Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Сорочинська

Практичне заняття № 6

Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики та відповіді

Мета: показати процес інтеграції України до світових, європейських та атлантичних структур; розкрити здобутки цього процесу; дати йому оцінку.

Завдання для підготовки до практичного заняття

1. Підготувати: 1) презентації: «Взаємовідносини України та ЄС», «Україна на шляху до НАТО», «Інтеграція Української економіки у світову. Шлях від МВФ до СОТ».

2. Підготувати відповіді на питання для обговорення на «круглому столі»:

• а) Відносини з якими державами для України є пріоритетними?

• б) Чи може багатовекторність бути основою національної безпеки?

• в) Які основні зовнішні загрози України?

3. Повторити § 26.

Хід заняття

• 1. Перегляд і обговорення декількох кращих презентацій.

• 2. Проведення «круглого столу».

• 3. Формулювання висновків відповідно до мети заняття.

На початку своєї незалежності Україна задекларувала про наміри інтегруватися в світову економічну систему.

 Економічна інтеграція – це процес становлення міцних господарських зв’язків, поділу праці національних економіки, які за своїм рівнем розвитку є близькими. 

Входження до світового співтовариства виявилося непростим і неоднозначним, зокрема через такі чинники:

• відсутність єдиної концепції економічних реформ і їх половинчастість;

• боротьба політичної еліти за перерозподіл суспільних благ, становлення олігархічної системи;

• створення штучних перепон в економіці з метою недопущення на український ринок великого іноземного капіталу;

• вплив і часом відвертий тиск Російської Федерації на українську економічну політику.

Інтеграція України у світовий економічний простір відбувалася двома шляхами: 

а) входження до складу чинних міжнародних (глобальних) організацій, 

б) налагодження двосторонніх відносин з окремими державами, сусідніми регіонами.

Україна – країна з ринковою економікою

Україні знадобилося 15 років, щоб її визнали державою з економікою вільного ринку. 

3 вересня 1992 року нова республіка стала членом 

Міжнародного валютного фонду та Світового банку. 

Подальше розширення участі України в світовій економічній інтеграції затягнулося, 

на відміну від темпів виходу на політичну міжнародну арену. 

Одними з факторів цього стали невизначеність з процесами роздержавлення та впровадження ринкових реформ.

Лише 21.12.2005 року ЄС визнав 

функціонування ринкової економіки в Україні. 

17.02.2006 року це підтвердило Міністерство торгівлі США. 

Новий статус означав, що Захід убачає в Україні наявність:

• вільноконвертованої національної валюти;

• непорушного права приватної власності;

• захисту прав зарубіжних інвесторів;

• вільного ціноутворення, без утручання держави в цей механізм;

• взаємовідносин між працедавцями та працівниками на договірній основі.

На жаль, ці факти є декларативними. 

Право власності досі (2016 рік) порушується рейдерськими захопленнями, що відбувається під прикриттям певних органів влади. 

Створюються перепони для закордонних інвестицій. Права працівників часто порушуються, зокрема через їх неофіційне працевлаштування.

Поглиблення економічної інтеграції України в світі

Зі скасуванням поправки Джексона–Веніка (листопад 2006) 

між Україною та США 

зникли перешкоди в фінансових і торгових відносинах. 

А з травня 2008 року наша держава входить до складу 

Світової організації торгівлі (СОТ). 

Хоча членство в цій державі надає можливість краще реалізувати торгові інтереси, перший досвід «співжиття» зі СОТ виявився нерадісним, особливо на фоні наслідків 

світової економічної кризи 2008 року.

Насамперед, намітилися загрозливі тенденції в торговельному сальдо:

• протягом 2001–2004 років експорт українських товарів переважає над імпортом 

• (понад $ 3 млрд у 2004 році за різними даними);

• з 2006 року в Україні від’ємне торговельне сальдо.

2008 року від’ємне сальдо становило більше $ 13 млрд 

(за різними даними).

Попри такий ефект перших років, 

Україна бачить своє майбутнє 

у світовому економічному співтоваристві.

Регіональна економічна інтеграція

Україна є активним учасником регіональної співпраці. 

До 2013 року з перемінним успіхом проголошувалася 

ідея багатовекторності в політиці та економіці. 

Багатовекторність проявилася у зближенні з різними центрами:

• Європейський Союз (партнерство (1994), асоціація (2014));

• Російська Федерація (СНД (1991), ЄврАзЕС (2002), Єдиний економічний простір (2003));

• державами Причорноморського регіону (ГУАМ (1997), 

Організація чорноморського економічного співробітництва (1999)).

Самостійна економічна (як і політична) інтеграція України 

наражається на спротив Російської Федерації. 

