Домашнє завдання: вивчити § 18 с. 138-144 відповісти на питання с.144виконати завдання у контурних картах с.8

Поурочний план

Джерело https://gorodenok.com/урок-19-тема-московська-держава-у-xvii-ст-вс/

УРОК 19 Тема. Московська держава у XVII ст., Всесвітня історія, 8 клас

Мета: ознайомити учнів з політичними подіями в історії Росії XVII ст., показати роль простого народу у звільненні країни від загарбників; удосконалювати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, систематизувати історичні факти, працювати з таблицями.

Основні поняття та терміни: «Смутний час», «семибоярщина», «інтервенція», «Земський собор», «церковний розкол», «патріарх».

Основні дати та події:

• 1606 р. — повстання під керівництвом І. Болотникова;
• 1612 р. — розгром іноземної інтервенції;
• 1613 р. — початок правління династії Романових;
• 1645–1676 рр. — царювання Олексія Михайловича Романова;
• 1649 р. — остаточне закріпачення селян у Росії;
• 1670–1671 рр. — повстання під керівництвом С. Разіна.

Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, пакети документів.

Тип уроку: комбінований.

Додаткові джерела інформації:

1. Карамзин Н. М. История государства Российского. — М., 1987–1989.

2. Сахаров А. Н., Буганов В. И. История России с древнейших времен до конца 17 века. — М., 2002.

3. Пушкин А. С. Борис Годунов.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• називати основні стани суспільства;
• пояснювати процес становлення династії Романових;
• характеризувати напрями зовнішньої політики, досягнення культури;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

ХІД УРОКУ 19 Тема. Московська держава у XVII ст., Всесвітня історія, 8 клас

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Робота з таблицями

Заповнити хронологічну таблицю.

Подія

Дата

Іван IV заступив на престол

Помазання на царство Івана IV

Перше скликання Земського собору

Складання та ухвалення нового Судебника

Підкорення Казанського ханства

Захоплення Астрахані

Лівонська війна

Опричнина

Розорення та пограбування Новгорода

2. Заповнити логічну таблицю «Ставлення населення Московського царства до посилення державної влади», поставивши в колонці знак «+» або «–».

Стани

Посилення державної влади

Прихильники

Противники

Феодальна аристократія (князі та бояри)

Дворяни (служиві люди)

Духівництво

Селяни й городяни

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. По смерті Івана Грозного та його синів Федора та Дмитра династія Рюриковічів припинила існування. Земський собор обрав нового царя — Бориса Годунова, але його правління тривало недовго.

Московське царство зазнало іноземної інтервенції, яку вдалося здолати лише за допомогою народного ополчення. У 1613 р. на престолі затвердилася нова династія — Романових. Перший цар династії Романових — Михайло, увійшов в історію як «найтихіший».

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Причини смути

У ч и т е л ь. Деякі історики період 1598–1613 рр. в історії Московського царства визначають як час громадянської війни. У цей час відбувалася гостра боротьба за владу усередині держави.

По смерті Івана Грозного на престол заступив його середній син — Федір.

Борис Годунов, близький родич Романових, скориставшись нездатністю молодого царя керувати державою, перебрав усю владу на себе. Незабаром за нез’ясованих обставин в Угличі загинув малолітній брат Федора — Дмитро.

Ходили чутки, що його вбили люди Бориса Годунова. Прямих спадкоємців у Івана IV більше не було. По смерті Федора царем став Борис Годунов.

Учитель пропонує учням сформулювати методом «Мозковий штурм» причини Смути.

Передбачувані відповіді учнів

• господарська розруха у країні як наслідок опричнини та воєн Івана Грозного;
• зростання податків;
• династична криза — припинення династії Рюриковичів;
• боротьба боярських угруповань за владу;
• боротьба селян проти закріпачення.

У ч и т е л ь. Погіршення становища селян призвело до народного повстання під проводом Івана Болотникова.

Боротьба боярських угруповань за владу також суттєво погіршувала політичну ситуацію в країні. Цим скористалася польська шляхта, намагаючись захопити московський престол за допомогою самозванців — Лжедмитрія І та Лжедмитрія ІІ.

Самозванці Лжедмитрій І та Лжедмитрій ІІ

У ч и т е л ь. По смерті Бориса Годунова у 1605 р. Григорій Отреп’єв під ім’ям Дмитрія урочисто вінчався на царство.

