21. Чому ми прагнемо віри

На минулому уроці ми говорили про милосердя.

(Милосердя — бажання допомогти кожному, хто потребує допомоги, без вигоди від цього.)

У чому воно виявляється? (У добрих вчинках, милосердних справах, співчутті, допомозі іншим.)

У буддизмі є вчення про праведні вчинки. Перше правило закликає упокорювати гнів, а найвищою чеснотою вважається співчуття. Смак співчуття, вважають прихильники цього віровчення, — це наріжний камінь, що відділяє добро від зла. Ви повинні були прочитати на сторінках 116—117 підручника буддійську притчу «Гірчичне зерня». Що знайшла жінка? (Вона знайшла в собі співчуття й милосердя. На тлі цих загальнолюдських цінностей вона не помічала вже того, що її життя тяжке. Вона допомагала людям, яким важче, ніж їй.

Тема уроку сьогодні — «Чому ми прагнемо віри». Ми вчитимемося розрізняти поняття «духовність» і «релігійність»; поговоримо про історію виникнення релігії; з'ясуємо, що означає слово «вірити»; учитимемося виховувати в собі толерантне ставлення й повагу до релігійних почуттів.

На уроках етики ми вже не раз говорили з вами про внутрішній світ людини, наповнення якого залежить тільки від нас. Пригадайте такі поняття, як дух, душа.

Духовність — здатність людини мати розвинені духовні потреби: естетичні, інтелектуальні, моральні тощо, здатність до самовдосконалення.

Наш духовний світ — це наші думки, почуття, очікування, наше прагнення досягти ідеалу, стати кращими. Духовність робить людину цікавішою для інших.

Робота з підручником.

Прочитайте на сторінках 120—121 текст «Що таке духовність та релігійність».

Релігійний —

1. Який вірить у Бога й старанно виконує релігійні обряди.

2. Заснований на релігії.

В основі релігійності лежить віра в Бога. Релігійні уявлення виникли в людини дуже давно. Людина боялася явищ природи, не могла їх пояснити. Вона боялася грому і блискавки; засухи і повені. Тому й вирішила, що все залежить від якихось невідомих, але дуже могутніх сил природи — богів. Ми вже говорили про анімізм — віру в духів і душі; тотемізм; фетишизм; магію. Пізніше людина почала вірити в богів. Їх було багато. Пригадайте богів Давнього Єгипту або Греції. (Зевс, Гея, Посейдон, Аїд.)

У первісному суспільстві східних слов'ян існувало багато богів, головним був бог грому і блискавки Перун. Крім того, існували й інші: бог неба — Сварог, бог сонця — Даждьбог, бог-світило — Хорст, бог тваринництва — Велес, бог вітрів — Стрибог, богиня жіночого начала природи і жіночої роботи — Мокоша, покровителька дому — Лада, бог любові — Лель, бог продовження роду — Ярило, бог родючості — Купало та ін. Було й багато інших дрібніших богів і духів: водяники, домовики, лісовики, яким поклонялися і яких задобрювали. Обряди виконували жреці, знахарі, волхви.

З утворенням Київської Русі для єдності держави потрібна була віра в єдиного бога. Такою релігією стало християнство, прийняте в 988 році як державна релігія. Спочатку це було візантійське християнство, а потім православ'я з 1054 року. Посли князя Володимира, побувавши на службі в соборі Святої Софії в Константинополі, були в захопленні від неї: «сліпуче багатство ритуалу, який блищить золотом, сріблом, дорогоцінним камінням і різнобарвними мармурами. Якщо ці земні пишності мають таку пишноту, — пише єпископ Газький Порфирій, — якою ж повинна бути велич пишнот небесних, уготованих для праведників».

Що означає вірити.

Проявом світосприймання релігійної людини є релігійні почуття — любов до Бога, благоговіння, покірність та інші. Не можна зневажливо ставитися до релігійних почуттів людини. Пригадайте, які притчі ви читали на уроках літератури?

Що таке притча?

Робота з підручником.

На сторінках 123—124 прочитайте текст «Що означає вірити».

Поясніть фразу з цього тексту: «Найгірше тим людям, які не вірять ні в що».

Прочитайте притчу «У перукарні» (с. 124) і поясніть, що означає вірити.

Духовність людини ґрунтується на вірі (у людину, в науку, в Бога, в себе), надії, любові. Віра допомагає людині жити, долати перешкоди. Спираючись на релігію, віруюча людина прагне знайти те, чого їй не вистачає в повсякденному житті: добро, любов, підтримку, співчуття.

«Той, хто ні в що не вірить, — усього боїться».

Як ви розумієте ці слова? Над цим ви подумаєте вдома, виконуючи завдання в робочому зошиті.

Напишіть твір-роздум.