Церковне життя у другій половині XVI ст. 

Берестейська церковна унія

Мета: визначити передумови укладення Берестейської церковної унії та її зміст; оцінити становище православної церкви в другій половині XVI ст.; з’ясувати наслідки утворення української греко-католицької церкви; розвивати вміння співвідносити події всесвітньої історії та історії України на прикладі релігійних рухів другої половини XVI ст., уміння працювати з картою та історичним джерелом, підручником; розвивати навички індивідуальної та групової роботи; виховувати інтерес до історії, толерантне ставлення до різних релігійних конфесій.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами проблемного навчання.

Основні поняття: Реформація, протестантизм, Контрреформація, єзуїти, братства, церковна унія; уніатська церква.

Основні дати:

• 1586 р. — ставропігія Львівського братства;

• 1589 р. — виникнення Московського патріархату;

• 1590 р. — грамота православних єпископів до Сигізмунда ІІІ Августа;

• червень 1595 р. — «33 артикули статей унії»;

• грудень 1595 р. — зустріч православних єпископів з Клементом VIII;

• жовтень 1596 р. — Берестейська церковна унія;

• 1615 р. — заснування Київського Богоявленського братства.

Історичні діячі: Василь-Костянтин Острозький, Сигізмунд ІІІ

Август, Клемент VIII, Михайло Рогоза, Іпатій (Адам) Потій.

Обладнання: ПК та мультимедійний проектор, підручник (Власов В. С. Історія України: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2008. — 2008. — 304 с.: іл.); зошит; робочий зошит з друкованою основою (Власов В., Данилевська О. Зошит до підручника «Історія України» 8 клас. — К.: Літера, 2009. — 72 с.); картографічний матеріал (Атлас з історії України (XVI — др. пол. XVIІІ ст.). 8 клас. — К.: ІТП, 2004); ілюстрації до теми.

Епіграф: 

Скільки вчених людей, скільки різних ідей з’явилося в світі безбожнім, щоб звести люд зі шляху, дати місце гріху, перекручують істини Божі. 

Невідомий автор

Очікувані результати: після уроку учні зможуть: 

характеризувати діяльність Василя-Костянтина Острозького та православних єпископів; 

співвідносити події вітчизняної та всесвітньої історії; 

показувати на карті межі поширення релігійних течій, основних центрів релігійного життя; 

давати свою оцінку діяльності історичних діячів та подій кінця XVI ст.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

Привітання та перевірка готовності до уроку.

Перевірка домашнього завдання.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності учнів

Кінець ХVІ — I половина ХVІІ ст. є важливою епохою в житті українського народу. 

Це був час пробудження національної свідомості, культурно-національного самовизначення. 

Розвиток національної самосвідомості відбувався під грізним наступом Польщі, експансія якої поширювалась на всі сфери життя. 

Хоча Річ Посполита юридично проголошувала толерантне ставлення до православ’я, фактично ситуація була дуже напруженою. 

Нам з вами сьогодні належить визначити реальне становище православної церкви в ці часи.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

• Які дві течії християнства протистояли одна одній в українських землях?

Робота зі схемою

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Становище православної церкви в Україні в другій половині XVI ст.

Бесіда

1. Визначте, яким було становище православної церкви в українських землях в ІІ пол. XVI ст.

2. Що спричинило її кризовий стан?

3. Чи існує зв’язок між становищем української православної церкви і захопленням турками Константинополя?

4. Як вплинула Люблінська унія на релігійну ситуації в українських землях?

Робота з історичними термінами

Патронат — право шляхтича призначати та усувати від справ священників у своєму маєтку.

«Подання хлібів духовних» — право польського короля призначати та усувати єпископів.

«Симонія» — продаж церковних посад.

Робота з таблицею

СТАНОВИЩЕ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.

Внутрішнє становище

Зовнішні чинники

1. Занепад церковної дисципліни.

2. Ганебне поводження священників.

3. Низький рівень освіти православних священників.

4. Симонія церковних посад.

5. Право патронату

1. Занепад православ’я після захоплення Константинополя турками 1453 р.

2. Створення Московського патріархату.

3. Активне поширення католицизму.

4. Відсутність підтримки з боку офіційної влади.

5. Агресивна політика Речі Посполитої.

6. Втручання світських осіб у справи церковні — «подання хлібів духовних».

7. Поширення Реформації

Учні роблять висновок, що криза православ’я поглиблювалась не тільки через внутрішні причини, але й через зовнішньополітичні впливи (Реформація, Контрреформація).

Бліцопитування

1. Де і коли розпочалися реформаційні рухи?

2. Причини поширення Реформації.

3. Укажіть основні ознаки Реформації.

