Домашнє завдання: вивчити § 23 с. 155-163 відповісти на питання .с 163

Поурочний план

Джерело https://www.schoollife.org.ua/179-2017/

Тема: Масові репресії.

Мета: пояснити причини і наслідки масових репресій в Україні в 1928-1938 роках, формувати в учнів власні судження про зміни у масовій психології та свідомості населення, антицерковну політику та її наслідки, орієнтуватися в термінології: «Розстріляне відродження», «Великий терор», «тоталітарний режим»; ровивати вміння працювати з історичними джерелами; сприяти вихованню патріотичних почуттів учнів, національної самосвідомості.

Тип уроку: засвоєння нових знань вмінь і навичок

Обладнання: мультимедійний комплекс, комп’ютер, електронний підручник історія України 10 клас, О.І.Пометун, Н.М.Гупан, презентаційний матеріал.

Очікувані результати:

Учень/учениця

- пояснює причини і наслідки масових репресій;

- висловлює і аргументує власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

- формулює власні судження про причини антицерковної політики радянської влади та її наслідки;

- орієнтується в історичній термінології;

Хід уроку.

І.Організаційний момент уроку.

Повідомлення теми та завдань уроку.

ІІ.Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда:

1.Дайте визначення поняттю «тоталітарний режим»?

2.Назвіть основні риси тоталітарного режиму в Україні 1921-1939 років;

3. Чи був справжнім демократизм державно-політичного життя, проголошений Конституцією 1937 року? Доведіть.

4.У чому проявлявся процес русифікаторської політики сталінського режиму?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: В 20-30-х роках ХХ століття разом з реалізацією форсованої індустріалізації і колективізації, разом із зростанням обороноздатності країни, подоланням економічної відсталості, виник і надзвичайно зміцнів безоглядно деспотичний режим, який власне вів війну зі своїм народом.

Проблемне питання: Які чинники сприяли початкові масового терору в 30-ті роки? Яку мету мав Й. Сталін, практикуючи репресії?

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

План.

1. «Розстріляне відродження».

2. «Великий терор» та його ідеологічне виправдання

3. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій.

4. Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.

1. «Розстріляне відродження.

Попрацюйте з поняттями:

«Розстріляне відродження» - це роки наступу сталінського режиму на всі сфери культурного життя України, коли під пресом терору опинилися науковці, освітяни , діячі сфери культури .

Вчитель: Цей термін ввів у обіг відомий український літературознавець Ю. Лавріненко, автор антології «Розстріляне відродження» створеної в 1959 році.

Розпочалася хвиля переслідувань українських митців.У 1934 році були заарештовані і розстріляні драматург К.Буревій, поети О.Вилизько, Д.Фальківський, новеліст Г.Косинка. За гратами опинились письменники Б.Антоненко - Давидович і Є Плужник. Жертвами сталінського терору стали представники української національної культурної еліти: М.Світальськтий- геолог, М.Кравчук – математик, М.Яворницький-історик, М.Яловий-прозаїк і драматург, М.Хвильовий – письменник, М.Бойчук-художник, М.Зеров-письменник, М.Семенко-письменник, К.Бурсьий-письменник, Л.Курбас-режисер

Влада поступово посилювала тиск на літераторів. Партійне керівництво розгорнуло кампанії, спрямовані на виявлення націоналізму й інших антирадянських відхилень у творчості письменників.

На початку 30-х років за міфічними звинуваченнями під арешт підпало

кілька десятків українських письменників. У 1933 р. хвиля арештів поновилася,

серед заарештованих опинився Остап Вишня, якому ставили у провину участь у вигаданій НКВС «контрреволюційній Українській військовій організації» (письменник відбув у сталінських таборах десять років). У 1933 р. наклав на себе руки М. Хвильовий З 1934 по 1938 р. заарештовано понад половину членів Спілки письменників України. Загалом жертвами сталінських репресій стали

б:лизько 500 письменників України.

Запитання та завдання

♦Доведіть! «Розстріляне відродження» - помилковий курс більшовицького режиму чи його послідовна політика?

2. «Великий терор» та його ідеологічне виправдання.

