Домашнє завдання: вивчити § 25 с. 172- 179 відповісти на питання с. 179, переглянути матеріали цієї сторінки та дати відповіді на запитання. Виконати завдання. Надіслати результати у Вайбері, чи в особисті повідомлення у Фейсбук, або безпосередньо в Зум (Zoom). Успіхів, вам, майбутні майстри!

Перегляньте відеоурок, дайте відповідь на запитання!

Джерело https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-vstup-do-istorii-ukraini-dla-5-klasu-na-temu-praca-i-gospodarstvo-kolis-i-sogodni-vid-naturalnogo-do-rinkovogo-gospodarstva-zasto-13740.html

Шановні п'тикласники, майбутні майстри і майстрині, зараз обов'язково перегляньте матеріали (особливо відео) за цим посиланням https://authenticukraine.com.ua/traditions-crafts

Запишіть назви та особливості ремесел, які там показані. Спробуйте зайнятись одним із них. Знайдіть у мережі інформацію про інші види ремесел. Обов'язково опишіть види ремесел, якими займаються ваші рідні. А якими видами ремесел володієте ви? Хто вас навчив? Покажіть на фото чи відео ваші вироби!

Поурочний план

Джерело https://vseosvita.ua/library/konspekt-uroku-z-istorii-ukraini-5klpraca-i-gospodarstvo-kolis-i-sogodni-202509.html

Урок № 29 Дата ____________

Тема. Праця і господарство: колись і сьогодні. Від натурального до ринкового господарства. Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки

Мета:

ü сформувати в учнів початкове уявлення про господарство та економіку;

ü ознайомити з основними видами занять людини в різні часи;

ü охарактеризувати працю людей та стан сільського господарства у першій половині ХІХ ст. та сьогодні;

ü пояснити поняття «натурального» та «ринкового» господарства;

ü розповісти як досягнення науки та техніки вплинули на промисловість та сільське господарство;

ü сприяти формуванню предметних компетентностей учнів;

ü продовжити формування навичок самостійної та роботи в парах;

ü розвивати уміння порівнювати, розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, вміння чітко й логічно висловлювати власну думку;

ü продовжити формування хронологічних навичок;

ü виховувати працелюбність та зацікавленість до минулого свого народу.

Терміни і поняття:

Натуральне господарство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

Ринкове господарство — господарство, за якого вироби призначалися для продажу на ринку та обмінювалися за посередництва грошей.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, зошити, , історичні атласи, ілюстративний матеріал,

роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, таблиця.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

ü розповідати про працю і господарство українців;

ü виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту, зокрема у формі запитань;

ü визначати значення досягнень науки і техніки у виробництві та їх наслідки;

ü пояснювати та застосовувати на прикладах поняття і терміни теми.

Хід уроку

I. Організаційний момент. (Слайд 2)

Хочу побажати вам гарного уроку,

Щоб було цікаво всім нам працювати,

Щоб хотіли дуже всі відповідати.

Щоб допомагало вам вміння міркувати

І дванадцять балів легко заробляти

Учитель. Дорогі діти! Я радо вітаю вас на нашому уроці – екскурсу в минуле, життя давніх українців.

II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

Розв’яжіть ребуси (Слайд 3)

(Праця)

(Слайд 4)

(Господарство)

Робота з цитатами. (Слайд 5)

Прочитайте вислови відомих людей про працю.

Усе, що робиш, треба робити добре.

Ф.Бекон

Життя нічого не дає без праці.

Горацій

1. Поясніть, як ви їх розумієте.

2. Що об’єднує ці вислови? Як їх автори говорять про працю?

3. Що ви розумієте під словом праця? Як ви до неї ставитеся?

4. Що ви розумієте під словом праця? Як ви до неї ставитеся?

5. А чи відрізняються, на вашу думку, заняття сучасної людини від занять найперших людей? Чим саме?

Робота з ілюстраціями(Слайд 6)

Розгляньте запропоновані ілюстрації. Що на них зображено? Спробуйте визначити тему уроку. (Слайд 7)

Сьогодні ми здійснимо незвичайну подорож – уявну подорож в часі та побуваємо в давньому селі. Яка ж мета нашої подорожі? Познайомитися з традиційними заняттями нашого народу.

VI. Вивчення нового матеріалу. (Слайд 8)

Традиційні види господарської діяльності українців

Робота з літературним джерелом.

Прочитайте фрагмент з вірша Т.Г. Шевченка

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Про які заняття українського селянства можемо дізнатися з твору? (садівництво, землеробство)

Українці з давніх давен нація не завойовників, а хліборобів, нація зі стародавньою високорозвинутою землеробською культурою.

Землеробство було найголовнішим видом серед традиційних занять нашого народу поруч із скотарством, рибальством, бджільництвом.

Рільництво(Слайд 9)

Найпоширенішою системою обробітку ґрунту в ХІХ ст. залишалося трипілля. Для обробітку землі до 80-х рр. ХІХ ст. використовували традиційний український важкий плуг. На початку 40-х рр. ХІХ ст. поряд із ним розпочали застосовувати легкий плуг, винахідником якого вважався полтавський селянин Стеценко.

Посівні роботи виконувались, як і перше, вручну. Сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку, просо.

(Слайд 10)Для збирання врожаю застосовували серп і косу. Косили тільки чоловіки, бо то була важка праця, а серпами жали жінки та дівчата.

(Слайд 11)Жінки ж і снопи в’язали та в копиці складали.

(Слайд 12)А чоловіки ціпами молотили. Зерно переробляли на борошно. Якщо потрібно було небагато борошна, то мололи на жорнах (ручний млинок). Промислова революція спричинила появу різноманітних сільськогосподарських машин, але більшість селян в силу різних обставин продовжувала використовувати давні знаряддя праці.

Городництво(Слайд 13)

Городництво було переважно жіночою справою. Город української господині не можна було уявити без соняшників (спочатку їх використовували лише як декоративну рослину) і кукурудзи, що були завезені в Україну з Америки. Протягом першої половини ХІХ ст. на Півдні з’явилися помідори, які згодом поширились і в інших регіонах. Відтоді почали вирощувати баклажани і перець. Славились і херсонські кавуни, що їх вирощували на Півдні з XVI ст. Ними торгували не лише в Україні та Росії, а й вивозили за кордон. У 1760—80-рр р. на українських землях з’явилася картопля. Ця південноамериканська культура швидко завоювала прихильність серед українців і перетворилася на «другий хліб». Поряд із новими культурами не забувались і звичні: буряки, капуста, гарбузи, часник, цибуля, огірки, морква тощо.

Садівництво

Невід’ємною складовою пейзажу українського села був славнозвісний «садок вишневий коло хати». Вирощували також яблука, груші, вишні, сливи, а на Півдні – черешні, горіхи, абрикоси, персики, у Причорномор’ї та Закарпатті – виноград. Українські селяни здавна вміли прищеплювати дерева і вивели чимало сортів з високими смаковими якостями. Лише в Подільській губернії, за свідченнями сучасників, у ХІХ ст. існувало близько сотні сортів яблук, з-поміж яких були й такі, де кожне яблуко важило близько 600 г. Кілька сортів плодових дерев навіть було вивезено з України на Американський континент.

Скотарство. (Слайд 14)

Із рільництвом було органічно пов’язане скотарство. Особлива увага приділялася розведенню волів, які в першій половині ХІХ ст. були основною тягловою силою. На Півдні звичною картиною пейзажу були отари тонкорунних овець-мериносів і табуни коней. Вівці давали вовну, чорні решетилівські і сірі сокольські смушки, з яких шиють шапки, кожухи. Велика увага приділялася розведенню великої рогатої худоби, бо корова – то годувальниця сім’ї!

(Слайд 15) Сільське господарство

Бджільництво(Слайд 16)

Бджільництво завжди відігравало значну роль у господарстві українців. Справжню революцію в пасічництві здійснив український вчений П.Прокопович, який 1814 р. сконструював рамочний вулик. Проте використовувати його винахід почали в Німеччині, а вдома – лише через кілька десятиліть.

Мисливство у ХІХ ст. вже не відігравало великої ролі в господарстві. У всіх регіонах України, крім Полісся, селяни не користувалися правом полювання. А для поміщиків протягом першої половини ХІХ ст. це було улюбленою розвагою. Вони влаштовували полювання гоном на конях із великими зграями гончих собак.

Протягом ХІХ ст. риба, як і перше, посідала чільне місце у харчовому раціоні населення українських земель. Після приєднання Російською імперією південноукраїнських земель і здобуття виходу до Чорного моря тут стали виникати приватні риболовецькі компанії та артілі, що ловили чимало риби – осетрів, судаків, ляща, тарані тощо. Чумацькі валки везли з Півдня солону і в’ялену рибу до інших українських регіонів. У чисельних українських річках й озерах було чимало раків, різних порід риби. Для бідних селян риболовля ставала засобом збагачення їхнього харчового раціону. Водночас рибальство для більшості населення стало однією з форм проведення дозвілля.

Чумацтво (Слайд 17-18)

Чумацтво (чумакування) – це найпоширеніша в Україні серед різних суспільних верств впродовж XV-XIX століття підприємницька діяльність, сутність якої полягала в транспортуванні різноманітних товарів артільним способом (воловою чи гужовою валкою), а також – в оптовій або роздрібній торгівлі цими товарами з метою отримання прибутку.

Чумацтво бере витоки з караванної торгівлі часів Київської Русі і вичерпує себе з впровадженням залізниць у XIX столітті. Як важлива складова господарського життя на всіх історичних етапах воно мало велику комерційну вагу, було симбіозом торгівлі і транспорту, невід’ємною інфраструктурою економіки, унікальним національним явищем

Формування понять(Слайд 19)

Натуральне господарство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

Ринкове господарство — господарство, за якого вироби призначалися для продажу на ринку та обмінювалися за посередництва грошей.

