Домашнє завдання: вивчити § 6 с. 43-51 відповісти на питання с. 51 виконати завдання у контурній карті до с. 7

Поурочний план

Джерело: https://www.schoollife.org.ua/1004-2016/

Тема «Володимир Великий».

Мета: охарактеризувати князя Володимира як державного діяча; проаналізувати його зовнішню й внутрішню політику; сформулювати значення проведених князем реформ;

розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти та події, оцінювати їхнє значення; працювати з історичними джерелами, картою;

виховувати шанобливе ставлення учнів до історичного минулого, любов для Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира, почуття гордості за свій народ та приналежність до українського етносу.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь

Обладнання: атлас, підручник Ю.Ю.Свідерський, Т.В.Ладиченко,Н.Ю.Романишин «Історія України для 7 класу».

Основні терміни та поняття: реформи, посадники, централізація, язичництво, ідоли, капища, християнство, Десятинна церква.

Основні дати: 980—1051 рр. — князювання Володимира Великого, 980 р. — спроба реформувати язичництво, 988 р. — запровадження християнства як державної релігії, 996 р. — завершення будівництва Десятинної церкви.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Початок правління Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі

2. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого

3. Запровадження християнства як державної релігії

ІV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

І. Організація навчальної діяльності

Інформую учнів про результати тематичного оцінювання проведеного на попередньому уроці, повідомляю про початок вивчення розділу ІІ «Київська Русь наприкінці Х ст. - у п .п ХІ ст.». Після цього оголошую тему й основні завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Дидактична гра «Впізнай про кого з князів йде мова».

2. Походить із східнословянського племені полян. На старокиївській горі засновує місто Київ, яке стає центром східнословянських племен.(Кий).

3. Перший киівський князь, який прийняв християнство. Здійснив походи на Візантію.Прийняв титул кагана.(Аскольд).

4. Захоплює Київ, вбивши київського князя. Прибив свій щит до воріт Царгороду,уклав вигідні торгові договори.(Олег).

5. Здійснював військові походи на древлян та уличів. Збільшив збір данини. За свою жадібність поплатився життям.(Ігор).

6. Княгиня, що першою прийняла християнство, здійснивши візит до Константинополя.Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. (Ольга).

7. Майже все життя провів у походах, щоб розширити кордони Київської держави. Направляючись у похід свого ворога , попереджував «Іду на ви…»(Святослав).

2. Історичний диктант.

1). Як називалася релігія давніх слов’ян до Х століття? (Язичництво)

2). На землях якого східнослов’янського племені виник Київ? (Племені полян)

3). На честь кого за легендою названо місто Київ? (Князя Кия)

4). Як називалося військо князя? (Дружина)

5). Як називався торговий шлях, що пролягав через Київ до Візантії? (З варяг у греки)

6). Як називалася правляча династія на Русі до 882 року? (Києвичі)

7). Засновником якої династії став князь Ігор? (Рюриковичі)

8). Від чого зазнав поразки князь Ігор під час морського походу на Візантію в 941 році? (Грецького вогню)

9). Як називався збір данини на користь князя? (Полюддя)

10). Яку першу державну реформу здійснила княгиня Ольга? (Податкову)

11). Як називалися розміри данини, встановлені княгинею Ольгою? (Уроки)

12). Хто з київських князів став першим християнином і здійснив першу спробу хрещення Русі? (Аскольд)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Початок правління Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі

Слово вчителя. Володимир Святославич (Великий) — позашлюбний син князя Святослава Ігоровича та Малуші (ймовірно, дочки деревлянського князя Мала) — ключниці матері Святослава Ольги, великої княгині київської. Від 969 р. князював у Новгороді Великому. Після загибелі в міжусобних зіткненнях братів Ярополка й Олега посів у 980 р. київський княжий стіл за підтримки свого дядька (брата Малуші) Добрині. Політика Володимира вже як великого князя київського була спрямована на централізацію держави, об’єднання розрізнених східнослов’янських племен. Переміг у боротьбі між братами за батькову спадщину й у 980 р. став єдиновладним правителем Русі. У роки його князювання фактично завершилося формування державності Київської Русі. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор.

Жваві дипломатичні відносини на рівні обміну посольствами Володимир мав із Німеччиною, Римом, Вірменією, дружні відносини — із мадярами, поляками, чехами.

