Embedded Files
Практичне заняття
Обговорення епіграфу до уроку.
«Історія починається тоді, коли з’являються писемні джерела. Без них немає історії» (Омелян Пріцак).
*Гра «Відгадай слово» з подальшим коментуванням відповідей учнів
Щоб історію писати, треба так багато знати:
І літопис прочитати, що монах давно писав.
Документи повивчати, ті, що князь колись складав,
І послухати легенди, давні вірші і казки.
Сиві думи, що складались всім народом залюбки,
Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.
Дивний одяг, що носили наші предки за життя.
Все зробив історик вправно, все читав і розглядав І завзято та докладно нам історію писав. Що ж йому допомогло? Історичне... (джерело).
* Кластер. Рекомендації щодо проведення інтерактивної вправи:
– посередині дошки прикріпити картку «Історичне джерело»;
– відвести від центру стрілки (планетарна модель), біля яких запропонувати учням записати слова, ідеї, назви, що підходять до обраної теми;
– до записів можна додавати записи-супутники, які складатимуть інформаційне поле теми «Історичне джерело»;
– після завершення роботи можна колективно визначити поняття «Історичне джерело»;
– сформульоване поняття разом з прикладами записати до термінологічного словничка.
Словник
Історичне джерело – це це усе те, що створене в процесі людської діяльності і несе інформацію про різноманітні сторони життя людини.
Робота з історичними джерелами.
Завданням історика є відтворення картини минулого. Проте, навіть розпитавши свідків події, ми не отримаємо цілісної достовірної інформації. Аби дізнатися про реальні події минулого, історики звертаються до історичних джерел. Учені досліджують, порівнюють і зіставляють їх, адже саме історичні джерела є відображенням минулого, без яких це минуле неможливо відтворити.
Вчитель: Отож, побажаю вам успіху і сміливо переходимо до виконання завдань, які стоять зараз перед нами.
1. Готуючись до сьогоднішнього уроку я попросила вас принести будь який експонат, який ви вважаєте історичним джерелом.
Але історики, які їх переглянули, мої колеги вчителі, у нас попросили допомоги: потрібно розсортувати історичні джерела за видами та відправити за місцем призначення (Велика кількість різних предметів на столі) діти розкладають предмети на групи: писемні, зображувальні, речові.
2.Схеми-малюнки «Що потрібно взяти з собою на розкопки археологу?
Робота з речовими джерелами.
Потрібне -розмалювати кольоровими олівцями
(Діти отримують картки розмальовки і працюють із завданням)
Прокоментувати свій вибір.
Розкажіть про своє історичне джерело за планом:
-назвіть джерело ;
-до якого часу відноситься ;
--що відображено ;
-у чому цінність для наших сучасників і прийдешніх поколінь ;
-чому саме це джерело обрано вами?
Або
Підійдіть, виберіть один предмет та опишіть його за планом на сторінці 27 підручника.
3. Писемні джерела, які історики називають документами, бувають різноманітними.
Писемність на Землі виникла більше як 5 тис років тому. За цей час зібрано чимало пам’яток, що розповідають нам про минуле.
Повідомлення учнів
1. Багато сотень років тому писали на глиняних табличках. Розмочували глину. Робили з неї невелику пластину і на мокрій поверхні спеціальною паличкою видавлювали знаки. Потім цю табличку сушили на сонці або випалювали на вогні, що надавало їй твердості. Ні дощ, ні спека для неї не були страшними. Але вона могла розбитися. Та все ж залишилося чимало саме таких пам’яток. В окремих країнах зберігаються вцілілі «глиняні» бібліотеки.
2. Для письма використовували і папірус. Папірус – це рослина. Вона не росте на території нашої країни. Її зарості мандрівники знаходили в Єгипті. Стебла папірусу розрізали на тоненькі смужки і склеювали одну з одною в клаптики, схожі на папір. До одного клаптика прикладали інший. Так виходила стрічка, що досягала іноді 10 метрів завдовжки. Писали на папірусі вже спеціальними чорнилами.
Запитання
1. Чому люди почали використовувати для написання глину та папірус?
3. Деякі народи користувались дерев’яними дощечками. Їхню поверхню змащували воском. А потім видряпували букви металевою паличко з гострим кінцем. Щоправда вберегти такі «аркуші» було дуже важко. Їх легко нищили сонце і вогонь.
