Embedded Files
Він був грозою Царгороду,
Прибив свій щит там на врата
І вигідну уклав угоду –
Йшла дань на руські всі міста.
Але пророцтво волхви склали,
Що від коня свого помре.
Сміявся, бо не знав що з черепа змія ужалить.
Давно було це, та легенда ще живе
“…І зажадав ………., щоб вони данину дали на 2 тисячі кораблів:по 12 грн. на чоловіка, а в кораблі було по … мужів.
І згодилися ………. на це, і стали миру просити, щоб не пустошив ……………. землі .
І зажадав ………..щоб …………..давали уклади на руські городи – спершу на ………, а тоді на……………., і на …………….., і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і наінші городи.”
(907 рік. Угода князя Олега з візантійським імператором).
Page updated
Google Sites
Report abuse