4. Що таке Контрреформація? Виділіть її особливості.

Виділяючи основні ознаки Реформації та Контрреформації, учитель наголошує на реформаційних рухах, що набули поширення в українських землях, а саме: аріанство; лютеранство; кальвінізм; соцініанство.

Також увагу учнів доцільно зосередити на появі в українських землях Ордену єзуїтів (1571).

Історична довідка

Товариство Ісуса (лат. Societas Iesu, скорочено S. J. або S. I.) — християнський чернечий орден римо-католицької церкви. 

Члени ордену відомі як єзуїти. 

Їх інколи називають «солдатами Ісуса Христа» або «піхотинцями Папи» через те, що засновник Товариства, Ігнатій Лойола був лицарем, перш ніж став священиком. 

Девізом єзуїтів є вислів «Ad maiorem Dei Gloriam» (лат. «Усе во славу Божу»).

Товариство Ісуса — найчисельніший чернечий орден у складі католицької церкви. 

На сьогодні кількість єзуїтів складає 20 170 осіб, серед яких 14 147 — священики. 

Їхні місії діють у 112 державах всіх континентів. 

Головними напрямками діяльності єзуїтів є євангелізація, освіта і наукові дослідження. 

Товариство Ісуса було засноване 1534 р. іспанцем Ігнатієм Лойолою у Парижі та затверджене 27 вересня 1540 р. Римським Папою Павлом III. 

Головною метою єзуїтів стало проповідування ідей християнства, 

поширення впливу католицької церкви і зміцнення влади папи римського. 

Організаційні принципи Товариства будувались на засадах суворої дисципліни, безумовного підпорядкування лише генералові Товариства або Римському Папі. 

У XVI-XVII ст., намагаючись поширити свій вплив, єзуїти активно діяли у багатьох країнах світу, зокрема в Індії (з 1542 р.), Японії (з 1549 р.), Китаї (з 1563 р.), на Філіппінах (з 1594 р.) та ін. 

У середині XVI ст. єзуїти активізували свою діяльність в Україні.

Фанатично віддані справі Ордену, єзуїти намагались впливати на внутрішню і зовнішню політику європейських держав, через що Товариство Ісуса неодноразово забороняли у Португалії, Франції, Іспанії. 

Єзуїти формально були ліквідовані Папою Климентом XIV 1773 року. 

1814 року Орден було відновлено Папою Пієм VII.

Із XVI ст. з метою поширення ідей християнства і виховання своїх прихильників почали створювати єзуїтські школи, які відзначались високим рівнем викладання. 

В Україні такі школи було відкрито 

у Львові (1608 р.), Луцьку (1609 р.), Києві (1690 р.) 

та інших містах. 

1661 року грамотою польського короля Яна П Казимира Львівська єзуїтська колегія була реформована в університет. 

На українських землях у складі Російської імперії єзуїти були змушені припинити свою діяльність 1820 р., 

а в Західній Україні — 1939 року. 

На початку 1990-х років діяльність Товариства Ісуса в Україні відновилась.

Діяльність братських шкіл в Україні в 

другій половині XVI ст.

Проблемне завдання

Чому протестантизм не набув поширення на українських землях?

Під час розв’язання проблемного питання учитель підводить учнів до думки про активну діяльність братств.

Робота у групах

Вивчення діяльності братств можна проводити в групах (клас розділити на 4 групи).

Завдання групам

Опрацювати текст підручника В. С. Власова § 6 с. 55-56 і заповнити таблицю, що характеризує діяльність братських шкіл.

№ з/п

Назва братської школи

Рік утворення

Мета діяльності

Напрямки діяльності

Соціальні верстви, що входили до братства

1

Львівська

2

Київська

Кожна група бере участь в обговоренні, відповідаючи на запитання за складовими елементами таблиці.

Запитання

1. Яку роль відігравали братства в посиленні ролі православної церкви?

2. Як ставилися до діяльності братств різні верстви українського населення?

Для підбиття підсумку доцільно звернутись до характеристики діяльності князя Василя-Костянтина Острозького (див. додаток).

Метод «Павутинка дискусії»

Яким чином можна було покращити становище православної церкви? (Учні повинні запропонувати своє обґрунтування.)

Берестейська церковна унія

Складання історичного портрета

Використовуючи роздавальний матеріал (див. додаток) учні характеризують історичних діячів, які брали участь у підготовці Берестейської унії (Клемент VIII, І. Потій, М. Рогоза).

Постановка проблемного запитання

Берестейська церковна унія стала першим кроком до об’єднання чи до розколу?

Особливості проведення церковного собору в Бересті, використовуючи схему (розповідь).

