43 Практична робота 7. Скласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій

Домашнє завдання: виконати завдання § 43 с.309-313

Виконайте завдання нижче

Практичне заняття «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини»

1. Завдання на розвиток хронологічної компетентності.

За допомогою лінії часу розставте хронологічно виникнення політичних партій на українських землях у складі Російської імперії.

Перелік партій:

  • Українська соціал-демократична робітнича партія
  • Українька демократично-радикальна партія
  • Українська народна партія
  • Революційна українська парті
  • Українська соціалістична партія.

2. Завдання на розвиток аксіологічно – мовленнєвої компетентності.

Увіть, що ви представник молодої генерації національно-визвольного руху українських земель. Створіть власну партію, висловіть свою позицію у програмних ідеях. Виступіть з тезами перед однокласниками.

3. Завдання на розвиток хронологічно – мовленнєвої компетентності.

На основі наведених історичних джерел визначіть, які партії підтримували ідеї самостійності України, а які – автономії. Записи та висновки оформіть у вигляді схеми чи таблиці.

Документ 1

З програми «Самостійна Україна» Революційної української партії 1900 р.

«…І от посеред таких лихих обставин ми зійшлис докупи, ми згромадилис в одну сім’ю, перейнті великим болем та жалем до тих страждань, що вщерть напавнили народну душу, і – хай навпаки логіці подій – ми виписали на своєму прапорі: «Одна, єдина нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі». ..Ми візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас теж силою…Хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців».

Документ 2

Витяг з програми української соціал-демократичної робітничої партії Грудень 1905р.

«Українська с.-д. партія перш за все і головним чином вимагає:

1) демократичної республіки - в якій найвища державна влада у всіх міжнародних і тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників;

2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України:

3) права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення;

4) широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всього населення держави:

5) знищення усяких привілеїв класів, верств (сосновій), походження, статі, релігії й нації;

6) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях.»

Документ 3

Витяг з програми української народної партії 1906 р.

«Головні завдання Української Народньої Партії - просвітити, освідомити Українців-робітників і хліборобів з боку розуміння їх національних і класових інтересів. Необорна спільна сила з'єднаних українців-робітників і селян учинить захват політичної власти на Україні, знищить визиск, насиллє, нерівність і утворить непідлеглу Україну - Республіку вільних працюючих людей. ВІЛЬНА НЕПІДЛЕГЛА САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІКА-УКРАЇНА РОБОЧИХ ЛЮДЕЙ

Ми визнаємо тілко добровільні федерації народів; се значить добровільні федерації уже свободних народів. Росія, Австрія, Германія і інші, де рядом з пануючими жиють десятки зневолених націй, мусять поперед розпастись; федерації потім коли і зложаться, то зовсім не в межах сучасних держав, а в залежности од інтересів кожної нації. Можуть бути федерації українців і чехів, поляків і руських і т.д.

Аби позбутись бюрократичної централізації, яка єсть ворог свободи взагалі, Самостійна Республіка України будучини, мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель, шо ріжняться умовами життя: такі - Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорно-моріє. Поліссє, Галичина і і. д.

Будуємо і боремося за Самостійну Україну зовсім не для того, аби в їй панували капіталісти, хоч і українські. Весь час боротьби не забуваємо, що єдине соціалістичний ідеал може остаточно задовольнити український пролетаріят і взагалі працюючий український люд.

Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації, республікою людей свободної праці.»

Документ 4

Украинская демократично-радикальная партия (УДРП)