Вчитель: Третя хвиля сталінських репресій, яка відбулася в 1936-1938 роках – доба «Великого терору»:

- боротьба з українським націоналізмом ( справи націоналістичної групи професора М.Зерова, «Блоку українських терористичних груп» та ін.);

- боротьба з ухилами в партії ( справи «Українського троцькістського центру» , « Соціал-демократичної партії України»);

- чистка партверхівки, репресії проти членів КП(б) У (Є.Квірінг, Х.Раковський, П.Постишев та ін.);

- репресії в армії (серед репресованих були відомі радянські полководці Й.Якір – командувач Київського військового округу, І.Дубовий – командувач Харківського військового, Є.Ковтюх, І.Федько, Д.Шмідт, І.Уборевич та ін.);

- репресивні заходи проти українських діячів культури – «розстріляне відродження».

Суспільство дедалі більше поринало у прірву страху, відчаю, соціальної деградації. Репресії переросли в масові. Не уникла репресій армія і партія. Так, із 62 членів ЦККП(б)У в 1937 році 56 були звинувачені у ворожій діяльності, з 11 членів політбюро ЦККП(б) репресовано 10, з 5 кандидатів у члени політбюро-4, всі 9 членів оргбюроЦККП(б)У загинули. В результаті «Великого терору» постраждали мільйони людей, після цього влада сталінської керівної верхівки стала абсолютною. У 1938 р. Політбюро ЦК ВКП(б) встановило для України квоту на репресії у 6 тис. жертв, але керівництво КП(б)У на чолі з М. Хрущовим звернулося до Москви з проханням збільшити цей ліміт на 30 тис. осіб. Органи виконання покарань працювали на межі своїх можливостей, в’ язниці були переповнені. Тілами розстріляних заповнювали рови поблизу багатьох міст України.

Отже, жертвами сталінського тоталітарного режиму в Україні стали

мільйони людей. Найшвидше знецінювалося у радянській державі людське

життя.

Робота з діаграмами

Кількість репресованих в 1937-1938 рр. в Україні

Кількість членів КП(б) У (тис. осіб)

Кількість розстріляних жителів України в 1937-1938рр.

Запитання

♦ Які висновки можна зробити на основі цих діаграм?

Вправа «Мікрофон»

1. На які верстви населення в Україні найбільше поширювались репресії?

2. Якою була подальша доля виключених з лав КП(б)У?

3.Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій.

Випереджальне завдання.

Повідомлення учня про одне з найбільших поховань жертв сталінських репресій «Биківнянські могили».

Вчитель: Крім Биківні є ще багато місць поховань в Україні, жертв сталінських репресій:

Розстріляне відродження (Київ)-братське поховання 28 діячів культури, письменників, науковців, розстріляних 15-17 грудня1934 року. Їх було зарито вночі на Лук'янівському цвинтарі місце вказане дружиною Григорія Косинки. Братством Андрія Первозданного 18 грудня 1994року на цьому місці був встановлений великий дерев'яний хрест з переліком всіх страчених

Рутченкове поле (Донецьк)- весною 1989 року під час розкопок було виявлено більш ніж 500 останків людей. 16 вересня1989 року останки перепоховані в двох братських могилах. У 2005 році на місці поховання встановлено пам'ятник жертвам політичних репресій.

В період з 5 серпня 1937 року по 27 листопада 1938 року в Черкасах було розстріляно щонайменше 1144 особи. Пам'ятний знак в Соборном парку встановлений в 2006 році в пам'ять про жертв Голодоморів та політичних репресій на Черкащині.

Поховання розстріляних жертв репресій в Умані проводилось на території двору колишнього приміщення міського відділу НКВС та на території, яка до нього прилягала, а також на Міщанському кладовищі, де поховані останки 1402 чоловік.

За один тільки 1937 рік на Чернігівщині було репресовано понад 9,5 тисяч чоловік. Основним місцем масових поховань розстріляних НКВС чернігівців був лісовий масив поблизу села Халявин Чернігівського району

У Житомирській окрузі в 1937–1938 роках були розстріляні не менше 15 тисяч жителів і таємно поховані старому єврейському кладовищі та на території нині діючого тубдиспансеру На підставі даних з протоколів засідань Київської «трійки» УНКВС, Московської «двійки» і актів про приведення цих рішень до виконання у Житомирі та Бердичеві тільки за період з 5 серпня по 31 грудня 1938 року розстріляно не менше 901 людей.

