домашнє завдання вивчити § 20 с. 133-140 відповісти на питання -с.140 виконати завдання в контурній карті 9

Поурочний план

Джерело https://vseosvita.ua/library/zovnisna-politika-bogdana-hmelnickogo-u-posuku-souznikiv-8051.html

Тема уроку. Зовнішня політика Богдана Хмельницького : у пошуку союзників.

Мета:

Впровадження ідей В.О.Сухомлинського щодо патріотичного виховання на уроках історії засобами мови.

Навчальна: З’ясувати напрямки та мету зовнішньої політики Гетьманщини за часів Б.Хмельницького; передумови, основні положення та наслідки українсько-російського договору 1654 року, дати оцінку Переяславській угоді, розкрити позитивні та негативні сторони угоди, її історичне значення;

Розвивальна: формувати в учнів уміння працювати з історичними джерелами та художніми текстами ( зокрема, творами Т.ГШевченка) на їх основі робити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям, висловлювати свою точку зору;

Виховна: виховувати почуття патріотизму, повагу до борців за незалежність України.

Основні

поняття:

Протекторат, конфедерація, автономія, Переяславська рада, «Березневі статті».

Обладнання уроку:

підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал, роздатковий матеріал,твори Т.Г.Шевченка («Розрита могила», «За що ми любимо Богдана», «Якби-то ти, Богдане п’яний», «Великий льох».

Тип уроку:

засвоєння нових знань

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

• показати напрямки і мету зовнішньої політики за часів Б.Хмельницького;
• причини підписання українсько-московської угоди 1654 року;
• проаналізувати «Березневі статті»;
• визначити зміни політичного та економічного становища в Гетьманщині після підписання Переяславського договору;
• розкрити історичне значення договору;
• на основі історичних джерел робити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям.

Структура уроку.

І

Організаційний момент.

ІІ

Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ

Вивчення нового матеріалу.

IV

V

Узагальнення

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІ

Домашнє завдання.

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

II. Мотивація навчальної діяльності.

1) Якими були особливості міжнародних відносин у Західній Європі на середину XVII ст.?

2) Схарактеризуйте релігійну ситуацію в тогочасній Європі.

3) Назвіть європейські країни, які належали до католицького і протестантського таборів(робота з історичною картою)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

(учні записують у зошити тему та план)

1. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.
2. Напрямки та мета зовнішньої політики Гетьманщини.
3. Переговори Б.Хмельницького з російським царем Олексієм Михайловичем
4. Переяславська рада 8 січня 1654р.
5. Березневі статті
6. Історичне значення українсько-московського договору 1654р.
7. Українсько-шведсько-трансильванський союз

Словникова робота.

Протекторат -

Форма державної залежності, за якою залежна держава зберігає самостійність у внутрішніх справах, а зовнішні відносини бере на себе держава, що надає протекцію (взяла під свій захист).

1. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

Розповідь учителя(супроводжується роботою з настінною картою та ментальною картою https://coggle.it/diagram/WpxumnKSrlFV7yCY/t/-

Події, які з 1648 р. розгорталися на українських землях у складі Речі Посполитої, викликали велику зацікавленість урядів тогочасних країн Західної і Центральної Європи. Проте у Європі, де в рік початку Національно-визвольної війни українського народу завершилася перша загальноєвропейська Тридцятилітня війна, залишався визначальним релігійний чинник. Саме тому ставлення до подій в Україні суттєво різнилося, залежно від приналежності держав до католицького або протестантського таборів.

Більшість держав католицького табору — Франція, Іспанське королівство, австрійські Габсбурґи, Папська держава, князівства Південної Німеччини — одразу зайняли негативну позицію щодо національно-визвольної боротьби українського народу й підтримали свого союзника Річ Посполиту. Особливо активно висловлювали своє несприйняття подій в Україні представники папського Риму. Так, папський нунцій Іоанн Торрес у 1648—1652 pp., повідомляючи Риму про події в Україні й характеризуючи дії польських військ, писав, що це «наші перемоги» або «наші невдачі», а справу, за яку веде боротьбу на цих землях король Речі Посполитої, уважав справою католицької церкви.

Папа Римський Іннокентій X закликав католицькі держави надати допомогу Речі Посполитій у боротьбі з українськими козаками й застерігав польський уряд від найменших поступок козакам. Так, Іннокентій X надіслав королю й сейму Речі Посполитої такий різкий протест проти укладення Зборівської угоди, що Ян Казимир не наважувався оголосити цей документ сейму. Папа заспокоївся лише тоді, коли польський уряд пояснив йому, що Зборівська угода є вимушеним кроком і дотримуватися її Річ Посполита не збирається.

Австрійські Габсбурґи, ослаблені Тридцятилітньою війною і протистоянням із протестантською Швецією, не мали можливості надати збройну допомогу Речі Посполитій, але дозволили їй набирати вояків-найманців у своїх володіннях.

Серед католицьких держав позитивним було ставлення до подій в Україні Венеціанської республіки, яка вбачала в українському козацтві вагому й корисну для себе антитурецьку силу. Після укладення Зборівської угоди венеціанці спробували створити антитурецький союз із козаками. Улітку 1650 р. із цією пропозицією до Хмельницького прибуло венеціанське посольство Альберто Віміні. Однак у тогочасній ситуації виступ козаків проти турецького султана був би самогубством, і гетьман відмовився.

Серед держав протестантського табору — Швеції, Англії, Голландії та князівств Північної Німеччини — переважало позитивне ставлення до боротьби українців проти Речі Посполитої. Вони були зацікавлені в ослабленні останньої як однієї з найбільших католицьких країн. Швеція внаслідок перемоги у Тридцятилітній війні набула великого впливу на європейську політику. Саме позиція Швеції перешкодила австрійським Габсбурґам надати збройну допомогу Речі Посполитій. Шведський уряд уважно стежив за подіями в Україні й стягував війська до польського кордону, розраховуючи вторгнутися в ослаблену війною країну. У 1655 р. Швеція розпочала війну з Річчю Посполитою, більшість армії якої була зайнята в Україні.

Скористатися послабленням Речі Посполитої зумів курфюрст Бранденбурзький Фрідріх-Вільгельм, який у цей час правив об’єднаною Бранденбурзько-Прусською державою. Пруссія була васалом короля Речі Посполитої. Він відмовився виконувати свої васальні обов’язки, виступати на боці короля у війнах і домігся звільнення Пруссії з-під польської залежності.

Найбільш приязне ставлення серед протестантських держав до подій в Україні спостерігалося в Англії. Лідер Англійської революції Олівер Кромвель убачав у визвольній війні «козацького генерала» Б. Хмельницького проти католицької Речі Посполитої важливу ділянку загальноєвропейської боротьби з «латинниками» й «папістами».

Зберігся лист, написаний представниками англійського уряду Б. Хмельницькому в роки Національно-визвольної війни. Дехто з дослідників уважає, що його автором був О. Кромвель. У ньому гетьман титулувався як «генералісімус війська і стародавньої грецької релігії і церкви, володар усіх

запорозьких козаків, страх і знищувач польської шляхти, завойовник фортець, викорінювач римських священиків, переслідувач язичників».

Кромвель висував ідею створення «великої антиримської, антигабсбурзької, антиконтрреформаційної коаліції» європейських країн, до якої, крім Англії, повинні були увійти Швеція, Московська держава й Гетьманщина.

2. Напрямки та мета зовнішньої політики Гетьманщини

Розповідь вчителя.

Прагнучи добитися незалежності від Польщі, Б.Хмельницький не тільки шукав союзників, а й державу-протектора (захисника). Яку він проводив зовнішню політику, ви знайдете відповідь у ментальній карті https://coggle.it/diagram/WpxaSXKSrluw7gPf/t/-

1. Переговори Б.Хмельницького з російським царем Олексієм Михайловичем.

Метод «Прес»

• Якби ви обирали, то протекцію якої держави обрали б і чому.

Починаючи з 1648р. Богдан Хмельницький підтримував зв’язки з правлячими колами Московської держави, листувався з царем Олексієм Михайловичем повідомляв про перші перемоги в боротьбі з поляками, а 30 грудня 1648р. навіть відправив до Москви посольство, очолюване полковником Мужиловським, з проханням надати воєнну допомогу в боротьбі з Польщею та прийняти Військо Запорізьке у складі Волинського, Брацлавського, Київського, Подільського, Черкаського воєводств «під свою руку». Московський уряд мовчав, бо не був готовий до війни з Річчю Посполитою. Лише в 1650 році Москва розірвала Поляновський договір. 1 жовтня 1653р. було скликано у Москві Земський собор, який ухвалив «Військо Запорізьке з містами і з землями прийняти під государеву велику руку», та оголосити війну Речі Посполитій.

• Що ж означає це рішення?

1. Переяславська рада 8 січня 1654р

Щоб оголосити рішення Земського собору, до Гетьманщини вирушає спеціальне московське посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним.

8 січня 1654 року Б. Хмельницький скликав військову раду у Переяславі.

Робота з ілюстраціями с.165 підручника.

Робота з історичними джерелами с.165 підручника . Історик Юрій Мицик про Переяславську раду.

Перегляд відео в youtubе https://www.youtube.com/watch?v=7GR1nwWZR3s

5.Березневі статті Перегляд відео в youtubе https://www.youtube.com/watch?v=F_2JvekwPsA

6.Історичне значення українсько-московського договору 1654р.

Історичне значення україно-московської міждержавної угоди 1654 р. полягало в тому, що вона юридично зафіксувала акт відокремлення й незалежності від Речі Посполитої Війська Запорозького та оформлення над ним протекції московського царя. Вона відкрила перед Україною реальну перспективу за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги й об’єднати всі українські землі в межах однієї держави. Угода стала поворотним пунктом в історії України, Росії та всієї Східної Європи.

Робота з художніми текстами.

Багато творів Т.Шевченка присвячено Богдану Хмельницькому.

Пропоную Вам ознайомитися з деякими з них та опрацювати їх як історичне джерело.

Якби-то ти, Богдане п’яний

Якби-то ти, Богдане п’яний,

Тепер на Переяслав глянув!

Та на замчище подив[ив]сь!

Упився б! здорово упивсь!

І препрославлений козачий

Розумний батьку!.. і в смердячій

Жидівській хаті б похмеливсь

Або б в калюжі утопивсь,

В багні свинячім.

Амінь тобі, великий муже!

Великий, славний! та не дуже...

Якби ти на світ не родивсь

Або в колисці ще упивсь...

То не купав би я в калюжі

Тебе преславного. Амінь.

За що ми любимо Богдана?

За що ми любимо Богдана?

За те, що москалі його забули,

У дурні німчики обули

Великомудрого гетьмана.

Розрита могила

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась,

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

«Молилася, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись

На широкім світі,

Панувала... Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку,

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.

Степи мої запродані

Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає,

Мене покидає,

І могили мої милі

Москаль розриває...

Нехай риє, розкопує,

Не своє шукає,

А тим часом перевертні

Нехай підростають

Та поможуть москалеві

Господарювати,

Та з матері полатану

Сорочку знімати.

Помагайте, недолюдки,

Матір катувати».

Начетверо розкопана,

Розрита могила.

Чого вони там шукали?

Що там схоронили

Старі батьки? Ех, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили,

Не плакали б діти, мати не журилась.

Великий льох

… Один сліпий, другий кривий,

А третій горбатий.

Йшли в Суботов про Богдана

Мирянам співати.

Що то сказано, ворони.

Уже й помостили,

Мов для їх те сідало

Москалі зробили.

А для кого ж? Чоловіка,

Певне, не посадять

Лічить зорі...

Ти то кажеш.

А може, й посадять,

Москалика або німця.

А москаль та німець

І там найдуть хлібець.

Що це таке верзете ви?

Які там ворони?

Та москалі, та сідала?

Нехай Бог боронить!

Може, ще нестись заставлять,

Москаля плодити.

Бо чутка є, що цар хоче

Весь світ полонити.

А може, й так! Так на чорта ж

Їх на горах ставить?

Та ще такі височенні,

Що й хмари достанеш,

Як вилізти...

Так от же що:

Ото потоп буде.

Пани туда повилазять

Та дивиться будуть,

Як мужики тонутимуть.

Розумні ви люди,

А нічого не знаєте!

То понаставляли

Ті фігури он для чого:

Щоб люди не крали

Води з річки та щоб нишком

Піску не орали,

Що скрізь отам за Тясьмою.

Чортзна-що провадить!

Нема хисту, то й не бреши.

А що, як присядем

Отутечки під берестом

Та трохи спочинем!

Та в мене ще шматків зо два

Є хліба в торбині,

То поснідаєм в пригоді,

Поки сонце встане... —

Посідали. — А хто, братця,

Співа про Богдана?

Я співаю. І про Яси,

І про Жовті Води,

І містечко Берестечко.

…Стоїть в селі Суботові

На горі високій

Домовина України,

Широка, глибока.

Ото церков Богданова.

Там-то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився.

Мир душі твоїй, Богдане!

Не так воно стало;

Москалики що заздріли,

То все очухрали.

Могили вже розривають

Та грошей шукають,

Льохи твої розкопують

Та тебе ж і лають.

Що й за труди не находять!

Отак-то, Богдане!

Занапастив єси вбогу

Сироту Украйну!

За те ж тобі така й дяка.

Церков-домовину

Нема кому полагодить!!

На тій Україні,

На тій самій, що з тобою

Ляха задавила!

Байстрюки Єкатерини

Сараною сіли.

Отаке-то, Зіновію,

Олексіїв друже!

Ти все оддав приятелям,

А їм і байдуже.

Кажуть, бачиш, що все-то те

Таки й було наше,

Що вони тілько наймали

Татарам на пашу

Та полякам... Може, й справді!

Нехай і так буде!

Так сміються ж з України

Стороннії люди!

Не смійтеся, чужі люде!

Церков-домовина

Розвалиться... і з-під неї

Встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі

Невольничі діти!..

• Про які події з біографії гетьмана йде мова у творі?
• Яким є ставлення автора до Б.Хмельницького? Як ви гадаєте чому?
• Чи можна використовувати ці твори як історичні джерела?

7.Українсько-шведсько-трансильванський союз

Опрацювати текст підручника с.167-168 та відповісти на запитання

• Якими були нові союзники козацької держави? Що їх об’єднувало? Чому цей союз виявився неміцним

IV. Узагальнення уроку.

Бесіда за запитаннями

1) Як ставилися до Гетьманщини країни Європи, що належали до католицького табору?

2) Яка з країн протестантського табору найбільш приязно ставилася до України?

3) Назвіть держави, із якими підтримувала зовнішньополітичні зв’язки Гетьманщина за часів Б. Хмельницького.

4) Яким було головне завдання зовнішньої політики гетьмана в роки війни?

5) Коли вперше Хмельницький звернувся до московського царя прийняти «під свою руку» Військо Запорозьке?

6) Яке рішення ухвалив Земський собор у Москві 1 жовтня 1653 р.?

7) Коли відбулася Переяславська рада?

8) Що таке «Березневі статті»? Які їх основні положення?

Проблемне питання

Історики розходяться в оцінці українсько-московської угоди 1654р. Прочитайте наведені твердження та прокоментуйте їх.

• Персональна унія між Московією та Укаїною (подібно до Кревської), коли обидві держави мають єдиного монарха, але зберігають самостійсність у державному управлінні;
• «реальна унія» між Московією та Україною (подібно до Люблінської), у результаті якої виникла єлина держава;
• Форма васальної залежності, коли сюзерен (цар) захищає васала (Військо Запорозьке) , за що васал зобов’язується надавати сюзерену війскову допомогу та передає частину податкових надходжень;
• Тимчасовий військовий союз між Московією та Україною, спричинений історичними обставинами;
• Результат віковічного прагнення українців до злиття з росіянами в єдиний народ у єдиній державі.

V. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VI. Домашнє завдання: вивчити §23, вивчити терміни, заповнити синхронізовану хронологічну таблицю таблицю

Список використаної літератури

1.Гісем О., Мартинюк О. Історія України. 8 клас: Розробки уроків (На допомогу вчителю)/— Xарків: Видавництво «Ранок», 2008 р. —173-187с.

2.Дзира І. Постать Богдана Хмельницького в однойменному романі П.П.Білецького- Носенка. // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - 2000. - 1. - C. 246-260.

Інтернет –ресурси

http://litopys.org.ua

https://history.vn.ua

https://uk.wikipedia.org