Домашнє завдання: вивчити § 27 с. 225-233 відповісти на питання с.233 виконати завдання у контурній карті

Поурочний план

Джерело http://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/history_ukraine/47282/

11 клас

Урок історії України.

Коментар учителя.

Надзвичайно складний для України час не дозволяє вчителю, який викладає у випускному класі, стояти осторонь актуальних проблем сьогодення, тому, на мою дуку, доцільно провести урок, тема якого не передбачена програмою. Під час вивчення історії України, після опрацювання теми про події 1954 р., коли Кримська область увійшла до складу УРСР, я запропонувала учням таку тему уроку: «Анексія Криму Російською Федерацією: виклик міжнародному та внутрішньому праву».

Особливість підходу до вивчення цієї теми полягає у розгляді актуальної проблеми з правової точки зору. Учні отримують дослідницьке завдання дослідити, які міжнародні та внутрішні правові акти порушила Російська Федерація, приєднавши Крим, також вони мають довести, що події березня 2014 р. слід кваліфікувати як анексію Криму Російською Федерацією.

Тема. Анексія Криму Російською Федерацією: виклик міжнародному та внутрішньому праву

Мета уроку:

довести, що Російська Федерація здійснивши анексію Криму в березні 2014 року, порушила міжнародне, українське та російське законодавство;

розвивати вміння в процесі дослідницької діяльності підбирати інформацію, аналізувати її, аргументовано доводити свою думку, презентувати результати дослідження;

виховувати патріотизм учнів, повагу до закону.

Задачі уроку: довести до розуміння учнів трагедію кримськотатарського народу, який через 70 років змушений переживати національну трагедію;

спонукати учнів до роздумів щодо розв’язання проблеми Криму, повернення Криму до складу України;

налаштовувати учнів на с особисту відповідальність за долю України, готовність захищати Батьківщину.

Очікувані результати уроку:

Розуміння учнями неприпустимості ігнорування норм міжнародного та внутрішнього права;

формування власної думки кожного учня щодо шляхів розв’язання проблеми Криму, пошуку шляхів його повернення під юрисдикцію України;

формування громадянської позиції учнівської молоді, поваги до історії кожного народу.

Форма проведення уроку: учнівська конференція.

Обладнання: мультимедійні презентації.

План уроку

1. Історія правового статусу Криму в радянські часи.

2. Порушення міжнародного права Російською Федерацією при анексії Криму.

3. Порушення РФ українського законодавства при анексії Криму.

4. Порушення Росією російського законодавства при анексії Криму.

Напередодні учні отримують завдання дослідити проблеми відповідно до плану уроку, законність перебування Криму у складі України на момент проголошення держави, які нормативні акти, порушило керівництво РФ, здійснивши анексію Криму. Результати дослідження оформити у вигляді мультимедійних презентацій.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Вступне слово вчителя

2014 р. є особливо трагічним в українській історії. Революція гідності, здійснена народом на майдані, що не бажав коритися диктатурі та корупції, давала значні надії на краще, гідне життя. Але зовнішня агресія сусідньої, здавалося раніше, дружньої держави, призвела до війни та незнаних раніше випробовувань для українського народу.

2. Бесіда за питаннями

(В дужках подаються відповіді, які повинні сформулювати учні.)

¾ Де в Україні зараз відбуваються бойові дії?

(В Донецькій та Луганській області)

¾ З яких подій почалися агресивні дії Росії щодо України?

(Із приєднання Криму до РФ)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

16 березня 2014 р. в Криму був проведений незаконний референдум щодо виходу зі складу України. Керівництво самопроголошеного Криму звернулося до Державної Думи РФ із проханням приєднати Крим до РФ.

На уроках історії ми розглядали історичні аспекти входження Кримської області УРСР. На сьогоднішньому уроці спробуємо проаналізувати правові аспекти кримської проблеми.

ІІІ. Виклад теми уроку

Виступи учнів із повідомленнями

1. Історія правового статусу Криму в радянські часи

1.1. Входження до СРСР

18 жовтня 1921 — утворено Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку в складі с РРФСР.

30 грудня 1922 р. РРФСР, УСРР, БСРР та ЗСФРР підписали договір про утворення Радянського Союзу, який був основою юридичного існування держави протягом 69 років. На момент підписання договору Крим був складовою РРСФСР.

1.2. Період Другої світової війни

У 1941-1944 р. Крим знаходився під німецькою окупацією. Після вигнання нацистів радянське керівництво здійснює депортацію кримських татар, вірмен, болгар, греків. Це був один із страшних злочинів сталінського режиму.

