Домашнє завдання: вивчити § 11 с. 68-75 відповісти на питання с. 75 виконати завдання у контурній карті с. 5 (Хотинська битва та козацькі повстання і походи)

Презентація до уроку https://vseosvita.ua/library/prezentacia-za-temou-pohodi-kozakiv-persoi-cverti-hvii-st-petro-konasevic-sagajdacnij-vijsko-zaporozke-i-hotinska-vijna-89410.html

1 Походи козаків першої чверті ХVІІ ст.

Тема уроку. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна

Мета: визначити роль українського козацтва у боротьбі з іноземними загарбниками на початку XVII ст.; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; проаналізувати наслідки участі козацтва в Хотинській війні; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та критичного мислення учнів; продовжувати розвивати вміння працювати з історичними документами, аналізувати, робити висновки; виховувати повагу до історичного минулого України.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

Ø називати хронологічні рамки «доби героїчних походів», рік участі козацтва в поході на Москву, захоплення Кафи, Хотинської битви;

Ø показувати на карті напрямки суходільних і морських походів під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного, місця найважливіших битв;

Ø характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного;

Ø визначити наслідки участі козаків у Хотинській війні;

Ø давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їхнє місце в історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник В. С. Власов «Історія України 8 клас», портрет

П. Конашевича-Сагайдачного, мультимедійна дошка, комп’ютер.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Бесіда за запитаннями

1. З якою метою було створено реєстрове козацтво? Які воно мало права?

2. Якими були причини козацьких повстань кінця ХVІ ст.?

3. У чому полягає історичне значення цих повстань?

4. Доведіть, що наприкінці ХVІ ст. козацтво перетворилося на провідну суспільну силу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Мотивація навчальної діяльності

Набіги татар на Україну почалися ще з 1482 року, коли хан Менглі-Гірей з ордою спустошив Київ. З того часу турки і татари чинили безперешкодні спустошливі напади на Україну. Хто їм міг протистояти? Авжеж, козаки! До початку XVII ст. козаки перетворились на могутню силу. Що на це вказувало? (відповіді учнів) Османська імперія та її васал Кримське ханство почувалися впевнено, міцно та надійно, вони були непереможними в очах європейської спільноти. Та настав час, коли їхня могутність похитнулась.

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся чому початок ХVІІ ст. увійшов у історію козацтва як «доба героїчних походів»? Хто такий Петро Конашевич-Сагайдачний? Які наслідки мала участь козаків у Хотинській війні?

Учні записують в зошити план уроку

План уроку

1. Героїчні походи козаків першої чверті ХVІІ ст.

2. Діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

3. Участь козаків у Хотинській війні.

1. Героїчні походи першої чверті ХVІІ ст.

Метод «Мозковий штурм»

Учитель. Пригадаймо, яким було становище на південному кордоні України в кінці ХVІ ст.

(Відповіді учнів)

Учитель. Початок ХVІІ ст. увійшов у історію козацтва як «доба героїчних походів». Це період особливо вдалих морських походів козаків на турецькі фортеці.

Самостійна робота.

Використовуючи підручник та історичний атлас, учні позначають на контурній карті місця, куди здійснювали походи козаки.

Робота з документом

Учитель. У своїй книжці «Подорожі», що вийшла друком у 50-х роках ХVІІ ст. у Римі, італійський мандрівник, письменник П’єтро делла Валле писав: «Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли б козаки… В усякому разі, вони зараз на Чорному морі є такою значною силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком контролюватимуть… Після серйозних роздумів про їхній стан, про їхні політику й звичаї я не маю сумніву щодо того, що з часом вони створять могутню республіку, бо, на мою думку, навіть уславлені спартанці, не кажучи вже про сицилійців, карфагенян і навіть римлян, не починали так знаменито і вдало».

Запитання до документа

1. Як характеризує козаків у своїй книжці італійський мандрівник?

2. Чи погоджуєтесь ви з думкою П. делла Валле, що козаки зможуть з часом створити власну державу?

(Відповіді учнів)

2. Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного

Учитель. Доба героїчних походів козаків тісно пов'язана з діяльністю видатного полководця і державного діяча гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Початок його гетьманування припав на 1616 р. На гетьманство П. Конашевича-Сагайдачного обирали кілька разів. Якуб Собеський, польський мемуарист, писав про українського гетьмана: «В очах прийдешніх нащадків він гідний стати в один ряд із найбільш видатними людьми свого часу… Це була людина сміливого розуму, що шукала небезпек, що не шкодувала життя: перший у нападі, у відступі останній».