Володимир розгорнув багатогранну культурну діяльність. За його правління збудовано головний храм Русі — Десятинну церкву Богородиці та місто Володимир; споруджувалися кам’яні церкви в Чернігові, Тмутаракані, засновувалися школи для підготовки духовенства, виникали численні монастирі, у яких зосереджувалися перекладачі грецьких книг, літописці, лікарі, іконописці. За Володимира істотно розширилися межі самого Києва, а на порубіжжі держави будувалися фортеці. Відбувалася реформа фінансової системи — з’явилися карбовані золота і срібна монети, виготовлені на кшталт візантійських. Пом’якшилися суспільні відносини, викорінювалося багатожонство, змінювалися ставлення до жінки, погляди на рабство. Наприкінці життя Володимир став найшанованішою особою в Київській Русі. У XIII ст. православна церква канонізувала його як рівноапостольного й зарахувала до лику святих.

Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов’янські землі, Володимир своїми військовими походами 981—993 рр. завершив тривалий процес формування території Давньої Русі. Князь приєднав до складу держави союзи східнослов’янських племен і племінні княжіння хорватів і дулібів (981 р.), в’ятичів (982 р.), радимичів (984 р.) та ін. Володимир відвоював у Польщі загарбані нею Червенські міста. Таким чином, територія держави Володимира в цей час охоплювала вже близько 800 тис. км2 і простягалася на північ до Чудського, Ладозького й Онезького озер; на півдні — до басейнів річок Дону, Росі, Сули і Південного Бугу; на сході — до межиріччя Оки та Волги і на заході — до течії Дністра, Західного Бугу, Неману та Західної Двини.

Робота з картою

1) Покажіть на карті кордони Київської Русі за правління Володимира Великого (Карта «Київська Русь за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого» (с. 5) атласу).

2) Визначте наслідки та історичне значення цих змін.

3) Назвіть нові міста, засновані князем Володимиром. Покажіть їх на карті.

2. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.

Слово вчителя. Володимир Святославич першим із київських князів став карбувати власні монети. Златник Володимира важив 4,2 г і був рівний за вартістю візантійській номісмі та мусульманському динару. Це була високохудожня монета з гербом-тамгою тризубом, портретом князя та словесною легендою. На зворотному боці розміщувалося зображення Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі — а се його срібло». Пізніші срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб.

Робота з підручником

Використовуючи матеріал підручника С.58-62, заповніть таблицю «Реформи Володимира».

Зразок заповненої таблиці

Реформи Володимира

Реформа

Зміст

Наслідки

Адміністративна

Ліквідація племінних князівств та злам сепаратизму місцевої племінної верхівки шляхом передачі влади на місцях намісникам князя — його синам або довіреним особам серед старших дружинників

Послаблення ролі родоплемінної знаті, заміна родоплемінного поділу держави на територіальний

Військова

Усунення із провідних ролей у дружині варязьких найманців, відмова від опори на племінні військові формування та утворення найманого війська, надання найманцям земельних наділів за несення військової служби у віддалених районах

Створення відданого князю війська, формування верхівки військової знаті з місцевого населення

Судова

Прийняття «Уставу земляного»; розмежування княжого й церковного судочинства; запровадження, а згодом скасування смертної кари, яка не застосовувалася в Русі до монгольського завоювання

Формування передумов для створення в майбутньому першої збірки законів

Фінансова

Карбування за візантійським зразком перших золотих і срібних монет (златників і срібників)

Початок формування фінансової системи

Слово вчителя. Основні зусилля внутрішньої політики В.Великого були зосереджені на розбудові держави,формування якої загалом було завершено.

Зовнішня політика Володимира Великого.

Прилучення Київської держави до християнського світу сприяло налагодженню тісніших відносин із багатьма державами. Крім Візантії, до партнерів Русі тоді належали Чехія, Угорщина, Польща, Германська імперія, Болгарія. Жваві відносини зав’язалися з Римом як центром християнської церкви.

Особливе місце у зовнішньополітичній діяльності Володимира посідали відносини з печенігами. Задля охорони від їхніх нападів Володимир ініціював створення нової системи оборони. За його задумом, та система мала складатися з потужних земляних укріплень і низки фортець на південному кордоні Руської держави. У зовнішній політиці князь Володимир доклав чимало зусиль для зміцнення міжнародного авторитету своєї держави.

