Embedded Files
Д.З.: вивчити § 19 с.124-133 ?-с.132-133 виконати завдання у КК
Прослухати урок (аудіозапис) https://vimeo.com/77915826
!!! Наступне відео прошу дивитись з 54 хвилини !!!
Тема: Воєнно – політичні події Національно – визвольної війни 1652-1653 рр.
Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр., дати їм історичну оцінку; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою, джерелами інформації, виділяти головне і другорядне, робити висновки і порівняння; на прикладах героїчної боротьби українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Обладнання: підручник «Історія України. 8 клас» В.С. Власов, 2008 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 8 клас»
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Основні терміни та поняття: «Батозька битва», «Молдавські походи», «Жванецька облога».
Основні дати:
1650 р., серпень - Перший молдавський похід.
1652 р., травень - битва під Батогом.
1652р., серпень - одруження Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря Василє Лупу. Укладення молдавсько- українського союзу.
1653 р., квітень-травень - похід козацьких полків під проводом Тимоша Хмельницького в Молдавію.
1653 р., серпень-вересень - поразка українських військ під Сучавою.
1653 р., вересень-грудень - облога Жванця на Поділлі
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
· характеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр., давати їм історичну оцінку;
· показувати на карті напрямки найважливіших козацьких походів під час війни, місця найголовніших битв;
· визначати хронологічну послідовність основних подій;
· називати основні битви часів Національно-визвольної війни;
· порівнювати їх наслідки та значення;
· аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою, джерелами інформації, виділяти головне та другорядне, робити висновки й порівняння.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація знань
Бесіда за питаннями
1. Охарактеризуйте політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави.
2. Пригадайте умови Білоцерківського договору.
3. Які зміни у політичному становищі Української держави він передбачав?
Робота з картою
1. Покажіть на карті столицю гетьманської держави.
2. Як називалась Січ у 1648–1652 рр.?
3. Покажіть країни, що були союзниками козаків.
IІІ. Мотивація навчальної діяльності
Білоцерківський договір завдав тяжкого удару по Українській державі та інтересам козацтва. В Україні розпочалися антигетьманські виступи, а також масові переселення селян і козаків на територію Російської держави. Б. Хмельницький розумів, що виконання умов Білоцерківского договору підштовхує козацьку Україну до прірви. Гетьман почав енергійно готуватися до відновлення війни з Річчю Посполитою.
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота в групах
· 1-а група. За допомогою підручника опрацьовує питання про молдавські походи та визначає, з якою метою вони здійснювалися і які мали наслідки.
· 2-а група. За допомогою підручника опрацьовує питання про Батозьку битву.
Запитання
1. Які результати й наслідки мала ця битва?
2. Чи можна стверджувати, що перемога козацького війська під Батогом була реваншем за поразку під Берестечком? Відповідь обґрунтуйте.
· 3-я група. За допомогою підручника опрацьовує питання про Жванецьку облогу.
Запитання
1. Як відбувалася Жванецька облога 1653 р.?
2. Які вона мала наслідки?
Групи презентують відповіді та записують всі основні події національно-визвольної війни 1651–1653 років, що розглядалися на уроці, у хронологічну таблицю, яку вони розпочали на попередніх уроках.
Робота з історичним текстом
«У 1653 році у козацькій Україні значно загострилася внутрішньополітична ситуація, погіршилося економічне становище. роки воєнних лихоліть підірвали її господарство. Тисячі й тисячі людей були вбиті, потрапили в татарський полон, померли від голоду й жахливих епідемій холери та чуми. З 1648 року до середини 1653 року чисельність населення скоротилася майже на 40 %. Чи не вдвічі — до 40–50 тисяч козаків — скоротилося за цей час і боєздатне військо. У суспільстві накопичилася втома від війни. Помітно погіршилося і міжнародне становище Української держави. Ставало очевидним, що виграти війну з Річчю Посполитою можна лише із сильними союзниками. Після переговорів українських дипломатів у Стамбулі султан прислав Хмельницькому булаву, шаблю та інші клейноди. Це свідчило, що турецький володар погоджувався на протекцію (покровительство) над Українською державою».
Завдання
1. Охарактеризуйте міжнародне і внутрішнє становище гетьманщини наприкінці 1653 р.
2. Що змушувало Б. Хмельницького вести переговори про протекцію з іншими країнами?
На кінець 1653 р. становище Гетьманщини стало критичним. Цілі райони Правобережжя, де відбувалися воєнні дії, були спустошені. Десятки тисяч людей потрапили в полон до татар, загинули в боях, померли від голоду, епідемій холери й чуми 1650—1653 рр. За період 1648 — кінця 1653 р. кількість населення України зменшилася на 30—40 %. Розгорталося масове переселення українців з охоплених війною територій на Лівобережжя, Слобожанщину, до Московської держави та Молдови.
Поглиблювався занепад сільського господарства, ремесел, промислів і торгівлі, що унеможливлювало подальше ведення війни. У 1653 р. вперше від початку боротьби Хмельницький не зміг набрати заплановану кількість вояків до своєї армії й зіткнувся з виступами незадоволених козаків. В українському суспільстві натхнення й піднесення перших років війни поступалися місцем зневірі й розчаруванню.
Помітно погіршилося також зовнішньополітичне становище Гетьманщини. Зокрема, воно ускладнилося через помилки, допущені гетьманом в оцінці співвідношення сил у Південно-Східній Європі. Спроби Хмельницького встановити династичні зв’язки з Молдавським князівством урешті-решт призвели до появи антиукраїнської коаліції Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії та Молдови.
Уряд Речі Посполитої не вважав війну з Гетьманщиною завершеною й готувався до її продовження. Внутрішньополітичні проблеми робили очевидним той факт, що перемогти в ній Україна зможе лише за допомогою сильних союзників. При цьому турецький султан і московський цар висловлювали принципову згоду надати захист і покровительство Гетьманщині.
V. Закріплення знань учнів
Складання узагальнюючої таблиці
Становище Української держави наприкінці 1653 р.
· Загибель значної кількості людей в результаті п’яти років війни та епідемій
чуми та холери.
· Спустошення території України внаслідок тривалих військових дій з поляками, польських каральних походів, пограбування татарами.
· Занепад сільського господарства.
· Зростання невдоволення населення.
· Погіршення міжнародного становища Української держави
Бесіда за запитаннями
1) Скільки походів до Молдови було здійснено українськими військами?
2) Якими були причини Батозької битви?
3) Укладенням якого договору завершилася Жванецька облога?
4) Як змінилася кількість населення українських земель за роки Національно-визвольної війни?
5) Які держави пропонували надати захист Гетьманщині у її війні проти Речі Посполитої?
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 19
Google Sites
Report abuse