § 9 підручника.
2. До практичного заняття підготуйте есе за темою «Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства».
Google Sites
Report abuse