Робота з історичними текстами

Учитель пропонує учням прочитати історичні тексти й відповісти на питання:

Текст 1

…Якийсь злодій…, єретик Гришко…, син Отреп’єв з Московської держави…, забіг до Литви… і назвався царевичем Дмитром…, і привели того злодія Гришка до Жигомонта короля [Сигізмунд III], називаючи його сином царя…

А той злодій бив чолом королю про поміч, щоб йому бути на Московському царстві государем; а за те чинитиметься він сам і з великою нашою державою Російською в підданстві…, і король Жигомонт… тому злодію допомогу надав многую свою казну, і людей… (Бірюльов І. М. Нова історія. Частина перша. 8 клас. — Запоріжжя: Просвіта, 2002. — С. 138).

Текст 2.

Пушкін О. С. «Борис Годунов»

Тень Грозного меня усыновила,

Димитрием из гроба нарекла,

Вокруг меня народы возмутила

И в жертву мне Бориса обрекла.

***

Но знаешь ли, чем сильны мы, Басманов?

Не войском, нет, не польскою помогой,

А мнением; Да! мнением народным.

Текст 3.

М. М. Карамзін про Лжедмитрія І

Через явну нерозсудливість самозванця любов народу до нього невдовзі охолола. Здобувши деякі пізнання у школі та у поводженні зі знатними ляхами, він вважав себе мудрецем, глузував над уявним марновірством побожних росіян, зневажливо ставився до їхньої великої побожності, не хотів хреститися перед іконами; не велів також благословляти й кропити святою водою царської трапези, сідаючи за обід не з молитвою, а з музикою. Не менше ображало росіян і благовоління його до єзуїтів, яким він у священнім Кремлі надав кращий будинок і дозволив служити латинську обідню. Пристрасний до звичаїв іноземних, легковажний Лжедмитрій не вважав за необхідне слідувати російським: прагнув в усьому уподібнюватися ляху: в одязі, у зачісці, у ході та у рухах тіла, споживав телятину, яка вважалася у нас заповідною грішною стравою» (Карамзин Н. М. История государства Российского).

Запитання

1. Як характеризують становище Московської держави поява самозванців Лжедмитрія I, а потім і Лжедмитрія II?

2. Чому російський народ повірив у порятунок царевича Дмитрія?

У ч и т е л ь. Царювання Лжедмитрія I було нетривалим. Він був приречений.

Самостійна робота з пдручником

Учитель пропонує учням самостійно опрацювати текст підручника і дати відповідь на питання:

• Чому царювання Лжедмитрія I було таке швидкоплинне?

Передбачувані відповіді учнів:

• Наблизив поляків і тим самим відштовхнув дворянство;
• не відновив Юріїв день, через що втратив підтримку селян;
• не запровадив католицизм, через що позбавився підтримки поляків;
• порушував російські традиції, через що втратив підтримку народу.

Уч и т е л ь. Після смерті Лжедмитрія I на царство посадили Василя Шуйського.

У 1608 р. сталося нове вторгнення польських загонів і козаків на чолі з новим самозванцем Лжедмитрієм II.

У Тушині зібралися козаки, дворяни, навіть ворожі Шуйському бояри. Звідси прізвисько Лжедмитрія ІІ — «тушинський злодій».

Василь Шуйський звернувся по допомогу до шведського короля. Запрошення шведів було приводом, щоб розпочалася польська інтервенція. У 1610 р. Василя Шуйського насильно постригли у ченці, а влада перейшла до семи найвидніших бояр, чиє правління отримало назву «семибоярщина».

Лжедмитрія ІІ незабаром було убито. Польські інтервенти увійшли до Москви. Московська держава опинилася на межі загибелі.

Справу визволення країни від польських і шведських загарбників взяло на себе народне ополчення на чолі з Кузьмою Мініним і князем Пожарським.

Повідомлення учнів

Учитель пропонує прослухати повідомлення учнів про Кузьму Мініна та князя Пожарського і відповісти на запитання:

1. Хто очолив боротьбу з інтервентами?

2. Чим відрізнялися перше і друге ополчення?

Початок правління династії Романових

У ч и т е л ь. Після звільнення Москви був скликаний Земський собор для виборів нового государя. Царем був обраний Михайло Федорович Романов.

