7. Початок Української революції

Д.з.: вивчити Гісем § 5 с. 41-51 ? С.51 готуватись до тесту https://test.izno.com.ua/ukrayinska-revolyutsiya/

Урок 7. Початок Української революції,

Д.з.: вивчити Гісем § 5 с. 41-51 ? С.51 готуватись до тесту https://test.izno.com.ua/ukrayinska-revolyutsiya/

Мета: з’ясувати програмні засади діяльності Центральної Ради, а також розглянути перший етап Української революції та його особливості; розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, виділяти головне, робити висновки; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Основні поняття: «Українська революція», «Центральна Рада», «Тимчасовий уряд».

Обладнання: схеми, таблиці, документи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• доводити зв’язок Першої світової війни і революції;

• характеризувати відносини Центральної Ради та Тимчасового уряду, давати їм власну оцінку;

• складати характеристики та політичні портрети видатних діячів Української революції;

• визначати причини та аналізувати події на початку Української революції;

• описувати повсякденне життя та визначати зміни в житті українського населення, пов’язані з революцією.

Хід уроку 16. Початок Української революції, конспекти уроків Історія України 10 клас

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

1. Пригадайте події на початку 1917 р. у Р осійській імперії, які істотно вплинули не тільки на перебіг війни, а й на ситуацію в Україні.

2. В якому стані перебували українські землі на початку 1917 р.?

3. Яким терміном можна охарактеризувати цей стан?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Учитель.

Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла в революцію.

Протягом надзвичайно короткого часу (з 23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола II зрікся влади і фактично в країні встановився республіканський лад. Така блискавичність перемоги над царизмом пояснюється насамперед:

• кризовим станом в імперії;

• гостротою політичних, соціально-економічних та національних проблем;

• зростаючою активністю політичних сил;

• зниженням авторитету та слабкістю реально існуючої влади;

• потужним каталізатором подій, яким стала Перша світова війна.

Лютнева революція в Росії лише на певний час зняла політичне напруження в країні. Першочерговим було створення нової стабільної держави, визначеність у питанні про участь у війні, подолання негативних тенденцій в економіці, розв’язання аграрного та національного питань. Чи позначилися події, що розгорталися у Петрограді, на ситуації в України? Саме це ми і з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

Завдання

Чи можна стверджувати, що події 1917 року в Україні мали характер національно-демократичної революції?

Відповідь на запитання учні дають наприкінці уроку.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Політичні партії в підросійській Україні

Учитель.

Після Лютневої революції влада формально перебувала в руках Тимчасового уряду. Його основною опорою на місцях і, зокрема, в Україні були торгово-промислова буржуазія, землевласники, чиновництво та інтеліґенція.

Одними з перших Тимчасовий уряд прийняв рішення, спрямовані на широку демократизацію суспільства:

• проголошення політичних прав і свобод;

• скасування національних та релігійних обмежень, смертної кари;

• ліквідація репресивних органів царського режиму;

• оголошення амністії.

Решту реформ Тимчасовий уряд відклав до скликання Установчих зборів. Це зумовило прогресуюче падіння авторитету уряду та кризу влади.

У центрі і на місцях виникають альтернативні органи влади — Ради депутатів як безпосередній наслідок волевиявлення політично активної частини трудящих і логічне продовження революційних традицій 1905–1907 pp.

У середині 1917 р. в Україні їх налічувалося 252. У Радах домінували загальноросійські соціалістичні партії есерів та соціал-демократів. Найвпливовішими вони були в Донбасі, де їх кількість становила 180 (71 %), у великих містах — Харкові, Києві, Катеринославі, Луганську, Полтаві та ін.

Після Лютневої революції активізували свою діяльність й українські політичні партії. Вони стали одним із важливих чинників розгортання революційного руху в Україні в 1917 р.

Робота з таблицею

Українські політичні партії

Завдання

Які позиції щодо майбутнього Української держави обстоювали українські політичні партії?

Утворення Центральної Ради

Робота з таблицею

Причини і передумови Української революції

Залежне і пригноблене становище України.

Великодержавницька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро-Угорщини

Важке соціальне становище переважної частини населення

Нерозв’язаність аграрного питання і питання соціального захисту робітництва

Піднесення українського національно-визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення

Порушення стабільності Російської та Австро-Угорської імперій, загострення їхніх внутрішніх проблем унаслідок Першої світової війни

Привід

Революція в Росії (початок 8 березня (23 лютого) 1917 р.)

Повалення монархії

Зречення Миколою ІІ престолу (15 (2) березня 1917 р.)

Мета

Здобуття автономії як першого кроку до незалежності

Рушійна сила

Українська національна інтеліґенція, селянство, військові, робітництво

Завдання

1. Користуючись таблицею та вже набутими раніше знаннями, поясніть причини, передумови, привід та завдання Української революції.

