Домашнє завдання: вивчити § 20 с. 99-102 відповісти на питання с. 102 виконати завдання у контурній карті с. 7

Поурочний план

Джерело: https://history.vn.ua/lesson/vsesvitnya-istorya-6-class-gisem-rozrobki-2015/26.php

Тема. Китайські імперії Цінь і Хань.

Мета: познайомити учнів із процесом виникнення першої імперії в Китаї; характеризувати діяльність імператорів династій Цінь і Хань; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «імперія Цінь», «імперія Хань», «повстання "Червонобрових"», «повстання "Жовтих пов'язок"»; розвивати аналітичні здібності учнів; виховувати повагу до минулого людства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Індія і Китай у давнину», ілюстративні матеріали. Основні терміни та поняття: імперія Цінь, імперія Хань, повстання «Червонобрових», повстання «Жовтих пов'язок».

Основні дати: 221—207 рр. до н. е. — період існування імперії Цінь; 207 р. до н. е. — 220 р. н. е. — період існування імперії Хань; 18 р. н. е. — повстання «Червонобрових»; 184 р. н. е. — повстання «Жовтих пов'язок».

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку. Доцільно також повідомити учнів про форму проведення практичного заняття на наступному уроці (див. урок № 27).

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Хто останній — той перемагає»*

Як завдання до гри доцільно використати окремі запитання й завдання з варіанта 2 перевірки домашнього завдання.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. У чому полягала особливість розвитку господарства Шан-Інь?

2. Як вплинуло на розвиток цивілізації Китаю освоєння заліза?

* Правила проведення гри наведено в розробці уроку № 6.

3. Чому в IV та III ст. до н. е. Китай поринув у період «Воюючих царств»?

4. Порівняйте природні умови Стародавніх Китаю, Єгипту та Південного Дворіччя. Що в них спільного, а що відмінного?

5. Охарактеризуйте період розвитку Китаю за часів царства Чжоу.

6. Як ви розумієте вислів Конфуція: «За своєю природою люди один до одного близькі, а за своїми звичками — дуже далекі»?

7. Чому мудрі поради Лао Цзи та Конфуція не втратили свого значення й тепер?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Що таке імперія?

2. Які імперії, що існували в країнах Сходу в давнину, вам відомі?

3. Чим імперія відрізнялася від інших держав?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Імперія Цінь

Розповідь учителя

Після кількох століть безперервних воєн китайські землі у 221 р. до н. е. були об’єднані в єдину державу з величезною територією. Правила цією державою династія Цінь. Цар із цієї династії прийняв новий титул «Хуанді» — імператор. Він увійшов в історію як Цінь Шіхуанді — «перший імператор Цінь». Імператор називав себе «Сином Неба», а керована ним імперія дістала назву Піднебесної. Така назва означала, що Китайська імперія перебуває під заступництвом неба і, отже, є головною на землі. Піднебесна була справжньою східною деспотією, у якій вся земля та влада належали правителю. За допомогою величезної армії чиновників імператор контролював життя своїх підданих. Ніхто не був вільний ні у своїх вчинках, ні навіть у думках. Якщо імператор був незадоволений своїм наближеним, то посилав нещасному меч, тим самим наказуючи йому накласти на себе руки. Усіх, хто викликав невдоволення існуючими порядками, стратили. У Піднебесній процвітало доносительство. Навіть за невеликі злочини наставало жорстоке покарання. Людина могла бути віддана в рабство або піддана каліцтву. Винного могли заживо зварити в казані. Покаранню нерідко підлягали навіть родичі й діти винного. Військовополонених у Піднебесній убивали або перетворювали на рабів. На ринках рабів тримали в загонах для худоби.

Цінь Шіхуанді боявся, що читання книг може змусити людей замислитися над тим, що відбувається за його правління в країні. Він наказав спалити твори китайських мудреців, а вчених закопати живими в землю. Так було вбито 460 осіб. У полум’ї пожеж згоріло безліч цінних відомостей про початки китайської цивілізації. Підозрілість імператора не знала меж. Він переїжджав з одного палацу до іншого, ніколи не спав в одній кімнаті дві ночі поспіль. Йому весь час ввижалися змови та зради.

