Домашнє завдання: вивчити § 20 с. 138 -142 відповісти на питання с. 141-142 виконати завдання у контурній карті с. (Кримська війна)

Поурочний план

Джерело https://history.vn.ua/lesson/ukraine-history-2017-lessons-9-class/19.php

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні події Східної (Кримської) війни на українських землях; адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії;

• характеризувати особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період;

• визначати причини й наслідки селянської реформи 1861 року в Наддніпрянській Україні;

• називати дати: Кримської війни, ліквідації кріпацтва.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть російсько-турецькі війни початку XIX ст. Якими були їхні наслідки?

2. Пригадайте з історії Середніх віків, чому так сталося, що землі, на яких споконвіку жили й господарювали селяни, стали власністю сеньйорів, бояр, магнатів, шляхтичів. Як потрібно було звільняти селян, аби відновити історичну справедливість?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. У середині XIX ст. Україна знову була втягнута у воєнний конфлікт Російської імперії з Туреччиною, Францією та Англією.

Складання тез

• За розповіддю учителя скласти тези «Причини Кримської війни». Орієнтовний вигляд тез

• Росія прагнула утвердитися на Балканському півострові й на Чорному морі;

• воєнні дії відбувалися на Дунаї, у басейні Чорного моря, Криму;

• Англія і Франція оголосили війну Росії і виступили на боці Туреччини;

• союзники здійснили бомбардування Одеси (квітень 1854 р.), взяли в облогу Севастополь (жовтень 1854 — серпень 1855 рр.);

• Росія зазнала поразки. За Паризьким договором (1856 р.) Росія позбавлялася права мати флот і фортеці на Чорному морі, а частина Бессарабії відійшла до Туреччини;

• ця війна засвідчила відсталість Росії й російської армії, загострила суперечності всередині країни;

• в Україні розгортається масовий виступ українських селян «Київська козаччина» та рух селянства в «Таврію за волею».

Робота з історичною інформацією

• Прочитати текст і відповісти на запитання.

• Київська козаччина — масовий селянський рух у Київській губернії 1855 року, спрямований проти національної та соціальної політики російського уряду в Україні.

Приводом до селянських виступів стало опублікування під час Кримської війни 1853-1856 рр. царського маніфесту, який закликав формувати народне ополчення і вирушати на війну. Серед селян Київщини почали поширюватися чутки про те, що, записавшись в ополчення (в «козаки»), вони будуть звільнені від кріпосної залежності і одержать поміщицькі землі та майно. Селяни складали списки «вільних козаків», відмовлялися відробляти панщину й виконувати розпорядження місцевої адміністрації, створювали власні виборні органи самоврядування («сільські громади»). На придушення «козаччини» російський уряд кинув регулярні війська. У ряді сіл сталися криваві сутички селян з військами.

У квітні 1856 р. почався новий його спалах, що дістав назву «похід селян у Таврію за волею». Приводом до непокори поміщикам і масових утеч селян до Криму стали вперті чутки, які зі швидкістю блискавки поширювалися по селах, про те, що начебто цар закликає поміщицьких селян заселяти зруйновані в час війни місцевості Криму і за це обіцяє їм волю, допомогу і високу поденну плату за казенні роботи.

Під впливом цих чуток селяни масово, інколи цілими селами почали зніматися з насиджених місць, забирати все своє, а інколи й панське майно, і рухатися на південь, у «Таврію за волею».

Запитання

1. Чому селяни так активно підтримали рух «Київська козаччина»?

2. Що поєднувало «Київську козаччину» та рух «У Таврію за волею»?

Учитель. У середині XIX ст. російська влада усвідомила, що економічне, соціальне й військове становище імперії, що ґрунтувались на підневільній праці кріпаків, опинилось у глибокій кризі.

Робота з таблицею

• За розповіддю вчителя або працюючи з підручником скласти тези «Скасування кріпацітва».

Причини селянської реформи

1. Поглиблення кризи феодальних відносин.

2. Поразка Росії в Кримській війні.

3. Посилення антикріпосницької боротьби.

4. Кріпацтво заважало розвиткові промисловості і торгівлі

Зміст реформи

19 лютого 1861 р. видано «Маніфест» про скасування кріпацтва і «Положення про селян».

• Скасовано особисту залежність селян від поміщика

• Селяни отримували визначені нормою наділи (залежали від родючості ґрунтів). Земельні надлишки (відрізки) вилучали на користь поміщика.

• Безземельні отримували землю за рахунок «відрізків».

• Селяни мали протягом 49 років сплачувати викупні платежі з відсотками за землю державі.

• До переходу на викуп, селянин вважався тимчасовозобов’язаним і мав виконувати всі повинності

• Селяни здобули: особисту свободу;

право вступати на службу або в навчальні заклади;

право переходити в інші стани;

право самостійно укладати договори і торговельні угоди;

право вільно вести промисел чи торгівлю; право купувати майно

Наслідки реформи

1. Прискорився розвиток ринкових відносин.

2. Розпочався процес формування робітничого класу.

3. Технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва.

4. Зростає врожайність.

Але:

Розвиток капіталістичних відносин на селі уповільнювали збереження поміщицького землеволодіння і значні суми викупних платежів

Запитання

1. У чиїх інтересах проводили реформу?

2. Назвіть позитивні і негативні ознаки селянської реформи.

3. Чи вплинула, на вашу думку, селянська реформа на розвиток промисловості? Чому?

Історичний факт

В окремих місцевостях Степової України селяни внаслідок «прирізок» до поміщицьких маєтків протягом двох років утратили навіть по 50-70 % наділів. Унаслідок такого грабіжницького звільнення 94 % колишніх поміщицьких селян одержали наділи, що були менші за 5 десятин. Це означало, що їх прирікали на «вільне життя» на рівні, нижчому від прожиткового мінімуму.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Із царського Маніфесту 19 лютого 1861 року

«Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають селянам за встановлені повинності в постійне користування... для забезпечення побуту і виконання обов’язків їх перед урядом визначену в Положеннях кількість польової землі та інших угідь.

Користуючись цим поземельним наділом, селяни зобов’язані виконувати на користь поміщиків визначені в Положеннях повинності. У цьому стані, який є перехідним, селян іменують тимчасовозобов’язаними.

Разом із тим їм надається право викупляти присадибну їх осілість, за згодою поміщиків вони можуть купувати у власність польові землі та інші угіддя, відведені їм на постійне користування. Після такого придбання у власність визначеної кількості землі селяни звільняються від обов’язків щодо поміщиків за викуплену землю і вступають у стан вільних селян — власників.

Окремим Положенням про дворових людей визначено для них перехідний стан, пристосований до їхніх занять і потреб; по закінченні дворічного терміну видання цього Положення вони одержать повне визволення і термінові пільги».

Запитання

1. На основі цього документа визначте, на яких умовах відбувалося звільнення селян.

2. Чи обійшла реформа інтереси поміщиків? Відповідь підтвердьте висловлюваннями із документа.

3. Які недоліки селянської реформи ілюструють народні приказки: «Дожилися до того, що хоч серед хати ори», «Поле — курці лапою ніде ступити», «Тіснота така, що зі стріхи на чужий город капає»?

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

1. За книгою О. Субтельного «Україна. Історія»

«Особливо нажилися на реформі поміщики України. Вдаючись до різноманітних хитрощів під час переговорів та перерозподілу земель, вони привласнювали собі ліси, луки та водойми, що раніше вважалися загальною власністю. Собі вони завжди лишали найродючіші землі, а гірші продавали за підвищеними цінами. У процесі перерозподілу вони часто примушували селян переїжджати... До такої практики вдавалися по всій імперії, але особливо поширеною вона була в Україні, де точилася найгостріша боротьба за землю. Внаслідок цього селяни Лівобережної та Південної України потерпіли від реформи набагато більше, ніж їхні російські сусіди. ...їхні землі зменшилися майже на 30 %.

Виняток становило Правобережжя. Серйозно сумніваючись у відданості польської шляхти цього регіону, уряд намагався привернути на свій бік українських селян і роздавав їм наділи, на 18 % більші, ніж вони мали до 1861 року. Але виграючи на величині наділів, колишні кріпаки втрачали на дуже завищених цінах, які вони мусили платити за землю.

...У Росії, де понад 95 % селян жили общинами, документ на щойно набуті землі був у колективній власності. Але на Україні общинні володіння були рідкістю. Понад 80 % селян Правобережжя і 70 % селян Лівобережжя вели одноосібне господарство. Відтак більшість українських селянських сімей отримували індивідуальне право на землю й несли особисту відповідальність у сплаті боргу за неї».

Запитання

1. У чому полягали особливості проведення селянської реформи в Україні порівняно з Росією?

2. Узагальніть проведення реформи про скасування кріпосного права в Україні. Чи згодні ви з оцінкою реформи як Великої? Відповідь обґрунтуйте.

2. Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«Скасування кріпосного права стало початковим кроком, своєрідним ключем до модернізації Російської імперії. Таке радикальне перетворення в аграрному секторі вимагало термінових змін та зрушень в інших сферах суспільного життя, які б дали можливість гармонізувати та стабілізувати ситуацію».

Запитання

1. Як ви думаєте, чому неможливо було обмежитися лише скасуванням кріпацтва?

2. Які ще перетворення, на вашу думку, необхідно було здійснити в Російській імперії? Які сфери суспільного життя потрібно було негайно реформувати?

Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці й відповісти на запитання.

Назва реформи, дата

Основний зміст реформи

Наслідки

Судова реформа, 1864 р.

1. Скасовано становий суд.

2. Запроваджено відкриті судові засідання, судочинство відбувалося за участі адвокатів, прокурора, суда присяжних.

3. Цивільні та кримінальні

справи слухали окремі суди.

4. Створювали три ступені судів: мировий, окружний і судова палата. Касаційні функції було покладено на сенат

• Скасовано становий суд.

• Судова реформа законодавчо закріпила громадянські права населення, рівність всіх громадян перед законом

Земська реформа, 1864 р.

1. Створювали виборні органи місцевого самоврядування на рівні повіту, губернії (земські управи).

2. У виборах до земств брали участь всі жителі, що мали земельну власність.

3. Діяльність земств фінансувалася за рахунок місцевих податків

• Земства контролювали економічне і культурне життя в повітах.

• Сільське населення здобувало якісну безкоштовну освіту, мало медичну допомогу.

• Діяльність ряду земств сприяла зростанню національної самосвідомості українського населення.

• На Правобережжі земства було запроваджено лише 1911 року

Освітня реформа, 1864 р.

1. Запроваджено спеціалізацію навчання за гуманітарним та технічним профілями.

2. Гімназії поділено на класичні та реальні, чоловічі та жіночі. Навчання в них було платним.

3. Створювались як державні, так і приватні навчальні заклади під контролем повітових та губернських шкільних рад.

4. Життям університету керувала рада професорів

• Забезпечено безперервність шкільної та вищої освіти.

• Навчальні заклади опинилися під контролем повітових та губернських шкільних рад.

• Освіта стала доступною для всіх станів населення.

• Відновлено автономію університетів

Міська реформа, 1870 р.

Створення міської думи як органу самоврядування в містах

До місцевого самоуправління залучаються широкі верстви населення

Військова реформа, 1864- 1874 рр.

1. Територію держави поділено на 10 військових округів.

2. Замість рекрутських наборів запроваджено військову повинність з 20 років для всіх громадян.

3. Термін служби обмежувався 6-7 роками.

4. Створювалася мережа військових навчальних закладів для юнаків недворянського стану

• Принципи формування та управління армією було приведено у відповідність до вимог часу.

• Здійснено переозброєння армії.

• Створено систему підготовки офіцерських кадрів

Учитель. Загалом, реформи 60-90-х років, попри непослідовність та обмеженість, створили необхідні умови для переходу від феодально-станового устрою до парламентсько-представницького, сприяли подальшому розвитку капіталістичних відносин у суспільстві.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати документ і відповісти на запитання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«Скасування кріпосного права і пов’язані з ним перетворення в українських землях... спричинили низку суперечливих тенденцій та процесів: з одного боку, вони зумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградацію їхніх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, зростання суперечностей між всестановою виборністю до земств і авторитарним режимом, між самодержавством і створюваною ним правовою державою тощо, з іншого боку — формували нестанову приватну власність на землю, сприяли становленню ринку робочої сили, стимулювали розвиток підприємництва, розширювали сферу функціонування ринкових відносин, створювали передумови для становлення громадянського суспільства».

Запитання

1. Чи згодні ви з оцінкою реформ 60 70-х років XIX ст., яка викладена в праці Бойка? Чому?

2. Як реформи зміцнювали залежне становище України та імперський характер Росії?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Провівши земську, судову, військову, фінансову, освітню та інші реформи, а отже, заклавши підвалини громадянського суспільства, російський царизм не зробив останнього кроку — не провів зміни в управлінні державою, не проголосив конституції і не скликав парламент. Саме тому модернізація в Росії не мала системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до капіталізму.

Бесіда

1. Назвіть позитивні й негативні наслідки реформ 60-70-х років.

2. Чому реформи називають непослідовними і незакінченими? Доведіть фактами.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.