14 Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії.

Д.З.: вивчити § 11 с .82-92 ?-с.91-92

Перша відозва Головної Руської Ради. 10 травня 1848 року «Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою говорить... Наш народ був колись самостійний, рівнявся в славі з наймогутнішими народами в Європі, мав свою літературну мову, свої власні закони, своїх власних володарів... Через непривітні умови й політичні нещастя, розпався наш великий народ, втратив свою самостійність і прийшов під чужу владу...

Але тепер, коли для всіх блиснуло сонце волі, «пробудився наш український лев і гарне нам ворожить майбутнє. Встаньте, браття, але не до звади й негоди! Будьмо тим, чим бути можемо, будьмо — Народом!

...Ми зібралися й працюватимемо у такий спосіб:

1. Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священиків і церкви нарівні з правами інших обрядів.

2. Розвивати нашу національність у всіх напрямках: вдосконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і низших, видаванням часописів..., поширенням добрих та корисних книжок в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах і т. п.

3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів на поправу його життя на конституційному шляху...»

Запитання

1. Визначте напрями діяльності Головної Руської Ради, охарактеризуйте їх.

2. Порівняйте між собою цілі Центральної ради народової, Руського собору та Головної Руської Ради. Зробіть висновки.

3. Поясніть причини змагання українського національного руху з польським. У чому воно проявлялося?

4. Чому, на ваш погляд, не вдалося досягти українсько-польського компромісу і висунути спільні вимоги до австрійської влади? Чи, можливо, це була загальна тенденція? Відповідь обґрунтуйте.

Складання таблиці

• Слухаючи розповідь учителя або працюючи з відповідним матеріалом підручника, скласти хронологічну таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати документи і відповісти на запитання.

1. Із книги українського історика Ярослава Грицака

«Нариси з історії України»

Головна Руська Рада дістала підтримку з боку австрійського уряду, який хотів опертися на галицьких русинів у боротьбі проти поляків. Віденська влада не спішила задовольнити політичні вимоги русинів, тому основні їхні досягнення обмежилися культурно-освітньою галуззю. Серед найбільших слід виділити з’їзд прихильників національного й культурного пробудження Галичини («Собор руських учених»), який відбувся 19-26 жовтня 1848 р. у Львові під головуванням Івана Борискевича.

Його основною метою було визначення головних напрямів культурної та шкільної політики в краї. У своїх виступах Яків Головацький обстоював думку про окремішність української мови від польської та російської. На з’їзді було ухвалено новий правопис для всього «руського» народу Австрії та Росії на зразок «малоросійських пісень» Михайла Максимовича. Також було прийнято рішення про заснування культурно-освітнього і літературно-видавничого товариства «Галицько-руська матиця», що мало видавати й поширювати книги рідною мовою (за перші роки його діяльності було надруковано близько 80 книжок різного спрямування). Висловлювалися думки про відокремлення української частини Галичини від польської і впровадження тут української мови навчання. До цього слід назвати участь українців у Слов’янському конгресі у Празі (червень 1848 р.), заснування першої української щотижневої газети «Зоря галицька» (травень 1848 — квітень 1852 рр.), яку видавали на кошти Ставропігійського інституту та греко-католицького духовенства, відкриття у Львівському університеті у зимовий семестр 1848/1849 рр. першої на українських землях кафедри української мови та літератури, яку очолив Яків Головацький.

Запитання

1. Про що йдеться в історичному джерелі?

2. Назвіть на основі документа наслідки «весни народів» для українців.

2. Із праці О. Субтельного «Україна. Історія»

«У цей переламний період українці вперше у своїй історії дістали нагоду самовиразитися як нація. Поза всяким сумнівом, найбільшим досягненням 1848 року для українців стало скасування панщини та впровадження конституційного правління. Але ці здобутки не належали виключно українцям, оскільки завдяки тимчасовій слабкості габсбурзького режиму аналогічних поступок домоглися й інші народи. Найвидатнішим серед суто українських досягнень цього періоду стала діяльність Головної Руської Ради. ...Успіхи Головної Руської Ради, яка змогла мобілізувати ще вчора пасивних українців на досягнення чітко окреслених цілей, були просто разючими. Заснувавши установи, що систематично сприяли культурному розвиткові, Головна Руська Рада зробила перші кроки до перетворення Галичини на організаційну твердиню українства.

Але 1848 рік висвітлив і недоліки західних українців, найсерйозніший із яких полягав у відсутності дієвого проводу. Монополізувавши керівництво, духовенство наклало на весь західноукраїнський політичний рух свій незгладимий відбиток. Убачаючи в Габсбургах своїх найбільших доброчинців, священики Головної Руської Ради нав’язували українському суспільству позицію цілковитої й безумної підтримки династії. Внаслідок цього протягом 1848 року українці опинилися на боці абсолютизму проти повсталих поляків і мадярів, які переважно дотримували ліберальних і демократичних поглядів. ...Замість домагання від уряду більших поступок за свою підтримку, священики Головної Руської Ради не спромоглися ні на що краще, як покірно сподіватися цісарської прихильності. Такий підхід мав прикрі наслідки.

Проте загалом 1848 рік, без сумніву, знаменував переламний момент в історії західних українців. Він покінчив з їхньою віковою інертністю, бездіяльністю та ізоляцією й поклав початок довгій запеклій боротьбі за національне та соціальне визволення».

Запитання

1. Про що йдеться в цьому історичному джерелі?

2. На які досягнення українців звертають свою увагу українські історики?

3. У чому думки авторів збігаються?

Робота з підручником і додатковими джерелами інформації

• Опрацюйте відповідні джерела інформації й скажіть, у чому полягало значення революції 1848—1849 рр. для українців.

Орієнтовний варіант відповіді

1. Ліквідація кріпацтва.

2. Селяни здобули громадянські права.

3. Утворено першу національно-політичну організацію.

4. Почали друкувати першу україномовну газету.

5. Народні маси почали брати участь у політичному житті — перетворення в націю.

6. Українці здобули перший досвід парламентської діяльності. Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію й скажіть, чи можна вважати 1848 р. одним з переломних в історії українського національного руху. Відповідь обґрунтуйте.

Історик Роман Штолюк про значення 1848 р. для українців Австрійської імперії

«1848 р. русини самовизначилися як окремий народ, відмовившись від належності до «історичної», позаетнічної польської нації...

1848 р. одним із головних завдань для русинів було добитися визнання їх окремим слов’янським народом. До революції 1848 р. як для поляків, так і для політично свідомих русинів польська ідентичність останніх вважалася нормою. Селяни зі Східної Галичини вживали діалект, відмінний від мови селян Західної Галичини. Проте питання національності належало радше до сфери політичної, аніж етнографічної. 1848 року русини не лише проголосили окремішність від поляків, але й дали зрозуміти, що їхня етнічна територія не обмежується кордонами Австрійської імперії: згідно з деклараціями Головної Руської Ради, ця територія охоплювала південні регіони Російської імперії аж до Дону. Це означало, що населення цих територій не є ані польським, ані російським».

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.