Робота з візуальними джерелами

Перегляд фрагменту «Берестейська унія», обговорення за методом «Коментатор».

Метод «Займи позицію»

1. Яку точку зору на соборі відстоювали б ви? Відповідь обґрунтуйте.

2. Переконайте своїх опонентів у правильності вашого вибору.

Робота з підручником

Опрацювавши текст підручника (§ 6 с. 60-61), дайте відповідь на запитання.

1. Якими були наслідки діяльності Берестейського собору?

2. Назвіть визначальні ознаки новоутвореної греко-католицької церкви.

Метод «Мікрофон»

Колективне обговорення результатів з використанням 

історичного тексту про уніатську «з’єднану» церкву.

«Йдучи на підписання унії, українські ієрархи зберегли обряд Православної церкви, літургію, мову, все, що було пов’язане з українською традицією... Українське уніатське духовенство діставало рівні права з польським, духовники нашого обряду аби втішалися такими самими почестями і пошаною, як і особи римського обряду та нехай користуються вольностями і привілеями, вони звільнялися від сплати податків зі своєї особи та церковних маєтків і підлягатимуть єдиним єпископам та лише ними каратимуться за будь-які промахи. Уніати вимагали допустити Митрополита і Єпископів до сенату його Королівської милості, а це з багатьох і слушних причин: бо вони мають той самий уряд і гідність, що й Єпископи Римської Церкви.

...Греко-католики висували прохання, щоб маєтки, конфісковані католицькою церквою, були повернені: бо вони притиснені такою нуждою й убожеством, що не лише не можуть подбати про потреби своїх церков, але й самі не мають з чого жити».

Учні відповідають на проблемне запитання.

Метод «Мозковий штурм»

Чому Берестейська церковна унія не набула широкої підтримки на всіх українських територіях?

V. Підсумки уроку

Під час підсумкової бесіди учні доходять таких висновків.

• У XVI ст. православна церква в українських землях перебувала в кризовому стані.

• Поширення Реформації у Східній та Центральній Європі сприяло розвиткові релігійного вільнодумства в українських землях.

• Розгортання Контрреформації активізувало наступ католицької церкви на схід. 

На вістрі цього наступу діяв Орден єзуїтів.

• Діяльність братств допомагала православним віруючим протистояти релігійним утискам з боку римо-католицької церкви та світської влади Речі Посполитої.

• Берестейська церковна унія призвела до утворення української греко-католицької церкви, але не послабила релігійного протистояння на українських землях.

Учитель повідомляє, що план сьогоднішнього уроку вичерпано, і пропонує з’ясувати, чого ми на ньому досягли.

Рефлексія за методом «Продовжте речення»

• Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла).

• Мені було цікаво.

• У мене добре вийшло.

• Мені було дуже складно.

• Хотілося б навчитися.

Підсумки рефлексії — отримані результати порівнюються з навчальними цілями.

VІІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 6, надати усні відповіді на запитання до параграфу.

2. Прокоментувати слова М. Грушевського щодо наслідків Берестейської унії, яка, на його думку, 

«внесла роздвоєння серед православних і їхню енергію обернула на внутрішню боротьбу».

3. Допитливим і творчим: 

підготувати коротке письмове повідомлення (2-3 сторінки) з невідомими фактами біографії одного православних митрополитів: І. Борецького, П. Могили.

Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні

Реформаційні рухи на українських землях

На початку XVI ст. Західна Європа переживала великі зміни в релігійному житті, зумовлені Реформацією, що почалася в Німеччині.

Реформація — з латинської — перетворення.

Реформаційний, або протестантський, рух — 

це соціально- політичний рух XVI-XVII ст., що охопив багато країн Європи 

та був спрямований проти засилля католицької церкви, за перебудову (реформу) церкви.

Цей рух започаткував новий напрям християнського вчення - протестантизм.

Протестантська церква проголошувала свою незалежність від влади Папи Римського.

Реформація знайшла своє поширення на теренах Речі Посполитої.

В Україні стало багато прихильників протестантської церкви, особливо серед панів і шляхти, протестантські громади з'являлися у великих панських маєтках або містах. 

Поширювалися різні віровчення і секти:

1. Кальвінізм — протестантська течія, ідеологом якої був Ж. Кальвін. Він проповідував необхідність дешевої церкви, а також поміркованість, економію, підприємництво в особистому житті людини.

Кальвінізм найпоширенішим був серед шляхти, мав своїх прихильників і серед магнатів. В Україні тривалий час прихильником кальвінізму була родина Потоцьких.

2. Аріанство — течія у християнстві, засновником якої був олександрійський священик Арій 

(ІV ст. н.е.).

