Домашнє завдання: вивчити § 48 с. 219-223 відповісти на питання с.223 повторити § 43-49

https://uk.wikipedia.org/wiki/Гай_Юлій_Цезар

Поурочний план

Джерело http://metodportal.com/node/43106

Тема. Історичний портрет Цезаря.

Мета: визначити риси характеру Цезаря; дати оцінку його діяльності; розкрити причини встановлення диктатури Гая Юлія Цезаря; на основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації вчити учнів самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляти результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоювати складніші способи вивчення історичного минулого; формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково – дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту; забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.; виховувати почуття любові до історії.

Очікувані результати:

за писемними історичними джерелами розповідати про риси характеру Гая Юлія Цезаря; складати історичний портрет Цезаря; оцінювати внесок Цезаря в розвиток Стародавнього Риму; оцінювати полководницьку та політичну діяльність Цезаря, використовуючи свідчення історичних джерел; називати вислови Цезаря, які згодом стали крилатими; висловлювати міркування про роль Гая Юлія Цезаря в історії стародавнього світу.

Тип уроку: урок формування предметних умінь і навичок учнів.

Форма проведення: практичне заняття.

Хід уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

- Коли і як Цезар став великим полководцем?

- Чому Цезар став наступним римським імператором?

ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів. (Фаза актуалізації)

Мозковий штурм «Історичний портрет»

На основі уже набутих знань учні пропонують питання, які вони б хотіли дізнатись при складанні історичного портрету Цезаря, вчитель записує, при потребі доповнює.

Як скласти історичний портрет

1. Як відбувалося становлення собистості історичного діяча.

1.1. Де і коли він народився?

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

1.3. Як формувалися його погляди?

2. Особисті якості й риси характеру.

2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3. Діяльність історичного діяча.

3.1. Охарактеризуйте основні справи його життя.

3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які — ні та чому?

3.4. Хто були його друзі, а хто вороги та чому?

3.5. Якими були наслідки його діяльності:

а) для сучасників;

б) для нащадків?

3.6. 3а що людство вшановує цю людину?

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності?

ІV. Виконання практичної частини уроку. (Фаза побудови знань)

(Т) таблиця

Учням пропонується поділити листок пополам ( або намалювати на листку велику букву Т). В одній половині таблиці записати всі аргументи за, в іншій – протилежні.

Інформаційні картки.

Група 1.«Його готовності наражати себе на небезпеку не дивувалися, знаючи його честолюбність, та всіх вражала його здатність витримувати незгоди, які, на перший погляд, перевищували його тілесні сили, бо він був слабкої статури, з білою й ніжною шкірою, страждав від головного болю... Проте він не посилався на слабке здоров’я, щоб вести розніжене життя. Навпаки, військова служба правила йому за ліки від слабосилості. Він прагнув частими походами, простим харчуванням, постійним перебуванням під відкритим небом і різними перешкодами подолати свою кволість і загартувати тіло.

Юлій Цезар. Сучасний пам’ятник у м. Римині (Італія).

Розповідають, що коли Цезар перейшов Альпи і їхав через якесь нужденне містечко з нечисленним населенням, друзі, сміючись, жартома запитали: «Невже й тут мають місце змагання за посади, суперництво за перше місце і чвари серед знаті?». На це Цезар цілком поважно відповів: «Щодо мене, то я волів би бути тут першим, ніж у Римі другим». Іншим разом, уже в Іспанії, читаючи на дозвіллі якусь книжку про Александра Великого, Цезар надовго поринув у глибоку задуму, потім навіть пустив сльозу. Здивовані друзі запитали його про причину цього. Тоді він відповів їм: «Невже вам не здається, що немає в мене підстави для смутку, якщо Александр у моєму віці правив стількома народами, а я досі не здійснив жодного славетного подвигу?» (Плутарх).

Група 2.«До друзів він був завжди уважний і добрий: коли одного разу він їхав з Гаєм Оппієм через глухий ліс і того звалила раптова хвороба, він поступився йому єдиним дахом, а сам ночував на голій землі під відкритим небом. А коли він уже був при владі, то деяких людей найнижчого звання він підніс до почесних посад і у відповідь на закиди прямо сказав, що, якби він був зобов’язаний своїм становищем розбійникам і головорізам, він і їм відплатив би з такою самою вдячністю. Про його велику пристрасть до вишуканості й розкоші повідомляє багато хто. Так, говорять, що він заклав і відбудував за великі гроші віллу біля озера Немі, але вона не зовсім йому сподобалася, і він зруйнував її дощенту, хоча був ще бідний і в боргах. Гарних і вчених рабів він купував за такими нечуваними цінами, що сам ніяковів і забороняв записувати їх у книги» (Светоній).

