Embedded Files
Домашнє завдання: вивчити § 16 с.125-136, відповісти на питання с. 136 виконати завдання у контурній карті с. 5
Поурочний план
Тема: Франко-німецька війна та її наслідки
Мета: показувати на карті територію Франції, дати оцінку, французькій колоніальній імперії; називати причини та наслідки франко-прусської війни; висвітлювати основні напрями соціально-економічного і політичного розвитку Франції в останній третині ХІХ ст.; давати характеристику визначним особистостям цього періоду.
Обладнання: підручник «Всесвітня історія. 9 клас» С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко, 2009 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Всесвітня історія. 9 клас»
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь .
Поняття: «Третя республіка», «фінансова олігархія», «справа Дрейфуса», «корупція»
Історичні діячі: Наполеон ІІ, Ж. Тьєр, Л. Гамбетта, Ж. Клемансо, Ж. Буланже, Р. Пуанкаре.
Основні дати:
4 вересня 1870 р. - революція і проголошення Третьої республіки.
18 березня 1871 р. - повстання в Парижі.
28 березня - 28 травня 1871 р. - влада в Парижі належала Раді Комуни.
10 травня 1871 р. - підписання остаточного мирного договору між Францією і Німеччиною.
25 лютого 1875 р. - прийняття Конституції Третьої республіки.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
· встановлювати хронологічну послідовність подій;
· називати причини франко-прусської війни;
· описувати хід франко-прусської війни, їй наслідки;
· висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і політичного життя Франції в останній третині ХІХ ст.;
· називати головні історичні події, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики;
· застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Співвіднесіть терміни і поняття
А) Монополія
1. об’єднання підприємств однієї галузі. Учасники об’єднання укладають угоди щодо цін і розподілу ринків збуту, зберігаючи свою власність і комерційну самостійність
Б) Картель
2. об’єднання підприємств, які втрачають будь-яку самостійність. Власники підприємств отримують акції на суму внесеного паю
В) Синдикат
3. об’єднання підприємств різних галузей господарювання — торговельних фірм, банків, транспортних компаній, що перебувають під єдиним фінансовим контролем одного чи кількох підприємців
Г) Трест
4. об’єднання підприємств, що виробляють однорідну продукцію. Учасники синдикату зберігають власність на засоби виробництва і виробничу самостійність, але
втрачають самостійність комерційну. Вироблена продукція реалізується як власність синдикату через створену для цього контору
Д) Концерн
5. це встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції
Відповідь: А 5; Б 1; В 4; Г 2; Д 3.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Третя республіка у Франції народилася в роки докорінних змін в Європі. Проте Наполеон ІІІ, як і раніше, вважав Францію найсильнішою європейською державою, здатною перемогти у будь-якій війні. Війна повинна була укріпити режим Другої імперії, тоді як у самій державі прогресивні сила вимагали встановлення республіки.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на
питання.
«Після того, як звістка про зречення наслідного принца Гогенцоллерна була офіційно повідомлена французькому імператорському уряду іспанським королівським урядом, французький посол висунув в Емсі його королівській величності додаткову вимогу, що його величність король бере на себе зобов’язання в подальшому ніколи не давати згоди в разі, якщо Гогенцоллерни знову повернуться до своєї кандидатури».
Запитання
1. Назвіть державу, уряд якої отримав це повідомлення.
2. Про що йдеться в повідомленні?
3. Як ви вважаєте, чому Франція наполягала на відмові Гогенцоллерна від іспанського престолу?
4. Як ви вважаєте, чи могло це послання спровокувати війну між Францією і Пруссією. Яким чином?
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Франко-прусська війна 1870–1871 рр.» і «Паризька комуна (18 березня — 28 травня 1871 р.)» і виконати завдання.
1. Назвіть європейські держави, які мали спільні кордони з Францією і Пруссією.
2. Назвіть місця і роки битв франко-пруської війни.
3. Назвіть місце і дату капітуляції французьких військ.
4. Назвіть території, які були окуповані прусськими військами.
5. Назвіть території, які були захоплені Пруссією у Франції.
третя республіка
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.
З Конституції Третьої республіки
Стаття 1. Законодавча влада здійснюється палатою депутатів і сенатом.
Палата депутатів обирається загальним голосуванням, згідно з умовами, визначеними виборчим законом...
Стаття 2. Президент республіки обирається абсолютною більшістю голосів сенатом і палатою депутатів, об’єднаних у Національні збори. Він обирається на 7 років. Він може бути переобраний.
Стаття 3. Президент республіки має право ініціативи законів поряд із членами обох палат. Він обнародує закони, прийняті обома палатами, стежить за їх виконанням і забезпечує їх.Він має право помилування; амністія може бути дарована тільки законом.В його розпорядженні знаходяться збройні сили. Він призначає на всі цивільні й військові посади. Він головує на національних торжествах; представники і посли інших держав акредитуються при ньому. Кожний акт президента республіки повинен бути скріплений міністром...
Стаття 5. Президент республіки може, за згодою сенату, розпустити палату депутатів до закінчення законного строку її повноважень...
Із закону про організацію сенату (прийнятий 24 лютого 1875 р.)
Стаття 8. Сенат має поряд із палатою депутатів право ініціативи і вироблення законів. Проте фінансові закони мають, насамперед, подаватися до палати депутатів і прийматися нею.
Стаття 9. Сенат може перетворюватись у верховний суд, щоб судити президента республіки або міністрів і розглядати справи про замах на небезпеку держави...
7. Із закону про відносини державних властей (прийнятий 16 липня 1875 р.)
Стаття 8. Президент республіки укладає та ратифікує договори. Він доводить їх до відома палат, тільки-но інтереси та безпека держави це дозволяють. Договори мирні, торгові, які покладають на державу фінансові зобов’язання, що стосуються особистого майна і права власності французів за кордоном, є остаточними лише після прийняття їх обома палатами. Жодна поступка, обмін або приєднання території не можуть мати місця, інакше як на підставі закону.
Стаття 9. Президент республіки не може оголосити війну без попередньої згоди обох палат...»
Запитання і завдання
1. Назвіть органи законодавчої влади.
2. Назвіть органи виконавчої влади.
3. Назвіть органи судової влади.
4. Назвіть повноваження президента.
5. Визначте тип державного устрою Франції. Свою відповідь поясніть.
6. Чим схожі конституції Третьої республіки Франції та Конституції України?
7. Складіть схему найвищих органів Франції.
V. Закріплення знань учнів
1. Приведіть у відповідність
1) Справа Буланже
А) підкуп депутатів та урядовців для того, щоб уникнути відповідальності за розтрату грошей акціонерів у результаті фінансової афери
2) панамський скандал
Б)судове свавілля відносно офіцера, вихідця з єврейської сім’ї
3) справа Дрейфуса
В) спроба організації політичного перевороту з метою відновлення монархії
Д) продаж орденів Почесного легіону
Відповідь:1 Д; 2 А; 3 Б.
Запитання і завдання
1. Розкрийте причини й перебіг франко-прусської війни,
2. Чому Франція зазнала поразки у війні?
3. Назвіть основні умови Франкфуртського миру.
4. Як і коли було повалено 2-гу імперію у Франції?
5. Дайте характеристику внутрішній політиці уряду Тьєра.
6. Яку роль відіграла Національна гвардія у становленні Паризької комуни ?
7. Що таке Паризька комуна ?
8. Дайте характеристику реформам, що їх проводили комунари.
9. На основі додаткових джерел підготуйте розповідь про діяльність паризьких комунарів.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 21
Google Sites
Report abuse