Домашнє завдаггя: вивчити § 20 с. 134-182 відповісти на питання с. 182

Завдання практичної роботи: Переглянувши унікальні документальні кадри дати відповідь на питання:

1. Назвіть дати кризових явищ у європейських соціалістичних країнах
2. Назвіть загальні та особливі для окремої країни причини цих явищ
3. Назвіть лідерів демократичних рухів в соціалістичних країнах Європи
4. Назвіть прорадянських чиновників, які під диктовку Радянського Союзу придушували демократичні рухи (стосовно кожної з цих країн)
5. Чи міг Радянський Союз назавжди зупинити демократичні процеси у цих країнах.
6. Чи можна вважати Революцію Гідності в Україні одною із цих революцій?
7. Як ви вважаєте, чи можлива в сучасній Росії така революція?

Поурочний план

Джерело https://www.schoollife.org.ua/357-2017/

Тема. Угорська революція в 1956 р. «Празька весна» 1968 р.

Мета: розглянути кризові явища 50-х – початку 60-рр ХХ ст., з’ясувати причини Угорської революції та "Празької весни", методи їх здійснення, охарактеризувати особливості внутрішньополітичного розвитку країн регіону наприкінці ХХ ст. — поч. ХХІ ст.; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору, працювати з різноманітними історичними джерелами, критично мислити; виховувати зацікавленість історією, почуття патріотизму.

Структура уроку

І. Організаційний момент уроку (3 хв.)

ІІ . Перевірка домашнього завдання (10 хв.)

Робота з індивідуальними картками, бесіда

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

Розповідь учителя

ІV. Вивчення нового матеріалу (56 хв.)

Розповідь учителя, робота з таблицею, робота над поняттями, робота з документом, робота з підручником, повідомлення учня

V. Узагальнення та систематизація знань (15 хв.)

Бесіда, складіть порівняльну таблицю

VІ. Домашнє завдання (2 хв.)

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку (3 хв.)

Привітання, перевірка відвідування та готовності до уроку.

ІІ . Перевірка домашнього завдання (11 хв.)

Робота з індивідуальними картками

Картка 1.

1. Охарактеризуйте прихід комуністів до влади в країнах Центральної та Східної Європи.

Картка 2.

1. Розкрийте процес утворення РЕВ.

Картка 3.

1. Охарактеризуйте організацію Варшавського договору.

Бесіда:

1. Назвіть передумови приходу комуністів до влади.

2. Охарактеризуйте становлення прорадянських режимів у країнах регіону

- Польща;

- Угорщина;

- Болгарія;

- Румунія;

- Чехословаччина;

- Югославія.

3. Поясніть терміни і поняття: «РЕВ», «Організація Варшавського договору».

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

Розповідь учителя. Тоталітарно-комуністичні режими стали гальмом на шляху прогресу, хоч і мали деякі позитивні ознаки — безкоштовну освіту та охорону здоров’я тощо. Після періоду «застою» 70–80-х рр. країни соціалізму увійшли до смуги системної кризи. У країнах зростало масове невдоволення наявними порядками. Що призвело до початку революцій. Їхнім результатом стали не тільки кардинальні внутрішні зміни в країнах регіону, але й нова розстановка сил в Європі.

ІV. Вивчення нового матеріалу (27 хв.)

Розповідь учителя.

1. Наростання кризи та спроби реформ.

Розповідь учителя

На середину 1950-х рр.. у результаті форсованої індустріалізації в країнах Центральної та Східної Європи були досягнуті успіхи в розвитку важкої промисловості, однак непомірні її темпи призвели до виникнення диспропорцій в економіці. Примусова колективізація вела до зниження обсягів сільськогосподарського виробництва. Повільно розвивалася легка промисловість. Не вистачало продуктів харчування і товарів першої необхідності. На прояв внутрішньої нестабільності вплинули успіхи країн Західної Європи у відновленні економіки в післявоєнний період.

Смерть Сталіна в 1953р., викриття культу особи і лібералізація суспільного життя в СРСР спричинили різке загострення політичної боротьби в країнах Центральної та Східної Європи. У Польщі (1956р.) дійшло до страйків і збройних зіткнень. А в Угорщині (1956 р.) відбулася народна революція.