«В 1906 на 1 з'їзді партії затверджено програму, побудовану на принципах парламентаризму і федералізму. УДРП виступала за створення загальнодержавного парламенту і крайових представницьких рад для націй, що мають автономію. Оновлена держава розглядалась УДРП як “федерація рівноправних автономно-територіальних одиниць”. Автономна Україна повинна була управлятись виборною Українською народною радою (сеймом). Рада займалася б виробленням крайової конституції, яку не міг відмінити загальнодержавний парламент. Конституція України не повинна вступати у протиріччя із загальнодержавними законами. До компетенції загальнодержавного парламенту відносилися всі зовнішньополітичні, зовнішньоторгові та фінансові питання, оголошення війни та укладення миру, встановлення митних правил, формування і утримання армії. Всі інші питання знаходилися у віданні Українського сойму. В соціально-економічній сфері УДРП проголошувала боротьбу проти “всякої експлуатації”. У програмі зазначалося, що соціалістичний лад, до якого рухається людство, найкраще забезпечить інтереси громадян. Партія вважала, що земля, фабрики, заводи з часом повинні стати спільною народною власністю. УДРП відстоювала передачу всіх державних, удільних, монастирських, церковних земель у крайовий земельний фонд під управління самоурядових громад та округів. Партія вимагала насильної конфіскації всіх приватних земель і, перш за все, тих, які здавались в оренду. В цей період передача землі селянам мислилась лише за викуп».

Джерело https://naurok.com.ua/urok-praktichne-zanyattya-ide-avtonomi-ta-samostiynosti-v-programah-ukra-nskih-politichnih-partiy-naddnipryanschini-42494.html

Поурочний план

Джерело https://vseosvita.ua/library/idei-avtonomii-i-samostijnosti-v-programah-ukrainskih-politicnih-partij-pocatku-hh-st-205170.html

Практичне заняття.

«Ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій початку ХХ ст.»

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

· На основі опрацювання історичних джерел визначати програмові положення українських політичних партій;

· Удосконалити вміння порівнювати програмові вимоги партій;

· Розвинути вміння складання текстової таблиці;

· Пояснити причини політизації українського національного руху.

Обладнання: інформаційні картки з «Програм…» українських партій УСДРП, УПСР, РУП

Тип уроку: практичне заняття, урок - дослідження

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

Оголошення теми та цілей практичного заняття.

ІІ. Виконання завдань практичного заняття

1. Ознайомтеся з програмними положеннями українських політичних партій (робота з Додатком 1, 2, 3)

2. Проаналізуйте їх.

3. Які зміни відбулися в українському національно- визвольному русі на початку ХХ ст.?

4. Розподіліть українські політичні партії відповідно до ідеї про самовизначення України, заповнивши таблицю.

Самостійницькі

Автономістські

5.Яка ідея про самовизначення України переважала в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини?

6.Співвіднесіть портрет діяча з партією, до якої він входив (Додаток 4)

7. Розподіліть загальноросійські політичні партії, відповідно до їх ідеологій ( на основі Додатку 5). Результати занесіть у таблицю

Соціалістичні

Буржуазні

8. Порівняйте програмні положення українських та загальноросійських політичних партій. Що між ними є спільним, а що їх роз′єднує?

9. Уявіть себе засновником політичної партії початку ХХ ст. Підготуйте та захистіть проект програми своєї партії, використовуючи знання про політичні та соціально-економічні проблеми в українських землях початку ХХ ст.

Література.

1. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України /- К.: Генеза, 1996.

2. Турченко Ф.Г.Навітня історія України : підруч. Для 10. Загальноосвітніх навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень /Ф.Г.Турченко.- К.: Генеза, 2012.

Додаток 1

З програми «Самостійна Україна» Революційної української партії 1900 р.

Над нами висить чорний стяг, а на йому написано: «Смерть політична, смерть національна, смерть культурна для української нації?» Се не є самі слова: зміст їм відповідає. Коли ж в Української держави відібрано право бути державою, то поодинокі члени колишньої республіки позбулися усіх елементарних прав людини. Колишній український республіканець має менш прав, ніж нинішній найостатніший московський наймит. Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої Української республіки наче в завойованій свіжо країні! Висмоктує остатні сили, висмикує ліпших борців, здирає осатаній гріш бідного народу. Урядовці з чужинців обсіли Україну і зневажають той люд, на кошт якого годуються. Непокірливі тубольці погорджуються невимовне, а небезпечні з них засилаються на Сибір. Законами Росийської імперії зневажається право свободи совісти, погорджується право свободи особистої, ганьбиться навіть недоторканність тіла...