Петро Конашевич-Сагайдачний народився в 1570 році. Походив із шляхетського роду з-під Самбора в Галичині, навчався в Острозькій академії, згодом подався в козаки, де його обрали гетьманом. Своє прізвисько Сагайдачний дістав від слова «сагайдак» (колчан для стріл), бо вмів добре стріляти з лука. За 52 роки свого життя його знала не тільки вся країна, а й уся Європа й Азія. Він увійшов в історію України як один з найбільш видатних козацьких гетьманів, талановитий український дипломат, полководець і державний діяч.

Робота в групах на основі тексту підручника.

Перша група характеризує політичну діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, друга – військову, третя – просвітницьку.

Відповіді представників груп

Метод «Прес»

Яку роль, на вашу думку, відіграв П. Конашевич-Сагайдачний в утвердженні авторитету українського козацтва?

3. Участь козаків у Хотинській війні

Учитель. Яскравим свідченням дипломатичного хисту та військового мистецтва П. Конашевича-Сагайдачного стала участь козаків під його проводом в Хотинській війні.

У 1614 – 1618 pp. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів західного й південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії у відповідь викликали спустошливі татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614 – 1621 pp.

У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була розбита турками під селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Було зібрано величезну армію, яку очолив сам Осман II. Король Речі Посполитої Сиґізмунд III звернувся по допомогу до австрійських Габсбурґів і Папи Римського, але не отримав її. Унаслідок цього Сиґізмунд III був змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.

У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода, який мав прізвисько Бородавка, заявив, що надасть допомогу лише за умови визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.

У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржищевим і Білою Церквою, зібралася козацька рада. Урахувавши небезпеку, що загрожувала Україні, козаки прийняли рішення взяти участь у поході проти турок разом із поляками, а для узгодження умов допомоги направити до короля посольство на чолі із Сагайдачним.

Робота з документом (підручник, ст. 87)

Запитання до документа

1. Які події описує джерело?

2. Які рядки свідчать про дипломатичні заходи П. Конашевича-Сагайдачного й козацького посольства у Варшаві?

3. Як уривок з листа характеризує роль українського козацтва у політичному житті тих часів?

Учитель. Із Варшави Сагайдачний повернувся в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч козакам, які з боями пробивалися під Хотин. Сагайдачний натрапив на турків і з простріленою рукою ледве добрався до своїх. На скликаній раді він розповів про обіцянки польського уряду. Козаки, невдоволені командуванням Бородавки, позбавили його влади й обрали новим гетьманом Сагайдачного.

Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом II. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого більше ніж 40 тисяч становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 p., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

У результаті героїчних дій козаків під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками. Престиж Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу сприяла активізації визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького поневолення.

За умовами досягнутого миру, Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.

Для гетьмана Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою в полководницькій кар’єрі. Унаслідок отриманого поранення він захворів і через кілька місяців помер.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда за запитаннями

1. Чому козацькі експедиції перших десятиліть XVII ст. називають «добою героїчних походів»?

2. Передчасну смерть П.Сагайдачного сприйняли в Україні як велику втрату. Із приводу цієї сумної події ректор Київської братської школи Касіян Сакович написав «Вірші на жалісний погреб...», у яких оспівав безсмертні подвиги, славу й доброчинства гетьмана.

На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане!

Ні, вона у забутті, певно, не постане;

Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть,

Доти справи всі твої славно будуть линуть.

Не впадеш у глибину безличну,

Не загинеш у літах – маєш славу вічну!

Завдання

1. Як за наведеним уривком оцінювали діяльність гетьмана II Конашевича-Сагайдачного його сучасники? Свої міркування підтвердьте конкретними фактами.

2. Дайте власну оцінку постаті гетьмана,

V. Підсумки уроку

Учитель. У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть XVII ст. став гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Під час Хотинської війни запорозьке козацтво засвідчило свою здатність відігравати роль впливового чинника міжнародного життя.

Учитель підсумки роботи учнів на уроці й оцінює результативність їхньої участі в ньому

Метод рефлексії

ü Я можу…

ü Я навчився…

ü Я знаю…

Відповіді учнів

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника

2. Відповідати на запитання після параграфа

3. Знайти інформацію про увічнення пам’яті гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного в Україні та за її межами.

Поурочний план

Джерело: https://naurok.com.ua/urok-z-istori-ukra-ni-u-8-klasi-na-temu-pohodi-kozakiv-persho-chverti-hvii-st-petro-konashevich-sagaydachniy-viysko-zaporozke-i-hotinska-viyna-10203.html

Тема. Українське козацтво у першій половині XVII ст. Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

Мета.

