Домашнє завдання: вивчити § 20 с. 136-142 відповісти на питання с. 142 виконати завдання у контурній карті - позначити основні будови часів індустріалізації

Поурочний план

Джерело - https://academia.in.ua/конспекти/конспект-уроку-на-тему-«сталінська-індустріалізація-україни»

Конспект уроку на тему: «Сталінська індустріалізація України».

Опубліковано Редактор вт, 09/16/2014 - 11:35

Поділитися…

Тип матеріалу:

Конспект уроку

Предмет:

Історія України

Навчальний рівень:

Школа

10 клас

Мета: розкрити причини згортання НЕПу і переходу до форсованої індустріалізації; розглянути труднощі й особливості індустріалізації; підбити загальні підсумки індустріалізації та з'ясувати її значення; удосконалювати в учнів уміння оцінювати історичні події і процеси, закріплювати в учнів навички аналітичного підходу до історичних джерел.

Основні поняття: індустріалізація, адміністративно-директивний метод управління промисловістю; п'ятирічка; командно-адміністративна система.

Основні дати: грудень 1925 р. – XIV з'їзд ВКП (б), проголошення курсу на індустріалізацію; грудень 1927 р. – XV з'їзд ВКП (б), ухвалення лінії на прискорення індустріалізації, прийняття резолюції про 5-річний план розвитку господарства; 5 грудня 1929 р.– постанова ЦК ВКП (б) «Про реорганізацію управління економікою»; кінець 1929 р. – перехід до форсованої індустріалізації.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Згортання НЕПу і перехід до форсованої індустріалізації.

Проблемне питання:

Якими були причини згортання НЕПу?

Бесіда учителя

Перш ніж почнемо вивчення нового матеріалу, згадайте, будь ласка, що таке НЕП? Чим НЕП відрізнявся від політики «воєнного комунізму»?

Вчені доходять висновку, що ринкові відносини не давали можливості керувати й контролювати всі сфери господарства владою. Тому на зміну некерованому НЕПу прийшло централізоване директивне планування (опрацьовується поняття «директива»).

Учитель. У СРСР наприкінці 20-х років точилась гостра боротьба з питань подальшого розвитку країни. Перебуваючи географічно між відсталою Азією і розвиненою Європою, СРСР намагався підтягтися до рівня останньої, відтак прискорення економічного розвитку, створення нових галузей стали об'єктивною необхідністю, з якою були згодні всі.

Наприклад, думки різнилися щодо темпів розвитку, джерел індустріалізації, пріоритетного розвитку окремих галузей народного господарства.

Проблемне питання:

Які два варіанти індустріальних перетворень окреслилися наприкінці 20-х pp.?

Учитель узагальнює відповіді учнів. Наголошує на тому, що один з варіантів передбачав збереження товарно-грошових основ непівської економіки і проведення плавної індустріалізації, коли темпи розвитку пов'язуються із зростанням добробуту і поступовим добровільним кооперуванням селянства. Але, на противагу цьому шляху, існував і другий варіант, складовою і рушійною силою якого була форсована індустріалізація з високими темпами промислового розвитку, заради чого визнавалася припустимість зниження життєвого рівня, можливість швидкого здійснення суцільної колективізації за допомогою адміністративно-командних методів.

Вчитель пропонує учням пригадати, як відбулася боротьба між прихильниками цих двох стратегічних спрямувань. Чим вона закінчилась?

Учитель. XVз'їзд ВКП(б) у грудні 1927 р. схвалив директиви першого п'ятирічного плану на 1928/29 – 1932/33 pp., за якими середньорічні темпи нарощування промислової продукції підвищувалися до 16 %. (Держплан СРСР, розробляючи п'ятирічний план у двох варіантах – відправному та оптимальному, темпи індустріалізації підвищив відповідно до 18 і 20 %.) Такі високі темпи передбачалося забезпечити за рахунок селянства. Змінювався лише спосіб вилучення цих коштів до бюджету: не через підвищення податків, як пропонував Л. Троцький, а використовуючи ножиці цін. У 1929 р. більшовицьке керівництво відмовилося від НЕПу. У листопаді цього ж року в газеті «Правда» з'явилася стаття Сталіна «Рік великого перелому», в якій проголошувався курс на різке форсування індустріалізації. Було здійснено перехід до політики комуністичного штурму з примусовою продрозкладкою, забороною торгівлі, картковою системою для міського населення, інфляційним випуском паперових грошей, розкуркуленням заможних селян та об'єднанням решти селянства в колгоспи з метою зручнішого стягнення податків.

Далі вчитель пропонує учням сформулювати відповідь на проблемне питання, сформульоване на початку уроку:

Якими були причини згортання НЕПу?

Пропозиції учнів вчитель коментує, потім учні їх записують у зошитах:

1) реформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері;

2) протягом 20-х років не сформувалися соціальні сили, які б виступили за збереження НЕПу;

3) НЕП заважав планам Сталіна встановити особисту необмежену владу.