2. Поміркуйте, який зв’язок ми можемо простежити між Першою світовою війною та Українською революцією.

Учитель.

Національно-демократична революція в Україні розпочалася в березневі дні 1917 р. 25 березня 1917 р. у Петрограді відбулася 20-тисячна маніфестація з нагоди роковин смерті Т. Шевченка. Її учасники несли портрети поета, транспаранти з гаслом «Хай живе вільна Україна у вільній Росії!», десятки національних синьо-жовтих прапорів. Ця перша після повалення самодержавства демонстрація сили національного руху стала значною подією у політичному житті.

Через тиждень після петроградської маніфестації в Києві відбулися багатолюдні демонстрації під гаслами «Автономія України», «Вільна Україна у вільній Росії» тощо.

На Софійській площі біля пам’ятника Б. Хмельницькому відбулося віче. На ньому пролунали вимоги скликати найближчим часом Український національний конгрес з метою підготовки запровадження автономії.

Майже одразу після Лютневої революції питання про подальшу долю України опинилось в епіцентрі політичної боротьби. Кадети, які домінували в Тимчасовому уряді, та есеро-меншовицький блок, що визначав політичну лінію Рад, здебільшого мали однакові погляди щодо розв’язання національного питання. Обстоюючи унітарну форму російської держави, ці політичні сили визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію.

В Україні сформувався ще одна альтернативна центру влада — Центральна Рада — громадсько-політичне об’єднання, що утворилося 4 березня 1917 р.

Ініціаторами її створення виступили українські самостійники на чолі з М. Міхновським. У цей же час власний національний центр починає створювати Товариство Українських Поступовців (ТУП). Щоб уникнути розколу, лідери обох центрів 4 березня погодились на створення об’єднаної організації з назвою Українська Центральна Рада. Самостійники об’єдналися з федералістами, сподіваючись, що революція приведе усіх до визнання незалежності.

У надзвичайно короткий час Центральна Рада переросла у впливовий представницький орган народної влади.

Робота зі схемою

Завдання

1. Які українські політичні партії увійшли до складу Центральної Ради?

2. Поміркуйте, яким вони бачили майбутнє України.

Учитель.

Важливу роль у створенні, зміцненні та визначенні основних напрямів діяльності Центральної Ради відіграли три провідні українські партії: Українська партія соціалістів-революціонерів (М. Ковалевський, П. Христюк, М. Шаповал), Українська соціал-демократична робітнича партія (В.Винниченко, С. Петлюра, М. Порш) та Українська партія соціалістів-федералістів (Д. Дорошенко, С. Єфремов, А. Ніковський).

Головою Центральної Ради було обрано М. Грушевського, який 27 березня повернувся із заслання. Він одразу ж визначив чіткий політичний курс Центральної Ради.

Робота з документом

Із записів М. Грушевського

«Минули ті обставини, коли ми мусили виступати з петиціями, супліками, доказувати свої права навіть на культурне самоозначення… Нічого більш помилкового не може бути тепер, як витягнути старі українські петиції і подавати їх наново правительству, як наші домагання в данім моменті… Українського питання вже нема. Є вільний, великий український нарід, який будує свою долю в нових умовах свободи».

Завдання

1. Яке завдання М. Грушевський визначив як головне в платформі Центральної Ради?

2. Як ви вважаєте, чому Центральна Рада не виголосила курс на створення незалежної Української держави?

Учитель.

Враховуючи міжнародну політичну ситуацію і дискусії в російському суспільстві, українські соціалісти вимушені використовувати термін «автономія» як «димову завісу» для побудови незалежної держави. Хоча в історичній науці є інша думка, що все ж таки діячі Центральної Ради на початку були автономістами і роль самостійників була їм нав’язана самим ходом революції.

Основу політичної платформи Центральної Ради становила вимога «широкої національно-територіальної автономії України в Російській федеративній республіці, на демократичних підвалинах, з міцним забезпеченням національних меншостей нашої землі».

Зростанню авторитету, популярності та впливовості Центральної Ради сприяло те, що вона обстоювала близькі та зрозумілі народу ідеї національно територіальної автономії та популярні ідеї соціалізму. Значну роль у цьому процесі відіграв демократичний та всеохопний принцип формування Центральної Ради, адже від самого початку свого існування вона булла уособленням трьох представництв: національного, соціально-класового та територіального.

Такі ідейні засади та організаційні основи значною мірою забезпечили їй широку народну підтримку.

Початок українізації армії

Учитель.

Процес формування української армії розпочався одночасно з початком Української революції.

Робота з таблицею

Початок формування української армії