25 ПЗ Писемність, освіта та наукові знання в Давньому Китаї

Мета: вчити учнів самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання, вміти представляти результати своєї творчої діяльності. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково-дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати творче мислення; сприяти підвищенню особистої відповідальності. Виховувати інтерес до історії.

Обладнання:

1) політична карта світу (сучасна);

2) роздатковий матеріал (завдання для І, ІІ варіантів та план уроку)

3) записи на дошці (тема, план, домашнє завдання);

4) підручник: О. Бандровський, В. Власов

- Київ, Генез, 2019, с. 85 - 88

В Китаї в давнину говорили:

«Є заняття великих людей і заняття маленьких людей.

Хтось напружує свій розум, інші напружують свою силу.

Той, хто напружує свій розум, керує людьми.

Той, хто напружує свою силу, керований людьми.

Той, хто керує людьми, годується за рахунок людей, а керований людьми, годує людей»

.

Питання: в чому намагався переконати людей автор уривку?

Ваш підручник надрукований на папері. І папір, і найдавніший спосіб друкарства тисячі років тому були винайдені в далекому Китаї. Також важко собі уявити корабель або літак без компаса, який так само винайшли в цій давній країні.

Сьогодні на нашому практичному занятті ми дізнаємось не тільки про наукові знання, а й про писемність та освіту Давнього Китаю.

План.

1. Писемність та освіта.

2. Наука Давнього Китаю.

3. Давньокитайські філософські вчення.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Писемність та освіта у Давньому Китаї.

Розповідь вчителя:

«Китайці з глибокої давнини високо цінували вченість.

Писати навчилися дуже давно, ще чотири тисячі років тому.

Для запису слів китайці користувалися ієрогліфами.

Для кожного слова була своя картинка. на сьогодні в китайській мові відомо 80 тис. ієрогліфів.

Культурній людині достатньо вміти читати й писати 4 – 6 тис. ієрогліфів.

Ієрогліфи писали стовпчиками згори донизу тушшю за допомогою пензлика.

Китайці з повагою ставилися до знарядь письма –

пензлика, туші, паперу і каменю для розтирання туші.

Вони називали їх «чотири коштовності вченої людини».

Для письма давні китайці спершу використовували кістки тварин і панцири черепах.

Пізніше писали на бамбукових чи дерев’яних дощечках.

Згодом китайці почали використовувати для письма шовкові стрічки,

а від початку ІІ століття - папір.

Освіченим у Китаї вважався той, хто опанував «шість мистецтв»:

ритуал,

музику,

умів стріляти з лука,

правити колісницею,

читати,

писати й

рахувати.

Ще велику увагу в Китаї приділяли вихованню шанобливого ставлення до старших.

Здобували освіту китайці в численних приватних школах, у яких «учителі-мудреці» самі набирали собі учнів. Проте існували й державні школи.

Шкільництво в Китаї отримало поштовх для розвитку після запровадження імператором

У Ді конкурсних іспитів.

Мета іспиту - відкрити шлях для чиновницької кар’єри найздібнішим, найкомпетентнішим випускникам.

Оскільки до уваги брали знання претендентів, охочих навчатися ставало більше, тож китайці почали масово записувалися в приватні школи».

Завдання (учні мають відповісти на питання після розповіді вчителя):

1). Що потрібно було опанувати, щоб стати освіченою людиною?

2). Чому слушним є твердження, що в Давньому Китаї

«воїн ніколи не був взірцем для наслідування - ним завжди був грамотій-чиновник»?

2. Наука Давнього Китаю.

Примітка: слухаючи повідомлення, учні класу мають відповісти:

1). Як зараз використовуються китайські винаходи?

2). Чи допомагають вони сучасникам?

Вчитель: Китай - країна, у якій було зроблено багато відкриттів та винаходів, що ними користуємося й сьогодні.

Першим великим винаходом стародавнього Китаю вважається папір.

Згідно з китайськими літописами, папір винайшов

двірський євнух династії Хань – Цай Лунь у 105 році н.е.

Повідомлення учня про паперові гроші.

«Паперова банкнота хуейцзі, надрукована в 1160 р.

У глибоку давнину в Китаї до появи паперу для записів використовували скручені в згортки смужки з бамбука, сувої з шовку, дерев’яні та глиняні таблички і т.д.

Найбільш же давні китайські тексти або «цзягувень» були виявлені на черепашачих панцирах,

які датуються 2 тис. до н. е. (династія Шан)».

Повідомлення учня про компас.

«Перший прототип компаса, як вважається, з’явився за часів династії Хань

(202 р. до н.е. – 220 р. н.е.), коли китайці почали використовувати магнітний залізняк, орієнтований на північ-південь. Правда, він отримав застосування не в навігації, а у ворожінні.

У давньому тексті «Луньхен», написаному в 1 ст. н.е., в главі 52 давній компас описується так: «Цей інструмент нагадує ложку, і якщо його покласти на тарілку, то його ручка вкаже на південь».

Отже, компас - стародавній винахід, незважаючи на відносну складність його пристрою.

Імовірно вперше цей механізм був створений в Стародавньому Китаї ще в

III столітті до нашої ери.

Пізніше його запозичили араби, через яких цей прилад потрапив до Європи».

Вчитель : Також китайський вчений винайшов Сейсмограф – прилад для автоматичного запису коливань земної поверхні, зумовлених сейсмічними хвилями (при землетрусах).

