Конспект

Гетьманування П. Конашевича-Сагайдачного (1616-1622 рр.)

Багато зусиль для мирного розвитку стосунків з Польщею доклав 

Петро Конашевич-Сагайдачний.

Родом П.Конашевич-Сагайдачний був із дрібної української шляхти с. Кульчиць під Самбором на Львівщині. 

Навчався в Острозі, у 1616 р. прибув на Запорозьку Січ. 

На чолі з ним козаки здійснили кілька успішних походів проти татар і турків. 

Особливу славу здобув походом на Кафу (Феодосію) у 1616 р., захопивши її і визволивши з неволі полонених.

Історики оцінюють П.Конашевича-Сагайдачного як найвизначнішого гетьмана до Б.Хмельницького.

Намагаючись зміцнити становище України та козаків, Сагайдачний проводив компромісну політику щодо Речі Посполитої.

Петро Конашевич-Сагайдачний

Він здійснив реформу козацького війська, вперше перетворивши його на регулярне військо з жорсткою дисципліною. 

Козацьке військо піднялося до рівня кращих європейських армій.

Найбільшою заслугою Сагайдачного було те, що він навернув козаків до підтримки української культури та православної церкви, об'єднав військову силу козаків із політично слабкою церковною та культурною верхівкою України. 

Так, у 1620 р. Сагайдачний разом з усім козацьким військом вступив до Київського братства, відраховуючи на його діяльність значні кошти. 

Цього ж року гетьман запросив до Києва єрусалимського патріарха, який відродив в Україні православну церкву (уряд офіційно визнав її у 1632 р.).

Союз козаків із духовенством був на користь національним інтересам, сприяв оформленню ідейної програми козацтва.

У 1620 р. розпочалася війна між Туреччиною та Річчю Посполитою. 

Річ Посполита опинилася на межі втрати державної незалежності. 

У битві під Хотином у 1621 р. військо Сагайдачного врятувало Польщу від політичної катастрофи. 

Але сам гетьман був важко поранений і помер у Києві в 1622 р.