навчальна - пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст. називають “добою героїчних походів” українського козацтва; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; визначати значення й наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні; роль українського козацтва в першій чверті ХVІІ ст. в боротьбі з іноземними загарбниками на початку ХVІІ ст.;охарактеризувати історичний портрет та діяльність гетьмана Петра Кононовича Конашевича-Сагайдачного; розповісти про морські походи козаків у першій половині ХVІІ ст..; вчити аналізувати історичні події; розкрити наслідки участі козаків у Хотинській війні;

розвиваюча – удосконалювати набуті вміння та навички роботи з історичною картою та підручником, вміння працювати з тестовими завданнями; вміння аналізувати, узагальнювати та виділяти головне серед історичних фактів, стисло характеризувати історичну особу та визначати її роль у історичному процесі;

виховна – виховувати патріотизм, наполегливість у роботі, повагу до історичного минулого українського народу.

Основні поняття: яничари, каторга, доба героїчних походів, Кафа, Хотинська війна.

Навчально-методичне забезпечення: Власов В. С. Історія України. 8 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. / В. С. Власов,- Київ «Генеза» 2008, презентація, історична карта, роздатковий матеріал, відео матеріали.

Тип уроку: урок засвоєння н ових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Добрий день мої шановні учні! В мене в руках парасолька. Як Ви думаєте навіщо вона мені?(відповіді учнів) А парасолька для того, аби ніяка мряка,похмура погода не обтяжила і не зіпсувала сонячного настрою, який я сподіваюся буде царювати у нас сьогодні на уроці.

Девіз уроку: Зібратися разом – це початок,

Триматися разом - це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Досягти успіху можна за умови

Настанова учителя на роботу.

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Метод «Аукціон пам’яті»

Якомога більше назвати подій, дат,осіб,назв пов’язаних із темами вивченими на попередніх уроках

Прийом роботи учнів із використанням уривку з вірша (між предметні зв’язки).

Оспівуючи славні перемоги запорожців Шевченко використовує рефрен «було колись»

Було колись – в Україні

Ревіли гармати;

Було колись – запорожці

Вміли панувати!

Панували,добували

І славу і волю -

Минулося, осталися

могили по полю! Т. Шевченко

прослухати цей уривок та висловити свої думки, чому саме для сьогоднішньої теми уроку взято ці вірші.

Могили ці – і свідки колись гучної слави і нагадування сучасникам, що втрачене можна відновити, бо такі люди як запорожці і зараз є, бо дух народу не знищенийВисновок: Отже, в кінці ХVІ ст. козаки остаточно утвердилися, як основні захисники українських земель від турецько-татарських набігів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Ми продовжимо вивчати історію «Українських земель в першій половині XVII ст. ».

І тема сьогоднішнього уроку:

«Українське козацтво у першій половині XVIIст. Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Участь козаків у Хотинській війні».

Метод «Прогнозування».

-Які питання у вас виникають,коли ви читаєте тему нашого уроку?

На уроці ви повинні запам’ятати:

· Передумови морських походи козаків у першій половині ХVІІ ст..;

· Значення українського козацтва в боротьбі з іноземними загарбниками

· Історичного діяча Петра Конашевича-Сагайдачного;

· Роль та наслідки участі козацтва у Хотинській війні.

ІV.Вивчення нового матеріалу.

1.Українське козацтво у першій половині XVIIст.

Розповідь учителя.

На початку XVII ст. українське козацтво набуває сили й відіграє роль важливого чинника не лише в Речі Посполитій, а й на міжнародній арені. Козацтво стає основною перешкодою для турецько-татарських нападів на українські землі, захищаючи їх від набігів і водночас здійснюючи походи до татарських і турецьких володінь у відповідь. Це створює чимало ускладнень у стосунках Речі Посполитої з Кримським ханством та Османською імперією, але водночас сприяє тому, що козацтво стає відомим у Європі. У ньому вбачають захисника європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу.

На початку XVII ст. татарські війська неодноразово з’являлися на українських землях, «умиваючись,— за свідченням сучасника,— по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем». На українських землях татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах.

Від кінця XVI ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорозькій Січі, стало не лише захищати українські землі, а й здійснювати воєнні походи до Кримського ханства й причорноморських володінь Османської імперії.

Робота з документом

Із маніфесту митрополита Іова Борецького (1620 р.)

«[Козаки] до того ж мають на меті невільників визволяти... І воістину християнству поневоленому на всьому світі ніхто після Бога добродійства такого великого не виказує, як... військо Запорозьке своєю мужністю і своїми перемогами. Що інші народи словом і бесідами виборюють, те козаки ділом самим доводять».

Запитання до документа

1) З якою метою козаки здійснювали напади на ворогів?

2)Як автор говорить, про козаків?

Метод «Гімнастика для розуму»

Робота з термінами і поняттями

Ясир (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.

Гарем — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.

Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.

Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.

Запис визначень у словничок.

2. «Доба героїчних походів».

- Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів українського козацтва. Саме в цей період були здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії, що рознесли славу про козаків на всю Європу. Здобуті в них перемоги засвідчили, що козаки були неперевершеними майстрами морських боїв.

Робота з підручником і додатковою літературою (роздатковий матеріал на партах).

Відомий сучасний український історик Володимир Сергійчук детально вивчив «добу героїчних походів» запорізьких козаків під проводом гетьмана Петра Сагайдачного та його наступників.

1. Проаналізуйте наведений нижче уривок з книги В. Сергійчика

«Морські походи запорожців» та нанесіть на карту згадані міста.

2. Стрілками позначте напрями цих походів, над стрілками надпишіть відповідні роки.

1602 року. На тридцяти чайках і кількох галерах, відбитих у турків, запорожці мали великий бій біля Кілії. Захопивши ще одну галеру в турків і кілька купецьких суден, козаки ввійшли до місця впадіння Дністра у Чорне море.

1603 року. Запорожці здійснили похід у Крим.

1606 року. Найпомітнішою подією того року залишилося взяття Варни. Козаки взяли трофеї – більш як на 180 тис. золотих. Після цього було штурмом взято сильно укріплену фортецю Кафу.

1607 року. Під Озю (Опаковим) запорожці на чолі з П. Сагайдачним розігнали десять турецьких сторожових кораблів.

1608 року. Козаки «дивною хитрістю» здобули Перекоп та захопили ворожі гармати, визволили значну кількість християн.

1612 року. Восени запорожці спільно з донцями знову побували під Гезлевим, де успішно громили татар.

1614 року. Наприкінці липня запорожці здійснили похід 40 чайками під Трапезунд (Трабзон), а потім напали на Синоп. При цьому було знищено турецький арсенал, попалено все, що було – великі кораблі, галери.

1616 року. 2 тисячі запорожців на чолі з Петром сагайдачним спалили Кафу, визволили велику кількість українських бранців, що були підготовлені для продажу.

1621 року. Спільний похід 1300 донських козаків і 400 запорожців на місто Різа. Цього разу козаки зазнали великих втрат.

В червні-липні цього ж року козаки здійснили успішний похід на столицю Блискучої Порти – Стамбул.

1623 року. Тисяча запорожців і донців на 30 човнах наблизилися до Керчі, потопивши ще одне судно, захопивши багато татар.

Зробіть висновки за результатами проведеної роботи.

Метод «Читаємо – думаємо – узагальнюємо»

Прочитати опис тактики морського бою козаків з турками і надати відповіді на запитання.

Що означають записи? 1 год, 24.00;2,5;4км 444м

ВИСНОВОК. Морські походи козаків мали важливе значення. Вони сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. Водночас, хоча ці походи відігравали позитивну роль, далеко не завжди вони були вмотивовані лише благородними намірами визволення побратимів, війни за віру тощо. Для запорожців вони також були шляхом здобуття засобів для існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.

Фізкультхвилинка Історична реконструкція

1.Козаки беруть штурмом турецьку галеру

2. Опускають на своєму човні щоглу

3. Визначають напрямок вітру

4. Намагаються плисти так, щоб сонце до вечора було у них за спиною.

3. Гетьман П.Конашевич – Сагайдачний та його значення в історії.

- Доба героїчних походів українського козацтва стала періодом діяльності відомого гетьмана українського козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного.

Постать в історії (відео матеріал).

Скориставшись методом «Павутина слів» охарактеризуйте Сагайдачного як воїна, політика, мецената за допомогою слів підказок.

(додаток 1)

4.Українські козаки у Хотинській війні 1621 р.

Перегляньте відео про участь українських козаків у Хотинській війні і застосовуючи метод «Коло знань» дайте відповіді на запитання

Відео матеріал (Козаки 5 серія).

Коло знань

V. Закріплення нових знань учнів.

Метод Машина часу

Якби Сагайдачний потрапив у наше сьогодення

Щоб його вразило..

Щоб його обурило…

Щоб викликало задоволення…

З якими б словами звернувся до всіх присутніх?

VІ. Підсумки уроку. Рефлексія

Заключне слово вчителя.

У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

Петро Сагайдачний сприяв піднесенню національно-патріотичних почуттів козаків. Був відважним воїном, розумним політиком та покровителем української культури.

У Хотинській битві 1621року запорозьке козацтво підтвердило свою здатність відігравати роль впливового чинника міжнародного життя.

n Протягом уроку я мав змогу дізнатись …

n Особливо сподобалось …

n Я навчився …

n Для себе зробив такі висновки …

n Тепер я зможу …

VІІ. Домашнє завдання.

1. Читати параграф 11 підручника.

2. Вивчити основні дати та поняття.

3. Скласти сенкан зі словом «Гетьман»