Група 3.«...Зовсім інакше склалося його подальше життя, коли йому довелося вести війни й ходити в походи, наслідком яких стало завоювання Галлії. Він виявився воїном і полководцем, який ні в чому не поступається жодному з найбільш гідних подиву та найвидатніших воєначальників світу - усіх їх Цезар своїми подвигами перевершив. Так, одні з них не можуть рівнятися з ним щодо суворості місць, у яких він змушений був воювати, других він перевершив розміром завойованої країни, третіх - кількістю й силою переможених ворогів, четвертих - труднощами, яких зазнав, воюючи з дикими й віроломними племенами, п’ятих - людяністю та милосердям у поводженні з полоненими, шостих - щедрістю та вдячністю своїм воїнам і, нарешті, всіх - тим, що виграв найбільше битв і знищив найбільшу кількість ворогів.

Серед своїх воїнів Цезар користувався такою любов’ю й відданістю, що навіть люди, які під іншим керівництвом нічим особливим не відзначалися, показували небачену відвагу й ішли у вир небезпек заради слави Цезаря.

Бойовий дух і славолюбство (серед вояків) Цезар сам виховував і підтримував насамперед тим, що щедро роздавав нагороди й почесті, даючи цим зрозуміти, що нагромаджує на війнах багатства не для власної розкоші й утіхи, а береже їх як загальне добро для відзначень за ратні заслуги, за собою лишаючи тільки право нагороджувати тих, хто цього заслуговує» (Плутарх).

Група 4.«Закінчивши війну, він відсвяткував п’ять тріумфів: кожен зі своєю особливою розкішшю й оздобленням.

Своїм старим легіонерам він видав зі здобичі по двадцять чотири тисячі сестерціїв, не рахуючи двох тисяч, виплачених ще на початку міжусобної війни. Він наділив їх землею, але не суцільною смугою, щоб не зганяти колишніх власників. Народу він роздав по десять мір зерна і по стільки ж фунтів оливкової олії, грошима ж - по триста сестерціїв, обіцяних раніше, і ще по сотні за те, що довелося чекати. Додатково він влаштував бенкет, а також роздавав м’ясо, а після іспанського тріумфу - ще два обіди.

Видовища він улаштовував найрізноманітніші: і битви гладіаторів, і театральні вистави по всіх кварталах міста й усіма мовами, і перегони в цирку, і змагання атлетів, і морські битви...

Потім він зосередився на впорядкуванні державних справ. Він оновив сенат, до старих патриціїв додавши нових. Вибори він поділив з народом: за винятком здобувачів консульства, половину кандидатів обирали за бажанням народу, половину - за призначенням Цезаря.

Число дармових харчувальників хлібом скоротив із трьохсот двадцяти тисяч до ста п’ятдесяти тисяч. Крім того, вісімдесят тисяч громадян він розселив по заморських колоніях.

Він запровадив суворіші покарання злочинців... Суд він правив надзвичайно ретельно і строго. Тих, хто був засуджений за здирництво, він навіть виганяв із сенаторського стану.

Він приймав почесті понад усяку міру: беззмінне консульство, довічну диктатуру, піклування про звичаї, наймення батька вітчизни, статую серед царських статуй, місце на підвищенні в театрі, - він навіть дозволив на свою честь ухвали, що перевершують людську межу: золоте крісло в сенаті та суді, священну колісницю й ноші під час циркових процесій, храми, жертовники, статуї поруч із богами, почесне місце жерця для частуванням богів, назву місяця на честь його імені; і всі ці почесті він отримував і роздавав із власної волі.

Але найбільшу, смертельну ненависть накликав він на себе ось яким вчинком. Сенаторів, що з’явилися в повному складі, щоб улестити його небаченими привілеями й шаною, він прийняв перед храмом Венери-Прародительки сидячи» (Светоній).

Обери позицію.

- Як ви вважаєте, чи любили римляни Цезаря? Чи мали підстави ненавидіти свого володаря? Відповідь обґрунтуйте конкретними прикладами.

Історичний портрет.

Читаючи фрагменти твору давньо-римського письменника й історика Светонія, визначте риси характеру Цезаря. Складіть його історичний портрет, послідовно відповідаючи на запитання і наводячи приклади з поданих історичних джерел. Ознайомте однокласників із результатом дослідження.

