Урок № 33

Тема. «Практичне заняття. Голодомор мовою документів, свідчень, чисел»

Мета: на підставі аналізу підготовлених повідомлень, презентацій та наведених джерел характеризувати Голодомор як геноцид українського народу; формувати аксіологічну компетентність учнів та учениць; розвивати вміння самостійно опрацьовувати джерела інформації, готувати повідомлення, презентації і виступати з ними перед класом; виховувати толерантність, сприйняття думок інших і прагнення до пошуку порозуміння з ними.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, електронний освітній ресурс до підручника, матеріали, підготовлені до практичного заняття.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

II.  Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1)   Коли радянська влада вперше використала голод як політичний інструмент?

2)   Які прецеденти були створені більшовиками під час голоду 1921—1923 рр.?

III. Проведення практичного заняття

1.   Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених завдань та обговоріть результати роботи над ними.

2.   Представте класу спільні висновки, яких ви дійшли, працюючи в малих групах.

3.   Ознайомте клас з найкращими повідомленнями та презентаціями.

4.   Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

Прочитайте документи і дайте відповіді на запитання.

1)   Із розповіді Котенко Катерини Никифорівни. с. Юрчинкове Печеніжського р-ну Харківської обл.

Дєдушку нашого кулаком звали. Він сам робив, і три сини, три нєвістки з самунького ранку й до смерку… А в 1929 р. усеньке забрали у колхоз. Нічо не оставили нам. А хто не віддав у колхоз, того у Сібір, на Соловки. А зтуда ніхто й не вернувся. …про голод не можна було говоріти. Не було голоду! А він був страшний. Мерло багацько, а асобієнно діти. Бо все позабирали, а їсти не було чого. Оце в марті люди і посипались. А вєсною траву їли, листя… Людей не ховали — сил не було.

Запитання до документа

1) У якому році її родину розкуркулили? 

2) Яку причину Голодомору називає Катерина Котенко? 

3) На коли припадає найтяжчий період Голодомору? 

4) Чому, на вашу думку, влада приховувала факт голоду?

2)   Із розповіді Кругляка Івана Івановича с. Сенькове Куп’янського р-ну Харківської обл.

…голодовки б не було ніякої, а то ж сначала пройшли кажду хату, витрусили, все забрали під метьолочку… З горшків повисипали. У макітрі було десь кілограм-півтора квасолі. Так і ту взяли, висипали у торбу і пішли. Вибрали весь хліб, а ми осталися без нічого. Страшне врем’я, виживали хто як міг… Молоді тікали на Донбас (на шахти і будови нових підприємств) і в Росію…

Запитання до документа

1) Які причини голоду наводить Іван Кругляк? 

2) Як рятувалися від голоду? 

3) Чому втеча в інші республіки на новобудови рятувала від голоду?

3)   Із розповіді Хмельника Миколи Петровича. с. Оленівка, Магдалинівський р-н. Дніпропетровська обл.

Людей морили голодом до смерті… То всьо прикази Й. Сталіна, який не любив українців і хотів їх масово повибивати. Ті грабіжники приходили і забирали все, що могли… Ті посіпаки Й. Сталіна дозволяли собі все. Хотів — вдарив, хотів — плюнув на тебе… Хто згодився з колгоспом, той не був голоден. Але потім, в кінці 33-го року, навіть тим, хто туда пішов, не помагали… За то, що чоловік вкраде як то називалось «п’ять колосків», то його садять до тюрми на 15 років або засилають на Сибір. На полі стояли солдати або прості запроданці і дивилися, щоб хто не взяв якого колоска пшениці з поля… А більшість села не йшли в колгоспи … Ніхто не хтів віддавати свого хліба в колгосп, свою корову чи козу… Приходили і по два, і по три рази. Вони не вірили людям, що нема вже їжі. А як стали на горбку і дивилися, чи йде димок з димаря хати. Якщо йде, то значить хтось варить їжу. Йшли і забирали… По вулиці лежали каждий день нові трупи людей… Хто жив близько до міста, той міняв все з дому на хліб. Хто пробував стояти в очередях в місті за пайком хліба. Але провіряли, чи є паспорт. А люди з села не мали документа, і їх вивозили назад в село…

Запитання до документа

1) Які причини голоду називає Микола Хмельник? 

2) Чому люди не хотіли йти в колгосп? 

3) Які методи застосовувала влада, щоб заморити людей голодом

4)   Зі звіту міліції

Село Количівка. 

…на колгоспному полі виявлено близько 12 м2 зрізаних колосків. …було встановлено, що колоски були зрізані колгоспницею-біднячкою Коваленко Надією Миколаївною, 14 років. 

При обшуку в останньої було виявлено до 15 фунтів [трохи більше 6 кг] зрізаних колосків. (Встановлено, що колгоспниця Коваленко на роботу в колгосп не з’являється і сім’я опухла від голоду… 

Матеріали слідства передані в міліцію для притягнення до відповідальності)… 

Село Янівка (Іванівка). 

Бідняк-колгоспник Струк нарізав у колгоспі колосків жита. 

Така ж сама біднячка-колгоспниця Оксинія Андросенко нарізала колосків ячміню близько 5 фунтів. 

Всі вони також притягуються до відповідальності…

Запитання до документа

1) За що притягували до відповідальності зазначених у звіті людей? 

2) Що штовхало колгоспників на такі дії?

5)   29 березня 1933 р. британський журналіст Ґарет Джонс скликає в Берліні прес-конференцію, 

на якій вперше публічно заявляє про катастрофічний голод в Україні, свідком якого він був. Він написав 20 статей у британські й американські газети. «Голод практично скрізь. 

І мільйони вмирають від нього. Я бродив кілька днів Україною, і там не було хліба, у дітей боліли животи, всі коні та корови виздихали, й люди також вмирали з голоду. 

Терор набув нечуваних масштабів», — писав він у листі батькам одразу по поверненні з СРСР.

Запитання до документа

1) Яку причину голоду називає журналіст? 

2) Які масштаби голоду він вказує?

IV. Закріплення нових знань

Учитель/учителька доручає учням і ученицям самостійно визначити, чому в країнах Центрально-Східної Європи відбулося згортання демократичних процесів і становлення авторитарних режимів.

V.  Підсумки уроку

Учитель/учителька пропонує учнівству по черзі висловити свою думку стосовно того, чим був корисний для них цей урок.

VI. Домашнє завдання

Підготуватися до практичного заняття. Підготувати повідомлення (презентації): 1) про вплив радянської пропаганди на повсякденне життя представників різних верств населення України; 2) про екстремальні ситуації в житті радянської людини в 1920—1930-ті рр.