4. З минулого дійшли до нас списані шматки кори берези – берестяні грамоти. В Україні традиційним матеріалом для письма в давнину були кора берези (береста) та пергамент. Берестяні грамоти зберігалися погано, тож при археологічних розкопках зустрічаються рідко. А книги, писані та спеціально виготовлених для того шкірах, білих, гладеньких, що називалися «пергаментом», дійшли до нашого часу в доброму стані. Пергамент здебільшого виготовляли з телячих шкір і завозили в Україні з грецьких земель. Понад 700 років тому його навчились робити і у нас.
Запитання
1. Чому люди почали використовувати для написання дерев’яні таблички та берест?
5.Але пергамент коштував дорого, тож прагнули змінити його більш дешевим матеріалом для письма і згодом з’явився папір. Папір спочатку теж не був особливо дешевим матеріалом, але значно дешевшим, ніж пергамент. З появою паперу пергамент продовжували вживати тільки в особливим випадках – для виготовлення цінних книг.
6.Перші паперові книги в Україні були написані в монастирях. Учені ченці старанно переписували не лише святі книги, а й працювали над літописами. У них занотовували і події, які вони запам’ятали, і те, що відбувалося за їхнього життя. Ченці чимало ходили по світу. Повертаючись до свого монастиря, розповідали, що бачили і чули. Ченці-літописці записували їхні розповіді. Так день за днем, рік за роком народжувалися безцінні книги-літописи, без яких сьогодні не обходиться жоден дослідник давнини. Як святиню берегли літописи при монастирях і передавали з покоління в покоління. Роботу померлого ченця-літописця продовжував інший.
Запитання
1. З якою метою були створені літописи?
Словник
Папірус – матеріал для письма, виготовлений із багаторічної водяної рослини, який використовували давні єгиптяни.
Береста - матеріал для письма, виготовлений із верхнього шару кори берези, який використовували на Русі.
Пергамент - матеріал для письма, виготовлений із шкіри ягнят або телят.
Літопис – послідовний запис історичних подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали.
Палеографія — наука, яка вивчає історію письма.
Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи. Пригадайте, хто був автором літопису «Повість минулих літ»? Проаналізуємо текст із цього літопису
Пам’ятка роботи з історичним джерелом
1.Уважно прочитайте текст джерела інформації.
2.Чи відомий автор інформації?
3.Про яку історичну особу йде мова?
4.Які географічні назви зустрічаються в тексті?
6.Як ви вважаєте, чи дійсно відбувалася подія, яка описана в тексті?
7. Який це вид історичного джерела?
І сказав Володимир: «Се недобре є, [що] мало городів довкола Києва». І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів, і з чуді, і з вятичів і ними населив він городи, бо була війна з печенігами. І воював він із ними, і одолівав їх.
У РІК 6499 [991]. Потім же, коли Володимир жив у законі християнському, надумав він спорудити камінну церкву святої Богородиці, і, пославши [послів], привів майстрів із Греків, [і] почав зводити. А коли скінчив споруджувати, прикрасив він її іконами, і поручив її Анастасові-корсунянину, і попів корсунських приставив служити в ній. Він дав сюди все, що взяв був у Корсуні,— ікони, і начиння церковне, і хрести.
У РІК 6500 [992]. Володимир | заклав город Білгород, і набрав у нього [людей] з інших городів, і багато людей звів у нього, бо любив він город сей. /68/
4. Візуальні джерела. Схема аналізу фотографій
Просто і точно опишіть, що ви бачите. На цій стадії не прагніть будувати
припущення про те, що ви бачите.
1. Опишіть осіб, зображених на фотографії, а також їхні дії і/чи об'єкти, показані
на знімку.
2. Як згруповані люди і/чи об'єкти?
3. Опишіть, що ви бачите на задньому плані, на передньому плані, у центрі, з лівої
і правої сторони фотографії.
4. Що, на вашу думку, відбувається на цій фотографії?
5. Хто ці люди? Чим вони займаються? Які це об'єкти?
6. Приблизно вкажіть, коли, на вашу думку, був зроблений знімок (рік? період?
подія?)
7. На які питання фотографія не може відповісти? Яка інформація відсутня?
