Домашнє завдання: вивчити § 7 с. 51-61 відповісти на питання с. 60-61 виконати завдання у контурній карті с. 3-4 ??? (залежно від року видання)

Поурочний план

Джерело: https://vseosvita.ua/library/rosijskij-ta-polskij-vizvolni-ruhi-na-ukrainskih-zemlah-u-1820-1830-h-rokah-101352.html

« Масонство в Україні.

Російський та польський

визвольні рухи

на українських землях

у 1820 – 1830-х роках»

Вчитель історії

Ляшенко Оксана Юріївна

Тема. Масонство в Україні. Російський та польський визвольні рухи на

українських землях у 1820-30-х рр.

Мета: розкрити причини поширення західноєвропейських революційних ідей в Україні, причини створення та діяльність масонських лож в Україні, визначити місце України в програмних документах декабристів та історичне значення декабристського руху для України;

виробляти в учнів уміння самостійно готувати короткі повідомлення, визначати роль особи в історії

сприяти патріотичному вихованню на прикладах діяльності декабристів.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація.

Основні терміни і поняття: масонська ложа, таємна організація, декабристи

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

СТРУКТУРА УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація одержаних знань і вмінь.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Масонські ложі в Україні.

2. Програмні документи декабристів про місце України в Російській державі.

3. Повстання Чернігівського полку.

4. Польське повстання 1830-31-х років.

IV. Закріплення нових знань і навичок.

V. Домашнє завдання.

VI. Підсумок уроку.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація одержаних знань і вмінь.

1. До складу яких держав входили українські землі на початку ХІХ ст.?

2. Дайте визначення поняття «національно – визвольний рух».

3. Назвіть етапи національно – визвольного руху на українських землях у ХІХ – ХХ ст.

4. Що стало причиною активізації національно – визвольного руху на українських землях на початку ХІХ ст?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

В українському національному русі існували російська і польська течії, які виражали інтереси відповідно російського і польського народів, і представники цих течій у багатьох випадках покладали надії на допомогу українського народу. У першій половині XIX ст. посилюється невдоволення феодально-кріпосницької системи та зростає опозиційність до самодержавної влади. Одним із показників цього процесу стало виникнення в українських землях масонських лож, які були організаційними формами об’єднання опозиційно налаштованої еліти.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

- Що таке «масонство»? (використання інтернету)

РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ - ст. 45 «Документи і матеріали» (суть масонства )

Масони в Україні

• Масонство зароджується в період Середньовіччя і набуває значного поширення у зв’язку із Французькою революцією кінця XVIII ст.

• Головна ідея масонів: «Увесь світ — це одна велика республіка, де всі народи — одна сім’я»;

· основне гасло: «Свобода, Рівність, Братерство».

• Масони об’єднувалися в організації — ложі.

Розповідь вчителя, під час якої учні самостійно заповнюють таблицю.

«Масонські ложі на Україні»

Рік заснування

Назва

Керівники

Чисельність

Мета

1817

«Понт Євксинський», Одеса

Граф

О. Ланжерон,

І. Орлай.

70 осіб

Єдність слов’ян

1817

«Трьох царств природи», Одеса

К. та П. Розумовські

1818-1819

«Любов до істини», Полтава

І. Котляревський,

В. Лукашевич,

Г. Тарновський

23 особи

Дослідження минулого України, піднесення загально-політичної свідомості українського дворянства.

1818 - 1822

«З’єднаних слов’ян», Київ

В. Росцішевський, С. Волконський

80 осіб

Визволення всіх слов’янських народів із під влади імперії

Найбільші організації в Україні: «Понт Євксинський» (Одеса), «Любов до істини» (Полтава). В масонських ложах брали активну участь представники еліти.

ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ

О. Ланжерон (1763– 1831 рр)– французький дворянин, російський державний діяч, генерал. Народився в Парижі. В 1799 році емігрував до Росії. Служив офіцером у кавалерії, брав участь у російсько-турецькій війні 1806-1812рр. Із листопада 1815 р. до травня 1823 – генерал-губернатор Новоросії. Сприяв зростанню одеського порту, заснував перші громадські заклади в Одесі та був покровителем Рішельєвського ліцею. Був одним із засновників масонства в Україні.