Зі спогадів Ібрагімової Гензіле про виселення татар із Криму в 1944 р.:

«Нас виселили…18 травня 1944 р. Виселення відбувалося надзвичайно жорстоко. О третій годині ранку діти ще спали, увійшли солдати, щоб ми за п’ять хвилин зібралися та вийшли з дому. Нам не дозволили взяти з собою ні речей, ні продуктів… Діти голосили. Мій чоловік воював на фронті. Я була з трьома дітьми... З нашого села виселили 30 родин, з яких залишилися живими неповних п’ять родин.»

Джерело: Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України (1939-2001): Підручник для 11-го класу. – К.: Ґенеза, 2001.

В 1945 р. був скасований автономний статус Криму і утворена Кримська область, що лишалась у складі РСФСР.

1.3. Входження до УРСР

5 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради РРФСР звернулася з

поданням до Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області до складу УРСР.

У 1954 р. прийнята постанова президії Верховної Ради СРСР про перехід Кримської області зі складу РСФСР до УРСР. Такий перехід в першу чергу пояснювався питанням економічної доцільності: «Враховуючи спільність економіки, територіальної близькості та тісні господарські та культурні зв’язки між Кримською областю та Українською РСР, Президія Верховної Ради СРСР постановляє:

Затвердити спільне подання Президії Верховної Ради РСФСР та Президії Верховної Ради УРСР про передачу Кримської області зі складу РСФСР до складу УРСР.

1.4. Висновок

Передача Кримської області зі складу РСФСР до УРСР відбулася на ті часи цілком законно, в межах чинного в ті роки радянського права. Тодішнє керівництво РСФСР не просто не суперечило такій передачі, а саме формально його ініціювало.

1.5. Доля Криму при розпаді СРСР

8 грудня 1991 р. керівники РСФСР Б.Єльцин, УРСР Л.Кравчук та БССР С.Шушкевич під час переговорів у Біловезькій пущі підписали угоду про створення Співдружності Незалежних держав. В угоді, яку прийнято називати Біловезькою, сторони констатували, що СРСР як суб’єкт міжнародного права та геополітична реальність, припинив своє існування. В ст. 5 названого договору, підписаному і російським керівником, зазначається, що сторони визнають та поважають територіальну цілісність та недоторканість в межах існуючих у Співдружності кордонів.

1.6. Висновок

При розпаді Радянського Союзу було прийнято рішення не переглядати кордони. Тодішнє керівництво Росії не заявляло претензії на Крим. Територія незалежної України сформувалась в межах кордонів УРСР. Питання кордонів вирішувалося мирно, виключно за столом переговорів.

2. Порушення міжнародного права Російською Федерацією при анексії Криму

2.1. Гельсінський акт

В 1975 р. СРСР підписав Заключний акт Гельсінської наради про безпеку та співробітництво в Європі. Документ передбачає такі принципи міжнародної політики як визнання підсумків Другої світової війни, територіальну цілісність і непорушність кордонів в Європі, невтручання у внутрішні справи держав. Росія є правонаступником СРСР.

2.2. Відмова України від ядерної зброї

Із розвалом СРСР виникло питання щодо ядерної зброї. З доброї волі української держави Україна, декларуючи миролюбну політику, відмовилась від виробництва та зберігання ядерної зброї. Тим самим Українська держава послабила свою безпеку. Але керівництво заручилося підтримкою гарантів безпеки.

2.3. Будапештський меморандум

5 грудня 1994 р. Російська Федерація, Сполучені Штати Америки та Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії підписали Будапештський меморандум «Про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї», в ст. 1 якого зазначено, що сторони «підтверджують зобов’язання поважати незалежність і суверенітет та існуючі державні кордони України».

2.4. Порушення РФ

РФ порушила як Заключний акт Гельсінської наради, так і Будапештський меморандум.

2.5. Маніпуляція правом на самовизначення

Право кримського народу на самовизначення – саме такий аргумент використовував Президент РФ. В.Путін, пояснюючі дії російської влади.

В статті 1 Статуту ООН, в Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам (прийнятій резолюцією №1514 XV Генеральною Асамблеєю ООН від 14 грудня 1960 року) набирав силу принцип народів на самовизначення. Але не існує поняття «кримський народ». Шанований в міжнародному праві принцип фактично застосований до категорії «жителів Криму», що є грубою підміною фундаментальних понять міжнародного права.