Аріанство заперечувало єдиносутність Бога-Отця і Бога-Сина (Христа), 

вважаючи останнього творінням Бога-Отця і отже, нижчим за нього.

3. У VI—VIII ст. це вчення дещо змінилося і дістало нову назву — соцініанство 

(від імені засновника Ф. Соціна).

Соцініани:

• не визнавали вчення про Святу Трійцю (Бог-Отець, Бог- Син і Бог-Дух святий);

• проголошували Христа людиною, а не Богом;

• обстоювали свободу совісті;

• заперечували ікони і всю церковну зовнішню обрядовість;

• орієнтувалися лише на панів і шляхту:

• користувалися лише польською і латинською мовами.

В Україні соцініанство було поширене на 

Волині, в Чернігові, Хмільнику, Проскурові, Києві та ін.

Наприкінці XVII ст. соцініанське віросповідання в Речі Посполитій було заборонено.

Всі реформаційні рухи в Україні зароджувалися на основі 

морально-побутового занепаду церковної ієрархії.

Висновки

1. Протестантська церква не здобула широкого поширення в Україні.

2. Вплив Реформації на українських землях виявився в 

застосуванні реформаційних ідей для оновлення православної церкви.

Контрреформаційні рухи в Україні

Контрреформаційні рухи — 

намагання провести реформи всередині католицької церкви, 

щоб піднести її роль і вплив, підірвані реформацією.

Велику роль у проведенні реформи всередині католицької церкви відіграв орден єзуїтів 

(дослівно — "Товариство Ісуса”). 

Був заснований у 1534 p., офіційно затверджений папою Павлом III у 1540 р.

Його мета — зміцнення позицій католицької церкви, влади Папи Римського, підірваних реформаційним рухом. Єзуїти розгортали. свою діяльність в Україні, відкрили єзуїтські школи у Львові, Кам'янці, Києві та інших містах, прагнучи збільшити кількість прихильників католицизму. Вони навербували чимало прибічників з-поміж литовсько-руських магнатів і шляхти, навернули їх до католицтва.

Православні братства

Братства — це громадські спілки православного українського населення — міщан, духовенства, української шляхти, козаків.

Вони протистояли:

• наступові католицизму;

• національним утискам;

• політиці полонізації українських земель.

Братства відігравали визначну роль у політичному й культурному житті:

1. Обстоювали право міських громад брати участь в управлінні церковними справами й контролі за діяльністю єпископів.

2. Надавали грошові позики своїм членам, рятували міщан від боргів, для збіднілих братчиків і старців влаштовували притулки, шпиталі.

3. Відкривали друкарні, організовували випуск і розповсюдження полемічних творів, які були спрямовані проти католицизму.

4. Ставали на захист міщанства від національного гніту, 

надсилали скарги до судів на міські магістрати.

5. Створювали школи, забезпечували їх підручниками, утримували вчителів і бідних учнів, надавали кращим учням допомогу для продовження навчання за кордоном.

Братські школи високо підняли рівень освіти серед міського населення.

Навколо братств об'єднувалися вчені, письменники, книговидавці, педагоги, політичні діячі.

Українські братства мали власні статути, що чітко регулювали їхню організацію і діяльність.

Братства виникають у багатьох містах України: Львові, Дрогобичі, Галичі та ін.

1615 р. Виникло київське братство.

У його організації взяли участь представники міщанства, шляхти, духовенства:

І. Борецький, З. Копистенський та інші. 

Гальшка Гулевичівна заповіла братству свій двір на Подолі та значні кошти.

1615-1616 pp. На ці кошти було збудовано школу та Богоявленський монастир — 

основу майбутньої Києво-Могилянської академії.

Висновок

Братства були формою духовного (ідеологічного) протесту українського народу 

за умов національно-релігійного гніту.

Львівська братська школа

В Україні перше братство, разом зі школою, книгарнею та друкарнею, з'явилося у Львові.

У 1586 р. було затверджено статут Львівського братства.

У друкарні Львівського братства у 1573 р. Іван Федоров надрукував книгу "Апостол".

Львівське братство:

• здійснювало контроль за духівництвом, у тому числі за єпископами;

• боролося за оновлення православної церкви, яка зазнавала переслідувань з боку польських властей;

• збудувало у Львові церкву Успення Богородиці;

• активно боролося за створення у Львові міського самоврядування, 

незалежного від влади Польщі.

До Львівської братської школи ходили діти всіх станів та займали місця відповідно до успіхів у науці, а не внаслідок становища батьків. Характер школи був демократичний. 

Вчили 

грецької мови, церковно-слов’янської граматики, риторики, діалектики, філософії, поетики, історії.

Львівська братська школа випускала не лише культурних діячів, а й учителів для інших шкіл.