І. Котляревський – визначний український письменник, драматург, перший класик нової української літератури. Народився 29 серпня 1769 року в Полтаві. В 1812 р. під час походу Наполеона Бонопарта на Росію Котляревський, з дозволу генерал-губернатора, сформував у м. Горошені Хорольського повіту на Полтавщині 5-й український козачий полк за що отримав чин майора. В 1818 році разом з В. Лукашевичем, В. Тарновським та іншими входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». Є автором першого літературного твору написаного українською мовою. Котляревський сприяв викупу М. Щепкіна з кріпацтва. 29 жовтня 1838 року помер в Полтаві.

• Багато українських масонських організацій ставили за мету скасування кріпацтва, самодержавства, виступали проти національного гноблення що і відрізняло їх від масонів тогочасної Європи.

• Організації зазнали переслідувань уряду

Завдання

1. Як ви думаєте, чи мала якесь значення діяльність масонських організацій в Україні для розгортання українського національно руху? Відповідь обґрунтуйте.

У 1820-х рр.. в Україні засновуються таємні політичні організації, що використовують досвід масонських організацій. Одним з таких було Малоросійське Таємне Товариство, організатором і керівником якого був В. Лукашевич.

В. Лукашевич народився близько 1873 р. у Борисполі на Київщині. Походив із козацько-старшинського роду. У 1803-1804 рр. служив перекладачем у Колегії закордонних справ, із 1805 р. – у міністерстві внутрішніх справ. У 1807 р вийшов у відставку і оселився в Борисполі. Із 1811р. – предводитель дворянства переяславського повіту. У 1818р. став членом масонської ложі «Любов до істини» в Полтаві. Створив Малоросійське Таємне Товариство, що ставило за мету створення самостійної української держави. У лютому 1826 р. був заарештований і ув’язнений у Петропавловській фортеці. Згодом звільнений, але жив під наглядом поліції. Помер у 1866р.

Товариство ставило собі за мету домогтися політичної незалежності України, відродити Гетьманщину на автономних засадах. Росія мала стати республікою з 8 царств, 3 з яких українські.

Отже особливістю масонських лож в Україні був їхній політичний характер.

І тому царський уряд в 1822 році заборонив діяльність масонських лож.

2. Програмні документи декабристів і місце України в Російській державі.

Важлива сторінка суспільно-політичного руху в Наддніпрянській Україні пов’язана зі спробою офіцерів російської армії збройною силою встановити в Росії конституційний лад. Для цього у військах біли створені таємні організації.

У планах опозиційного щодо царизму офіцерства Україна посідала важливе місце, оскільки це був чи не головний у Російській імперії регіон розташування її збройних сил. Тут уздовж російсько-австрійського кордону стояла 160тисячна армія. Вона мала захищати не тільки від зовнішніх, а й від внутрішніх ворогів імперії на такій досить неспокійній території, як Україна. У повній бойовій готовності перебували в Україні також військові гарнізони губернських міст та окремих військових поселень, які мали приборкати будь-які зазіхання на цілісність Російської імперії.

Але ці ж самі війська можна було використати задля здійснення державного перевороту. Тому Україні і відводилося значне місце в планах декабристів.

Відео про декабристів (декабристи)

РОБОТА З ДОКУМЕНТАМИ (використання інтернету)

Яку долю Україні готували Південне і Північне товариства ви дізнаєтесь із документів. Перед вами уривки із «Руської правди» П. Пестеля і «Конституції» М. Муравйова.

Клас об’єднується на 2 великі групи: одна опрацьовує уривок із «Руської правди», друга група із «Конституції» М. Муравйова.

Як результат, заповнюємо таблицю:

«Доля України в програмних документах декабристів»

Основні положення

«Руська правда»

«Конституція»

Державний устрій

Унітарна республіка

Конституційна монархія с федеративним устроєм на зразок США.

Ставлення до кріпосного права

Кріпосне право скасовувалося

Кріпосне право скасовувалося

Доля України

За народами, які населяли Російську імперію, не визнавалося право на окреме державне існування. Усі народи (у тому числі й український) мали б злитися з російським народом. За Україною ніяких державних прав не визнавалося

Російська імперія поділялася на 14 федеральних штатів, 2 з яких – Чорноморський ( з столицею в Києві) та Український (з столицею в Харкові) – створювалися на Лівобережжі та Слобожанщині. Усі питання внутрішнього життя штати мали право вирішувати самостійно. Але в результаті такого поділу цілісність України втрачалася.

Розповідь вчителя.