1. Які риси характеру допомогли Цезарю стати великим полководцем?

2. Які риси характеру свідчать про його талант державного діяча?

3. Які риси характеризують його як людину?

4. За які чесноти шанували Цезаря сучасники?

Давньоримський письменник Светоній «Життя дванадцяти цезарів. Божественний Юлій»

…Ось що він зробив за дев’ять років свого командування. Усю Галлію, за винятком союзних племен, перетворив на провінцію. Першим з римлян напав на зарейнських германців і переміг їх. Він напав і на британців, до тих пір незнайомих, вимагаючи з них викупу і заручників. Серед великих успіхів він лише тричі зазнав невдачу.

По завершенні війни він відсвяткував п’ять тріумфів. Під час понтійського тріумфу несли напис: «Прийшов, побачив, переміг».

Воїнів він цінував не за рід чи багатство, а лише за мужність.

Цезар – полководець

…бойовий дух і славолюбство воїнів Цезар… підтримував насамперед тим, що щедро роздавав нагороди й почесті, даючи цим зрозуміти, що нагромаджує на війнах багатства не для власної розкоші й утіхи, а береже їх як загальне добро для відзначень за ратні заслуги. Він добровільно йшов назустріч будь-якій небезпеці й не цурався ніяких труднощів.

Якщо його готовності наражатися на небезпеку не дивувалися, знаючи його честолюбність, то всіх вражала його здатність витримувати знегоди, які, на перший погляд, перевищували його тілесні сили, бо він був слабої будови тіла, з білою й ніжною шкірою, страждав від головних болів, та ще й був схильний до падучої…

Незважаючи на це, він не посилався на слабке здоров’я, аби вести розніжене життя… Він намагався походами, простим харчуванням, постійним перебуванням під відкритим небом і труднощами подолати свою кволість і загартувати своє тіло. Спав він переважно на возі або на ношах, щоб використати для справ і час відпочинку. Об’їжджаючи вдень міста, укріплення, сторожові пункти, Цезар мав при собі лише одного раба, який занотовував те, що він диктував, та одного воїна ззаду, який тримав меч.

Цезар й інші

…Іншим разом Цезаря в дорозі зненацька застала хурделиця, і він попросив притулку в хатині якогось бідняка. Тут була лише одна кімнатка, яка ледве могла б служити одній особі. Тоді Цезар так озвався до друзі в: «Те, що найпочесніше, слід давати найсильнішим, а те, що найнеобхідніше, — найслабшим». Із цими словами він велів господарю відпочивати в кімнаті, а сам разом з іншими спав під навісом перед дверима хатини.

Цезар-диктатор

…Сенат призначив Цезаря диктатором. Тоді Цезар дозволив вигнанцям повернутися на батьківщину, наділив громадянськими правами дітей осіб, яких Сулла оголосив поза законом, полегшив тяжке становище боржників, частково звільнивши їх від сплати процентів.

…Друзі вважали за необхідне, щоб він оточив себе охоронцями, Він, однак, не погодився на це, кажучи, що краще один раз умерти, аніж жити в постійному страху за життя.

Він знову влаштував пригощання і роздачу хліба, щоб схилити до себе народ. А воїнів зробив відданими собі, роздаючи землі в колоніях, серед яких найвідомішими були ті, що їх засновано на місцях Карфагена й Коpiнфа.

V.Узагальнення та систематизація знань учнів (Фаза консолідації)

Бесіда.

- Про які риси Юлія Цезаря довідуємося з джерел?

- Чи всі їх можна вважати чеснотами?

- Чому оповідачі не надто привертають увагу до негативних рис характеру римського правителя?

Письмове есе-роздум

- Чи був, на вашу думку, Юлій Цезар видатною особистістю?

Вчитель пропонує відповісти письмово на проблемне питання за схемою:

Висловіть власне ставлення до проблеми.

Наведіть аргументи, що підтверджують вашу позиці.

Підтвердьте наведені аргументи відомими вам фактами.

Чітко сформулюйте висновки, яких ви дійшли.

Обговорення проблеми в загальному колі.

Для чого Цезар наказав поряд з його статуями поставити статуї богів?

Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває поки є бажаючі висловитися.

VІ. Підведення підсумку уроку.

Продовжіть речення:

«Сьогодні я дізнався (дізналася)…, навчився (навчилася)…я думаю, що...».

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал §