20 Початок лібералізації суспільного життя.

Д.З.: вивчити § 11 с.107-116 ?-с.115-116

Тема уроку: “ХХ з’їзд КПРС і початок лібералізації”.

Мета уроку:

• показати історичне значення ХХ з’їзду КПРС і роль М. Хрущова в процесі десталінізації;
• розкрити суть процесу десталінізації та її особливості в Україні;
• продовжити формування навичок аналізу й систематизації історичних фактів та їх критичного оцінювання; давати їм власну оцінку;
• вміння самостійно працювати з джерелами;
• виховувати активну громадянську позицію, непримиримість до насилля, почуття відповідальності за власні вчинки, турбота про майбутнє країни.

Завдання уроку:

• забезпечити формування навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• навчити учнів аналізувати історичні події і явища;
• пояснити і усвідомити основні терміни та поняття теми;
• навчити робити власні висновки та обґрунтовувати їх;
• самостійно знаходити інформацію,використовуючи різні джерела;
• працювати в групах.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, комп’ютер, карта України, презентація матеріалу учнів, ілюстрований матеріал: портрет М.Хрущова, статті з періодики.

Дати

• 1956 p. – XX з’їзд КПРС, постанова ЦК КПРС «Про подолання культу .особи і його шкідливих наслідків».
• 14жовтня 1964 р. — усунення М.Хрущова

1. Перевірка домашнього завдання

Інтерактивна вправа Мозковий штурм

Завдання:

1. Перелічіть терміни та дати , що стосуються історії українського народу після закінчення війни
2. Складіть їх у хронологічному порядку.
3. Поясніть їх.

1. Мотивація Демонстрація фрагменту відеофільму “Смерть Сталіна” – 1

Учитель.

Оголошення теми та завдання уроку. Звернення до дошки.

слайд 1,2

План

1. XX з’їзд КПРС та його наслідки.

2. Реабілітаційний процес.

3. Загострення боротьби серед вищого партійного керівництва України.

Учитель.

Ми з вами вивчаємо період в історії СРСР, УРСР, який охоплює 1953 -1964 роки і називається «відлигою». «Відлига» — період в історії СРСР, а відповідно й історії УРСР, який охоплює 1953—1964 рр., тобто період перебування при владі М. Хрущова. Він характеризується ліквідацією таких проявів сталінського режиму, як масові репресії, тотальний конт­роль за всіма сферами діяльності тощо, і спробою проведення суспільно-політичних, економічних реформ із метою надати но­вого імпульсу розвитку радянського суспільства на шляху до «побудови комунізму».

Основним змістом «відлиги» є десталінізація — система захо­дів з усунення найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Десталінізація мала обмежений характер й не торкалася підвалин існуючого ладу.

– Що ж таке десталінізація?

слайд 3

Це – системи заходів щодо ліквідації окремих проявів сталінського режиму

• масових репресій;
• ситеми ГУЛАГу;
• реабілітації незаконно засуджених в 30 – 40-ті роки;
• зміцнення законності в країні;
• децентралізація управління, послаблення командно-адміністративної системи;
• розширення прав союзних та автономних республік в економічному та культурному житті.

слайд 4

XX з’їзд КПРС це початок офіційної десталінізації

Учитель. “Відлига” = М. С. Хрущов. Роль особи в історії.

Демонстрація фрагменту відеофільму «Хрущов на XX з’їзді КПРС»

Учитель.

В останній день роботи з’їзду М. Хрущов повідомив делегатів, що вони ще мають зібратися на додаткове закрите засідання.

У ніч із 24 на 25 лютого 1956 р. М. Хрущов протягом чотирьох годин зачитував «Таємну закриту доповідь “Про культ особи та його наслідки”», у якій були розкриті причини утвердження куль­ту особи Сталіна, його конкретні прояви й наслідки. Делегати з’їзду вперше почули правду про «заповіт» Леніна, про Й. Ста­ліна як «нащадка» та «геніального продовжувача» справи В. Ле­ніна, видатного «воєначальника», який насправді був жорстоким тираном і головним винуватцем жахливих поразок Червоної ар­мії в 1941 — 1942 рр.

Критика культу особи Й. Сталіна на XX з’їзді партії була хоч і різкою, але поверховою. Незважаючи на свою інформацій­ну насиченість та емоційність, доповідь М. Хрущова скоріше маскувала, ніж розкривала справжню картину злочинів сталі­нізму. У ній, скажімо, засуджували лише зовнішні сторони то­талітаризму (культ особи) і найстрашніші зловживання держав­ної влади (масові репресії). Політика ж партії в цілому на всіх-етапах соціалістичного будівництва вважалася правильною. З’їзд не обговорював доповіді М. Хрущова, а прийняв із цього питан­ня лише стислу постанову.

Проте й ця дозована критика здійснила справжній переворот у суспільній свідомості. Саме тому цей переломний період у житті радянських людей, за влучним ви­словом І. Еренбурга, був названий хрущовською «відлигою».

Зі спогадів франц. письменника Р. Гароді про своє сталення від виступу М. Хрущова на закритому засіданні.

– Якщо все це брехня – який жах!. Якщо правда – який крах!

Робота з документом. Зверніться до джерел с. 112

Опрацюйте уривок із доповіді М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки».

” … Мене турбувала думка: скінчиться з’їзд… А що далі? На нашій со­вісті залишаться сотні тисяч …….нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати».

Запитання до документа.

– На основі поданого уривку зі спогадів М. Хрущова визначте, якими мотивами він керувався, приймаючи рішення виступити із засуджен­ням культу особи Сталіна. Чи можна стверджувати, що Хрущов зро­бив мужній громадянський вчинок?

Слайд 5

Після виступу М. Хрущова починається масове знищення пам”ятників, бюстів, ховали в шухляди портрети Сталіна ( деякі і не дуже далеко)

Учитель. Слайд 6

Процес реабілітації почався відразу після смерті Сталіна й на­був найбільшого поширення після XX з’їзду КПРС (лютий 1956 p.).

Реабілітація (походить від лат. rehabilitatio) — поновлення втраченого доброго імені, відновлення репутації. Поновлення прав, відміна необґрунтованого звинувачення невинної особи або групи осіб з-за «відсутності складу злочину».

Амні́стія (грец. αμνηστια — помилування, прощення) — повне або часткове (заміна м’якшим) звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів. Здійснюється за рішенням глави держави або вищого представницького органу влади.

Робота в групах підр. с. 113 – 114 та додатковий матеріал

Слайд 8

Завдання: заповніть діаграму

Перший етап (1953—1956).

Реабілітація торкалася лише незначної частини незаконно ре­пресованих. Проголошуються масові амністії. Відбувається демон­таж сталінської репресивної системи. Правоохоронна система при­водиться у відповідність із принципами законності.

Амністія 1953р. — стосувалась осіб, засуджених терміном до п’яти років, а також засуджених за посадові, господарські та вій­ськові злочини. Вона мало торкнулася політичних в’язнів, які ма­ли значно більші терміни ув’язнення.

Амністія 1955 р. — стосувалась осіб, що співробітничали з окупантами в роки війни, але не чинили злочинів. Також проголошувалися амністії для воїнів УПА, які скла­дуть зброю, і тих, хто утримувався в таборах. До 1957 р. було звіль­нено понад 65 534 бійці ОУН—УПА.

Проте амністія не передбачала реабілітацію. Звільнені полі­тичні в’язні продовжували носити клеймо «ворогів народу». Протягом 1954—1956 pp. було реабілітовано лише 8 тис. осіб.

Ліквідація репресивної системи.

Восени 1953 р. було ліквідовано військові трибунали МВС та особливу нараду МВС, яка мала право застосовувати в адміністра­тивному порядку висилку, заслання та ув’язнення. У 1954 р. сфор­мовано Комітет державної безпеки (КДБ) СРСР і УPCP. Нові орга­ни були зобов’язані переглянути заведені на громадян політичні справи. У 1954 р. — створено комісію Президії ЦК КПРС із розслі­дування злочинів Й. Сталіна. У 1955 р.— запроваджено прокурор­ський нагляд.

На початку 1956 р. скасовується постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. про порядок ведення справ «щодо підготовки й здійснення терористичних актів» та постанови від 1 грудня 1934 р. та 14 вересня 1937 р. про зміни в карно-процесуальному кодексі, за якими не дозволялися касаційні скарги у справах про шкідництво, терор і диверсії.

Також було розпочато роботу зі створення нового криміналь­ного, кримінально-процесуального, адміністративного кодексів, во­єнного статуту.

Ліквідовано систему ГУЛАГу, у якому на 1954 р. утримува­лося 949 тис. в’язнів. інформація про ГУЛАГ

Слайд 9

Слайд 10

/ інформація про ГУЛАГ/ Див. додаток

Слайд 11

Завдання: заповніть діаграму

Другий етап (1956—1959).

Реабілітація стала масовою. Було створено 90 спеціальних ко­місій, які мали право розглядати справи безпосередньо в таборах. Спочатку реабілітації підлягали репресовані діячі КПУ — В. Чубар, С. Косіор, В. Затонський, М. Скрипник, Ю. Коцюбин­ський та інші. У липні 1956 р. в пресі з’явилися повідомлення про реабілітацію драматурга М. Куліша, режисера Леся Курбаса та інших. Загалом до листопада 1959 р. державні інстанції, органи про­куратури і КДБ переглянули 4 млн 263 тис. справ на 5 млн 481 тис. осіб. Було реабілітовано 2 млн 684 тис. осіб, що становило 58,2 % тих, на кого були заведені справи в репресивних органах України. Загалом протягом 1956—1963 pp. було повністю реабілітовано ли­ше 250 тис. осіб. На 1959 р. за політичні злочини в таборах утри­мувалось 11 тис. осіб. Із 1962 р. комісії по реабілітації поступово припинили свою роботу.

Реабілітації не підлягали колабораціоністи, активні діячі ОУН—УПА, жертви політичних репресій до 1934 p., а також всі ре­пресовані за «український буржуазний націоналізм». Держава не ви­знала себе винною у депортації селян під час колективізації 1930-х pp., вибіркової депортації із Західної України, депортації кримських татар, німців та інших народів із півдня України.

У подальші роки реабілітація продовжувала тривати, але про­тягом 1963—1986 pp. було повністю реабілітовано 80 тис. осіб. Паралельно з реабілітацією жертв сталінських репресій відбу­лися нові політичні репресії, вносилися зміни до законодавства, які збільшували можливості влади в їх проведенні. Так, BP СРСР при­йняла закон «Про кримінальну відповідальність за державні злочи­ни». У кримінальний кодекс було введено статтю « антирадянська агітація і пропаганда». Протягом 1954—1959 pp. за антирадянську діяльність було репресовано 3,5 тис. осіб.

Слайд 12

Запитання.

– Як можна оцінити реабілітаційний процес за часів хрущовської «відлиги»?

– Чому реабілітація не була повною?

– Як ви думаєте чи всі партійні керівники підтримували М. Хрущова?

– Чому?

Учитель.

За період правління М. Хрущова у вищому керівництві УРСР відбувалися неодноразові зміни. Вони були викликані прагненням усунути від влади в республіці противників Хрущова, розширенням повноважень республіканських органів влади, зміною ролі УРСР в СРСР.

За період 1953—1964 рр. змінилося декілька перших секре­тарів ЦК КПУ.

• 1953—1957 рр. О. І. Кириченко.

• 1957—1963 рр. М. В. Підгорний.

• 1963—1972 рр. П. Ю. Шелест.

Учитель.

Усунення Хрущова

Які ж були справжні причини усунення Хрущова від влади? Ми з’ясуємо коли відтворимо засідання Президії ЦК КПРС 13-14 жовтня 1964 року

Рольова гра Слайд 13,14

Тов. Шелест. У 1957 році ставилося завдання догнати і перегнати Америку, а отримали провал, діяльність нашу дискредитує, говорили про житло – не виконали.

Тов. Підгорний. Ми всі з повагою ставилися до тов. Хрущова. Тепер він інший. Він винен. Краще, щоб сам попросив звільнити.

Тов. Воронов. У результаті неправильного і непартійного ставлення тов. Хрущова створилося нестерпне становище, виник новий культ особи Хрущова. Він не терпить ніяких зауважень.

Тов. Шелепін. Ви стали зловживати владою. Довіра до вас падала, падала. Оточили себе сумнівними особами.

Тов. Кириленко. Грубо став порушуватися ленінський стиль керівництва, підлабузництво любите. А людей чесних відштовхуєте.

Тов. Мазуров. Безперервні реорганізації.

Тов. Єфремов. Ви грубіяните кадрам. Граєте у вождізм.

Тов. Суслов. Все позитивне приписується Хрущову.

Тов. Брежнєв. Згоден з усіма. Звільнити Хрущова з посад, що обіймає.

Учитель.

– Чому усунення М. Хрущова від влади називають «тихим переворотом»?

– Чому в суспільстві повідомлення про зміщення з посади М. Хрущова не викликало обурення?

До числа невдоволених політикою М. Хрущова невдовзі приєднались:

• партійно-державна еліта, що була невдоволена зменшенням кількості партапарату й роздратована розмовами про демократизацію, нескінченні реорганізації;
• інтелігенція, яка чекала демонтажу тоталітарної системи робітники і селяни, яких дратували:

— грошова реформа 1961 р., що погіршила життя;

— нездійсненні розмови про підвищення життєвого рівня народу;

— неврожай 1963 року і продовольчі труднощі.

Анекдот того часу

Зустрілися двоє робітників:

— Ти знаєш, Хрущов захворів…

— Що в нього?

— Та, кажуть, грижа.

— Від чого ж вона в нього взялася?

— То він так підіймав добробут народу.

Робітничі виступи:

• 1962 р. — розстріл демонстрації робітників у Новочеркаську.
• 1963 р. — робітничі страйки в Кривому Розі, Дніпропетровську та інших містах.

Самостійна робота з підр. с. 117 зачитайте . Останні роки М. Хрущова / випереджальне завдання/

Слайд15

III. Закріплення нових знань.

– Які нові терміни та поняття ви опанували?

– У чому полягало історичне значення з”їзду?

– Висловіть своє особисте ставлення до історичної особи.

IV. Оцінювання.

Критерії:

індивідуальна, робота в групах, узагальнення.

V. Домашнє завдання

Слайд16

Тема 13. с. 111 – 118. Вивчити дати та терміни.