У 132 р. Чжан Хен розробив сейсмограф, що реєстрував підземні поштовхи на відстані до 500 км.

Повідомлення учня про розвиток астрономії

«Астрономія в Китаї має дуже довгу історію та давні традиції.

На думку британського вченого Джозефа Нідема, китайці до арабів були найбільш наполегливими та точними спостерігачами небесних явищ у світі.

Різні китайські автори твердять, що історія астрономії в країні сягає періоду раніше другого тисячоліття до нашої ери.

Дуньхуанську карту було знайдено в так званій «секретній печері» (сьогодні відомій як «Книжна печера», відкритій на початку XX ст.), розташованій у буддійському печерному комплексі Могао. Дуньхуанську карту датують приблизно 700 роком нашої ери.

Вона подає назви понад 1300 зірок та містить багато корисної для сучасних астрономів інформації.

Китайські астрономи в 104 р. до н. е. обчислили, що тривалість року становить

365,25 доби, склавши точний календар.

Повідомлення учня про порох.

«Вважається, що порох був розроблений у Китаї в X столітті.

Спочатку він використовувався як начинка в запальних снарядах, а пізніше були винайдені порохові снаряди вибухової дії.

Крім військової справи, порох активно застосовували і в побуті.

Так, порох вважався добрим дезінфікуючим засобом при лікуванні виразок і ран, під час епідемій, а також його використовували для винищення шкідливих комах.

Проте, мабуть, найбільш «яскравим» винаходом, який з’явився завдяки створенню пороху, є феєрверки.

У Піднебесній вони мали особливе значення.

За стародавніми повір’ями, злі духи сильно бояться яскравого світла і гучного звуку.

Тому, здавна на Новий китайський рік існувала традиція, у дворах палити багаття з бамбука, який шипів у вогні і лопався з тріском.

А винахід порохових зарядів, безсумнівно, налякав «нечисту силу» вже не на жарт – адже за силою звуку і світла вони значно перевершували старий спосіб.

Пізніше китайські вмільці почали створювати різнокольорові феєрверки шляхом додавання в порох різних речовин.

Сьогодні феєрверки стали незамінним атрибутом святкування Нового року практично у всіх країнах світу».

Повідомлення учня про медицину.

«Високого рівня сягнула китайська медицина.

Китайці відкрили лікувальні властивості багатьох трав.

Чай вони споживали як ліки, що допомагають подолати втому та подовжують життя.

Цілі трактати було написано про цілющі властивості женьшеню.

Китайці використовували знеболювальні засоби, відкрили певні нервові центри та

методи дії на них за допомогою масажу або вколювання (голкотерапії)».

Послухати відповіді учнів про використання китайських винаходів.

3. Давньокитайські філософські вчення.

Примітка: цей пункт плану учні опрацьовують самостійно по варіантах, а потім відповідають на питання, роблять висновки.

Великий мислитель Конфуцій і основні положення його вчення (додаток).

Давній Китай уславився і своєю філософією.

Конфуцій – давньокитайський філософ та політичний діяч.

В його вченні значна увага приділяється питанням світобудови і справедливого суспільного устрою у Піднебесній - що у кожної людини є своє місце в суспільстві і свої обов’язки,

які необхідно виконувати

Конфуціанство – це вчення, що зародилося у VІ ст. до н. е. в Китаї.

Головна мета людини, згідно з конфуціанством, полягає в прагненні

досягти моральної досконалості.

«Навчайтеся! Коли людина перестав вчитися, вона може втратити і те,

чого навчилася раніше.

Будьте вимогливими до себе і поблажливими до інших.

Не заздріть нікому і нікого не зневажайте.

Творіть добро. Зло утвориться саме.

Платіть добром за добро, а за зло віддячуйте по справедливості».

1. Які ідеї конфуціанства вам припали до душі? Поясніть свій вибір.

2. Яку роль конфуціанство відігравало в забезпеченні суспільного ладу в Китаї?

Учення даосизм (с.89 підручника).

Це вчення створено Лао-цзи, воно учить, що скрізь і всюди є великий

Дао — загальний закон буття, який дає початок і форму всьому у світі.

Сенс, ціль і щастя життя полягають у пізнанні Дао шляхом самовдосконалення.

Однією з причин популярності даосизму і серед народу, і серед знаті

було вчення про довголіття й безсмертя.

Лао-цзи виступав за рівність між людьми.

Це робило даосизм популярним серед простого люду.

1. Які ідеї даосизму видаються вам привабливими? Чому?

2. Чи керуються сучасні люди подібними ідеями? Чому?

1. Як перекладається з китайської словосполучення «молоде листя»?

2. Яка грандіозна споруда уславила давньокитайських будівельників?

3. Знання історичних термінів:

конфуціанство, даосизм, ієрогліфи ?

4. Які матеріали винайшли китайці для письма?

5. Який прилад допомагав китайцям орієнтуватись на місцевості?

6. Вибухова речовина, що була винайдена для свят та війни.

7. Товар, що особливо цінувався в Європі і секрет виробництва якого було державною таємницею?

8. Що визначали за допомогою сейсмографа?

VІ. Закріплення знань учнів

Закінчіть речення:

Після практичної роботи я знаю…; вмію …; розумію …

На уроці я дізнався (лася), що…

Мені дуже сподобалося те, що…

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал § 21.

2. Записати: чим схожі конфуціанство та даосизм.