Тестові завдання:

1.Укажіть правильне твердження:

Найбільше поховання жертв сталінських репресій в Україні:

А. селище Биківня (Київщина);

Б. Лук’янівський цвинтар (Київ);м

В. Соборний парк (Черкаси);

2.Укажіть ім’я українського письменника, брат якого був розстріляний у Биківнянському лісі?

А. О.Гончара;

Б. П.Панча;

В. О.Вишні;

3.Укажіть дату, яка офіційно встановлена в 2007 році указом Президента України «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років», про відзначення дня жертв політичних репресій 1937-1938 років.

А. 15 квітня;

Б. 17 травня;

В. 25 травня;

4. Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.

Вчитель: Політика радянської влади щодо релігії була ворожою попри усі намагання духовенства знайти компроміс з державним керівництвом. Правлячий

режим обмежував вплив релігії і церкви на суспільне життя. 1 січня 1928 року уведено в дію Адміністративний кодексу УСРР, який містив розділ «Правила про культи». Утрачав силу декрет уряду УСРР про свободу совісті. Та попри усі намагання влади народ не бажав відмовлятися від своїх релігійних

потреб. Однією з найбільш популярних у республіці стала Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). На початку 30-х років вона стала

другою за кількістю віруючих після Української православної церкви. Швидке зростання авторитету УАПЦ серед української громадськості занепокоїло правлячий режим. До того ж нова церква почала критично ставитися до політики радянської влади. Між ними наростало протистояння.

Синод УАПЦ, прогнозуючи подальше загострення конфлікту з правлячим

режимом, вирішив не ставити під удар духовенство й віруючих і на початку

1930 р. прийняв рішення про саморозпуск. Але це не врятувало священиків

УАПЦ від репресій. У передвоєнне десятиліття, починаючи з 1930 року під арешт підпали близько 2 тис. священиків і церковних ієрархів (більшість з них було розстріляно).

Усе це розгорталося на загальному тлі боротьби з церквою, орієнтацією

Дата

Подія

1 січня 1928 р.

Уведення в дію Адміністративного кодексу УСРР, який містив розділ «Правила про культи». Утрачав силу декрет уряду УСРР про свободу совісті

1930 р.

Звинувачення УАПЦ в антирадянській діяльності (на початку 1930 р. самоліквідувалася)

1930 р.

Арешт 2000 священиків, усіх ієрархів УАПЦ (В.Липківського,М.Борецького,І.Павловського)

1932 р.

Оголошення Й. Сталіним другої п’ятирічки «безбожною», «п’ятирічкою знищення релігії»

1934 -1935 рр.

Масове закриття церков, знищення культових споруд (залишилося лише 9 % діючих церков порівняно з 1913 р.)

радянського суспільства на формування атеїстичного світогляду. Партійне

керівництво в 1932 році проголосило другу п’ятирічку «п ’ятирічкою ліквідації

релігії». Розбудову радянської законодавчої бази спрямували на скасування

прав громадян стосовно свободи совісті і віросповідань.

Одночасно у 1934-1935 pоках влада розгорнула широкомасштабну

кампанію руйнації церков і храмів. До того ж , антицерковна політика

більшовицького уряду мала цілеспрямований характер. З 1928 по 1933 рік

було продано понад 6 тис. тонн історичних і культурних цінностей, знищено

до 30 млн ікон, стільки ж потрапило за кордон.

В ході розповіді вчителя учні складають хронологічну таблицю

Робота в парах з історичними джерелами.

З постанови ЦК КП(б)У про використання цінностей колишньої

Києво-Печерської лаври від 21 грудня 1933 р.

1. Створити комісію у складі голови т. Дудника, заступників голови т.т. Козубовського і Багрія (директор Музейного Містечка) і представників від Київського Облвідділу ГІГУ і Київської контори Держбанку. Наркомпросу забезпечити участь кваліфікованих експертів у роботі цієї комісії.

2. Доручити комісії у двомісячний термін вилучити цінні фонди, що залишилися в Музейному Містечку, і передати їх на зберігання Київській конторі Держбанку.