Щоб захистити країну від спустошливих набігів кочівників, імператор розпочав будівництво Великої Китайської стіни. Її будували з утрамбованої землі, цегли та кам’яних брил. Китайський народ склав похмурі легенди про це. Будівництво здійснювалося силами 300-тисячної армії. На допомогу їй було кинуто велику кількість засуджених злочинців, державних рабів і вільних общинників, які відбували трудову повинність. Від виснаження та тяжкої праці під стінами масштабного будівництва загинуло багато людей, який тут і ховали. Велика Китайська стіна стала «найдовшим кладовищем у світі». Незважаючи на це, будівництво величезної споруди було завершено. Велика Китайська стіна простяглася на тисячі кілометрів (6450 км). Висота стіни становила від 6,5 до 10 м, ширина — 5,4 м, щоб на ній могли роз’їхатися дві зустрічні колісниці. У стіні є оглядові щілини та бійниці. Через кожні 2,5—3 км розташовувалися підвищення для сторожової вежі. Внизу у вежі жили воїни, а на верхньому поверсі вони несли свою службу. У них напоготові лежав хмиз для вогню. Якщо воїни помічали небезпеку, то відразу розпалювали багаття. На сусідніх вежах, побачивши цей знак, теж підпалювали хмиз. Так сигнал надходив у місце, де в повнії! бойовій готовності перебував великий загін. Він відразу поспішав на допомогу.

Коли Цінь Шіхуанді помер, його поховали в підземній гробниці, над якою був насипаний величезний пагорб. За своєю пишністю ця гробниця може змагатися з найбагатшими похованнями єгипетських фараонів. У 1974 р. археологи розкрили гробницю Цінь Шіхуанді. Вічний сон володаря охороняли 6 тис. воїнів, виліплених із глини в повний людський зріст. Вони мали повне військове озброєння та були розташовані в бойовому порядку. Підлога й стіни гробниці облицьовувалися різнобарвними кам’яними плитами, покритими лаком. У гробниці перебували зменшені копії імператорських палаців, розташованих серед штучних гір і гаїв, озер і водоймищ, наповнених блискучою ртуттю, яка мала зображувати воду. По штучній водній гладі плавали птахи, зроблені із золота та срібла. Стелю гробниці прикрашали небесні світила. Разом з імператором були поховані його дружини, слуги, коні.

Наступним імператором Китаю став молодший син Цінь Шіхуанді. Він, як і його батько, боявся змов і розпочав своє правління зі страти своїх братів, сестер і знаменитих полководців. Тим часом становище народу погіршувалося. Люди масово помирали від голоду, часом із відчаю заподіювали собі смерть. Терпінню народу настав кінець. Озброївшись палицями й мотиками, люди зібралися в загони. На придушення повстань кинули армію, але багато воїнів переходило на бік повстанців. «Усі чотири сторони світу збунтувалися проти династії Цінь», — писав історик. Переляканий імператор наклав на себе руки. Ціньська династія, що хотіла правити «десятки тисяч поколінь», проіснувала лише 14 років. У 207 р. до н. е. народ скинув ненависних гнобителів.

2. Імперія Хань

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи особливості розвитку імперії Хань. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Одним із вождів народного повстання був сільський староста Лю Бан. У 207 р. до н. е. він скинув останнього представника династії Цінь і заснував нову династію Хань, яка правила Китаєм від 207 р. до н. е. до 220 р. н. е. Серед найближчого оточення Лю Бана було багато вчених. За їхньою порадою він скасував криваві ціньські закони, припинив великі будівництва, які розорювали країну. Було звільнено велику кількість людей, перетворених на рабів за борги та злочини. Для селян Лю Бан у 20 разів зменшив розмір земельного податку. Народ отримав заповідні ліси, парки та водоймища, що раніше належали ціньським правителям.

Китайські імператори вважали, що всі сусідні народи мають підкорятися їм. Як тільки династія Хань зміцніла, її правителі розпочали завойовницькі походи проти степових кочівників — хунну (відомі в Європі під ім’ям гунів), а також проти гірських племен Індокитаю. Щоб приборкати кочівників, китайські правителі створили кінноту. А щоб жителям рівнин було легше триматися на коні, винайшли стремена. Завдяки цьому винаходу війни завершувалися перемогою Китаю та пограбуванням завойованих земель.

Під час одного із завойовницьких походів китайське військо досягло Фергани (місто в Середній Азії). У II ст. до н. е. був прокладений шлях із Китаю через Середню Азію та Персію до Середземного моря, який згодом дістав назву Великого Шовкового шляху. Цим шляхом із Китаю на Захід поставлялися шовк, порцеляна та інші ремісничі вироби високої якості. У зворотному напрямку завозилися коні, шерсть, пурпурові тканини, скло, ювелірні вироби. Завдяки цьому шляху в Китай було завезено люцерну, квасолю, гранат, виноград, горіх, шафран.