Революція 1956р. в Угорщині — народні виступи проти комуністичного режиму в Угорщині, придушені за допомогою військового втручання СРСР. «Відлига», що наступила в соціалістичному таборі після смерті Сталіна (1953), особливо глибоко торкнулася Угорщини. У липні 1953 р. новий уряд на чолі з І. Надєм став на шлях відмови від курсу на прискорену індустріалізацію та колективізацію на радянський зразок. У країні почалося пожвавлення суспільного життя, були звільнені політв'язні. «Новий курс» спочатку був підтриманий керівництвом СРСР, однак незабаром викликав у Москви явну стурбованість. Внаслідок контрнаступу прорадянських сил на чолі з першим секретарем центрального керівництва Угорської партії трудящих (УПТ) М. Ракоші весною 1955 р. І. Надь був зміщений зі свого поста. Спроба контрреформ дала поштовх формуванню внутрішньопартійної опозиції, що активізувалася після XX з'їзду КПРС (1956). Головним її форумом став дискусійний клуб молодої інтелігенції — Гурток Петефі.

Робота з документом

Опрацювати "З телеграми Ю.В. Андропова в МЗС СРСР про бесіду з Е. Герьо про наростання суспільно-політичної кризи в Угорщині" (Додаток 1) та "З телеграми Ю.В. Андропова в МЗС СРСР про бесіду з З. Вашом" (Додаток 2) і охарактеризуйте становище в Угорщині напередодні революції, назвіть основні причини початку Угорської революції.

Розповідь учителя

У жовтні 1956 року напруження посилилося, відбулася багатотисячна демонстрація (6 жовтня). Демонстрація, що почалася 13 жовтня в Будапешті на підтримку реформаторських сил в Польщі, переросла в збройне повстання. Введення радянських військ у Будапешт з метою демонстрації сили, у ніч на 24 жовтня додало повстанню чітко вираженого національного характеру. По всій Угорщині відбувався розпад партійно-державних структур, влада перейшла до революційних комітетів, що стихійно формувалися, і робітничих рад, відроджувалася багатопартійність. 24 жовтня І. Надь знову очолив уряд. Він пішов на зближення з повстанцями, визнав законність вимог про виведення радянських військ з території країни і проведення вільних виборів.

Президія ЦК КПРС на чолі з М. С Хрущовим спочатку схилялася до пошуків політичних засобів урегулювання конфлікту. Але Суецька криза кінця жовтня (агресія Великобританії, Франції та Ізраїлю проти Єгипту, що націоналізував Суецький канал), була сприйнята Москвою як симптом недопустимого послаблення радянського впливу у світі, спонукавши тим самим керівництво КПРС до демонстрації військової сили в Угорщині. 31 жовтня було ухвалено рішення про нову воєнну акцію. 1 листопада на знак протесту проти введення нових військ з СРСР І. Надь проголосив вихід Угорщини з Організації Варшавського договору і звернувся до ООН з проханням про захист суверенітету.

4 листопада його уряд було скинуто внаслідок наступу радянських військ на Будапешт. Бойові дії за участю 17 радянських дивізій продовжувалися до 10—11 листопада. Внаслідок угорських подій загинуло бл. З тис. чоловік (бл. 2 тис. 400 угорців і бл. 600 військовослужбовців Радянської Армії). Більше ніж 190 тис. угорців емігрували. І. Надь і деякі міністри з його уряду були осуджені й страчені (1958). Уряд Я. Кадара, утворений в Москві, за підтримки СРСР відновив однопартійну систему.

Повідомлення учня

Наслідки та подальші події

Імре Надь з іншими були повернуті в Угорщину і над ними відбувся секретний суд. Надь і колишній міністр оборони Пал Малетер були засуджені до смертної кари за звинуваченням у державній зраді. Імре Надь був повішений 16 червня 1958 року. Всього судами було страчено, за окремими оцінками, близько 350 чоловік. Близько 26 тис. чоловік піддалося судовому переслідуванню з яких 13 тис. було засуджено до різних термінів ув’язнення.

Маршал Георгій Жуков «за придушення угорського фашистського заколоту» отримав 4-ю зірку Героя Радянського Союзу, голова КДБ Іван Сєров в грудні 1956 — орден Кутузова 1-го ступеня.

Угорці в масовому порядку емігрували — країну покинуло майже 200 000 чоловік, для яких у Австрії довелося створити табори біженців в Трайскірхені і Граці.

За допомогою радянського уряду, головою угорського уряду був поставлений Янош Кадар. Масові арешти почалися наприкінці листопада. Почалася організація таборів для інтернованих, військові суди, вислання населення.

Загальна амністія для учасників революції відбулася тільки у 1963 році. У листопаді 1956 року кардиналу Міндсенті був наданий політичний притулок в посольстві Сполучених Штатів, де він проживав протягом наступних 15 років, відмовляючись залишати Угорщину, поки уряд не скасує засудження за зраду. З-за поганого стану здоров’я і на запит Ватикану він покинув посольство і переїхав в Австрію лише в вересні 1971 року.

16 червня 1989 року у Будапешті відбулося перепоховання Імре Надя і його соратників. У липні 1989 року їх було реабілітовано Верховним Судом Угорщини. З 9 червня 2008 року протягом тижня «Архівом Вільного суспільства» та «Інститутом революції 1956 року» було проведено публічне прослуховування записів концептуального суду 50-річної давності.

Розповідь учителя

Після кривавих подій в Угорщині керівництво країн Центральної та Східної Європи було змушене піти на здійснення реформ. Були припинені масові репресії та проведена часткова реабілітація їхніх жертв. Здійснювалися реформи з ослаблення адміністративного диктату над економікою. Відбувалася певна лібералізація в сфері культури, ідеології, освіти, розширювалися контакти із західними країнами. Однак ці вимушені зміни не торкалися основ про радянських політичної і економічної систем.

Чехословацька криза («Празька весна») — період демократичних перетворень у Чехословаччині в 1968 р. У зв'язку з наростаючим спадом в економіці й придушенням інакомислення в компартії Чехословаччини виникла реформістська течія, головним лозунгом якої стала побудова «соціалізму з людським обличчям».

Робота з історичним матеріалом

Опрацюйте матеріал "Празька весна"(Додаток 3), матеріал підручника та складіть таблицю «Празька весна» в Чехословаччині 1968 р

Робота з таблицею

«Празька весна» в Чехословаччині 1968 р

Передумови

Вплив хрущовської «відлиги».

Реабілітація жертв політичних репресій.

Мета

«Соціалізм із людським обличчям»: докорінні економічні та політичні реформи

«Програма дій» КПЧ

Скасування монополії КПЧ на владу. Реальні демократичні права й свободи. Федеративний устрій, рівноправ’я чехів і словаків. Приватизація підприємств, ринкові реформи. Співробітництво з усіма світовими країнами.

Перебіг подій

Січень 1968 р. – проголошення «Програми дій», підтримка громадянами демократизації політичного життя, дипломатичний тиск на керівництво КПЧ. 20 серпня 1968р. – збройна інтервенція країн Варшавського договору. Арешт і вивезення до Москви лідерів «Празької весни», загибель 72 чехословацьких громадян.

Причини поразки

Збройне втручання країн Варшавського договору.

Небажання Заходу йти на відкритий конфлікт із СРСР.

Результати й наслідки

Різке падіння авторитету СРСР, зокрема Радянської армії. Протест соціалістичних країн – Албанії, Румунія, Югославії. Вимога Ради Безпеки ООН вивести іноземні війська із Чехословаччини. Вилучення з КПЧ інакомислячих (понад 1,5 млн. осіб)

V. Узагальнення та систематизація знань (15 хв.)

Робота з таблицею

Порівняйте Угорську революцію та революцію в Чехословаччині.

Критерії порівняння

Угорщина

Чехословаччина

Передумови та причини

Хід подій

Наслідки

VІ. Домашнє завдання (2 хв.)

Опрацювати відповідний параграф підручника