Сучасний стан сільського господарства(Слайд 20)

Україна – це країна з потужним агропромисловим потенціалом та величезними перспективами розвитку сільського господарства. Вона володіє сприятливими кліматичними умовами і якісними земельними ресурсами, наявність яких свідчить про можливість ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва.

Аграрний сектор є важливою стратегічною галуззю української національної економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність нашої держави, дає значній частині сільського населення робочі місця. Відомо, що сільське господарство є специфічною галуззю економіки.

Це проявляється в тому, що, на відміну від багатьох інших галузей економіки, результати його діяльності значно залежать від природно-кліматичних умов.

Отже, незважаючи на проблеми, які притаманні сучасному етапу розвитку сільськогосподарського виробництва, Україна повинна розвивати виробничі потужності сільського господарства, щоб у найближчі декілька років наша сільськогосподарська продукція могла вийти на світовий ринок і конкурувати з продукцією інших розвинутих країн світу.

Руханка(Слайд 21)

Хто ж там, хто вже так втомився,

І наліво нахилився?

Треба дружно всім нам встати (вийти із-за парт)

І руханку розпочати.

Сонце спить, небо спить (очі закриті долонями)

Навіть вітер не шумить. (присісти)

Рано-вранці сонце встало (відкрити очі, встати, підняти голови,

Всіх промінням привітало. піднятися на носочки, руки підвести угору, розвести в сторони, підвести угору, помахати руками)

Хмарка сонечко закрила. ( закрити обличчя руками)

Слізки срібні зронила.

Ми ті слізки пошукаємо, (присідання)

У травичці позбираємо. (присідання)

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд.

Ремесла а . Кожен учень презентує окреме ремесло.

(Слайд 22) Теслярство — один із найбільш масових деревообробних промислів; зведення житлових та інших споруд, господарських будівель.

(Слайд 23) Столярство — вид деревообробного промислу; виготовлення хатнього начиння — лав, ослонів, скринь, столів, табуреток та стільців, мисників, ліжок, а також віконних рам та рамок для вуликів, дерев'яних частин борін та плугів.

(Слайд 24) Бондарство відоме в Україні вже в Х ст. як виготовлення місткого посуду: діжі, барила, відра, коновки, балії, дійниці та ін.

(Слайд 25) Стельмаство - виготовлення транспортних засобів – возів, саней, а також коліс, полоззя.

(Слайд 26) Гончарство — найдавніше в світі ремесло. Перша посудина, яку зробили собі люди, була з глини. В Україні з давніх-давен живуть чудові гончарі на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Поділлі, Харківщині, Волині та інших місцевостях.

(Слайд 27) Ткацтво - належить до найпоширеніших видів господарської діяльності й народного мистецтва. Основними прядильними волокнами в українців , з давніх-давен були вовна, коноплі і льон. Споконвіку на території України провідними галузями господарської діяльності були скотарство, зокрема вівчарство, яке давало можливість отримати овечу вовну, та хліборобство - вирощування технічних культур - льону і конопель, придатних для виготовлення пряжі. Прядінням і ткацтвом споконвіку займались жінки, дівчата і підлітки. Наприкінці XIX — на початку XX ст. домашнє ткацтво українців, незважаючи на розвиток фабричної промисловості, являло собою усталений комплекс технічних прийомів та знарядь праці, які склалися протягом століть.

(Слайд 28) Кравецтво – це пошиття одягу.

(Слайд 29) Лимарство - вичинка шкіри і виготовлення з неї побутових виробів – одне з найдавніших занять українців.

Шевство — ремесло, що займається виробництвом і ремонтом взуття.

(Слайд 30)Плетіння — кустарний промисел по виготовленню господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини.

V.Закріплення вивченого матеріалу. (Слайд 31)

(Слайд 32) Вправа: Допоможи словам знайти свої місця в таблиці

Роботи в парах

Господарська діяльність

Землеробство

Скотарство

Ремесло

Пшениця, корови, ткацтво, серп, свині, жито, ячмінь, овес, рало, соха,коні, просо, лимарство, вівці, бондарство, гончарство, плуг, гончарство, яблука, ткацтво, плетіння, стельмаство, виноградарство.

Давайте подумаємо разом, чи дійсно все, що вміли наші пращури, чим вони займалися відійшло у минуле і немає тому вороття? Давайте разом накреслимо схему традиційних занять населення і відмітимо: які з них відійшли в минуле, а які характерні і для сьогоднішнього села?

Як бачимо, не все залишилося у минулому, не все відлетіло у вирій, бо з покоління у покоління, від діда-прадіда передається нам, українцям, і працелюбність, і потяг до прекрасного, і творча наснага.

VII. Підсумки уроку.

(Слайд 33)Вправа «Рефлексія».

Доповніть речення.

Я запам’ятав…

Мені не зрозуміло…

Мене зацікавило…

Я хочу більше дізнатися про….

VІІІ. Домашнє завдання (Слайд 34)

1. Прочитати с. 172-173.

2. Вивчити терміни і поняття.

3. Підготувати повідомлення про побут і життя давніх селян. (випереджальне завдання).