...Просвіта занедбана, культура знівечена й темрява панує скрізь по Україні! Через 247 років по Переяславській конституції «вільний і рівний» Українець відіграє ще гіршу ролю ніж колишній їлот, бо в їлота не вимагали принаймні інтелектуальної «данини», бо від їлота не вимагали любови й прихильності до своїх гнобителів, бо їлот розумів свій гніт. Українець же тільки відчуває його. Така то є логіка подій і такі її наслідки. І от посеред таких лихих обставин ми зійшлися докупи, ми згромадилися ув одну сім'ю, перейняті великим болем та жалем до тих страждань, що вщерть наповнили народну душу, і — хай навпаки логіці подій — ми виписали на свому прапорі: «ОДНА, ЄДИНА НЕРОЗДІЛЬНА, ВІЛЬНА, САМОСТІЙНА УКРАЇНА ВІД ГІР КАРПАТСЬКИХ АЖ ПО КАВКАЗЬКІ».

Додаток 2

Із програми Української народної партії (1902р.)

Українська народна партія визначає соціалістичний ідеал яко єди­ний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ’є, знищити сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні.


Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу, фабрики і заводи, на землі, оселеній українським народом, мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам...


Свідомому робітнику-Українцю зовсім не секрет той факт, що ро­бітники і селяне-поляки хочуть захопити політичну власть на своїй землі, Москалі на своїй, Литовці на своїй... Український пролетаріат мусить захватити політичну власть на Україні, аби забезпечити собі щасну будучину...


Націоналізація землі на Україні для запровадження соціалістично­го строя і соціалістичного оброблення землі — це наш ідеал...


До загалу українського народа:

Незайманість особи і мешкання.

Рівноправність жінок.

Відповідальність урядовців перед громадянами.

Свобода українського друку, слова і просвіти, свобода національ­ності, релігії, совісті, переконань. Свобода зборів, товариств, спі­лок, організацій.

Вибори до парламенту, до управ; взагалі до усіх виборних інсти­туцій...


Вільна українська школа низша середня і визша в рідній мові. Українська мова в суді і адміністрації.


Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель... такі — Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорноморіє, Поліссє, Га­личина і т. д.



Додаток 3

Українська соціал- демократична робітнича партія (УСДРП, 1905 р.) на чолі з В.Винниченком та С.Петлюрою прагнула поєднати марксизм із націоналізмом. Орієнтувалася на селян і робітників, вимагала автономії для України.

У 1904 р. були утворені дві ліберальні партії- Українська радикальна партія (УРП, Б.Грінченко, С.Єфремов) та Українська демократична партія (УДП, А.Лотоцький, Є.Чикаленко). Основні їх Вимоги – конституційна монархія, земельні реформи, автономія України в складі Росії.

Додаток 4

ЛІДЕРИ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ПОЧАТКУ ХХ СТ.

В.Винниченко Б.Грінченко М.Міхновський

С.Петлюра Є.Чикаленко М.Грушевський

Додаток 5

Загальноросійські партії:


- Російська соціал-демократична партія (РСДРП) - виникла в 1898 р., у 1903р. розкололась на більшовиків і меншовиків. Стояла на позиціях, визнання керівної ролі пролетаріату в революції та диктатури пролетаріату. Партія діяла серед російських і зрусифікованих українських робітників;

-Партія соціалістів-революціонерів (есери) - утворилася на рубежі 1899-1900 рр. на основі поєднання народницьких ідей з марксизмом. Соціальну опору партії складало селянство;

-Конституційно-демократична партія (кадети) - утворилася в 1905 р., виступала за конституційну монархію з двопалатним парламентом, за свободу культурного розвитку для всіх національностей;

-«Союз 17 жовтня» (октябристи) - утворилася в жовтні 1905р., виступала за збереження царської влади, єдину і неподільну Росію;

-«Союз руського народу» - чорносотенна організація, виникла в 1905р., стояла на позиціях націонал-шовінізму, проголошувала боротьбу з євреями і іншими національними меншинами.

Загальноросійські партії не прагнули до вирішення національного питання, крім кадетів, які вимагали культурної автономії для національних окраїн імперії.