Словник:
Візуальні джерела – різновид історичних джерел, у яких інформація передається з допомогою зображень.
Музей - установа, в якій збирають, вивчають і виставляють для огляду знаряддя праці, предмети побуту, книги, монети, документи, картини тощо
Пам’ятки історії - один з різновидів пам’яток культури, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
Пам’ятки архітектури - визначна споруда, археологічний об’єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання (культурної спадщини) країни, людства загалом.
Кіно-фото-відео-документи – це синтезований вид зображувальних джерел, здатний відобразити подію образно, в русі ( наприклад, про первісну людину - https://www.youtube.com/watch?v=PS1Ra_xB4GI)
Питання: Пам’ятка для роботи з кінофільмом
1. Хто знімав фільм?
2.Навіщо був знятий цей фільм?
3.Якій, на вашу думку, аудиторії його призначено?
4.Що фільм намагається досягти?
5.Чи використано у фільмі яку-небудь музичну фонограму? Який вона передає настрій?
5.Усні історичні джерела
Крім речових, писемних і зображувальних джерел існують ще кілька категорій.
Зупинимося на усних історичних джерелах.
Скажіть, будь ласка, діти, чи пісня може бути історичним джерелом? А казка? А легенда?. Так , вірно.
За певних обставин вони цілком можуть доповнити наші знання про певні історичні події та їх перебіг.
Отже, зараз більш детально зупинимося на аналізі усних історичних джерел.
Для прикладу пропоную вашій увазі переглянути два відеосюжети на відому історичну пісню.
Прошу вас бути досить уважними, щоб ми змогли їх порівняти,
визначити більш достовірний сюжет на вашу думку.
По закінченні перегляду пропоную їх обговорити за планом :
Що поєднує перший і другий відеосюжети?
Чим вони відрізняються?
Який із них вам видається більш історично достовірним, коли аналізувати відео?
Які переваги має кожен з них?
І головне, про що йдеться у пісні? Яке її історичне значення?
Для перегляду:
1) https://www.youtube.com/watch?v=PEUzUK5vRzY
2) https://www.youtube.com/watch?v=MnN7yOxOWCU
Обмін думками.
Словник:
Історичні пісні – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.
Думи - ліро-епічні твори про історичні чи соціально-побутові події.
Легенди - це поетична оповідь про яку-небудь історичну подію, усне народне оповідання про чудесну пригоду, котра сприймається як достовірна.
6. Робота з картою
Користуючись картою «Правління Ярославичів», дайте відповіді на питання:
1. З якими державами і народами межувала руська земля за правління Ярославичів
- на заході
- на сході
- на півдні
- на півночі?
2. Якими морями омивалися землі Русі
- на півдні
- на півночі?
3. Які землі згідно заповіту Ярослава Мудрого були передані у володіння його синам Ізяславу, Святославу, Всеволоду, Ігорю та В’ячеславу?
4. У якому році відбувся Любецький з’їзд князів?
Словник:
Легенда карти - умовні позначення, за допомогою яких можна прочитати історичну карту.
V. Закріплення знань учнів.
Підсумовуючи вивчене, накреслимо лінію часу і позначимо на ній у хронологічній послідовності час створення обраних історичних джерел( по одному з групи) Наприклад, «Повість минулих літ», історична пісня «Ой на горі та й женці жнуть» ( імовірно друга половина 17 ст. ), фото «У київських школах» ( фото 1948-1949 р.р.), мультфільм про первісних людей ( 2016 р.), Любецький з’їзд князів та одне із наданих учнями речових джерел.
Завершіть речення: «Історичними джерелами можуть бути...»
1. Як вивчають історичні джерела?
2. Навіщо люди створюють музеї?
3. Поясніть, чому історичні джерела називають «слідами минулого» або «мимовільними свідками часу».
4. Яка роль археології у вивченні найдавнішого минулого?
VІ. Домашнє завдання
Вивчити терміни ( словничок у Google Classroom).
Створити власний документ для прийдешніх поколінь:
написати листа учням 5 класу, які будуть навчатися у 2122 році,
або намалювати малюнок на тему : «Україна . Рік 2021»,
або написати розповідь про обрану самостійно історичну подію чи свою родину ,
розмістивши її на платформі WriteReader .
Page updated
Google Sites
Report abuse