Домашнє завдання: вивчити § 29 с.216-223, відповісти на питання - с.223

Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Презентація

Поурочний план

Джерело https://history.vn.ua/lesson/ukraine-history-9-class-my-conspect-2018/25.php

Урок 33. МОСКВОФІЛИ І НАРОДОВЦІ

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: дати утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка;

• має розуміти: особливості політичного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії; поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/ українофіли»;

• має вміти: показати на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону; охарактеризувати мету та діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка; обґрунтувати судження про історичну діяльність Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Після поразки революції 1848 року в Західній Україні починається наступ на національно-визвольний рух українців, який мав москвофільську, народовську та, починаючи з середини 70-х років, — радикальну течії.

Москвофіли

Народовці

Орієнтовані на Росію представники консервативної інтелігенції, прихильники теорії «єдиного загальноросійського народу від Карпат до Уралу». Фінансова підтримка з боку Росії

Відбивали інтереси молодої української інтелігенції, національної буржуазії, уніатського та православного духовенства. Газета «Діло», часописи «Вечорниці», «Мета», «Нива»

• 1860-1880 рр. — виходить газета «Слово», москвофіли контролюють більшість українських громадських організацій.

• 1870 р. — засновано політичну організацію «Руська Рада», що намагалася стати єдиним представником українців Галичини.

• «Ми більше не є русинами 1848 р.; ми є справжні росіяни».

• 1871-1878 рр. — в галицьких селах москвофіли відкрили 181 народну читальню.

• 1882 р. — судовий процес над «москвофілами», яких звинуватили у зраді, що звів нанівець діяльність цієї організації

• 1861 р. — створено товариство «Руська бесіда», при якому виник перший професійний театр (1864 р.).

• 1868 р. — Львів. Утворено товариство «Просвіта» на чолі з А. Вахняніним для організації культурно-освітньої діяльності серед українських селян.

• 1873 р. — Львів. На кошти Є. Милорадовича створено Літературне товариство ім. Шевченка (згодом НТШ).

• 1879р. — Ю. Романчук почав видавати газету для селян «Батьківщина»

• 1885 р. — заснування народовцями політичної організації «Народна Рада». Мета діяльності: народність, демократія, федералізм

Робота з підручником

♦ Опрацюйте відповідний матеріал підручника, виконайте завдання.

1. Охарактеризуйте діяльність товариства «Просвіта».

2. Якою була мета його діяльності?

3. Яку роль відігравало товариство в розгортанні національного руху на західноукраїнських землях?

4. Яким було значення діяльності Літературного товариства імені Т. Шевченка?

Робота з біографічними довідками

• Дайте оцінку діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

Робота з поняттями

Народна Рада — політична організація народовців 1885 р., яку очолив Юліан Романчук. Виступали за автономію для українців території в межах Австро-Угорщини, за національний розвиток західноукраїнських земель. «Нова ера» — угода між українською та польською фракціями Галицького краевого сейму 1890 року.

Учитель. Початку політики «нової ери» передували загострення польсько-українських відносин та стало загострення відносин між Австро-Угорщиною і Російською імперіями в умовах назрівання війни. Деякі громадівці (В. Антонович, О. Кониський) вирішили підтримати Австро-Угорщину в обмін на задоволення національно-культурних прав українців Галичини:

• визнання галицьких українців окремим народом;

• однакове ставлення до поляків і українців;

• місця в Австрійському парламенті;

• збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті. Політика «нової ери» тривала недовго — до 1894 р.

Наслідки:

1. Перетворення Літературного товариства імені Т. Шевченка на Наукове товариство.

2. Відкриття кафедри історії України при Львівському університеті.

3. Відкриття українських гімназій.

Запитання

• У чому суть «нової ери» у відносинах народовців з австрійським урядом?

Учитель. На Буковині і в Закарпатті діє «Буковинська трійця»: Юрій Федькович, брати Сидір та Григорій Воробкевичі — зачинателі української літератури на Буковині.

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.