По смерті Михайла Федоровича Романова російський престол посів його син Олексій Михайлович. Час його правління увійшов в історію як «бунташний»

Учитель пропонує учням ознайомитися з матеріалами підручника та заповнити таблицю «Народні повстання за часів правління царя Олексія Михайловича».

Назва виступу

«Соляний бунт»

«Мідний бунт»

Війна на чолі

зі С. Разіним

Історична обстановка

Дати

Керівники

Соціальний склад

Територія

Найважливіші події, битви

Результат

У ч и т е л ь. З метою подальшого посилення державної влади у 1649 р. Земський собор прийняв нове зведення законів «Соборне уложення», було здійснено церковну реформу, відбулося остаточне закріпачення селян.

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати історичні тексти й відповісти на запитання.

Текст 4.

Із «Соборного уложення». 1649 р.

«Так само, якщо вотчинники і поміщики почнуть государю бити чолом про своїх селян і про бобилів, що втекли, і скажуть, що їхні селяни й бобилі живуть у государевих і в дворцових селах, і в чорних волостях, або у посадах та посадських людей…, і тих селян і бобілів з розшуку віддавати за писцовими книгами… А віддавати селян і бобилів, що втекли, з перегонів за писцовими книгами всіляких чинів людей, без урочних літ.

…Буде хто почне мислити на государеве здоров’я злі справи і про те його зле задумування хто сповістить, що він на царську величність злу справу мислив і робити хотів, і таких, знайшовши, карати на смерть.Також хто буде намагатиметься царської величності Московською державою заволодіти і государем бути…, карати на смерть. За змову карати на смерть безжально».

Запитання

1. Про які зміни у становищі селян йдеться в документі?

2. Якими методами зміцнювалося самодержавство Романових?

V. Закріплення знань учнів

Тестові завдання

1. Визначте дату вінчання на царство Бориса Федоровича Годунова.

а) 1 вересня 1698 р.;

б) 1 вересня 1598 р.;

в) 20 червня 1605 р.

2. Позначте справжнє ім’я Лжедмитрія I.

а) Станіслав Ваза;

б) Григорій Отреп’єв;

в) Василь Шуйський.

3. Визначте причину підтримки Лжедмитріїв з боку народу.

а) Сподівання отримати свободу й нові землі;

б) прагнули змінити релігію;

в) сподівалися на «доброго царя».

4. Позначте ім’я глави Першого ополчення.

а) Д. Т. Трубецькой;

б) П. Ляпунов;

в) І. М. Зарецький.

5. Позначте назву тимчасового уряду часів Смути.

а) «Союз селян і дворян»;

б) «Козача рада»;

в) «Рада всія землі».

6. Позначте, до яких наслідків призвів Смутний час.

а) Захоплення російських земель Річчю Посполитою;

б) довів силу російського народу;

в) встановлення безвладдя.

7. Позначте ім’я першого царя з династії Романових.

а) Олексій Михайлович;

б) Михайло Федорович;

в) Дмитро Іванович.

8. Позначте категорії населення, інтереси яких захищало Соборне уложення 1649 р.

а) Ремісників і селян;

б) купців і поміщиків;

в) самодержавної монархії та панівної верхівки суспільства.

9. З ім’ям якого патріарха пов’язують церковний розкол?

а) Філарета;

б) Гармогена;

в) Нікона.

10. Позначте причину «Соляного бунту».

а) Заборона продажу солі на місцевих ринках;

б) вивезення значної кількості солі за кордон;

в) збільшення податку на сіль.

11. Визначте результат «Мідного бунту».

а) Відміна мідних грошей;

б) збільшення податку на сіль;

в) скасування податку на землю.

12. Визначте назву органу, створеного для управління Сибіром у 1637 р.

а) Сибірський приказ;

б) Посольський приказ;

в) Приказ Казанського палацу.

Відповіді: 1 б; 2 б; 3 в; 4 б; 5 в; 6 б; 7 б; 8 в; 9 в; 10 в;11 а; 12 а.

VІ. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Письмово відповісти на запитання «Стосунки Гетьманщини та Московського царства у XVII ст.».

3. Підготуватися до «історичного фехтування» за темою

УРОК 19 Тема. Московська держава у XVII ст., Всесвітня історія, 8 клас