Видатний український громадсько-політичний діяч, педагог, учений-дослідник історії права, людина різнобічних знань.
Народився у дворянській родині Золотоніського повіту на Полтавщині.
Закінчив юридичний факультет Дерптського університету, здобув науковий ступінь кандидата права.
Служив у канцелярії Київського генерал-губернаторства.
Брав активну участь в організації Кирило-Мефодіївського братства.
Намагався осмислити та визначити місце і роль українського народу в сучасному світовому історичному розвитку.
Виступав за рішучі методи боротьби проти самодержавства.
Після розгрому Кирило-Мефодіївського братства був заарештований і ув’язнений у Шліссельбурзьку фортецю, де просидів три роки, а потім засланий під нагляд поліції в Перм.
Після заслання проживав у різних містах Російської імперії — Одесі, Керчі, Кутаїсі, Тбілісі.
Займався науковою діяльністю, писав праці з історії, математики, філософії, права,
робив переклади з грузинської та азербайджанської літератур.
Одночасно займався і педагогічною діяльністю, викладаючи історію, математику, природничі науки.
Помер 1899 року в Азербайджані, похований в Єлисаветполі, тепер м. Гянджа.