Пантелеймон Куліш

(1814-1885)

Видатний український письменник, людина різнобічних інтересів і знань.

Походив із старовинного козацького роду. Народився в містечку Вороніж на Чернігівщині. Навчався в гімназії в Новгороді-Сіверському, де познайомився з творами П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ'яненка, оповіданнями М. Гоголя та інших. Захоплювався збіркою пісень М. Максимовича, яку вивчив напам’ять.

Навчався в Київському університеті. Велике враження було в нього від лекцій М. Максимовича, якому П. Куліш передав багато записаних ним українських народних пісень, що їх співала його мати.

Університет П. Кулішеві довелося покинути, бо сім’я втрапила у матеріальну скруту. П. Куліш шукав заробітку і влаштувався за допомоги М. Максимовича на посаду вчителя в м. Луцьку на Волині, а згодом — учителем у Києві, де познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим, що тоді був професором у Київському університеті, і студентом Василем Білозерським. Єднала їх усіх любов до народу й палке бажання визволити його від кріпацтва. До їх групи приєдналися й інші, які в 1846 р. з ініціативи М. Костомарова перетворили свій гурток на таємне Кирило-Мефодіївське братство.

Після розгрому братства П. Куліш був заарештований і попав до Петропавловської фортеці, а перегодом засланий до Тули, де пробув три роки і три місяці. Після звільнення з заслання П. Куліш проживав у Петербурзі, куди згодом повернулися із заслання М. Костомаров, Т. Шевченко.

Тут багато працював, видав своїм новим правописом “кулішівкою” етнографічний збірник “Записки про Південну Русь”, роман “Чорна рада”, у якому описав часи після смерті Б. Хмельницького, “Граматику” для народу, заснував власну друкарню та брав участь у виданні популярних книжечок для народної освіти.

У 1861 р. П. Куліш став головним співробітником журналу “Основа”, що його видавав В. Білозерський. Друкував у журналі поезії, драми, оповідання, повісті, статті літературно- історичного характеру.

Після припинення видання журналу П. Куліш виїхав за кордон. У різні періоди проживав в Італії, Німеччині, Відні, Празі.

У1871 р. після чергового перебування за кордоном повернувся в Україну і видав два перших томи “Історії возз’єднання Русі” (1874 p.).

Із драматичних творів П. Куліша відомі “Байда, князь Вишневенький”, “Петро Сагайдачний”, “Цар Наливай”. Ще він переклав твори Байрона, драми Шекспіра.