3. Запропонувати комісії в тримісячний термін переглянути всі вилучені

цінності з метою виявити дублети експонатів, які не мають історико-художнього

значення, і передати їх для реалізації у загальнодержавному порядку.

4. Зобов’язати комісію провести з допомогою експертів оцінку і класифікацію

вилучених цінностей.

5. Запропонувати Наркомпросу забезпечити відтворення копій найцінніших

експонатів, переданих на зберігання Держбанку, для експозиції їх у музеях УРСР

і СРСР.

- З якою метою створювали комісію за цією постановою? Що очікувало вилучені цінності? Чому ви так думаєте?

З переліку історичних пам’яток Києва, знищених радянською владою

протягом 1934 р.

1. Висаджено в повітря й перетворено на руїни Михайлівський Золотоверхий

монастир, збудований в XI столітті У монастирі були гробниці українських князів.

2. Братський монастир на Подолі й колишню Духовну Академію при ньому.

Центр і осередок церковно-освітньої науки, починаючи з XVI століття. Мав величезну книгозбірню-музей. Історія й діяльність монастиря пов’язана з гетьманом Петром Сагайдачним, Іваном Мазепою й фундатором вищої духовної освіти в Україні - митрополитом Петром Могилою.

[...] 8. Церква Різдва Христового на Подолі, побудована в XII столітті.

[...] 15. Трьохсвятительська церква, побудована у XII столітті.

16. Аскольдова могила — цвинтар з кам’яною церквою св. Миколи, збудованою у 1809 році. Усі могили зрівняно з землею. Цвинтар обернено на парк, а

церкву перероблено на кіоск. Надмогильний пам’ятник використано для потреб будівництва.

- Які думки, почуття викликає у вас цей перелік? Чи варто зберігати пам’ятки старовини? Чому? Чи важливо особисто для вас мати можливість «доторкнутися» до такої пам'ятки? Чому?

V. Узагальнення та систематизація навчального матеріалу.

Учні дають відповідь на проблемне питання поставлене на початку уроку

Проблемне питання: Які чинники сприяли початкові масового терору в 30-ті роки? Яку мету мав Й. Сталін, практикуючи репресії?

Вправа «Рефлексія»

1. Сьогодні на уроці ми…

2. Найбільше мені сподобалося….

3. Я дізналася…

4. Найбільше труднощів я відчула…

5. Я оцінюю свою роботу….

VI. Підсумки уроку. Оцінювання знань учнів.

Учитель аналізує типові помилки, які учні допустили при виконанні завдань протягом уроку, проводить оцінювання навчальних досягнень.

VІІ.Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника § 26-27. Скласти розгорнутий план до теми.

Список використаних джерел:

1. Історія України : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. : рівень стандарту, академічний рівень / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. — К. : Видавничий

дім «Освіта», 2012 рік.

2.Новітня історія України. Частина перша для 1919-1939 роки. Підручник для 10-го класу. Ф. Турченко,- К., Генеза: 2003 рік;

3.Практичний довідник. Історія України. Замерова Т.Ю. Скирта І.М.-Харків: Видавничий дім «Весна»,2016.-752 с.

4.Посібник для вчителя. Вивчення історії України 10 клас:-Тернопіль, 2003рік.

Випереджальне завдання учня.

У Биківні знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВД, де у кінці 30-х - в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Встановлено, що в районі села Биківня закопували приречених до розстрілу в позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконано у місті Києві. За даними науковців, у Биківнянському лісі покоїться близько 100 тис. репресованих комуністичною владою. На сьогодні за виявленими і опрацьованими співробітниками СБУ документами встановлено прізвища 14191 особи.

Ці могили було розкрито на огляд громадськості під час окупації німецькою владою з метою викриття злочинів більшовицького режиму. Однак після закінчення війни радянською владою всю інформацію було знову засекречено і проведено «власні розслідування»: три державні комісії 1945, 1971, 1987 рр. оголосили про те, що у Биківні поховані жертви фашизму. При цьому в ході діяльності останньої з них було виявлено та знищено багато документів. Лише четверта комісія у липні 1989 року оголосила, що у Биківні поховані жертви сталінських репресій.