Учитель також зазначає, що відбудова здійснювалася без економічних реформ, нерівномірним було розміщення промисловості (економічно розвиненим був тільки Донецько-Придніпровський регіон), переважали добувні галузі.

Учитель пропонує учням ознайомитися з терміном «індустріалізація» у словнику історичних понять та висловити своє судження з цього приводу.

2. Джерела, труднощі та особливості індустріалізації

Учитель. Офіційно курс на індустріалізацію був спрямований на:

1) забезпечення економічної самостійності, незалежності СРСР в умовах капіталістичного оточення;

2) зміцнення обороноздатності країни;

3) створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості і сільського господарства;

4) зростання продуктивності праці;

5) підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.'

Методом «мозкового штурму» вчитель разом з учнями визначає можливі джерела індустріалізації.

Заслухавши відповіді учнів, вчитель заповнює підготовлену заздалегідь на дошці схему «Джерела індустріалізації»:

До схеми за пропозицією учнів заносять:

• доходи від сільськогосподарського виробництва;

• перекачування коштів з легкої промисловості у важку;

• внутрішні позики;

• безкоштовна праця у вихідні дні;

• праця в'язнів у таборах;

• збільшення випуску спиртних напоїв;

• продаж товарів за кордон за цінами, нижче ринкових;

• режим економії.

Форсована індустріалізація мала цілий ряд труднощів:

• величезні за масштабами перетворення здійснювалися на гігантській території, що вкрай загострило проблему розвитку інфраструктури (дороги, мости), стан якої не відповідав новим потребам; нестача коштів;

• обмаль кваліфікованих кадрів робітників та інженерно-технічних працівників; застаріле обладнання на більшості заводів і фабрик;

• індустріалізація була першою в історії безпрецедентною спробою планового розвитку важкої промисловості.

Учитель пропонує учням дати відповідь на питання: Чому індустріалізація розпочиналася з важкої, а не з легкої промисловості? Чим пояснити її ударні темпи?

З'ясувавши таким чином особливості індустріалізації, вчитель переходить до опрацювання наступного пункту плану уроку.

3. Новий господарський механізм

Робота над формуванням понять

Учитель підкреслює, що згортання НЕПу, курс на форсовану індустріалізацію вимагали створення нового господарського механізму

Учням пропонується дати визначення, що таке «господарський механізм»; пояснити, чому, на їх погляд, існувала потреба в новому господарському механізмі.

Учитель. Протягом перших п'ятирічок утверджувався господарський механізм, відірваний від ринкової економіки. 5 грудня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову, згідно з якою підприємства, а не трести, стали головними ланками управління. На відміну від трестів, підприємства були позбавлені економічної самостійності. Чітко простежувалася тенденція монополізації центром управління промисловістю республік. Республіканські наркомати керували лише місцевою промисловістю. Отже, новий господарський механізм спирався на директивні методи управління, вів до створення командно-адміністративної системи (КАС), для якого був характерний високий рівень централізації управління.

Далі вчитель пропонує учням ознайомитися з таблицею:

Зростання виробництва деяких видів промислової продукції СРСР

Продукція

1913 р.

1928 р.

1940 р.

1

2

3

4

Електроенергія (млрд кВт/год)

2,0

5,0

48,3

Нафта (млн т)

9,2

11,6

31,1

Вугілля (млн т)

29,1

35,5

165

Чавун (млн т)

4,2

3,3

14,9

Сталь (млн т)

4,2

4,3

18,3

Цемент (млн т)

1,5

1,8

5.7

Бавовняні тканини (млн пог. м)

2582

2678

3954

Учитель пропонує учням самостійно проаналізувати дані і дати віз повіді на питання:

1) Проаналізувати, які галузі господарства розвивались найбільш динамічно і чому.

2) До яких наслідків міг привесп нерівномірний розвиток галузей господарства?

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Отже, у 1929 р. сталінське керівництво відкинуло НЕП і почало форсовану індустріалізацію. Новий господарський механізм, створений у цей період призвів до встановлення командно-адміністративної системи. Вже прикінці 30-х рр. внаслідок індустріалізації Україна посіла друге місце в Європі (після Німеччини) з плавки чавуну, четверте місце у світі з видобутку вугілля. За обсягами робництва металу і машин республіка випередила Францію та Італію.

Водночас, блискучі успіхи індустріалізації не могли приховати негативні і навіть трагічні наслідки здійснення цієї складової частини модернізації.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

1) Що таке індустріалізація?

2) Чому керівництво СРСР вважало за необхідне здійснити форсовану індустріалізацію?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал підруч ника.

2. Використовуючи матеріал підручника, дані поданої вище таблиці, заповнити таблицю «Наслідки індустріалізації», вказавши на позитивні та негативе моменти.