Дещо інший підхід до вирішення національних проблем мала таємна організація Товариства об’єднаних слов’ян, утворена в 1823 році у Новгород-Волинському братами-офіцерами Андрієм і Петром Борисовими.

У документах товариства ставилася мета боротьби проти самодержавства і кріпосного права, знищення існуючої між деякими державами національної ненависті й возз’єднання всіх населених слов’янами земель у федеративний союз. Управління в таких народів повинно мати форму демократичного представництва, утворити конгрес для управління справами Союзу, у разі потреби, загальних основних законів, надаючи кожній державі право зайнятися внутрішньою будовою і бути незалежною в складанні окремих своїх законів. Проте Україна в планах товариства не фігурувала як член федерації народів. З часом Товариство об’єднаних слов’ян злилося з Південним.

3. Повстання Чернігівського полку.

Відео

Отже, звістка про повстання в Петербурзі підняла на боротьбу і Південне товариство. Помилкою повсталих було те, що вони не пішли відразу на Київ, а очікували три дні, шукаючи спільників і не знайшли їх.

Тоді Чернігівський полк, який нараховував 18 офіцерів і 1000 солдатів 2 січня 1826 року вирушив із Васильківа в напрямку м. Біла Церква. Повсталі були розгромлені регулярними частинами біля селищ Устимівка та Ковалівка Васильківського повіту.

Понад 50 офіцерів і солдатів було вбито й поранено, решту повстанців, в тому числі й важкопораненого С. Муравйова-Апостола, заарештовано.

Цар Микола І жорстоко розправився з усіма учасниками повстання у Петербурзі та в Україні

До слідства було притягнуто 570 осіб, серед них:

Ø 7 — князі,

Ø 17 — генерали,

Ø 68 — полковники,

Ø 315 — старші офіцери.

Ø Солдатів покарано шпіцрутенами і переведено до інших полків.

Ø Багатьох покарано засланням до Сибіру, або в діючу армію на Кавказ, де точилася війна з горцями.

Ø П’ятьох було повішено:

С. Муравйова-Апостола,

М. Бестужева-Рюміна,

П. Пестеля,

К. Рилєєва,

М. Каховського.

ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНЯ

3 брати Муравйових-Апостолів: Іполит, Матвій і Сергій були правнуками гетьмана Лівобережної України Д. Апостола. Їх батько у 1801р. дістав право іменуватися Муравойвим-Апостолом і володіти маєтками на Полтавщині.

Після виходу на пенсію Іван Муравйов-Апостол у 1806р. оселився у с. Хомутівка Миргородщини, де й прожив до 1826 року. Сини ж його брали активну участь у російсько-французській війні 1812 році, а після неї активно включилися в боротьбу проти царизму.

Іполіт Муравйов-Апостол брав участь в повстанні Чернігівського полку і був біля с. Ковалівки поранений. Щоб не потрапити до рук противника застрелився.

Матвій Муравйов-Апостол протягом травня 1823 – серпня 1824 р. за дорученням товариства вів переговори у Петербурзі про об’єднання Південного та Північного товариств. За участь у повстанні Чернігівського полку був заарештований і засуджений до смертної кари, яку згодом замінили 20-річною, а потім 15-річною каторгою. З 1836 року жив в Ялутоворську. Після амністії повернувся з Сибіру й оселився в Московській губернії. За три роки до смерті продиктував свої «Спогади».

Сергій Муравйов-Апостол – один із засновників «Союзу порятунку», член «Союзу благоденства». З 1823 р. разом з Бестужевим-Рюміним очолював Васильківську управу південного товариства. Підтримував програму «Руської правди» складену П. Пестелем, був прихильником повалення самодержавства шляхом військової революції та встановлення республіканського ладу. Полковник С. Муравйов-Апотсол у співавторстві з Бестужевим-Рюміним склали революційну прокламацію «Православний катехезіс», яка була популярним викладом програми Південного товариства і яку вони читали перед солдатами.

3 січня 1826р. після бою біля с. Ковалівка Васильківського повіту Київської губернії тяжко поранений Муравйов-Апостол був заарештований. Вироком царського суду разом з іншими чотирма керівниками руху був повішений 13 липня 1826 р. у Петропавловській фортеці.

Бесіда:

- Які причини поразки повстання декабристів?

4. Польське повстання 1830-1832рр.

