20 Узагальнення 2 Тематичне оцінювання з теми: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВ

Д.З.: вивчити § 14 с. 100-109

Тест з теми https://test.izno.com.ua/tema-zahidnoukrayinski-zemli-v-skladi-avstriyskoyi-imperiyi-naprikintsi-hviii-u-pershiy-polovini-hih-st/

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Узагальнення до теми

1. Імперська політика в Західній Україні. Після трьох

поділів Польщі 2,2 млн українців опинилися під владою

Австрії. Вони були приречені на роль знаряддя в політиці

австрійського уряду, на джерело надходжень до імперської

скарбниці і резервуар для поповнення імперської армії. Разом

з тим процеси модернізації, які охопили центральні провінції

імперії, поширилися і на Західну Україну. Уже наприкінці

XVIII ст. українці відчули певне поліпшення свого життя у

порівнянні з доавстрійським періодом. Австрійські імперато-

ри Марія-Терезія і Йосиф II вели в 70–80-х роках XVIII ст.

модну тоді політику освіченого абсолютизму й звільняли

селян від особистої залежності, обмежували панщину та про-

водили інші реформи, що полегшували життя населення за-

хідноукраїнських земель.

Реформи позитивно позначилися на господарському житті,

становищі селянства. Але вони були не такими глибокими,

щоб докорінно змінити ситуацію. До того ж у подальшому

почалася реакція, яка знищила більшість здобутків поперед ніх

десятиліть.

Економіка Західної України не отримала прискорення і з

початком промислового перевороту, радше навпаки. Галиць-

ка, буковинська та закарпатська промисловість не витримува-

ли змагання з промисловістю німецьких і чеських провінцій

Австрії. Західноукраїнські землі залишалися аграрним кра-

єм. Майже 95 % українців були задіяні в сільськогосподар-

ському виробництві, що ґрунтувалося на підневільній праці

кріпаків. Проявом глибокої кризи, яка охопила кріпосницьку

систему, стали постійні антикріпосницькі виступи селян, що

наростали.

2. Початок національного відродження. Соціальні супереч-

ності, які загострювалися, загальне неблагополуччя збурю-

вали свідомість людей, небайдужих до долі країни, і сприяли

появі суспільно-політичного руху. Щодо цього, то Західна

Україна йшла в тому ж напрямку національного відроджен-

ня, що й Наддніпрянщина.

Цей рух мав свої особливості. Поміщиками й чиновниками

в Галичині переважно були поляки, у Закарпатті – угорці, у

Буковині – румуни. Поляки Галичини мріяли про відновлен-

ня Речі Посполитої, до складу якої обов’язково мали увійти

заселені українцями галицькі землі. Угорці, що також праг-

нули до створення власної незалежної держави, відмовляли у

праві на це українцям Закарпаття. Таким чином, діючи у

§13

96

22ТТЕЕММАА

Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має

Міністерство освіти і науки України http://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

складі польської чи угорської національно-визвольних течій,

українці не могли досягти своєї кінцевої мети – національно-

го визволення. Звідси випливала нагальна потреба виділити

українські національно-визвольні сили в цілком самостійну

течію.

Найширшою соціальною базою національно-визвольного

руху в Західній Україні виступали селяни. Але селяни були

не здатні сформулювати не лише загальнонаціональні, але й

власні економічні, політичні та культурні вимоги. Вони не

мали потрібної для цього теоретичної підготовки. Цю місію

брали на себе представники «освічених» соціальних груп, що

не втратили почуття приналежності до українського народу.

Така роль випала греко-католицькому духовенству, що ви-

росло і зміцніло в результаті реформ 70–80-х років ХVІІІ ст. і

зуміло зберегти свій вплив у час реакції першої половини

ХІХ ст. Національне відродження Галичини відбувалося під

впливом австрійського Просвітництва та відзначалося актив-

ною освітньою діяльністю перемишльського гуртка патріотич-

но настроєних греко-католицьких священиків, а з початку

1830-х років – «Руської трійці» – М. Шашкевича, Я. Голо-

вацького та І. Вагилевича. Стараннями «Руської трійці» було

видано українською мовою літературний альманах «Русалка

Дністровая». Тим самим народна мова ставала мовою худож-

ньої літератури. Вона почала витісняти малозрозумілу широ-

кому загалу церковнослов’янську. Саме тому Іван Франко

назвав появу «Русалки Дністрової» «явищем наскрізь револю-

ційним». Що ж до політичного ідеалу «Руської трійці», то він

полягав у створенні слов’янської федерації народів.

3. Вплив Європейської революції 1848 р. Якщо до 1848 р.

національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні

помітно випереджав західноукраїнський, а галичани, буко-

винці й закарпатці надихалися прикладом своїх братів зі

Сходу, то з початком Європейської революції – «Весни наро-

дів» – лідерство переходить до галичан. Було створено пред-

ставницький орган краю – Головну руську раду, яка висунула

програму соціально-економічних перетворень. Зібрали рейх-

стаг. У ньому представники українського населення, у тому

числі селянства, залучалися до парламентської діяльності,

уперше на всю імперію проголосили свої національно-культурні

та політичні цілі.

Революція зазнала поразки. Однак вона не минула безслідно.

Завоювання 1848 р. стали духовною основою для подальшого

розвитку національно-визвольного руху.

Історія України • 9

97

АМЕТАМЕТ22

Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має

Міністерство освіти і науки України http://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

Тематичне оцінювання

Запитання на вибір однієї правильної відповіді

1. Королівство Галичини і Лодомерії – це

А Австрійське генерал-губернаторство із центром у Перемишлі,

яке населяли переважно українці

Б Коронний край Австрії, у якому майже половину населення ста-

новили українці, а адміністративним центром був Львів

В Провінція Австрійської імперії, адміністративним центром якої

був Краків, а більшість населення становили українці

2. Більшість українців Австрійської імперії жили в

А Сільській місцевості Б Містах і містечках

3. Переважна більшість галицьких українців за віросповіданням

були

А Римо-католики Б Греко-католики В Православні

4. Укажіть очільників громадсько-культурного руху «Руська трійця».

Д. Зубрицький, М. Левицький, Й. Лозинський, М. Шашкевич, І. Могиль-

ницький, Я. Головацький, А. Добрянський, І. Вагилевич, О. Духно-

вич.

5. Вагомим прикладом активної громадсько-політичної діяль-

ності Головної руської ради є

А Видання «Зорі Галицької», відкриття кафедри української мови

та літератури у Львівському університеті

Б Проведення Слов’янського з’їзду в Празі, налагодження співро-

бітництва з польськими учасниками революції

В Заснування першого просвітницького товариства греко-католи-

ць ких священиків, видання «Русалки Дністрової»

6. Поділ Галичини на українську та польську частини (тобто на

окремі коронні краї) у 1848 р. був головною вимогою

А Центральної ради народової В Руського собору

Б Головної руської ради

7. Прочитайте уривок з історичного джерела.

«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ,

що рейхстаг ухвалив рішення: “Вважати депутата Л. Кобилицю, з

виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейх-

стагу…”».

Таке рішення щодо Л. Кобилиці ухвалено, оскільки він

А Підбурював селян до повстання

Б Був членом «Руської трійці»

В Був членом Головної руської ради

Г Агітував за самостійне державницьке існування західноукраїн-

ських земель

98

22ТТЕЕММАА

Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має

Міністерство освіти і науки України http://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

8. Прочитайте уривок із праці відомого українського історика та

громадського діяча М. Грушевського.

«У тих землях, що увійшли до Австрії, нове правительство австрій-

ське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків україн-

ських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».

Чим зумовлено зазначені урядові заходи?

А Реформами Марії-Терезії та Йосифа II 1770–1780-х рр.

Б Польським повстанням 1830–1831 рр.

В Намаганням австрійської влади упередити зміни, які обіцяв На-

полеон для її підданих

Г Революцією 1848–1849 рр.

Дайте відповіді на запитання

1. Визначте особливості економічного розвитку західноукраїнських

земель.

2. Яким було національне та соціальне становище українців в Ав-

стрійській імперії?

3. Назвіть найбільші селянські виступи в Галичині, на Буковині та в

Закарпатті.

4. Коли на західноукраїнських землях скасували кріпосницьке право?

За яких обставин?

5. Чому провідну роль на початковому етапі національного відро-

дження в Західній Україні відігравали греко-католицькі священики?

6. Коли і за яких обставин відбулося Львівське збройне повстання?

7. Чим були викликані реформи Марії-Терезії та Йосифа II?

У чому суть? Чому реформи не привели до значних змін у розвитку еко-

номічного та суспільного життя Західної України?

8. Обґрунтуйте висновок: «Феодально-кріпосницький лад і монархіч-

на влада в Австрійській імперії гальмували розвиток економіки і культури

Західної України, перетворювали її в колоніальний придаток».

9. З яких розділів складався альманах «Русалка Дністровая»? Роз-

кажіть про зміст.

10. Що спільного й відмінного було в наддніпрянському та західно-

українському визвольному русі?

11. Охарактеризуйте українсько-польські та українсько-угорські від -

носини в Західній Україні під час революції 1848 р.

12. М. Грушевський, оцінюючи діяльність Головної руської ради, на-

звав її першим національним урядом. Обґрунтуйте (чи заперечте) спра-

ведливість такої оцінки.

13. У чом у, на вашу думку, полягали досягнення та невдачі україн-

ського національного руху в 1848–1849 рр.?