2.6. Підтримка ООН територіальної цілісності України

Генеральна Асамблея ООН 27 березня 2014 року на 68-й сесії прийняла резолюцію про підтримку територіальної цілісності України. Приймаючи дану резолюцію, Генасамблея посилається на передбачені у статті 2 Статуту зобов'язання всіх держав утримуватися в їхніх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави і вирішувати свої міжнародні суперечки мирними способами.

2.7. Анексія Криму

РФ порушила базові засади та принципи міжнародного права. Фактично дії влади РФ слід кваліфікувати як анексію Криму.

«Анексія» (від лат. аnnexio ‑ приєднання) – це насильницьке приєднання державою території іншої держави або спірної території. Анексія може виразитися як у захопленні цілої держави, так і в приєднанні частини чужої території.

Сучасне міжнародне право, керуючись принципами територіальної недоторканності і цілісності, непорушності державних кордонів, заборони застосування сили або загрози силою, забороняє будь-яке насильницьке приєднання території іншої країни. Тому анексовані території не можуть бути визнані як законно приєднані до держави.

3. Порушення українського законодавства РФ при анексії Криму.

3.1. Конституційні засади

В ст. 2 Конституції України зазначено, що «територія України в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою». Конституція України допускає зміну території України, але ст. 73 передбачає, що «виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України». Розділ X Конституції України «Автономна республіка Крим» не передбачає повноважень Верховної Ради АРК щодо виходу зі складу України.

3.2. Питання референдуму

Питання кримського референдуму від 16 березня 2014 р. з наступних питань: 1) Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації? 2) Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України? Були поставлені за межами повноважень АРК та порушили ст. 2 та ст. 73 Конституції України.

3.3. Рішення Конституційного Суду України

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14 березня 2014 року №2-рп/2014 вказав, що питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, згідно зі ст. 73 Конституції України. Призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених вказаною статтею Конституції України, належить до повноважень Верховної Ради України (п. 2 ч. 1 ст. 85). Організація і порядок проведення виборів і референдумів визначаються виключно законами України (п. 20 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

3.4. Рішення Конституційного Суду України

Конституційний Суд України вважає, що Верховна Рада АР Крим, ухваливши Постанову, якою передбачено входження до складу РФ як її суб’єкта, звернення до Президента РФ та до Державної Думи Федеральних Зборів РФ про початок процедури входження до складу РФ як суб’єкта РФ, винесення на референдум зазначених питань, порушила конституційний принцип територіальної цілісності України та вийшла за межі своїх повноважень, оскільки нормативно-правові акти Верховної Ради АР Крим та рішення Ради міністрів АР Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

4. Порушення російського законодавства при анексії Криму

4.1. Конституція Російської Федерації

Конституція РФ місить положення, за яким міжнародні договори Росії мають пріоритет над внутрішнім законодавством.

Общепризнанные принципы и нормы международного права и международные договоры Российской Федерации являются составной частью ее правовой системы. Если международным договором Российской Федерации установлены иные правила, чем предусмотренные законом, то применяются правила международного договора.

4.2. Російсько-український договір

У 1997 р. був підписаний україно-російський договір (ст. 2), за яким «сторони поважають територіальну цілісність одна одної та підтверджують непорушність існуючих між ними кордонами». Договір був ратифікований Державною Думою РФ і є чинним.

4.3. Суперечка міжнародному договору

Відповідно Закон РФ «Про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим та утворення у складі Російської Федерації нових суб’єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя «від 21 березня 2014 р.» суперечить чинному міжнародному договору, який є за статусом вище внутрішніх законів.

4.4. Висновки

Росія порушила власне законодавство, офіційно визнаючи Крим частиною РФ.

Підсумки уроку:

¾ Які висновки можна зробити із зазначеного вище щодо правових аспектів входження Криму до Росії?

· Були порушені принципи та норми міжнародного права;

· суперечить українському законодавству.

· порушує власне російське законодавство.

¾ Чому можливе таке масоване та системне ігнорування правових норм?

· Сучасна Росія є недемократичною, авторитарною державою, керівник якої фактично має необмежені повноваження.

· Сучасна Росія діє на міжнародній арені з позиції сили, користуючись міцним військовим потенціалом та корисними копалинами.

· Така політика є небезпечною для миру, перш за все, на європейському континенті.

¾ Як можливо зупинити експансію Росії?

(Тільки завдяки міжнародній підтримці України. Потрібно зміцнювати Збройні сили України.)

Заключне слово вчителя

Висновок з уроку – Крим… Питання лишається відкритим. Україна не визнає анексії Криму, але, на жаль, на сьогоднішній день фактично Крим у складі Росії. Історія буває непередбачуваною. Україна вважає Крим своєю територією і буде все робити для його реального повернення.