У листопаді 1830р. українські землі опинилися у вирі подій, пов’язаних із польським національно-визвольним повстанням проти російського панування, яке розпочалося у Варшаві. Молоді польські офіцери натхненні революційними подіями 1830р. у Франції та Бельгії ,розпочали повстання, метою якого було здобуття незалежності Польщі.

Створений у Варшаві Національний уряд висунув програму відродження Польщі в межах 1772р. На це Микола I відповів що повстанці можуть розглядати лише 2 його пропозиції: капітуляція або знищення.

Почувши це, польські повстанці висунули гасло: «За нашу і вашу свободу». Вони розраховували на об’єднання в боротьбі проти імперського поневолення всіх опозиційних сил: росіян, українців, білорусів, литовців. На допомогу повстанцям із Правобережної України виступили загони польської шляхти, а українське селянство вважало їхні дії суто панською справою. Національно свідому українську інтелігенцію відштовхнули від повстання плани їх уряду не дати Україні державну незалежність, а включити її до складу майбутньої Польської держави.

У червні 1831 р. російські війська придушили виступи збунтованої польської шляхти на Правобережжі ,а на початку вересня штурмом оволоділи Варшавою. Отже, наслідком поразки польського руху було посилення реакційної політики царизму і на українських землях, було закрито польські школи, ліцей у Крем’янці, ліквідовано Українську греко-католицьку церкву (в 1838р), а всіх греко-католиків насильно навернуто в православ’я, 160 уніатських священників було заслано до Сибіру, відмінено магдебурзьке право в українських містах і дію Литовських статутів.

Польський рух за національну державність справив великий вплив на формування антидержавницької думки в Україні.

V. Закріплення нових знань і навичок

1. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. масонські «ложі» виникли в __ , __ , __ , __ , __ та ін. містах.

2. Масонська ложа в Полтаві мала назву __ .

3. Основне гасло масонів: «__ , __ , __».

4. Членів таємних дворянських організацій, які мали на меті реформування Росії і до складу яких входили переважно військові офіцери, називали __ .

5. Програмний документ Південного товариства написаний П. Пестелем отримав назву _________________

6. Автором програмного документа Північного товариства «Конституції» був _______

7. Братами Андрієм і Петром Борисовими та Ю. Люблінським у Новоград-Волинському 1823 р. було утворене __ .

8. Який полк розпочав повстання 29 грудня 1825 року? ___

9. Польське повстання розпочалося у місті __________

10. Наслідком польського повстання стало ________

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацюйте параграф 8.

VIІ. Підсумок уроку

Таким чином, у 1820-1830-ті рр. Україна стала ареною російського і польського суспільно-політичного рухів. Російські революціонери-декабристи прагнули до оновлення Російської імперії, знищення самодержавства і кріпацтва. Поляки ставили перед собою завдання національного визволення і відновлення незалежності Польщі.

Боротьба росіян і поляків викликала симпатії з боку українців. Але українських патріотів не влаштовувало те, що ні росіяни , ні польські революціонери не погоджувалися на відродження незалежності України.

«Руська правда» Павла Пестеля

Державний устрій

Павло Пестель — переконаний противник самодержавства, його він називав тиранією. Самодержавство за проектом ліквідовувалося і фізично знищувався весь царський рід. Пестель — прихильник царегубства. «Руська правда» проголошувала республіку.

Пестель виступав проти федеративного устрою держави, прибічник єдиної республіки з сильною централізованою владою.

Республіка була розподілена на губернії, які в свою чергу ділились на повіти, а повіти — на волості. До місцевих органів влади вибори були прямими.

Народне Віче — вищий орган законодавчої влади в державі, однопалатний. Обиралось Віче на 5 років. Щороку переобиралась одна п'ята частина депутатів. Тільки Народне Віче мало право приймати закони, оголошувати війну, укладати мир. Ніхто не мав права розпускати Народне Віче.

Виконавча влада в Росії належала б Державній думі. Склад Державної думи — 5 членів, обраних Вічем на 5 років. Щороку переобирався один член думи. Обов'язки голови виконував той, хто працював останній (5-й) рік.

Національному питанню Пестель не надавав значення, право відділення від Росії інших національностей не визнавав. Усі народи, які населяли Російську державу повинні були злитися в єдиний руський народ і втратити свої національні особливості, а населення України вважав за істинних росіян. Усі народи незалежно від національності отримували рівні політичні права, але одночасно пропонувались дуже жорсткі заходи проти кавказьких народів.

Столицею Російської республіки мав стати Нижній Новгород.