3.Запровадження християнства як державної релігії

Слово вчителя. Найголовнішою заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. Володимир з усією гостротою усвідомлював роз’єднаність усередині держави, етнографічне й культурне тло якої складали десятки чи навіть сотні племен і релігій. Він вишукував засади для їхнього політичного й ідеологічного єднання. Не без впливу християнської громади, що виникла в Києві ще за часів Аскольда і Діра, та бабусі-християнки — княгині Ольги — Володимир прийняв хрещення й одружився з грецькою принцесою Анною, дочкою візантійського імператора Романа ІІ, сестрою візантійських братів-імператорів Василія II Болгаробійця та Константина (скориставшись для цього політичною нагодою: у 987 р. війська Володимира допомогли братам-імператорам придушити заколот на чолі з воєначальником Вардою Фокою). У 988—990 рр. князь запровадив християнство як державну релігію, що відкрило перед Київською Руссю широкі перспективи економічних і культурних зв’язків як із Візантією, так і з країнами Західної Європи.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ», дайте відповіді на запитання.

…Пішов Володимир з військом на Корсунь, город грецький… І ввійшов Володимир у город, і дружина його. І послав Володимир [послів] до цесаря Василія і Константина, говорячи так: «Осе город ваш славний я взяв. Та чую ось я, що сестру ви маєте, дівчину. Тож якщо її не оддасте за мене, то вчиню вашому городу [те], що й сьому вчинив». І, це почувши, опечалились цесарі, [і] послали [йому] вість, так говорячи: «Не належить християнам заміж виходити за поган і оддавати за них. Якщо ж ти охрестишся, то візьмеш її, і дістанеш царство небесне, і з нами єдиновірцем будеш. Якщо ж сього не вчиниш — не зможемо ми віддати сестри своєї за тебе». І, це почувши, Володимир мовив: «Скажіте обом цесарям так: "Я охрещусь, тому що раніше від сих днів іспитав я закон ваш, і він мені єсть до вподоби, і віра ваша, і служба. Бо мені розповіли послані нами мужі”»… Охрестився ж він у церкві святої Софії. Корсунь же він оддав грекам як віно за цесарицю, а сам вернувся до Києва… І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями… І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли… і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли»… І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили… А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його… І, це сказавши, повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі…

1) Коли відбулися описані в джерелі події?

2) Які події передували прийняттю християнства Володимиром?

3) Що ви дізналися про хрещення князя Володимира? У якому місті відбулася ця подія?

4) Поясніть, чому Володимир наказав так жорстоко вчинити з ідолами язичницьких богів.

5) Як і де відбулося хрещення киян? У якій атмосфері воно проходило?

ІV. Закріплення нових знань учнів

1. Вікторина.

- Хто був батьками Володимира?

- Як звали брата Володимира, після перемоги над яким він посів київський престол?

- Якого року це сталося?

- Як називалася реформа, проведена Володимиром, з метою зміцнення князівської влади й посилення зв’язків із землями?

- Як називалася система укріплень на кордонах держави, споруджена за наказом князя?

- Яку назву мав звід законів усного звичаєвого права, запроваджений Володимиром?

- Як називалася перша кам’яна церква, споруджена у Києві за наказом Володимира ?

- Чому вона так називалася?

- Як називалися гроші, які карбувалися за князя Володимира?

- Що було зображено на цих монетах?

- Коли помер Володимир Великий?

2.Проблемне завдання:

Чому князя Володимира Святославовича історики назвали Великим, церква – Святим, а народ – Красним Сонечком?

V. Підсумки уроку

Учитель стисло нагадує учням провідні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

VІ. Домашнє завдання

Вивчити параграф № 6; скласти історичний портрет Володимира Великогоза такою схемою:

1. Роки життя і правління князя.

2. Основні цілі і завдання правління.

3. Опис зовнішності і характеру князя.

4. Основні події його князювання.

5. Підсумки правління.

6. Обгрунтувати власну думку про характер, вчинки, дії князя.

Додатки

Портрет Володимира Великого

Тисівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Володимир Великий

(Модель уроку,7 клас)

Вчитель

Пилипів О.А.