Домашнє завдання: виввчити § 24 с. 175-189 відповісти на питання с. 187-189

Поурочний план

Джерело https://www.schoollife.org.ua/tema-pochatok-hromadivskoho-ruhu-v-naddnipryanschyni-9-klas-istoriya-ukrajiny/

Тема: Початок громадівського руху в Наддніпрянщині.

Мета: охарактеризувати особливості суспільно-політичного та національно-визвольного рухів у Наддніпрянській Україні в середині ХІХ ст; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, виділяти головне і другорядне, робити висновки та узагальнення, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами; на прикладах діяльності громадівських організацій виховувати в учнів патріотичні почуття.

Обладнання: підручник «Історія України. 9 клас» О.К. Струкевич, 2009 рік, видавництво «Грамота»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 9 клас»

Тип уроку: комбінований.

Терміни та поняття: контрреформи, громади, Валуєвський циркуляр, журнал «Основа», хлопомани.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

· визначати хронологічні межі етапів громадівського руху;

· синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;

· простежувати зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху;

· на основі аналізу різних джерел інформації визначати й характеризувати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях під владою Російської імперії.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1. Пригадайте, якою була національна політика російського царизму щодо України в першій половині ХІХ ст.

2. Коли і за яких обставин було започатковано українське національне відродження?

3. Що таке українська національна ідея?

4. Яких відомих діячів українського національного відродження першої половини ХІХ ст. ви можете назвати? Який внесок вони зробили в розвиток українського національного руху?

5. Яке значення мала діяльність Кирило-Мефодіївського братства?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота з таблицею

Контрреформи 80–90-х років ХіХ ст.

Дата

Подія

1884 р.

Новий університетський устав, який ліквідував автономію університетів

1887 р.

Циркуляр про «кухарчиних дітей», що забороняв приймати до

гімназій дітей, що походили з нижчих верств населення

1889 р.

«Положення про земських начальників» надавало широкі повноваження земським начальникам, які призначалися із числа

дворян і виконували адміністративні та поліцейські функції на

місцях

1890 р.

«Положення про губернські та повітові земські установи», яке

обмежувало фінансування земств, посилювало контроль за ними з боку держави, скорочувало представництво в цих установах селян

Завдання

1. Як ви вважаєте, чому у 80-х роках російський царизм взяв курс

на проведення контрреформ?

2. В яких напрямках проводилися контрреформи? У чому була їхня суть?

3. Зробіть припущення, чи могли змінити конрреформи еволюційний поступ Російської імперії до буржуазного суспільства?

4. Укажіть причини піднесення суспільно-політичного та національного визвольного рухів в Україні після реформ 60–70-х років ХІХ ст.

IV. Вивчення нового матеріалу

Робота з таблицею

І етап громадівського руху (кінець 50–60-х рр.)

1859 р. — створена перша громада у Петербурзі.

Склад: Василь Білозерський, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко

1859 р. — у Київському університеті створена організація «хлопоманів» у складі: В. Антонович, В. Познанський, Т. Рильський та ін.

Видавали перший український журнал

«Основа».

Друкували твори українських письменників та праці українських вчених.

Виступали за відродження української мови, розвиток освіти українській мові.

Виступали на захист інтересів українців, за скасування кріпацтва. Вивчали життя українського народу, його традиції

1860 р. — створена Українська

громада у Києві. Склад - близько біля 200 чоловік: студенти і викладачі Київського

університету. Очолював Володимир Антонович

Доводили, що український народ є окремою нацією.

Необхідно підвищувати свідомість українського народу.

Дружнє ставлення до усіх слов’янських народів

Організовували недільні школи для дорослих, здійснювали навчання українською мовою, створювали українські підручники, організовували лекції і бібліотеки

60-ті роки — виникнення громад у Чернігові, Одесі, Полтаві, Харкові

Друкували книжки українською мовою, відкривали школи, бібліотеки, виступали з лекціями; поширювали українську літературу, видавали газети, журнали

Діяльність громад викликала занепокоєння російського уряду, їх діяльність була заборонена, закрито недільні школи, припинено видання газет

20 червня 1863 р. — таємний циркуляр Петра Валуєва, міністра внутрішніх справ Росії, про заборону української мови

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із циркуляра царського міністра внутрішніх справ П. Валуєва 1863 р. про заборону вживання української мови в друкуванні та шкільному навчанні

«Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне… щодо друкування книг малоруською мовою дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити… Це розпорядження було передано на височайший государя імператора розгляд, і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч.

ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 141)

Завдання

1. Як ви думаєте, чим була викликана поява Валуєвського циркуляра 1863 р.?

2. Чому, на вашу думку, саме заборонялося друкування українською мовою передусім духовної і навчальної літератури?

3. Як цей документ викривав імперську політику Росії щодо України?

Робота в групах

1-а група працює зі схемою «Хлопомани» і дає відповіді на запитання.

1. Які причини викликали появу «хлопоманів»?

2. Щодо яких питань точилися суперечки між «хлопоманами» і поляками?

3. Чому поляки так зневажливо ставилися до «хлопоманів»?

2-а група характеризує історичну постать Володимира Антоновича, працюючи з ілюстрацією, де зображено його портрет, та заслуховуючи повідомлення учня.

По ходу розповіді учня складається історична довідка.

Історична довідка. Володимир Антонович

• Відомий український історик, археолог, етнограф.

• Закінчив Київський університет, згодом професор університету, голова історичного товариства Нестора-літописця.

• Стояв на чолі руху «хлопоманів».

• Опублікував статтю «Моя сповідь», в якій закликав поляків бути чесними.

• Очолив Українську громаду в Києві.

• Є автором багатьох праць з історії України.

• Майже півстоліття стояв на чолі громадсько-політичного життя в Україні.

Завдання

У своїй статті «Моя сповідь» Антонович доводив, що у дворян Правобережжя є дві можливості: або повернутися до українського народу й, самовіддано працюючи на його благо, намагатися компенсувати йому кривди столітнього гноблення; або ж лишитися ненависними паразитами, яким рано чи пізно доведеться тікати до Польщі. Як ви вважаєте, який із двох шляхів обрав Антонович? Доведіть свою думку.

3-я група працює з документом і дає відповіді на запитання.

З «Грамоти сільському народові», яка поширювалася польськими повстанцями серед селян Правобережної України. 1863 р.

«Разом з Польщею і Литвою піднявшись, щоб здобути вічну свободу і щасливу долю цілої нашої країни. …Іншого щастя не жадаємо для дорогої нашої країни і не вишукуємо ніде більше, як

тільки в волі, свободі, рівності і щасті всіх мирян, якої б вони віри й стану не були… А жадаючи найбільше щастя сільському людові на вічні часи, постановляємо:

1. Сільський люд в селах і хуторах панських і казенних, одновірці, чиновники… від сьогодні вільні, свободні і рівні в правах з іншими обивателями країни…

2. Можуть і мають право переходити з місця на місце…

3. Можуть і мають право вчитися в усяких школах і бути в крайовій службі…

4. Разом з іншими мають право обирати з-поміж себе виборних до судів, рад і урядів сільських, повітових…

5. Будуть судитися і правитись нарівні з іншими тільки своїми судами…

6. Орні землі, сіножаті й садиби…, що одержали селяни, будуть на сьогодні на вічні часи власністю кожного хазяїна без жодної за них плати…

7. Про наділ землею селянських людей, які досі її не мали, постановить в слушний час найвища крайова Рада…

8. Сільському людові, надаючи вищевикладені права, …ручаємося і вічно обіцяємо свободу прав, віри, якої хто придержується, і уживання своєї мови в школах, судах і інших земських розправах…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 202–203)

Завдання

1. Назвіть причини польського повстання 1863–1864 рр. Яку мету ставили перед собою повстанці?

2. Що обіцяли поляки українцям, якщо вони підтримають повстання?

3. Чому українці не підтримали повстанців?

V. Закріплення знань учнів.

Завдання

Визначте особливості українського національного руху кінця 50-х — початку 60-х років порівняно з попереднім етапом.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал §27-28