Відміна кріпацтва та земельне питання

Пестель вважав кріпацтво ганебною справою, противною людству.

«Руська правда» проголошувала рішуче та повне знищення кріпацтва. Визволення селян без землі, тобто надання їм тільки особистої свободи, вважав уявним визволенням. Пропонував визволення селян з землею. Вся земля сільськогосподарського призначення в кожній волості поділяється на дві частини: перша частина є суспільною власністю, вона направляється в общинний розподіл між всіма хто бажає займатися землеробством, вона не може виступати об'єктом купівлі-продажу. Друга частина землі — приватна власність. Общинна частина поділяється між волостними общинами. Кожного громадянина майбутньої республіки повинно бути приписано до якоїсь волості. І має право коли завгодно отримати земельний наділ, що йому належить. Друга частина землі знаходиться у приватній власності, частково може належати і державі. Кожний росіянин, який бажає розширити своє земельне господарство може купувати землю із другої частини. Винагороду за землю, яка відходила селянам, поміщики отримували від держави. Таким був проект знесення кріпацтва Павла Пестеля.

Права громадян

Всі стани в державі знищувалися, ліквідовувалися всі соціальні привілеї. Проголошувалась рівність всіх перед законом. Визнавалось право кожного громадянина на участь в державних справах. Громадянського повноліття росіяни по проекту досягали в 20 років. Усі громадяни чоловічої статі, досягнув 20 років, отримували виборчі права. Жінкам виборче право не надавалось. Проект не передбачав наявність майнового чи інших цензів. Передбачалась свобода друку та свобода віросповідання.

Запроваджено гласний суд присяжних рівний для усіх громадян. Проголошувались священне право приватної власності і повна свобода занять для населення, свобода торгівлі.

«Конституція» Микити Муравйова

Державний устрій

Проект передбачав введення в Росії конституційної монархії, якщо імператорська родина не прийняла б конституцію, як крайня міра пропонувалось її вигнання за межі країни і введення республіканського правління. Передбачався розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову. Імператор очолював виконавчу владу, законодавчої влади не мав. Як верховний чиновник отримував велику зарплатню (8 млн рублів на рік). Імператор командував військами, але не мав права розпочинати війну, укладати мир. Він не мав права виїжджати за кордон.

Муравйов — прихильник державного устрою Північно-Американських Сполучених Штатів. Росія за конституцією — федеративна держава, поділяється на 15 держав (областей). В кожній державі була своя столиця:

Столиця федерації — Нижній Новгород.

Ботницька — Гельсингфорс;

Волховська — Петербург;

Балтийська — Рига;

Західна — Вільно;

Дніпровська — Смоленськ;

Чорноморська — Київ;

Українська — Харків;

Кавказька — Тифліс;

Заволзька — Ярославль;

Камська — Казань;

Нізовська — Саратов;

Обійська — Тобольськ;

Ленська — Іркутськ;

Московська область — Москва;

Донська область — Черкаськ.

Вищий орган законодавчої влади стає двопалатне Народне віче: верхня палата — Верховна дума, нижня — Палата народних представників. Палата представників обиралася на два роки громадянами держави (один представник від 50 000 громадян чоловічої статі) в складі 450 членів (по розрахункам Муравйова). Усі члени Народного віче отримували по 5 руб. сріблом за кожний день засідання, дорожні витрати компенсувалися окремо. Дума складалася з 42 членів (по 3 від кожної держави, по 2 члена від області).

Виборчі права отримували особи, які досягли 21 року. Жінки виборчого права не отримали.

Передбачався високий майновий ценз (500 руб.). Вводився ценз осілості, кочівники виборчого права не мали.

Права, свободи і обов'язки громадян

Відміна суспільних станів. Рівність усіх перед законом. Затверджувався ряд буржуазних свобод: свобода пересування та занять населення, свобода слова, друку, віросповідання.

Кожний громадянин повинен поважати і виконувати закони, бути завжди готовим до захисту Вітчизни.

Проект передбачав відміну станового суду і введення суду присяжних для усіх громадян.

Затверджувалося священне право приватної власності.

Знищувалися військові поселення.

Відміна кріпацтва і земельне питання

Проект Муравйова проголошував відміну кріпацтва, але землі поміщиків залишались за ними, селяни визволялись без землі. Тільки в останньому варіанті проекту він під тиском товаришів увів незначне наділення селян землею (по 2 десятини на двір).