Однак проведення широких завойовницьких походів вимагало великих коштів. Податки й повинності швидко зростали та врешті досяглії величезних розмірів. Подушний податок стягувався навіть із дітей і старих. Це викликало масові випадки вбивства немовлят, хворих та немічних у бідняцьких сім’ях. Від непосильних податків багато селян тікало в ліси та гори й займалося розбоєм. У країні часто спалахували стихійні народні бунти. У 8 р. н. е. владу в Китаї силою захопив Ван Ман. Він пообіцяв народу повернення до давно минулих часів «золотого віку», коли не було ні багатих, ні бідних. Проте реформи Ван Мана зазнали невдачі.

3. Повстання «Червонобрових» і повстання «Жовтих пов'язок».

Падіння династії Хань

Розповідь учителя

У 18 р. н. е. через неврожай основні райони Китаю спіткав голод. У країні почалися заворушення. У голоді звинувачували Ван Мана. Невдовзі народне невдоволення переросло у велике повстання, яке охопило всю країну. Ватажок повстанців, готуючись до головного бою, наказав своїм воїнам пофарбувати брови в червоний колір, щоб відрізнити своїх від військ Ван Мана. Тому цей виступ дістав назву «повстанням “Червонобрових”».

У 23 р. н. е. повстанці заволоділи столицею царства Хань. Ван Мана та його родину було вбито. Імператором оголосили одного з нащадків династії Хань. Проте «Червоноброві» не змирилися із цим і вбили його, обравши царем бідного пастуха. Тим часом на сході Китаю імператором був проголошений ще один представник династії Хань. Між повстанцями та військами імператора боротьба тривала більше ніж два роки. «Червоноброві» зазнали поразки, і повстання було жорстоко придушене. У результаті загинула велика кількість населення Китаю.

У 184 р. н. е. в Китаї знову спалахнуло велике селянське повстання. На його чолі стояли три брати-ченці Чжан. Вони закликали скинути царство гноблення та побудувати «Жовте царство справедливості». Брати Чжан були популярні в народі, їх дуже поважали. Їх оголосили народними героями.

Повстанці пов’язували свої голови жовтими пов’язками на знак боротьби за встановлення «Жовтого царства справедливості». Тому це повстання увійшло в історію під назвою «повстання “Жовтих пов’язок”». Воно охопило майже всю східну частину Китаю. Війська повстанців брали штурмом міста, спустошували склади та приватні володіння, відпускали на волю в’язнів і рабів.

Цар кинув проти повстанців добірне військо, яке було навербоване переважно з кочівників. Ці воїни не знали, що таке милосердя, та в крові потопили повстання. На знак перемоги біля головних воріт столиці була складена величезна гора із сотні тисяч відрубаних голів повстанців. Але між переможцями розпочалася боротьба за поділ влади. Міжусобиці між ними завершилися крахом Ханьської імперії. У 220 р. н. е. вона розпалася на три царства.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Як і кому вдалося об’єднати весь Китай під своєю владою?

2. Яку назву мала перша імператорська династія Китаю?

3. Які реформи провів усередині країни Цінь Шіхуанді?

4. Коли виник Великий Шовковий шлях?

5. Як була встановлення династія Хань?

6. Назвіть найбільші народні повстання в Китаї за династії Хань.

7. Чому ім’я Цінь Шіхуанді стало ненависним у країні?

8. Чим правління династії Хань відрізнялося від правління династії Цінь?

9. Розкажіть про великі народні повстання в Китаї. Чим вони завершилися?

10. Як і з якою метою була побудована Велика Китайська стіна? Що вона собою являла?

11. Чи могли народні повстання в Китаї мати остаточний успіх? Як би виглядав цей успіх? Якою була б подальша доля Китаю? Обґрунтуйте свою точку зору.

12. Чи можна припустити, якими причинами були викликані завойовницькі війни Китаю? Чи були характерні завойовницькі війни для інших країн Стародавнього Сходу? Свою відповідь аргументуйте.

13. Яким було значення імперії Цінь для подальшого розвитку Китаю?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель доручає учням самостійно, по черзі, висловити власну думку щодо того, чого вони навчилися та про що дізналися на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Підготуйтеся до практичного заняття (за рекомендаціями вчителя).

3. Творче завдання. Підготуйте повідомлення й презентації про здобутки культури Стародавнього Китаю.