Домашнє завдання: вивчити § 3 с.23-35 відповісти на питання с. 33-35

Поурочний план

Джерело: https://history.vn.ua/lesson/ukraine-history-9-class-my-conspect-2018/4.php

ета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: дати входження українських земель до складу Російської імперії;

• має розуміти: вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства; поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)»;

• має вміти: характеризувати соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції; пояснювати вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Коли на українських землях розпочався промисловий переворот?

2. До яких змін призвів промисловий переворот?

3. Які українські землі опинились у складі Російській імперії? Назвіть дати їх входження.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з візуальними джерелами

1-ша група

• Розгляньте картини українських художників І. Їжакевича «Кріпаків міняють на собак», М. Пимоненка «Великодня заутреня», виконайте завдання і дайте відповіді на запитання.

1. Які обставини життя українських селян засвідчують картини?

2. Доберіть 5-7 прикметників, доречних для розповіді про українське село в зазначений період. Обґрунтуйте доречність кожного із запропонованих слів.

2-га група

• Розгляньте ілюстрації із зображенням української хати в підручнику і виконайте завдання.

1. Розкажіть про опорядження сільської хати.

2. Що відрізняє її від сучасного помешкання, а чим вона подібна до нього?

3. Чому нині хатнє начиння здебільшого втратило традиційні національні ознаки?

Учитель. Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. Традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат.

Робота з історичним джерелом

1. Прочитайте уривок зі спогадів де ла Фліза.

2. Підготуйте вибірковий переказ тексту за планом:

1) зовнішній вигляд селянської хати;

2) внутрішнє опорядження;

3) харчування селяни.

«Селянські житла (на Київщині) скрізь збудовані з дерева, вони зазвичай теплі взимку. їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове...

Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє облаштування кожної хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях завжди можна побачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька простих стільців.

Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний, зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем улітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються простим мальованим глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева, відполіровані, покриті лаком і також складені рядочком у шафі. Виделки їм майже невідомі...»

Можна проілюструвати малюнками.

Учитель. У XVIII ст. майже всі міста й містечка залишалися дрібними поселеннями, які майже не відрізнялися від сіл. Заняттям їхніх мешканців були не тільки ремесла й торгівля, а й сільське господарство. Від останніх десятиліть XVIII ст. кількість міст почала збільшуватися, зростала й чисельність міського населення.

Робота з візуальним джерелом

1-ша група

1. Розгляньте картину Євграфа Крендовського «Полтава. Олександрівська площа. 1840 р.».

2. Назвіть 5 ознак, які свідчать, що:

1) на картині зображено місто;

2) у XVIII ст. українське місто майже не відрізнялося від села.

2-га група

♦ На основі тексту підручника та ілюстрацій, запропонованих учителем, визначте, яким був одяг українців у XVIII — на початку XIX ст.

3-тя група

♦ Уявіть, що за сюжетом кінофільму ви опинилися в українському місті XVIII — початку XIX ст. Як ви вважаєте, чи помітили б тогочасні мешканці, що ви — «прибульці з майбутнього»? Чому? Наведіть приклади речей, які б допомогли вам не привертати до себе уваги.

Запитання

♦ Яких змін зазнало буденне життя населення України у другій половині XIX ст.?

Робота з таблицею

♦ Опрацювати текст у підручника про розвиток торгівлі і скласти в зошиті відповідну таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Робота з поняттям

Чумацтво, чумакування — купецький, торговельно-візницький промисел українців на землях Великого Степу від XV до середини XIX ст. Чумаки є правонаступниками і продовжувачами купецьких торгових традицій Заходу і Сходу, Європи і Великого Степу, Київської Русі і Монгольської імперії.

Метод «Мозковий штурм»

• У чому проявився занепад і криза феодальних відносин в українських землях у першій половині XIX ст.?

Орієнтовні відповіді учнів

• Низький рівень організації праці;

• неефективне господарювання;

• використання застарілих способів ведення господарства;

• застарілі техніка і технології;

• відсталість традиційної системи землеробства;

• посилення експлуатації селян;

• збільшення панщини;

• введення нових форм відробітків і податків;

• обезземелення селянства;

• зниження прибутків поміщиків;

• скорочення поміщицьких господарств;

• існування поміщицьких мануфактур із примітивною технікою.

Робота з підручником

• Опрацювати відповідний матеріал підручника, назвати нові ознаки і тенденції в розвитку господарства українських земель.

Орієнтовна відповідь

• Зростання обсягів продукції сільського господарства, призначеної на продаж;

• початок спеціалізації окремих районів у сільськогосподарському виробництві;

• збільшення площ під вирощування технічних культур;

• поліпшення засобів обробки землі, удосконалення знарядь праці, застосування добрив;

• використання вільнонайманої праці;

• поглиблення розшарування селянства;

• розорення поміщиків, продаж їхніх маєтків;

• здача земель в оренду;

• поширення заробітчанства;

• створення сільськогосподарських підприємств у поміщицьких маєтках. Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці «Промисловий переворот в Україні» і відповісти на запитання: «Які наслідки мав промисловий переворот для України?».

Промисловий переворот в Україні

У 30-ті роки XIX ст. розпочався промисловий переворот, який супроводжено широким упровадженням машинного обладнання в цукровій, а згодом і в інших галузях промисловості

Зростання кількості фабрик і заводів із використанням вільнонайманої праці (в середині XIX ст. було декілька десятків)

Зростання міст і міського населення, формування нової соціальної групи — робітників Підвищення продуктивності праці, зростання виробництва і продажу цукру, сукна, паперу, поташу, селітри

Зародження і розвиток ринкових відносин

Зростання внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Україна стає крупним постачальником хліба за кордон

Учитель розповідає про нову модель соціально-економічного розвитку Півдня України та запровадження порто-франко в Одесі.

Повідомлення учня

Учень виступає з повідомленням «Одеса — нове місто на нових землях».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. За яких умов Південна Україна увійшла до складу Російської імперії?

2. Які губернії були утворені на півдні України?

3. Яку роль відігравала Одеса в торгівлі України?

4. Яка різниця була між містом і селом на початку XIX ст.?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.