Колишня радянська метрополія вбачає українську територію своєю сферою впливу, тому вдається до відкритого та прихованого тиску. Залежність України від Росії посилилися. 

Так, 2001 року частка українського експорту товарів до ЄС складала 31,6 %, а до СНД – 24,1 %. 

У 2008 році – 35,6 % і 27,1 %, відповідно.

2014 року після початку російської військової агресії, Україна скоротила співпрацю зі східними сусідами. 

І вже 2015 року експорт товарів до ЄС становив 32,9 %, 

до СНД (РФ, Білорусь, Казахстан, Молдова) – 18,3 %

Резюме

У середині 2010-х років інтеграція України до світового економічного простору на рівні юридичних домовленостей відбулася по максимуму. 

Українській владі лишилося стабілізувати ситуацію на Сході України та створити належні умови, щоб скористатися можливостями доступу до глобальних ринків Землі.

Робота з поняттям

Європейська інтеграція — процес утворення нового типу міждержавних відносин, що розпочався після Другої світової війни і забезпечив країнам Західної Європи високі темпи економічного розвитку, соціально-політичну стабільність та безпеку.

Робота з текстом

• Прочитати текст і виконати завдання до нього.

Інтеграційні процеси у Європі у другій половині XX ст.

• 1948 р. — створення Оборонної Організації Західноєвропейського Союзу (ЗЄС), до якої увійшли Бенілюкс, Велика Британія, Франція.

• 1949 р. — утворення НАТО — військово-політичного союзу під егідою США (спочатку увійшло 12 країн). 

1952 р. — угода про створення «європейської армії» як опори НАТО.

• 5 травня 1949 р. — утворення Ради Європи — міжнародної міжурядової організації, до якої увійшло 23 країни. 

Головні органи — МЗС, Парламентська Асамблея, при Раді діють Комісія з прав людини і т. ін.

• 1951 р. — створення ЄОВС (Європейське об’єднання вугілля і сталі).

• 1957 р. — створення Євроатому (співробітництво країн у галузі ядерних досліджень і використання атомної енергії).

• 1957 р. — створення ЄЕС — Європейської Економічної Спільноти 

(«Спільний ринок») з метою усунення всіх обмежень в торгівлі, ліквідації перешкод для вільного переміщення «осіб, капіталів і послуг», уніфікації податкових систем, створення валютного союзу.

• 1967 p. — злиття ЄОВС, Євроатому і ЄЕС в Європейські Спільноти.

• ОБСЄ (виникла в результаті нарад з питань безпеки і співробітництва в Європі — перша відбулася у Гельсінкі в 1975 р.).

• Із 1988 р. — розробляння проекту нового договору про ЄЄ.

• 1992 р. — було підписано Маастрихтський договір, що передбачав створення ЄЄ (Європейського Союзу) — 

економічного, валютного і політичного союзу.

Органи ЄС: Рада Міністрів, Європарламент, Євросуд.

9 листопада 1995 р. Україна стала 37 членом Ради Європи.

Запитання

• Розподіліть інтеграційні процеси за напрямами: 

політична, військова, економічна інтеграція.

Процес розвитку й перетворення цих європейських співтовариств на сучасний Європейський Союз відбувався шляхом, 

по-перше, передання дедалі більшого числа функцій управління на наднаціональний рівень (поглиблення) і, 

по-друге, збільшення числа учасників інтеграції (розширення).

Робота з таблицями

• За допомогою підручника складіть таблицю «Країни — члени Європейського Союзу».

Таблиця «Структура ЄС».

Виконавча влада

Законодавча влада

Законодавча влада

Судова влада

Європейська Комісія

Рада Європейського Союзу

Європейський парламент

Суд Європейського Союзу

Законотворча ініціатива.

Виконання бюджету.

Спостерігає за виконанням європейських законів та бюджетів

Розв’язує законодавчі та бюджетні питання.

Укладає міжнародні договори

Розв’язує законодавчі та бюджетні питання.

Контролює Комісію

Забезпечує одноманітність в інтерпретації європейських законів

Урок

Практичне заняття

Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: 

виклики і відповіді

1. Переглянути відео "Чому українці хочуть вступу до Євросоюзу" (2013 р.) та "Експерт коментує перспективи інтеграції України в ЄС"

2. Ознайомитись з додатковою інформацією в мережі інтернет

3. Написати есе на тему "Плюси та мінуси інтеграції України в Європу як для самої України, так і для країн світу". Навести приклади.

4. Виконану роботу відправити вчителю в Google Classroom

5. Підготуватись до тематичного оцінювання (параграфи 22-25)