Биківня є лише одним з багатьох поховань жертв комуністичного терору. Тут поховані письменники Яків Савченко, Михайло Семенко, Микола Скуба, Вероніка Черняхівська-Ганжа, брат Остапа Вишні письменник Василь Чечвянський, фундатор Академії мистецтв, професор Київського художнього інституту Михайло Бойчук, скульптор Іван Падалка, академіки Олександр Асаткін, Євген Оппоков, Володимир Юринець, директор Київського медичного інституту Сергій Сапронов, викладачі кафедри української мови і літератури Київського педагогічного інституту професор Олексій Синявський та доцент Олексій Бондаренко, ієрархи Української Автокефальної Православної Церкви Кость Матюшенко та Володимир Самборовський, священик, професор Київської духовної академії, вчений із світовим іменем Олександр Глаголев. І тисячі, тисячі інших.Криваву географію виявлених місць поховань описано 28 лютого 1989 р. у таємному листі Голови КДБ УРСР М. Голушка Першому секретареві ЦК Компартії України В. Щербицькому: Бердичів - район єврейського цвинтаря; Вінниця - парк культури і відпочинку, колишній міський цвинтар, сад по вулиці Підлісній; Дніпропетровськ - 9-й кілометр Запорізького шосе; Донецьк - район шахти №11 Кіровського району; Івано-Франківськ - урочище «Дем'янів Лаз»; Кам'янець-Подільський - русько-фільварочний цвинтар та поблизу села Кам'янка; Луганськ - окраїна міста, урочище «Суча Балка»; Одеса - другий християнський цвинтар; Полтава - район піщаного кар'єру поблизу села Макухівка, урочище «Триби»; Суми - центральне міське кладовище; Умань - братська могила; Харків - лісопаркова зона; Хмельницький - один з об'єктів колишнього обласного управління НКВД, де наприкінці 1960-х років побудовано Центральний універмаг; Черкаси - старий єврейський цвинтар по вулиці Т. Шевченка; Чернігів - лісовий масив в районі села Холявіно.

Розстріли й масові безіменні поховання відбувалися в 30-40-х роках у Білій Церкві, Маріуполі Донецької області, Ніжині Чернігівської області, Золочеві та Стрию Львівської області, Чорткові, Бережанах, Кременці Тернопільської області, інших місцях.

17 травня було офіційно встановлено в 2007 році Указом Президента України «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років».

Вчитель: 30-ті роки ХХ століття в історії української культури називають «розстріляним відродженням»

Попрацюйте з поняттями:

«Розстріляне відродження» - це роки наступу сталінського режиму на всі сфери культурного життя України, коли під пресом терору опинилися науковці, освітяни , діячі сфери культури.

Вчитель: Нищення представників української культури, літераторів і митців,

розгорнуте сталінським тоталітарним режимом у 20-30-х роках увійшло

в історію під назвою «розстріляне відродження». Цей термін ввів у обіг

відомий український літературознавець Ю. Лавріненко, автор антології

«Розстріляне відродження» (1959 року).

- Хвиля переслідувань українських митців:

у 1934 році були заарештовані і розстріляні драматург К.Буревій, поети О.Вилизько, Д.Фальківський, новеліст Г.Косинка; за гратами опинились Б. Антоненко -Давидович і Є. Плужник;

- Жертвами сталінського терору стали представники української національної культурної еліти: М.Світальськтий- геолог, М.Кравчук – математик, М.Яворницький - історик, М.Яловий - прозаїк і драматург, М.Хвильовий -письменник, М.Бойчук - художник, М.Зеров - письменник, М.Семенко-письменник, К.Бурський - письменник, Л.Курбас - режисер.

Метод «Прес»

Історик О. Бойко пише: «Процес формування нової інтелігенції супроводжувався репресіями проти інтелектуальної, творчо активної частини українського народу. Нещадно винищуючи найяскравіших і непокірних

інтелектуалів, залякавши і приручивши решт у старої інтелігенції, невпинно

продукуючи низькоякісну, але свою інтелігенцію, режим створював

умови для тотального контролю розвитку не тільки суспільної думки, а

й суспільного життя в цілому». Чи погоджуєтеся ви з таким висновком?

Користуючись почутим матеріалом, аргументуйте свою позицію